Рішення

від 14.12.2018 по справі 924/698/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"14" грудня 2018 р. Справа №924/698/18

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Димбовського В.В. при секретарі судового засідання Виноградову Б.С., розглянувши матеріали справи

за позовом Летичівської селищної ради, смт. Летичів, Хмельницька область

до 1) Летичівської районної організації всеукраїнського фізкультурно-спортивного товариства "Колос" агропромислового комплексу України, смт. Летичів, Хмельницька область

2) Летичівської районної державної адміністрації Хмельницької області, смт. Летичів, Хмельницька область

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, м. Хмельницький

про 1) визнання недійсним та скасування державного акту на право постійного користування землею серія ХМ №2, площею 3,62 га, що був виданий 5 жовтня 1993р. Райраді кооперативно-профспілкового фізкультурно-спортивного товариства "Колос", смт. Летичів на підставі рішення виконкому Летичівської районної ради народних депутатів від 26 січня 1966 року №30 та зареєстрований у Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №2;

2) припинення права постійного користування Летичівській районній організації всеукраїнського фізкультурно - спортивного товариства "Колос" агропромислового комплексу України земельною ділянкою площею 3,62 га, розташованою за адресою: 31500, АДРЕСА_1, що здійснюється на підставі державного акту на право постійного користування землею серія ХМ №2, зареєстрованого в книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №2 від 05.10.1993 року.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - за довіреністю від 10.09.2018р.;

ОСОБА_2 - за довіреністю № 3495 від 18.10.2018р.;

ОСОБА_3 - за довіреністю № 3817 від 09.11.2018р.;

від відповідача 1 (Летичівська районна організація всеукраїнського фізкультурно - спортивного товариства "Колос"): ОСОБА_4 - голова;

від відповідача 2 (Летичівська районна державна адміністрація): не з'явився;

від третьої особи: ОСОБА_5 - за довіреністю №0-22-0.62-70/62-18 від 24.05.2018р.

Рішення виноситься 14.12.2018р., оскільки в судовому засіданні 03.12.2018р. оголошувалась перерва.

У судовому засіданні, згідно ч. 1 ст. 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Летичівська селищна рада звернулась до господарського суду з позовом, у якому просить суд: 1) визнати недійсним та скасувати державний акт на право постійного користування землею серія ХМ №2, площею 3, 62 га, що був виданий 5 жовтня 1993р. Райраді кооперативно-профспілкового фізкультурно-спортивного товариства "Колос", смт. Летичів на підставі рішення виконкому Летичівської районної ради народних депутатів від 26 січня 1966 року №30 та зареєстрований у Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №2; 2) припинити право постійного користування Летичівській районній організації всеукраїнського фізкультурно - спортивного товариства "Колос" агропромислового комплексу України земельною ділянкою площею 3, 62 га, розташованою за адресою: 31500, АДРЕСА_1, що здійснюється на підставі державного акту на право постійного користування землею серія ХМ №2, зареєстрованого в книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №2 від 05.10.1993 року.

В обґрунтування позову посилається, зокрема, на те, що рішенням виконавчого комітету Летичівської районної ради депутатів трудящих Летичівського району Хмельницької області від 26.01.1966р. №30 "Про передачу земельної площі Летичівській дільниці Щедрівського відділення "Сільгосптехніка" авторемзаводу і Летичівській селищній раді", задоволено клопотання виконкому Летичівської селищної ради від 21.01.1966р. та вирішено решту площі участку розміром 7, 2 га передати Летичівській селищній ОСОБА_2 під будівництво стадіону, закладу міського парку. В подальшому в 1969 році побудовано стадіон "Колос", на його території знаходилась дитячо-юнацька спортивна школа "Колос".

Разом з тим, 05.02.2016р. було опубліковано оголошення в Летичівській газеті про те, що втрачений державний акт на право постійного користування землею серія ХМ №2 від 05.10.1993р., виданий райраді кооперативно-профспілкового фізкультурно-спортивного товариства "Колос", вважати недійсним.

Окрім того, як зазначено позивачем у позові, незважаючи на те, що рішенням виконавчого комітету Летичівської районної ради депутатів трудящих Летичівського району Хмельницької області від 26.01.1966р. №30 вирішено решту площі участку розміром 7, 2 га передати Летичівській селищній раді під будівництво стадіону, закладу міського парку, однак жодним пунктом не передбачено, щоб передати земельну ділянку на праві постійного користування Райраді кооперативно-профспілкового фізкультурно-спортивного товариства "Колос".

Як вважає позивач, державний акт на право постійного користування землею серія ХМ №2 від 05.10.1993р. виданий безпідставно, рішення на підставі якого видано зовсім іншого змісту, а рішення про видачу державного акту на право постійного користування землею Райраді кооперативно-профспілкового фізкультурно-спортивного товариства "Колос" відсутнє.

