Ухвала

від 17.12.2018 по справі 522/6818/18

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

17.12.2018

Справа 522/6818/18

Провадження № 1-КС/522/19056/18

У Х В А Л А

І МЕ НЕ МУ КР АЇ НИ

17 грудня2018року м. Одеса

Слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , розглянувши клопотання слідчого СВ Портофранківського ВП Приморського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області ОСОБА_2 , про арешт майна,

ВСТАНОВИВ:

Слідчий СВ Портофранківського ВП Приморського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області ОСОБА_2 звернувся до суду із клопотанням про арешт майна.

Як вбачається з клопотання слідчого, у провадженні СВ Портофранківського ВП Приморського ВП в м. Одесі, перебувають матеріали кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018162500000663 від 24.07.2017, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 270-1 КК України, в ході проведення досудового розслідування встановлено, що 16.03.2018 до ЧЧ Портофранківського ВП Приморського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області надійшла заява від ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , в якій просить прийняти міри до невстановленої особи, 15.03.2018 року проводить будівельні роботи на несущих стінах в підвалі, через що почав руйнуватися весь дім, а також в його приміщенні на першому поверсі перекосило стіни та двері. ЖЕО №4768.

29.03.2018 року слідчим СВ Портофранківського ВП Приморського ВП в м. Одеса ГУНП України в Одеській області лейтенантом поліції ОСОБА_2 було допитано в якості потерпілої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , яка повідомила, що остання є власником нежитлового приміщення першого поверху по АДРЕСА_3 , загальною площею 56,2 кв.м. на підставі договору купівлі продажу від 31.01.2003 року та квартири АДРЕСА_4 у цьому ж будинку, яка знаходиться також на 1 поверсі, на підставі договору купівлі продажу від 18.08.2005 року. Свої приміщення ОСОБА_3 частково надала в оренду третім особам.

Так, стосовно ситуації, в результаті якої почав руйнуватись будинок по АДРЕСА_3 пояснила наступне.

Приблизно з кінця лютого - початку березня 2018 року, їй стало відомо наступне, ОСОБА_4 ( НОМЕР_1 ; НОМЕР_2 ), у підвальному приміщенні будинку по АДРЕСА_3 , почав робити ремонтні роботи за допомогою осіб, зовні явно не схожих на будівельників. Вказані особи у середині приміщення міцно били по стінах молотами, періодично працював перфоратор. За період з початку виконання робіт по 15 березня 2018 було вивезено 11 камазів черепашника, зірваного паркету, часток стяжки підлоги та ґрунту.

13 березня 2018 року, ОСОБА_3 подзвонили сусіди і орендатори її приміщення та повідомили, що будинок зовні та в середині почав давати тріщини.

Приїхавши на місце, Косова побачила, що по фасаду будинку раптово пішли глибокі тріщини, на тротуар почали відпадати великі шматки штукатурки, а у мешканців в квартирах по стінах пішли великі тріщини, полопались шпалери, покосилися вхідні двері, потріскались склопакети на вікнах, після чого ОСОБА_3 та мешканці даного будинку, негайно та колективно почали викликати працівників КП ЖКС «Порто-Франковський, дільниці №6», представників Приморської МДА, працівників поліції для зупинення дій по руйнуванню будинку, де вони проживають.

З наступного дня, о 9:00 ОСОБА_3 була вже за адресою: АДРЕСА_3 та бачила, що ОСОБА_5 відкрив підвал зі сторони вул. Колонтаївська та впустив приблизно 20 людей чоловічої статі, схожих на осіб без визначеного місця проживання. Після чого ОСОБА_3 зайшла слідом за ними у підвал та побачила там багато будівельної техніки та приладдя у вигляді 4-х величезних перфораторів, велику кількість ломів та кувалд, а також розкидане по всьому приміщенню свіже каміння (черепашник), який був світлий та сухий, а також побачила розбиті перегородки та стіни, у тому числі несучі.

Слідом за нею, у підвал також спустилось багато сусідів (жителів цього будинку), начальник дільниці № 6 КП ЖКС «Порто Франковський» ОСОБА_6 , старший майстер та майстер дільниці № 6 КП ЖКС «Порто Франковський» ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , які робили відповідну фотофіксацію підвального приміщення та проведеної реконструкції.

