Рішення

від 28.12.2018 по справі 927/840/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

28 грудня 2018 року м. Чернігівсправа № 927/840/18

Господарським судом Чернігівської області у складі судді Оленич Т.Г., розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження справу №927/840/18

за позовом: ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ФІРМА ТЕХНОВА , вул. Оболонська, 38, кв. 36, м. Київ, 04071

в особі: Комунального енергогенеруючого підрозділу Чернігівська теплоелектроцентраль ТОВ фірми ТехНова , вул. Ушинського, 23, м. Чернігів, 14014

до відповідача: Фізичної особи-підприємця Глухової Ірини Михайлівни, АДРЕСА_2, 14005

про стягнення 13806грн.31коп.

без проведення судового засідання, повідомлення (виклику) сторін в порядку письмового провадження.

Позивачем подано позов про стягнення з відповідача 11433грн.54коп. боргу, 1802грн.27коп. інфляційних нарахувань, обчислених за період з грудня 2016 року по квітень 2018 року, 570грн.50коп. річних, нарахованих за період з 16.11.2016 по 16.10.2018.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі договору №992 від 22.09.2005 позивачем в період з 12.10.2016 по 03.04.2017 включно поставлено відповідачу теплову енергію в гарячій воді загальною вартістю 11433грн.54коп. За твердженням позивача, відповідач вартість відпущеної теплової енергії не оплатив, внаслідок чого виник заявлений до стягнення борг, який він і просить стягнути з відповідача в судовому порядку, а також застосувати до останнього за прострочення проведення розрахунків передбачені ст.625 Цивільного кодексу України заходи відповідальності у вигляді стягнення інфляційних нарахувань та трьох процентів річних.

Ухвала суду про відкриття провадження у справі від 20.11.2018 двічі у встановленому ст.176 Господарського процесуального кодексу України порядку надсилалась на адресу відповідача, яка зазначена у позовній заяві та яка збігається із адресою місця проживання, що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Проте, як вбачається із матеріалів справи, вказана ухвала двічі повернулась без вручення з відміткою оператора поштових послуг інші причини, що не дали змоги виконати обов'язки щодо пересилання поштового відправлення .

В силу приписів ст.242 Господарського процесуального кодексу України копія судового рішення, яке ухвалено поза межами судового засідання, надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі рекомендованим листом з повідомленням про вручення. При цьому днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду. За змістом пунктів 116, 117 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270, у разі невручення рекомендованого листа з позначкою Судова повістка з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п'ять календарних днів з дня надходження листа до об'єкта поштового зв'язку місця призначення із зазначенням причин невручення.

На зворотній стороні конверту з відбитком поштового штемпелю з датою 20.11.2018, в якому процесуальний документ від 20.11.2018 вперше направлявся на адресу відповідача міститься відмітка не проживає .

Отже у разі, якщо судове рішення направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв'язку з відсутністю адресата, тому суд доходить висновку, що адресат повідомлений про відкриття провадження у справі та прийняття позовної заяви до розгляду.

Відповідач відзив на позов не надав, про причини не надання відзиву суду не повідомлено, в зв'язку з чим суд на підставі ч.9 ст.165 Господарського процесуального кодексу України вирішує справи за наявними матеріалами.

Згідно з ч.5, 7 ст.252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.

Відтак, розгляд даної справи здійснюється судом без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) сторін в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, що також передбачено ч.13 ст.8 Господарського процесуального кодексу України.

Вивчивши матеріали справи та дослідивши подані докази, суд ВСТАНОВИВ:

22 вересня 2005 року між Товариством з обмеженою відповідальністю фірмою ТЕХНОВА в особі Комунального енергогенеруючого підрозділу Чернігівська теплоелектроцентраль ТОВ фірми ТЕХНОВА (позивач у справі, постачальник за договором) та Фізичною особою-підприємцем Глуховою Іриною Михайлівною (споживач за договором, відповідач у справі) укладено договір №992 на постачання теплової енергії в гарячій воді (далі за текстом - договір), за умовами якого позивач взяв на себе зобов'язання постачати відповідачу теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах для об'єктів, вказаних у додатку №1 цього договору, а відповідач, в свою чергу, зобов'язався сплачувати одержану теплову енергію на розрахунковий рахунок постачальника за встановленими тарифами (цінами) в терміни, на умовах та порядку постачання і сплати, передбаченими цим договором.