Позивач у позовній заяві звертає увагу суду на ту обставину, що 05.10.1993р. видано державний акт на право постійного користування землею серія ХМ №2 організації із назвою Райрада кооперативно-профспілкового фізкультурно-спортивного товариства "Колос", але в той час існувала організація із зовсім іншою назвою, а саме Летичівська районна кооперативно-профспілкова фізкультурно-спортивна рада товариства "Колос", що свідчить про те, що державний акт на право постійного користування виданий на юридичну особу, яка в 1993 році взагалі не існувала.

Летичівською селищною радою відзначено у позові також, що на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_2, знаходяться споруди та майно, яке належить Летичівській дитячо-юнацькій спортивній школі Летичівської селищної ради (на підставі рішення Летичівської районної ради від 19.10.2006р. №11-5/2006), власником якої є Летичівська селищна рада у відповідності до рішення сесії Летичівської селищної ради від 25.02.2016р. №22 "Про затвердження акту-передачі та Статуту Летичівської дитячо-юнацької спортивної школи".

Окрім того, позивач вказує, що 31.05.2016р. Летичівська районна рада кооперативного профспілкового фізкультурно-спортивного товариства "Колос" АПК України зверталась із заявою до Летичівської селищної ради, в якій просила припинити право постійного користування земельною ділянкою площею 3, 62 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3, надану райраді "Колос" для проведення фізкультурно і спортивно-масової роботи з подальшим закріпленням даної земельної ділянки на Летичівську дитячо-юнацьку спортивну школу Летичівської селищної ради.

Летичівською селищною радою відмічено у позові, що заявлені позовні вимоги мотивовані тим, що на спірній земельній ділянці знаходиться стадіон "Колос", який є єдиним на території Летичівської селищної об'єднаної територіальної громади, де мають можливість займатися фізичною культурою та спортом мешканці громади різних вікових категорій, провідні спортсмени, проводяться чемпіонати, спартакіади та змагання серед населення не лише Летичівського району, а й сусідніх районів області. Проте, стадіон не відповідає сучасним вимогам і запитам жителів громади та потребує проведення реконструкції. Окрім того, зазначає позивач, одним з пріоритетних напрямків діяльності Летичівської селищної ради є забезпечення сучасною інфраструктурою для занять спортом жителями Летичівської селищної об'єднаної територіальної громади шляхом реконструкції стадіону "Колос" з будівництвом спортивного комплексу по вул. І. Франка, 37/1 в смт. Летичів Хмельницької області протягом 2019-2020 років.

Разом з тим, Летичівською селищною радою здійснюється підготовка проекту "Реконструкція стадіону "Колос" з будівництвом спортивного комплексу по вул. І.Франка, 37/1 в смт. Летичів Хмельницької області" для подання на конкурс інвестиційних програм і проектів регіонального розвитку, що можуть реалізуватися у 2019 році за рахунок коштів державного фонду регіонального розвитку. Після реалізації проекту, вважає позивач, в експлуатацію буде введено сучасний спортивний комплекс та відреконструйований стадіон, матимуть можливість займатися фізичною культурою та спортом мешканці громади різних вікових категорій, проводити заняття школи та Летичівська ДЮСШ, а також будуть проводитися чемпіонати, спартакіади та змагання серед населення не лише громади та Летичівського району, а й Хмельницької та інших областей. Однак, проблема на даний час полягає в тому, що з порушенням норм законодавства земельна ділянка знаходиться на праві постійного користування в Летичівській районній організації всеукраїнського фізкультурно-спортивного товариства "Колос" Агропромислового комплексу України.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, так як вирішити питання в досудовому порядку про скасування державного акта на право постійного користування землею неможливо, тому Летичівська селищна рада вимушена звертатись з позовом до суду за захистом своїх прав.

Летичівською районною державною адміністрацією Хмельницької області надано суду відзив від 04.10.2018р., в якому відповідач 2 просить суд в повному обсязі задовольнити позовні вимоги Летичівської селищної ради.

В обґрунтування поданого відзиву відповідач 2 вказує, зокрема, на те, що, виходячи з норм законодавства, чинного на час видачі спірного державного акта, обов'язковою умовою для видачі державного акта на право постійного користування земельною ділянкою було прийняття відповідною ОСОБА_2 народних депутатів рішення щодо надання земельної ділянки. Проте, державний акт на право постійного користування землею серія ХМ №2 містить посилання на рішення виконавчого комітету Летичівської районної ради депутатів трудящих Летичівського району Хмельницької області від 26.01.1966р. №30, в якому жодним пунктом не передбачено передачу земельної ділянки на праві постійного користування Райраді кооперативно-профспілкового фізкультурно-спортивного товариства "Колос", а вказано про передачу земельної ділянки площею 7, 2 га Летичівській селищній раді під будівництво стадіону, закладу міського парку. Крім того, відповідач 2 погоджується з тим, що споруди та майно, розташоване на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_4, належить Летичівській ДЮСШ на підставі рішення Летичівської районної ради від 19.10.2006р. №11-5/2006.

Крім того, у заявах від 12.11.2018р. та від 03.12.2018р. представником Летичівськаої районної державної адміністрації Хмельницької області зазначено про визнання позовних вимог у повному обсязі.

Летичівською районною організацією всеукраїнського фізкультурно-спортивного товариства "Колос" агропромислового комплексу України надано суду відзив на позов від 29.10.2018р., в якому проти задоволення позову заперечує та свої доводи обґрунтовує наступним. Як зазначено у відзиві, відмінність у назві відповідача 1 станом на момент отримання оспорюваного акта пояснюється тим, що від моменту початку процедури отримання акта до його фактичного отримання відбулась зміна у назві, проте ідентифікаційний код не змінився, форма власності та господарювання також залишилась незмінною. Крім того, відповідач 1 вважає, що державний акт на право постійного користування землею серія ХМ №2 ніколи не втрачався.

Також у відзиві на позов від 29.10.2018р. Летичівська районна організація всеукраїнського фізкультурно-спортивного товариства "Колос" агропромислового комплексу України, враховуючи, що правовідносини, на які посилається позивач, мали місце в жовтні 1993 року, а позовна заява подана 08.07.2018р., просить застосувати строк позовної діяльності.

У заяві від 29.10.2018р. Летичівська районна організація всеукраїнського фізкультурно-спортивного товариства "Колос" агропромислового комплексу України просить суд витребувати із Державного архіву Хмельницької області оригінал протоколу засідання виконкому Летичівської сільської ради Хмельницької області від 26.01.1966р. №2 стосовно рішення №30.

Летичівська районна організація всеукраїнського фізкультурно-спортивного товариства "Колос" агропромислового комплексу України у заяві від 06.11.2018р. та у заяві від 03.12.2018р. позовні вимоги визнає та просить суд розглянути справу без її участі за наявними у справі матеріалами.

Позивачем у відповіді на відзив №3769 від 07.11.2018р. зазначено, зокрема, що Летичівська селищна рада не погоджувала видачу Райраді кооператив профспілкового фізкультурно-спортивного товариства "Колос" державного акту на право постійного користування землею серія ХМ №2 від 05.10.1993р., кадастровий номер спірній земельній ділянці не присвоювався, громадська організація звільнена від сплати земельного податку у відповідності із ст. 282 Податкового кодексу України. Таким чином, вважає позивач, Летичівській селищній раді не було відомо про існування державного акту на право постійного користування землею. Разом з тим, Летичівська районна організація всеукраїнського фізкультурно-спортивного товариства "Колос" Агропромислового комплексу України протягом останніх десяти років не проводила на території Летичівського району жодної фізкультурно-оздоровчої та спортивно-масової роботи.

Головним управлінням Держгеокадастру у Хмельницькій області надано пояснення щодо позову від 08.11.2018р., в яких вважає позов обґрунтованим, оскільки рішення виконкому Летичівської районної ради народних депутатів від 26.01.1966р. №30, яке зазначено в державному акті на право постійного користування землею Райради кооперативно-профспілкового фізкультурно-спортивного товариства "Колос" серії ХМ №2 від 05.10.1993р., не містить відомостей про передачу земельної ділянки у постійне користування Райраді кооперативно-профспілкового фізкультурно-спортивного товариства "Колос", а отже не може бути підставою видачі спірного державного акту.

Представники позивача в судовому засіданні наполягають на задоволенні позовних вимог, вважаючи їх обґрунтованими.

Представник відповідача 1 (Летичівської районної організації всеукраїнського фізкультурно-спортивного товариства "Колос" агропромислового комплексу України) в судове засідання з'явився, проти позову заперечує, вважаючи його необґрунтованим.

Представник відповідача 2 (Летичівської районної державної адміністрації Хмельницької області) в судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив.

Представник третьої особи (Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області) в судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив.

Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

Зі змісту архівного витягу (від 13.06.2018р. №533/01.01-12/2018) протоколу засідання виконкому Летичівської селищної ради депутатів трудящих Летичівського району Хмельницької області від 21.01.1966р. №2 вбачається наступне. Слухали: про будівництво в Летичеві стадіону, посадки парка та розширення території водонасосної станції. Вирішили: просити Летичівський райвиконком повернути селищній раді до складу городських земель землю Щедрінського відділення сільгосптехніки площею 7, 2 на, яку вони не використовують, під будівництво стадіону, закладку парку та розширення території водонасосної станції.