Однак, ОСОБА_5 , представившись власником вказаного приміщення повідомив, що у нього немає документів на приміщення, документів, що підтверджують особу, так як у нього їх вкрали, а також немає дозвільних документів щодо проведення реконструкції, так як останні йому не потрібні.

Також, в наступному з`ясувалось, що особа на ім`я ОСОБА_9 за допомогою вказаних осіб фактично зніс у цокольному приміщенні існуючи стіни та значно пошкодив внутрішню частину фасадної стіни будинку, яка виходить на вул. Садиковську, чим позбавив будинок опори, а також розібрав каналізаційні стояки, не повідомивши про це а ні жителів будинку, а ні ЖКС «Порто Франківський». Також повідомила, що у цей час ні ОСОБА_10 ні ОСОБА_11 не було прийнято заходів щодо перекриття водопостачання їхнього будинку та всі жителі у повній мірі користувались наявними комунікаціями.

Після встановлення того, що деякі каналізаційні стояки станом на 17.03.2018 ще не встановлені назад, силами ЖКС «Порто Франківський» було перекрито водопостачання до нашого будинку з метою не залиття підвального приміщення.

Після звернення до адвокатського об`єднання «Магістр», ОСОБА_3 стало відомо, що власником вказаного приміщення є ОСОБА_12 ( НОМЕР_3 ). Копію витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно остання додала до протоколу допиту.

Крім того, відповідно до реєстраційних документів вбачається, що останнім придбано нежилі приміщення першого поверху та підвалу № 501, який є лише частиною підвального приміщення їхнього будинку.

Не дивлячись на це, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 безпідставно і самовільно зайнято й інші, тобто всі, підвальні приміщення їхнього будинку, пробивши входи у стінах, які їх відокремлювали, а в наступному об`єднавши їх в одне приміщення, а також змінено замки на входах у підвали з внутрішнього двору будинку.

Також зазначила, шо ОСОБА_4 у наступному придумав собі версію того, що нібито підставою руйнування будинку було саме підтоплення підвалу із-за несправної каналізації та почав розповідати це всім жителям будинку.

Однак, у супереч зазначеному, повідомила, що у підвальному приміщенні, яке знаходиться під її квартирою завжди приміщення було сухе, з всіма наявними стінами та паркетом на підлозі, так як вона періодично із сантехніком заходила туди з метою перевірок комунікаційних мереж. Ключ від цього підвалу був у ОСОБА_3 та у сусідки ОСОБА_13 (квартира АДРЕСА_5 ) та сантехніка дільниці № 6 ЖКС «Порто Франківський», так як останній 1-2 рази у місяць ходив у підвал з метою прочистки каналізації.

Станом на 28.03.2018 року, у цьому підвальному приміщенні за адресою: АДРЕСА_3 продовжуються будівельні роботи, працюють перфоратори та вивозиться будівельне сміття, а сам будинок продовжує руйнуватись, що виражається у збільшенні тріщин, перекосу пройомів та паданні фасадної штукатурки (ліпнини) будинку.

Крім того, з метою перевірки доводів викладених у матеріалах звернення ОСОБА_3 , було направлено відповідний запит до ДАБІ ОМР, з приводу надання та реєстрації будь яких дозвільних документів на право виконання підготовчих та будівельних робіт за адресою АДРЕСА_3 , у відповідь на який було надано інформацію, про те, що у єдиному реєстрі дозвільних документів, що дають право на виконання підготовчих чи будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівельних об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, відсутня інформація щодо одержання права на виконання будівельних робіт або прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів розташованих за адресою АДРЕСА_3 .

Однак, в єдиному реєстрі документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, наявна :

Декларація про готовність об`єкта до експлуатації № ОД 014212224056 від 11.08.2012 року, найменування об`єкта будівництва «Реконструкція нежилих приміщень першого поверх та підвалю №501 з будівництвом літнього майданчику; АДРЕСА_3 ».

Замовником на даний об`єкт будівництва є ПВКФ «ВАЛЮША»; код ЄДРПОУ 22485541. Проектувальник КП «ОДЕСПРОЕКТ».