Відповідно до п.2.1. договору теплова енергія постачається споживачу для об'єктів та в обсягах згідно з додатком №1 до цього договору у вигляді гарячої води на такі потреби: опалення та вентиляцію - в період опалювального сезону, гаряче водопостачання - протягом року, технологічні потреби.

В матеріалах справи міститься додаток №1 до договору, в якому сторони узгодили найменування та адресу об'єкта, до якого здійснюватиметься постачання теплової енергії, а саме: перукарня по вул. Текстильників, 39, а також узгодили обсяги постачання теплової енергії протягом року.

За змістом п.5.1. договору облік спожитої споживачем теплової енергії здійснюється із гарячою водою на господарсько-побутові потреби - лічильником.

Відповідно до п.10.1., 10.4. договору цей договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 22.09.2006р. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін.

Як вбачається з наданої до матеріалів справи копії примірника договору №992 від 22.09.2005, останній підписаний сторонами та скріплений тільки печаткою постачальника, оскільки на договорі міститься відмітка біля підпису споживача б/п , що свідчить про набрання ним чинності, що також не оспорювалось сторонами.

Крім того, враховуючи, що жодною із сторін договору не надано суду доказів письмового заявлення однією із сторін про його припинення, суд доходить висновку, що договір був пролонгований на кожний наступний рік та діяв у спірний період.

Доказів розірвання або визнання недійсним вказаного договору в судовому порядку на час розгляду даної справи сторонами не надано, а тому в силу ст.629 Цивільного кодексу України договір №992 від 22.09.2005 є обов'язковим для виконання сторонами, проти чого не заперечувала жодна із сторін в ході розгляду справи.

До того ж, факт користування відповідачем приміщенням, до якого здійснювалось постачання позивачем теплової енергії в гарячій воді, підтверджується договором про внесення змін №7 від 30.09.2016 до договору оренди нерухомого майна, що належить територіальній громаді міста Чернігова, від 22 вересня 2005 року №332, розташованого по вул. Текстильників, 39, посвідченого Музикою Л.І., приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу 22 вересня 2005 року за реєстровим номером 1416, укладеним між Фондом комунального майна Чернігівської міської ради та відповідачем, яким встановлено строк дії договору оренди до 30 вересня 2017 року включно.

Аналіз змісту договору №992 від 22.09.2005, свідчить, що у зв'язку з його укладенням між сторонами виникли правовідносини з енергопостачання, які регулюються нормами параграфу 3 глави 30 Господарського кодексу України та нормами параграфу 5 глави 54 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст.275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Згідно із ч.1, 2 ст.714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Крім того, відносини, що виникають у зв'язку з виробництвом, транспортуванням, постачанням і використанням теплової енергії регулюються Законом України Про теплопостачання , а тому до спірних відносин підлягають застосуванню положення і даного спеціального закону.

Відповідно до ст.1 Закону України Про теплопостачання постачання теплової енергії (теплопостачання) - господарська діяльність, пов'язана з наданням теплової енергії (теплоносія) споживачам за допомогою технічних засобів транспортування та розподілом теплової енергії на підставі договору.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору позивачем в період з 12.10.2016 по 03.04.2017 включно поставлено відповідачу теплову енергію в гарячій воді загальною вартістю 11433грн.54коп.

Обсяг поставленої теплової енергії в гарячій воді визначений на підставі показників загальнобудинкового приладу обліку, зафіксованих в актах зняття показань будинкових приладів обліку теплової енергії від 25.10.2016, від 24.11.2016, від 22.12.2016, від 23.01.2017, від 22.02.2017, від 27.03.2017, від 24.04.2017, підписаних контролером Чернігівської ТЕЦ та представником споживача, із застосуванням Методики розрахунку кількості теплоти, спожитої на опалення місць загального користування багатоквартирних будинків та визнання плати за їх опалення, затвердженої наказом Мінбуду України 31.10.2006р. №359.

На оплату спожитої у спірний період теплової енергії позивачем виставлено відповідачу рахунки-фактури №0992 від 31.10.2016, від 30.11.2016, від 31.12.2016, від 31.01.2017, від 28.02.2017, від 31.03.2017, від 30.04.2017, від 26.02.2018, шляхом направлення їх рекомендованими листами, що підтверджується списком згрупованих поштових відправлень рекомендованих листів та фіскальними чеками (а.с.29-36).

Вказана у рахунках-фактурах вартість поставленої теплової енергії у гарячій воді визначена позивачем згідно із діючими у спірний період тарифами, затвердженими постановами НКРЕКП №1757 від 29.09.2016, №2126 від 02.12.2016, №151 від 01.02.2017.

Згідно із ч.6 ст.19 Закону України Про теплопостачання споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Відповідно до ч.7 ст.275 Господарського кодексу України оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.

Порядок проведення розрахунків за спожиту теплову енергію узгоджено сторонами в розділі 6 договору та встановлено, що розрахунки за теплову енергію, що споживається споживачем, здійснюються виключно у грошовій формі на розрахунковий рахунок постачальника по тарифах, які затверджені рішеннями облдержадміністрації, міської ради, і які можуть змінюватися згідно з законами Верховної Ради і постановами Кабінету Міністрів України (п.6.1.). Розрахунки за теплову енергію здійснюються в розмірі: на гаряче водопостачання: за 1 Гкал. - при наявності теплолічильника (п.6.2.) Розрахунки споживача із постачальником за відпущену теплову енергію у вигляді гарячої води виконуються згідно з діючим законодавством, згідно з рахунками постачальника щомісячно у відповідності з показаннями приладів обліку. Розрахунковим періодом є календарний місяць (п.6.5.). Споживач за 3 дні до початку розрахункового періоду сплачує постачальнику 50% вартості зазначеної у договорі кількості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок місяця (п.6.6.). Якщо споживач розраховується за показниками приладів обліку: при перевищенні фактичного використання теплової енергії понад заявлене та сплачене до початку розрахункового періоду, це перевищення окремо оплачується споживачем не пізніше 15-го числа місяця наступного за розрахунковим; у випадку, коли фактичне використання теплової енергії нижче від заявленого та сплаченого до початку розрахункового періоду, залишок (сальдо) розрахунків визначається за фактичними показниками приладів обліку і зараховується заліком наступного місяця (п.6.7.). У випадку несплати споживачем рахунку до 15 числа наступного місяця, нараховується пеня у розмірі 0,5% належної до сплати суми за кожен день прострочення.

Згідно із підп.3.2.22. п.3.2. договору споживач теплової енергії зобов'язується щомісячно здійснювати розрахунки за всю спожиту теплову енергію згідно з тарифами п.6.1. цього договору на розрахунковий рахунок після отримання рахунку на оплату. У випадку неотримання рахунку до 15 числа наступного місяця споживач зобов'язаний повідомити про це постачальника.

Аналіз вищенаведених умов договору свідчить, що відповідач зобов'язаний розрахуватися за спожиту теплову енергію у гарячій воді не пізніше 15 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Крім того, згідно із вищенаведених пунктів договору однією із умов здійснення споживачем оплати спожитої теплової енергії є отримання ним від постачальника рахунку. При цьому у разі неотримання рахунку до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим, споживач зобов'язаний повідомити про це постачальника.

Як вбачається із наявних в матеріалах справи списків згрупованих поштових відправлень рекомендованих листів та фіскальних чеків, рахунки-фактури на оплату направленні позивачем відповідачу з дотриманням встановленого договором строку, тобто до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Факт отримання рахунку відповідач не оспорив, доказів звернення до постачальника за рахунком у разі його неотримання в установлений договором строк відповідач суду в ході розгляду справи не надав.