Відповідно до архівного витягу (від 13.06.2018р. №533/01.01-12/2018) протоколу засідання виконкому Летичівської селищної ради депутатів трудящих Летичівського району Хмельницької області від 21.01.1966р. №2 для подальшої забудови м. Летичева згідно генерального плану з врахуванням зайнятості його населення і створення для цього культурно-побутових умов вирішено, зокрема, з площі Летичівської дільниці Щедрівського відділення "Сільгосптехніка" 6, 6 га передати під будівництво авторемзаводу, в тому числі господарський центр площею 3, 1 га з майстернею, гаражем і клубом, згідно наказу №280; задовольнити клопотання виконкому Летичівської селищної ради від 24.01.1966р. і повернути решту земельної площі розміром 7, 2 га, як бувші міські землі Летичівській селищній раді під будівництво стадіону, закладку міського парку в ознаменування 50-річчя установлення Радянської влади, розширення площі міської водонасосної станції.

Згідно протоколу №2 від 26.01.1966р. засідання виконкому Летичівської районної ради депутатів трудящих (десятого скликання) розглядалося питання про передачу земельної площі Летичівської дільниці Щедрівського відділення "Сільгосптехніка" авторемзаводу Летичівській селищній раді (рішення №30, сторінка 25) та вирішено задовольнити клопотання виконкому Летичівської селищної ради від 24.01.1966р. і повернути решту земельної площі розміром 7, 2 га, як бувші міські землі Летичівській селищній раді під будівництво стадіону, закладку міського парку в ознаменування 50-річчя установлення Радянської влади, розширення площі міської водонасосної станції.

Відповідно до Державного акта на право постійного користування землею серія ХМ №2 від 05.10.1993р. Райраді кооперативно-профспілкового фізкультурно-спортивного товариства "Колос" смт. Летичів надано Летичівською районною радою народних депутатів Летичівського району Хмельницької області у постійне користування 3, 62 га землі в межах згідно з планом землекористування. Землю надано у постійне користування для фізкультурно і спортивно-масової роботи відповідно до рішення виконкому Летичівської районної ради народних депутатів від 26.01.1966р. №30. Акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №2.

Згідно рішення від 19.10.2006р. №11-5/2006 Летичівською районною радою вирішено, зокрема, надати згоду на прийняття у комунальну власність територіальних громад району споруди та майно стадіону ФСТ "Колос", які знаходяться за адресою: вул. І.Франка, 37/1, смт. Летичів; передати споруди та майно стадіону ФСТ "Колос" на баланс Летичівської районної ДЮСШ.

Голова президії ФСТ "Колос" завернувся з листом від 18.10.2006р. до голови Летичівської районної ради, в якому зазначив, що згідно рішення Пленуму Летичівського фізкультурно-спортивного товариства "Колос" засновники товариства просять прийняти споруди та майно стадіону "Колос" у спільну власність територіальних громад району.

Відповідно до акта приймання-передачі будівель та майна стадіону ФСТ "Колос" на підставі рішення від 19.10.2006р. №11-5/2006 "Про надання згоди на прийняття у спільну власність територіальних громад району споруд та майна стадіону ФСТ "Колос" Летичівській районній ДЮСШ передано наступні об'єкти: будівля стадіону "Колос" площа 3, 62 га, вартість 70872, 66 грн. в тому числі: футбольне поле, кругова бігова доріжка, площадка для стибків у довжину, сектор для штовхання ядра, сектор для метання диска, футбольне поле, площадка для ручного м'яча, площадка для міні футболу, зал важкої атлетики, спортивний зал легкоатлетичний, роздягальня (24 кв.м), туалет (20 кв.м), кладова, трибуна, адмінприміщення, веранда; кабель; шафа залізна; лавки спортивні; столи письмові; шафа книжна; стільці м'які; стільці тверді; стіл тенісний; гирі; штанги; канат для перетягування; штанга народна; штанга; козел спортивний; стінка гімнастична; канат для перетягування; гантелі; тачка; електрична косілка; дзеркало; жалюзі; ліхтарі; дзеркало; раковина.

Згідно Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 15.05.2015р. Летичівська районна рада кооперативного профспілкового фізкультурно-спортивного товариства "Колос" агропромислового комплексу України зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний код 02662863.

Згідно листа №1 від 01.02.2016р. Летичівська районна рада кооперативного профспілкового фізкультурно-спортивного товариства "Колос" агропромислового комплексу України просила редакцію "Летичівської газети" розмістити оголошення: "Втрачений державний акт на право постійного користування землею від 05.10.1993 року, виданий Райраді кооперативно-профспілкового фізкультурно-спортивного товариства "Колос" (смт. Летичів), 05 жовтня 1993 року, серія ХМ №2, вважати недійсним".

Як вбачається з витягу "Летичівської газети" від 05.02.2016р., у вказаній газеті міститься оголошення, де зазначено, що втрачений державний акт на право постійного користування землею серія ХМ №2 від 05.10.1993 року, виданий Райраді кооперативно-профспілкового фізкультурно-спортивного товариства "Колос" (смт. Летичів), вважати недійсним.

Рішенням Летичівської селищної ради №22 від 25.02.2016р. вирішено, зокрема, затвердити акт приймання-передачі закладу освіти Летичівської районної ДЮСШ щодо передачі закладу у комунальну власність Летичвської селищної об'єднаної територіальної громади в особі Летичівської селищної ради та передати на баланс відділу освіти, молоді та спорту Летичівської селищної ради.

Летичівська районна рада кооперативного профспілкового фізкультурно-спортивного товариства "Колос" агропромислового комплексу України згідно листа №1 від 31.05.2016р. просила голову Летичівської селищної ради припинити право постійного користування земельною ділянкою площею 3, 62 га, що знаходиться за адресою: 31500, Хмельницька обл., смт. Летичів, вул. І.Франка, 37/1 надану райраді "Колос" для проведення фізкультурно і спортивно-масової роботи з подальшим закріпленням даної земельної ділянки на Летичівську ДЮСШ Летичівської селищної ради.

Хмельницьким бюро технічної інвентаризації 05.05.2016р. виготовлено Технічний паспорт на приміщення, розташованого за адресою: смт. Летичів, вул. І.Франка, 37/1, замовник - Летичівська ДЮСШ. Технічний паспорт включає в себе також поверховий план будівлі літ. "А-1", будівлі літ. "Б-1", будівлі літ. "В-1", а також експлікації внутрішніх площ щодо вказаних будівель.

Листом від 12.07.2018р. відділом у Летичівському районі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області повідомлено голову Летичівської селищної ради, що дані на земельну ділянку, що знаходиться за адресою: вул. І.Франка, 37/1, смт. Летичів (стадіон "Колос"), в Національно кадастровій системі відсутні. Крім того, відповідно до Книги записів (реєстрації) державних актів на право постійного користування землею (громадянами) зареєстровано за №2 від 05.10.1993 року Державний акт на право постійного користування землею серія ХМ №2 та видано Райраді кооперативно-профспілкового фізкультурно-спортивного товариства "Колос" смт. Летичів, рішення виконкому Летичівської районної ради від 26.01.1966 року №30. Площа земельної ділянки становить 3, 62 га.

Летичівська селищна рада згідно листа №763 від 16.03.2018р. звернулась до Хмельницької обласної організації Всеукраїнського фізкультурно-спортивного товариства "Колос" АПК України з проханням здійснити передачу земельної ділянки у розмірі 3, 62 га, що знаходиться за адресою: 31500, Хмельницька обл., смт. Летичів, вул. І.Франка, 37/1, для цільового призначення проведення фізкультурної, спортивно-масової роботи.

Як вбачається з листа №1836 від 22.06.2018р., Летичівська селищна рада завернулась до голови Летичівської районної державної адміністрації з проханням вирішити питання щодо можливості скасування державного акта на право постійного користування землею серія ХМ №2 в зв'язку з тим, що зміст державного акта суперечить рішенню виконавчого комітету Летичівської районної ради депутатів трудящих Летичівського району Хмельницької області від 26.01.1966р. №30, на основі якого він прийнятий.

Згідно листа №1958 від 04.07.2018р. Летичівська селищна рада звернулась до Летичівської районної державної адміністрації з проханням повідомити: 1) з якого часту утворено Летичівську районну раду кооперативного профспілкового фізкультурно-спортивного товариства "Колос" агропромислового комітету України? 2) хто на даний час є правонаступником Летичівської районної ради кооперативного профспілкового фізкультурно-спортивного товариства "Колос" агропромислового комітету України і на підставі яких документів?

Відповідно до листа №1965 від 04.07.2018р. Летичівська селищна рада звернулась до Летичівської районної державної адміністрації з проханням повідомити: 1) з якого часу утворено Райраду кооперативно-профспілкового фізкультурно-спортивного товариства "Колос"? 2) хто на даний час є правонаступником Райради кооперативно-профспілкового фізкультурно-спортивного товариства "Колос" і на підстав яких документів?

На вищевказані листи Летичівською районною державною адміністрацією повідомлено (лист від 18.07.2018р.), що за інформацією архівного відділу Летичівської райдержадміністрації щодо утворення Летичівської районної ради кооперативного профспілкового фізкультурно-спортивного товариства "Колос" агропромислового комітету України та щодо правонаступництва вказаного товариства, інформація відсутня.

Головним управління статистики у Хмельницькій області Летичівській селищній раді надано інформацію від 11.07.2018р. Так, суб'єкт "Районна рада колективів фізкультури і спортивних клубів смт. Летичів" (ідентифікаційний код 02662863) значилось у Загальному класифікаторі підприємств та організацій (ЗКПО), ведення якого здійснювалося до 1994 року. Розпорядженням районної державної адміністрації від 21.06.1990р. №34 вказана організація була перереєстрована у Летичівську районну раду кооперативного профспілкового фізкультурно-спортивного товариства "Колос" із тим самим ідентифікаційним кодом 02662863. Розпорядженням районної державної адміністрації від 28.06.1992р. №93 вказана організація була перейменована у Летичівську районну кооперативно профспілкову фізкультурно-спортивну раду товариства "Колос" із тим самим ідентифікаційним кодом 02662863. У травні 2010р. організація була включена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань із назвою Летичівська районна рада кооперативного профспілкового фізкультурно-спортивного товариства "Колос" АПК України та ідентифікаційним кодом 02662863. Державним реєстратором Летичівської райдержадміністрації 22.12.2016р. назва організації була змінена у Летичівську районну організацію Всеукраїнського фізкультурно-спортивного товариства "Колос" АПК України, ідентифікаційний код 02662863.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №1004300757 від 08.08.2018р. Летичівська районна організація Всеукраїнського фізкультурно-спортивного товариства "Колос" АПК України зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний код 02662863

Згідно листа Летичівської селищної ради №3552 від 24.10.2018р. останньою подано матеріали проекту "Реконструкція стадіону "Колос" з будівництвом спортивного комплексу по вул. І.Франка, 37/1 в смт. Летичів Хмельницької області" на конкурс інвестиційних програм і проектів регіонального розвитку, що можуть реалізуватися у 2019 році за рахунок коштів державного фонду регіонального розвитку. У листі також зазначено, що після реалізації проекту в експлуатацію буде введено сучасний спортивний комплекс та від реконструйований стадіон, зокрема буде здійснено будівництво спортивного комплексу закритого типу з облаштуванням залу з майданчиком для гри в міні-футбол, волейбол, баскетбол, тренажерного залу, 2 роздягалень, 2 душових кімнат, туалетів, 2 адміністративних приміщень, будівництво 4 бігових доріжок, ями для стрибків, тенісного корту, трибун для глядачів, освітлення по периметру території, відео спостереження, підсівання газонної трави на полі з відновленням розмітки, монтаж захисних секцій з сітки та встановлення електронного табло.

Відповідно до листа №5244/11 від 03.7.2018р. Міністерства молоді та спорту України останнім погоджено Летичівській селищній раді для подальшої реалізації за рахунок коштів державного фонду регіонального розвитку проект "Реконструкція стадіону "Колос" з будівництвом спортивного комплексу по вул. І.Франка, 37/1 в смт. Летичів Хмельницької області".

Летичівською районною радою у листі №112/01-12 повідомлено голову Летичівської селищної ради, що питання щодо видачі чи скасування державного акта на право користування земельною ділянкою не відноситься до компетенції Летичівської районної ради.

Листом від 07.11.2018р. відділ у Летичівськму районі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області повідомив Летичівську селищну раду, що Технічний звіт по інвентаризації земельної ділянки товариства "Колос", що став підставою для виготовлення Державного акту на право постійного користування товариству "Колос" не містить матеріалів погодження Летичівської селищної ради.

Крім того, в матеріалах справи наявні копії: Технічного звіту по інвентаризації земельної ділянки товариства "Колос" Летичівського району Хмельницької області, Статут Летичівської дитячо-юнацької спортивної школи Летичівської селищної ради (нова редакція), депутатський запит від 24.07.2018р., протокол Летичівської селищної ради від 26.07.2018р., проект "Реконструкція стадіону "Колос" з будівництвом спортивного комплексу по вул. І.Франка, 37/1 в смт. Летичів Хмельницької області".

Дослідивши зібрані у справі докази та давши їм правову оцінку в сукупності, судом прийнято до уваги наступне:

Відповідно до вимог чинного законодавства, захист земельних прав - це передбачені законом способи охорони цих прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

В свою чергу, під способами захисту суб'єктивних земельних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи правоохоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту земельних прав наведено в частині третій статті 152 ЗК України.

Власник порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права, зокрема визначеним частиною третьою статті 152 ЗК України, або ж іншим способом, який передбачено законом.

Статтею 152 ЗК України передбачено, що держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

З набранням чинності Законом України від 07 липня 2011 року №3613-VІ "Про Державний земельний кадастр" та постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року №1051 "Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру" право власності на земельну ділянку та право постійного користування нею оформляється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" без оформлення державних актів.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Державний акт - це документ, що посвідчує право на земельну ділянку, із визнанням недійсним якого без внесення до державного реєстру відповідного запису щодо належного власника або землекористувача, спір про право може бути не вирішеним.

Враховуючи наведене, необхідно звернути увагу на ту обставину, що якщо позивач стверджує про порушення свого права постійного користування частиною земельної ділянки особою, яка володіє нею шляхом державної реєстрації за собою права власності (права користування) цієї спірної частини, право позивача може бути захищено шляхом подання позову про визнання права (пункт 1 частини другої статті 16 ЦК України), витребування нерухомості з володіння, усунення перешкод у користуванні майном (статті 387, 388, 391, 396 ЦК України) чи іншим способом відповідно до закону.

В даному випадку, позивач стверджує, що відповідач використовує земельну ділянку на якій розташовані належні позивачу об'єкти нерухомості.

Особливості проведення реєстраційних дій на підставі рішень судів визначені у статті 31-1 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень". Зокрема, відповідно до частини другої цієї статті Державна судова адміністрація України у день набрання законної сили рішенням суду, яке передбачає набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав, внесення змін до записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, зупинення реєстраційних дій, внесення запису про скасування державної реєстрації прав або скасування рішення державного реєстратора, забезпечує передачу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно примірника такого судового рішення.

При цьому, вказані вимоги мають бути заявлені до осіб, на ім'я яких було зареєстровано право власності (постійного користування), оскільки предмет спору безпосередньо стосується їх прав та обов'язків. В даному випадку до відповідача - Летичівської районної організації всеукраїнського фізкультурно-спортивного товариства "Колос" агропромислового комплексу України.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 45 ГПК України позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є особи, яким пред'явлено позовну вимогу.

Отже, відповідачем є особа, яка, за твердженням позивача, є або порушником його прав, або необґрунтовано, на думку позивача, оспорює його права і на яку внаслідок цього може бути покладено обов'язки судовим рішенням.

Однак, позивач, визначивши відповідачів, не обґрунтував обставин порушення останніми своїх прав та не навів належного нормативного обґрунтування протиправності дій відповідачів.

Необхідно відмітити ту обставину, що відповідно до пункту 1 частини першої статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Отже, право або інтерес позивача, який вважає себе постійним користувачем земельної ділянки, може бути порушено внесенням до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про наявність права власності (користування) іншої особи.

При цьому рішення суб'єкта державної реєстрації прав про державну реєстрацію прав із внесенням відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вичерпує свою дію. Тому належним способом захисту права або інтересу позивача у такому разі є не скасування рішення суб'єкта державної реєстрації прав про державну реєстрацію прав, а скасування запису про проведену державну реєстрацію права власності (користування) (частина друга статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").

Аналогічна правова позиція викладена в Постанові ОСОБА_6 Верховного суду від 22 серпня 2018р.у справі №925/1265/16.

Враховуючи відсутність у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відомостей про наявність права власності (користування) іншої особи, позивач, також не довів порушення його права.

З позовної заяви вбачається те, що позивач обґрунтовував свої вимоги нормами статтей 120, 141, 142, 155 Земельного кодексу України і не посилався на статтю 391 ЦК України, яка може бути застосована у спорі, що виник між володіючим власником та особою, дії якої не ґрунтуються на чинному правочині або нормах законодавства.

ОСОБА_6 Верховного суду у аналогічній справі №925/1265/16 щодо визнання недійсним та скасування державного акту на право постійного користування земельною ділянкою дійшла висновку, що у зазначеній категорії справ позивач повинен обґрунтовувати свої позовні вимоги посилаючись на ст. 391 ЦК України, тоді як, як вже зазначалось, з матеріалів справи вбачається, що позивач у даній справі, обґрунтовуючи підстави позову, на ст. 391 ЦК України не посилався.

Таким чином, позовні вимоги в частині позовних вимог щодо визнання недійсним та скасування державного акту є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог стосовно припинення права постійного користування судом береться до уваги наступне.

Згідно зі статтею 92 Земельного кодексу України, право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Чинним законодавством передбачений порядок припинення права користування земельною ділянкою (Глава 22 Земельного кодексу України).

Так статтею 141 Земельного кодексу України передбачені підстави припинення права користування земельною ділянкою, а саме а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; в) припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; д) систематична несплата земельного податку або орендної плати; е) набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці; є) використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини.

Статтею 142 Земельного кодексу України передбачений порядок добровільної відмови від права власності або права постійного користування земельною ділянкою, а саме припинення права власності на земельну ділянку у разі добровільної відмови власника землі на користь держави або територіальної громади здійснюється за його заявою до відповідного органу (ч.1).

Припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача здійснюється за його заявою до власника земельної ділянки (ч.3).

Власник земельної ділянки на підставі заяви землекористувача приймає рішення про припинення права користування земельною ділянкою, про що повідомляє органи державної реєстрації (ч.4).

Відповідач - Летичівська районна рада кооперативного профспілкового фізкультурно-спортивного товариства "Колос" агропромислового комплексу України згідно листа №1 від 31.05.2016р. просила позивача припинити право постійного користування земельною ділянкою площею 3, 62 га.

Статтею 143 Земельного кодексу України передбачені підстави для примусового припинення прав на земельну ділянку, а саме примусове припинення прав на земельну ділянку здійснюється у судовому порядку у разі: а) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; б) неусунення допущених порушень законодавства (забруднення земель радіоактивними і хімічними речовинами, відходами, стічними водами, забруднення земель бактеріально-паразитичними і карантинно-шкідливими організмами, засмічення земель забороненими рослинами, пошкодження і знищення родючого шару ґрунту, об'єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем, порушення встановленого режиму використання земель, що особливо охороняються, а також використання земель способами, які завдають шкоди здоров'ю населення) в строки, встановлені вказівками (приписами) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі; в) конфіскації земельної ділянки; г) примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності; ґ) примусового звернення стягнень на земельну ділянку по зобов'язаннях власника цієї земельної ділянки; д) невідчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом.

Отже чинним законодавством передбачено вичерпний перелік підстав для примусового припинення права користування.

Оскільки до звернення з позовом відповідач прохав позивача добровільно припинити право постійного користування, обидва відповідача визнали позов, а позивач не довів, що належна йому нерухомість знаходиться на земельній ділянці в межах державного акта на право постійного користування землею, законодавство не містять норм, які дозволяють стороні з підстав, викладених у позові, вимагати припинення права користування на земельну ділянку, надану у користування.

Крім того, позбавлення відповідача права користування земельною ділянкою в судовому порядку є порушенням його прав, встановлених Земельним кодексом України та Цивільним кодексом України.

Стаття 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав і основоположних свобод гарантує захист права на мирне володіння майном особи, яка законним шляхом, добросовісно набула майно у власність, і для оцінки додержання "справедливого балансу" в питаннях позбавлення майна мають значення обставини, за якими майно було набуте у власність, поведінка особи, з власності якої майно витребовується.

Подібну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду України від 16.12.2015 зі справи №6-2510цс15.

За вказаних обставин заявлені вимоги про захист права позивача за рахунок втручання в право власності відповідача та позбавлення його права постійного користування спірною земельною ділянку шляхом задоволення даного позову не можуть бути задоволені з заявлених підстав.

Відповідно до сталої практики ЄСПЛ (серед багатьох інших, рішення ЄСПЛ у справах "Спорронґ і Льоннрот проти Швеції" від 23.09.1982, "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства" від 21.02.1986, "Щокін проти України" від 14.10.2010, "Сєрков проти України" від 07.07.2011, "Колишній король Греції та інші проти Греції" від 23.11.2000, "Булвес АД" проти Болгарії" від 22.01.2009, "Трегубенко проти України" від 02.11.2004, "East/West Alliance Limited" проти України" від 23.01.2014) напрацьовано три критерії, які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання в право особи на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу, а саме: чи є втручання законним, чи переслідує воно "суспільний", "публічний" інтерес, чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям ("пропорційність" є оціночною категорією і повинна встановлюватися щодо конкретного суб'єкта в кожній окремій справі на підставі тих обставин і фактів, що встановлені судом безпосередньо).

Згідно з ч. 1 ст. 237 ГПК України при ухваленні рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 74, ч. 1 ст. 77 ГПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на ту обставину, що визнання позову відповідачами суперечить інтересам відповідача- Летичівської районної ради кооперативного профспілкового фізкультурно-спортивного товариства "Колос" агропромислового комплексу України, суд не приймає визнання позову.

З огляду на викладене, позовні вимоги не обґрунтовані та в позові слід відмовити поклавши на позивача витрати по оплаті судового збору.

Керуючись ст. 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У позові відмовити повністю.

Відповідно до ч. 6 ст. 233 ГПК України, у виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як десять днів, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - п'ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Повний текст складено 26.12.2018р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч.1, 2 ст. 256 ГПК України).

Суддя В.В. Димбовський

1 - до справи;

2 - позивачу (31500, Хмельницька обл., смт. Летичів, вул. Соборна, 16);

3 - відповідачу 1 (31500, АДРЕСА_5);

4 - відповідачу 2 (31500, Хмельницька область, смт. Летичів, вул.Героїв Крут, 2/1);

5 - третій особі (29016, м. Хмельницький, вул. Інститутська, 4/1).

Всім рекомендованим з повідомленням.