Крім того згідно інформації, яка міститься в ЄРРПНМ встановлено, що на підставі договору купівлі- продажу №185 від 19.07.2007 Приватна виробничо-комерційна фірма «Валюша» була власником нежитлового приміщення першого поверху та підвалу №501, загальною площею 252,2 кв.метри, після чого 24.01.2018 на підставі декларації про готовність об`єкту до експлуатації ОД014212224056 від 20.11.2012 року за приватною виробничо-комерційна фірмою «Валюша» зареєстровано право власності на теж саме нежитлове приміщення першого поверху та підвалу №501, загальною площею 290,2 кв.метри, яке в свою чергу на підставі договору купівлі продажу №285 від 01.02.2018 було продане ОСОБА_12 , який в 06.03.2018 звернувся до державного реєстратора ОСОБА_14 , з метою внесення змін про право власності та на підставі звернення ОСОБА_12 , було внесено зміни до ЄРРПНМ, згідно яких він став власником нежитлового приміщення першого поверху та підвалу №501, загальною площею не 290,2 кв.метри, а загальною площею 392,6 кв.метрів, підставою для внесення даних змін вказано Технічний паспорт, серія та номер :б/н, від 01.03.2018 року та висновок, серія та номер:01-03-01-с/2018, від 01.03.2018, таким чином за ОСОБА_12 , було незаконно зареєстровано право власності на приміщення загальною площею 392,6 кв.метри, Також, з метою приховати інформацію про незаконну реєстрацію права власності на вказане приміщення ОСОБА_12 звернувся до державного реєстратора з метою поділу даного приміщення загальною площею 392,6 кв. метрів, на 4-ри окремих приміщення в результаті чого нежитлове приміщення першого поверху та підвалу №501, загальною площею 392,6 кв. метрів, 100,4 кв. метри якого були незаконно зареєстровані за ОСОБА_12 , було поділене на чотири окремих приміщення, а саме: нежитлове приміщення загальною площею 112,2 кв. метри; нежитлове приміщення загальною площею 108,9 кв.метрів; нежитлове приміщення загальною площею 78,2 кв. метрів; нежитлове приміщення першого поверху №501 загальною площею 93,3 кв. метри, після чого на підставі договорів серії та номер: 2-540, від 03.04.2018, 2-541 від 03.04.2018, 2-542 від 03.04.2018, 2-554 від 05.04.2018, були відчужені ОСОБА_15 .

Оскільки в судове засідання не з`явилися всі особи, які беруть участь у судовому провадженні, відповідно до ч. 4ст. 107 КПК України, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження не здійснювалося.

Розглянувши клопотання слідчого, вивчивши надані до клопотання матеріали суд приходить до висновку про наступне:

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Частиною 2ст.170 КПК Українивстановлено, що метою арешту майна є забезпечення кримінального провадження, забезпечення цивільного позову у кримінальному провадженні, забезпечення конфіскації або спеціальної конфіскації. Арештованим може бути майно, яким володіє, користується чи розпоряджається підозрюваний, обвинувачений, засуджений, треті особи, юридична особа, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру за рішенням, ухвалою суду, слідчого судді.

Відповідно дост. 13 Конституції України«держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності». Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, і ніхто не може бути протиправне позбавлений права власності (ст. 41 Конституції України).

Відповідно до ст. 1 Додаткового протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Крім того, відповідно до сформованої Європейським судом з прав людини практики перша та найбільш важлива вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року).

При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно ст. 94, ст. 132, ст. 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні органу досудового розслідування в особі слідчого, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Як вже зазначалось, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. Проте, жодних доказів щодо вчинення кримінального правопорушення яким було завдано шкоду, чи необхідності накладення арешту задля збереження речових доказів або запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження вказаних в клопотанні земельних ділянок матеріали клопотання не містить, а прокурором в судовому засіданні не представлено.

Таким чином необхідність, мета, завдання арешту на вищезазначені об`єкти взагалі не підтверджені будь-якими документами (доказами).

Слідчий суддя вважає, що підстав для накладення арешту на даний час не вбачається.

За таких обставин, в результаті аналізу клопотання та наданих суду матеріалів, суд змушений прийти до висновку, що клопотання слідчого є не обґрунтованим, слідчим не доведені достатні підстави у зв`язку з якими потрібно накласти арешт, отже зазначене клопотання задоволенню не підлягає.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 132, 170, 171, 172, 173, 372, 376 КПК України, -

У Х В А Л И В:

В задоволенніклопотання слідчогоСВ ПортофранківськогоВП ПриморськогоВП вм.Одесі ГУНПв Одеськійобласті ОСОБА_2 - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Одеської області протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: