Рішення

від 27.12.2018 по справі 923/946/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 грудня 2018 року Справа № 923/946/18

Господарський суд Херсонської області у складі судді Пригузи П.Д., за участі секретаря Литвиненко Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "Судноплавна компанія "Укррічфлот" в особі філії ПАТ "СК "Укррічфлот" "Херсонський річковий порт" код ЄДРПОУ 37725924, Одеська площа, 6, м. Херсон,

до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Вік", код ЄДРПОУ 30069040, Одеська площа, 6, кімната 1, м. Херсон,

про стягнення заборгованості та штрафних санкцій на суму 14 745,27 грн,

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність у справі;

від відповідача: не з'явився;

в с т а н о в и в:

05 листопада 2018 року Приватне акціонерне товариство "Судноплавна компанія "Укррічфлот" в особі філії ПАТ "СК "Укррічфлот" "Херсонський річковий порт" звернулось до господарського суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Вік" про стягнення заборгованості та штрафних санкцій на суму 14 745,27 грн, які складаються із заборгованості по сплаті орендної плати за період з грудня 2017 року по березень 2018 року в сумі 9810,35 грн, пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання в сумі 2110,74 грн., штрафу за несвоєчасну сплату орендної плати в сумі 2639,40 грн. та трьох відсотків річних в сумі 184,78 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 30.12.2016 року між Публічним акціонерним товариством Судноплавна компанія Укррічфлот та Товариством з обмеженою відповідальністю Фірма ВІК укладений договір оренди нерухомого майна №01-10/158 на період з 01.01.2017 року до 31.12.2017 року.

Відповідно до пп. 2.3, 2.4, 2.6 договору, орендатор сплачує: орендну плату; комунальні та інші послуги, вартість яких Орендатор компенсує Орендодавцю додатково до орендної плати за ціною організації-постачальника послуг; додаткові платежі (за користування місцями загального користування).

На виконання умов зазначеного договору, а саме, п.1.1, Орендодавець (Позивач) передав, а Орендар (Відповідач) прийняв в строкове оплатне користування нежитлове приміщення №113 площею 16,6 кв.м в будівлі А4 , розташованої за адресою м. Херсон Одеська площа, 6.

Згідно наказу АСК Укррічфлот №149/1 від 26.12.2017 року змінено повне найменування Публічного акціонерного товариства Судноплавна компанія Укррічфлот на Приватне акціонерне товариство Судноплавна компанія Укррічфлот .

29.12.2017 між Публічним акціонерним товариством Судноплавна компанія Укррічфлот та Товариством з обмеженою відповідальністю Фірма ВІК укладений договір оренди нерухомого майна № 01-10/06а на період з 01.01.2018 року по 31.12.2018 року.

Відповідно до пп. 2.3, 2.4, 2.6 орендатор сплачує: орендну плату; комунальні та інші послуги, вартість яких Орендатор компенсує Орендодавцю додатково до орендної плати за ціною організації-постачальника послуг.

У виконання умов зазначеного договору, а саме, п.1.1, Орендодавець (Позивач) передав, а Орендар (Відповідач) прийняв в строкове оплатне користування нежитлове приміщення №113 площею 16,6 кв.м в будівлі А4 , розташованої за адресою м. Херсон Одеська площа, 6.

Відповідно до п. 2.3 вказаних вище договорів орендна плата за місяць складає 879,80 грн. На підставі п. 2.8 зазначених договорів Орендар повинен сплачувати орендну плату та інші платежі (передбачені вказаним договором) за поточний місяць не пізніше 20 числа поточного місяця незалежно від отримання ним рахунків від Орендодавця.

Позивач доводив, що у порушення умов зазначених договорів, Відповідач (Орендар), з грудня 2017 року свої зобов'язання щодо плати за договорами оренди нерухомого майна не здійснює, рахунки не оплачував.

У подальшому, керуючись п.п. 14 пп. 14.4; 14.4.1; 14.4.2, позивач 01.04.2018 року в односторонньому порядку розірвав договір оренди нерухомого майна №01-10/06а від 29.12.2017 року з ТОВ Фірма ВІК , про що повідомив відповідача 03.04.2018 року.

Таким чином, позивач доводив, що заборгованість відповідача перед АСК Укррічфлот за період з грудня 2017 року по березень 2018 року складає 9810,35 грн.

Крім того, позивач з посиланням на вимоги статей 526, 549, 624, 625 ЦК України та статей 193, 230, 231 ГК України просив стягнути штрафні санкції з відповідача у виді штрафу та пені, а також суму боргу з урахуванням трьох процентів річних від простроченої суми.

Ухвалою від 06.11.2018 суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, призначив перше засідання на 06.12.2018 на 10:00 год. Суд запропонував відповідачу надати відзив на позовну заяву на вказану дату.

За об'єктивних обставин судове засідання призначене на 06.12.2018 не відбулось. Справу до розгляду призначено на 27.12.2018 року.

В судове засідання 27.12.2018 з'явився представник позивача, який позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити повністю з підстав, викладених у позові.

Відповідач, який належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи до суду не з'явився, своїм правом на надання відзиву на позовну заяву не скористався.

Заслухавши представника позивача, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, які були досліджені в судовому засіданні, надавши оцінку всім аргументам учасників справи, суд установив.

30.12.2016 року між Публічним акціонерним товариством Судноплавна компанія Укррічфлот та Товариством з обмеженою відповідальністю Фірма ВІК укладений договір оренди нерухомого майна № 01-10/158 на період з 01.01.2017 року до 31.12.2017 року (а.с. 17-20).

Згідно наказу АСК Укррічфлот № 149/1 від 26.12.2017 року змінено повне найменування Публічного акціонерного товариства Судноплавна компанія Укррічфлот на Приватне акціонерне товариство Судноплавна компанія Укррічфлот (а.с. 28).

29.12.2017 року між Публічним акціонерним товариством Судноплавна компанія Укррічфлот та Товариством з обмеженою відповідальністю Фірма ВІК укладений договір оренди нерухомого майна №01-10/06а на період з 01.01.2018 року по 31.12.2018 року (а.с.22-25).

На виконання умов зазначених договорів, а саме, п.1.1, Орендодавець (Позивач) передав, а Орендар (Відповідач) прийняв в строкове оплатне користування нежитлове приміщення №113 площею 16,6 кв.м в будівлі А4 , розташованої за адресою м. Херсон Одеська площа, 6., що підтверджується актами прийому-передачі об'єкту за договором № 01-10/158 від 30.12.2016 року та за договором № 01-10/06а від 29.12.2017 року (а.с. 21,26).

Договорами від 30.12.16 та 29.12.17 передбачено сплату щомісячно орендну плату; комунальні та інші послуги, вартість яких Орендатор компенсує Орендодавцю додатково до орендної плати за ціною організації-постачальника послуг; додаткові платежі (за користування місцями загального користування). Орендна плата за місяць складає 879,80 грн., яка разом з іншими платежами (передбачені вказаним договором) повинна сплачуватись за поточний місяць не пізніше 20 числа поточного місяця незалежно від отримання ним рахунків від Орендодавця.

Разом з тим, в порушення умов зазначених договорів Відповідач (Орендатор), з грудня 2017 року свої зобов'язання щодо плати за договорами оренди нерухомого майна не здійснив, рахунки не оплатив, що стало підставою, з урахуванням умов п.п.14 пп.14.4; 14.4.1; 14.4.2 договору в односторонньому порядку розірвати договір оренди нерухомого майна №01-10/06а від 29.12.2017 року з ТОВ Фірма ВІК , про що відповідач 03.04.2018 року був повідомлений належним чином (а.с. 27).

Суд дослідив письмові докази та установив, що заборгованість з орендних платежів за період з грудня 2017 року по березень 2018 року складає 9810,35 грн.

Зазначене доведено: рахунками на оплату: №1439 від 31.12.2017 року на суму 1656,68 грн (а.с. 29); № 216 від 15.01.2018 року на суму 979,80 грн (а.с. 30); №827 від 31.01.2018 року на суму 1896,58 грн (а.с.31); № 1099 від 14.02.2018 року на суму 979,80 грн (а.с. 32); № 1693 від 28.02.2018 року на суму 1857,23 грн (а.с. 33); №1810 від 13.03.2018 року на суму 979,80 грн (а.с.34); №2617 від 31.03.2018 року на суму 1863,30 грн (а.с 35); а також актами виконаних робіт № 682 від 31.12.2017 року, № 474 від 31.01.2018 року, № 1624 від 31.01.2018 року, № 2167 від 28.02.2018 року, № 3341 від 28.02.2018 року, № 3567 від 31.03.2018 року, № 5356 від 31.03.2018 року (а.с. 36-42).

Отже, факт наявності боргу у відповідача перед позивачем за договорами оренди в сумі 9810,35 грн належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, строк оплати орендної плати є таким, що настав, а тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу у розмірі 9810,35 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Позивачем використано право досудового регулювання шляхом направлення 25.06.18 претензії на адресу відповідача з вимогою сплатити заборгованість зі сплати орендних платежів та штрафних санкцій. Доказів на підтвердження сплати заборгованості відповідачем суду не надано.

Як вбачається зі змісту укладених сторонами договорів, вони по своїй правовій природі є договором оренди.

Правовідносини пов'язані з орендою (наймом) регулюються положеннями глави 58 ЦК України та параграфом 5 глави 38 ГК України.

Згідно ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Статтею 762 ЦК України встановлено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до ст.ст. 283, 286 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (не споживна річ). Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Згідно положень ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, у встановлений строк (термін) його виконання та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Належне виконання зобов'язання - це виконання зобов'язання, обумовленого, насамперед, в договорі чи акті цивільного законодавства способом, предметом, у встановлений строк та в певному місці, належній особі та належною особою.

Стаття 610 ЦК України визначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Крім цього, позивач просить стягнути з відповідача три проценти річних від суми боргу за період заборгованості з 21.12.17 по 21.03.18, які згідно розрахунку позивача становлять 184,78 грн

Суд зауважує, що приписами ст. 625 ЦК України передбачено, що Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Три процента річних є за своєю правовою природою платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником.

Суд, перевірив розрахунок 3% річних, наданий позивачем та дійшов наступних висновків.

При нарахуванні 3% річних за періоди з 21.12.2017 по 30.09.2018, з 21.01.2018 по 30.09.2018, з 21.02.2018 по 30.09.2018, з 21.03.2018 по 30.09.2018 не були враховані вимоги ч. 5 ст. 254 ЦК України, відповідно до яких, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день. Тому початок періоду у січні починається з 22.02.2018 року.

Судом здійснено перевірку розрахунку розміру 3% річних та встановлено, що 3% річних за вказаний позивачем період становить 185,27 грн.

Отже, вимога про стягнення 3% річних є обґрунтованою та підлягає задоволенню в сумі 184,78 грн., в межах заявленої суми позивачем.

Також, позивачем заявлено вимогу щодо стягнення з відповідача пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання.

Так, відповідно до п.11.2 договору, орендар (Відповідач) у разі прострочення внесення орендної плати та інших платежів, передбачених даним договором, сплачує Орендодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення виконання зобов'язання.

За приписами частини першої статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Встановлення сторонами у договорі відповідальності за невиконання грошового зобов'язання у виді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ відповідає ст. 551 ЦК України та вимогам статтей 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", яким передбачено, що пеня встановлюється у договорі між сторонами, а при сплаті пені її розмір не повинен перевищувати подвійну облікову ставку НБУ, яка діяла в період нарахування.

Враховуючи наведені норми та те, що сторонами за взаємною згодою визначено саме такі умови договору (п. 11.2 договору), що прямо не заборонено чинним законодавством і є реалізацією вільного волевиявлення сторін під час визначення умов договору, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача пені.

Проте необхідно зазначити, що відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

У п. 2.5. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань №14 від 17.12.2014 року роз'яснено, що до стягнення пені за порушення грошових зобов'язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.