З огляду на вищенаведені умови договору та правила обчислення строків, встановлені ст.253, 254 Цивільного кодексу України, суд доходить висновку, що вартість теплової енергії в гарячій воді, поставленої позивачем в жовтні 2016 року відповідач був зобов'язаний оплатити до 15 листопада 2016 року включно; в листопада 2016 року - до 15 грудня 2016 року включно; в грудні 2016 року - до 16 січня 2017 року включно, оскільки останній день строку припав на вихідний день (неділю); в січні 2017 року - до 15 лютого 2017 року включно; в лютому 2017 року - до 15 березня 2017 року включно; в березні 2017 року - до 17 квітня 2017 року включно, оскільки останній день строку припав на вихідний день (суботу); в квітні 2017 року - до 15 травня 2017 року включно.

За твердженням позивача, відповідач поставлену йому у спірний період теплову енергію в гарячій воді не оплатив, внаслідок чого за ним рахується борг в розмірі вартості поставленої теплової енергії, а саме в розмірі 11433грн.54коп., який він і просить стягнути з останнього в судовому порядку.

Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

В силу ч.1, 3 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідач доказів оплати спожитої у спірний період теплової енергії в гарячій воді, а також доказів, які спростовують наявність боргу в заявленому до стягнення розмірі, в ході розгляду даної справи в місцевому господарському суді не надав.

Факт споживання у спірний період теплової енергії в гарячій воді у визначених в рахунках-фактурах обсягах та вартістю відповідачем не оспорювався.

В силу ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань.

За змістом ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За приписами ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується, що на момент звернення позивача до суду з даним позовом строк виконання відповідачем зобов'язання по оплаті вартості отриманої ним теплової енергії в гарячій воді сплив, а тому суд приходить до висновку, що відповідачем порушено умови договору в частині своєчасної оплати поставленої йому позивачем теплової енергії в гарячій воді, що свідчить про неналежне виконання відповідачем взятих на себе за договором зобов'язань.

Враховуючи, що матеріалами справи підтверджується факт неналежного виконання відповідачем зобов'язання з оплати спожитої теплової енергії в гарячі воді, на момент прийняття рішення доказів погашення цієї заборгованості відповідач суду не надав, а тому вимога позивача про стягнення з відповідача боргу є правомірною та задовольняється судом в повному обсязі.

За змістом ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З посиланням на вказану норму закону позивач просить стягнути з відповідача 1802грн.27коп. інфляційних нарахувань, обчислених за період з грудня 2016 року по квітень 2018 року, 570грн.50коп. річних, нарахованих за період з 16.11.2016 по 16.10.2018.

Здійснивши перевірку розрахунку позивача інфляційних нарахувань та трьох процентів річних, судом встановлено, що розрахунок відповідає встановленим обставинам справи, здійснений з дотриманням норм матеріального права та є арифметично вірним.

Враховуючи, що факт прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання підтверджується матеріалами справи, суд приходить до висновку, що вимога позивача в частині стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних нарахувань є правомірною, а тому підлягає задоволенню в повному обсязі.

З огляду на вищевикладене позовні вимоги належить задовольнити в повному обсязі та стягнути з відповідача на користь позивача 11433грн.54коп. боргу, 1802грн.27коп. інфляційних нарахувань та 570грн.50коп. трьох процентів річних.

Згідно із ч.1 ст.123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.1 ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв'язку із задоволенням позовних вимог в повному обсязі, сплачений за подання даного позову судовий збір у сумі 1762грн.00коп., підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача також в повному обсязі.

Керуючись ст.73, 74, 76, 77, 86, 129, 233, 237, 238, 240, 241, 242, 252, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ФІРМА ТЕХНОВА (вул. Оболонська, 38, кв. 36, м. Київ, 04071, ідентифікаційний код 24100060) до Фізичної особи-підприємця Глухової Ірини Михайлівни (АДРЕСА_2, 14005, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) про стягнення 13806грн.31коп. задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Глухової Ірини Михайлівни (АДРЕСА_2, 14005, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ФІРМА ТЕХНОВА (вул. Оболонська, 38, кв. 36, м. Київ, 04071, ідентифікаційний код 24100060) 11433грн.54коп. боргу, 1802грн.27коп. інфляційних нарахувань, 570грн.50коп. трьох процентів річних та 1762грн.00коп. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням приписів п.п.17.5 п.17 Розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України.

З повним текстом рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повне рішення складено 28 грудня 2018 року.

Суддя Т. Г. Оленич