Відтак, позивачем не враховано наведені вище положення та здійснено нарахування пені поза межами шестимісячного строку, починаючи від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (з огляду на щомісячну черговість платежів). Судом здійснено перевірку розрахунку розміру пені, по кожному платежу окремо відповідно до ст. 232 ГК України в межах шестимісячного строку нарахування, та визначено вірний розрахунок пені в загальній сумі 1653, 41 грн пені., є наступний:

- строк оплати до 21.12.17 на суму 1253, 84 грн за період з 21.12.17 по 21.06.2018 пеню нараховано в сумі 203, 84 грн;

- строк оплати до 21.01.2018 на суму 2876,38 грн за період з 22.01.2018 по 21.07.2018 пеню нараховано в сумі 475,76 грн;

- строк оплати до 21.02.2018 на суму 2837,03 грн за період з 21.02.2018 по 21.08.2018 пеню нараховано в сумі 479,97 грн;

- строк оплати до 21.03.2018 на суму 2843,10 грн за період з 21.03.2018 по 21.09.2018 пеню нараховано в сумі 493,83 грн.

Крім того, позивач, посилаючись на умови договору просить стягнути штраф за несвоєчасну сплату орендної плати в сумі 2639,40 грн.

Суд установив, що при укладенні договорів, сторони погодили, що у випадку прострочення Орендарем більше ніж 10 (десять) календарних днів граничних строків сплати місячних платежів по орендній платі, Орендар зобов'язаний додатково сплатити Орендодавцю штраф у розмірі місячної орендної плати (100% від суми орендної плати за місяць) за кожне таке прострочення (п. 11.3).

Отже, враховуючи, що сторонами за взаємною згодою визначено саме такі умови договору (п. 11.3 договору), що прямо не заборонено чинним законодавством і є реалізацією вільного волевиявлення сторін під час визначення умов договору, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача штрафу в сумі 2639,40 грн, що відповідає сумі орендної плати за 3 місяці.

Загальна сума визнаних судом вимог позивача становить 14 287,94 грн. (9810,35 грн. основного боргу; 3% річних - 184,78 грн.; 1653, 41 грн. пені.; штраф у сумі 2639,40грн.).

Позивачем понесено витрати із сплати судового збору в сумі 1762,00 грн.

Судові витрати відповідно до статті 129 ГПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно задоволеним вимогам в сумі 1709 грн (97 % від суми сплаченого судового збору).

В іншій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 232. 233. 236. 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в:

1. Позов Приватного акціонерного товариства "Судноплавна компанія "Укррічфлот" в особі філії ПАТ "СК "Укррічфлот" "Херсонський річковий порт" до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Вік" про стягнення заборгованості та штрафних санкцій на суму 14 745,27 грн задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Вік" (код ЄДРПОУ 30069040, Одеська площа, 6, кімната 1, м. Херсон) на користь Приватного акціонерного товариства "Судноплавна компанія "Укррічфлот" в особі філії ПАТ "СК "Укррічфлот" "Херсонський річковий порт" (код ЄДРПОУ 37725924, Одеська площа, 6, м. Херсон) заборгованості з орендної плати та штрафних санкцій на суму 14 287,94 грн. (чотирнадцять тисяч двісті вісімдесят сім гривень 94 копійок).

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Вік" (код ЄДРПОУ 30069040, Одеська площа, 6, кімната 1, м. Херсон) на користь Приватного акціонерного товариства "Судноплавна компанія "Укррічфлот" в особі філії ПАТ "СК "Укррічфлот" "Херсонський річковий порт" (код ЄДРПОУ 37725924, Одеська площа, 6, м. Херсон) судові витрати в сумі 1709,00 грн. (одну тисячу сімсот дев'ять гривень 00 копійок).

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Згідно з ч.І, 2 ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення у порядку, передбаченому ст.257 ГПК України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційна скарга подається до Південно-західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Херсонської області (підпункт 17.5 пункту 1 Розділу XI Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України).

Повний текст рішення складено та підписано 28.12.2018

Суддя П.Д. Пригуза