Постанова

від 28.11.2018 по справі 511/1724/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження: 22-ц/785/5549/18

Номер справи місцевого суду: 511/1724/16-ц

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Дрішлюк А. І.

Категорія: 45

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2018 року м. Одеса

Апеляційний суд Одеської області в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого - судді Дрішлюка А.І., суддів Драгомерецького М.М., Черевка П.М.,

при секретарі судового засідання Півнєві Д.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на рішення Роздільнянського районного суду Одеської області від 05 березня 2018 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до Роздільнянської районної державної адміністрації, Єреміївської сільської ради Роздільнянського району Одеської області, ТОВ Єреміївське , треті особи Відділ у Роздільнянському районі ГУДКС в Одеській області, Відділ статистики в Роздільнянському районі, Центр надання адміністративних послуг Роздільнянської районної державної адміністрації, про припинення права колективної власності на земельну ділянку та визнання недійсним Державного акта на право колективної власності, -

ВСТАНОВИВ:

29 липня 2016 року ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 звернулися до суду з позовом, предметом якого є: припинення права колективної власності на земельну ділянку площею 5 642, 8 га, надану колективному сільськогосподарському підприємству «Єреміївське» для сільськогосподарського виробництва згідно з Державним актом на право колективної власності на землю серії ОД №20-150 від 10 жовтня 1995 року, виданого на підставі рішення Єреміївської сільської ради народних депутатів від 02 червня 1995 року №4-ХХІІ; визнання недійсним та скасування державного акту на право колективної власності серії ОД №20-150 від 10 жовтня 1995 року на земельну ділянку площею 5 642, 8 га, для сільськогосподарського виробництва, виданого колективному сільськогосподарському підприємству «Єреміївське» Єреміївською сільською радою народних депутатів на підставі рішення від 02 червня 1995 року №4-ХХІІ (т, 1, а.с. 4-11).

Позов обгрунтовано тим, що Розпорядженням Роздільнянської районної державної адміністрації (надалі - РДА) №460/А-2012 віж 07.05.2012р. позивачам надано дозволи на розробку проектів землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок площею по 2,00 га кожному із земель сільськогосподарського призначення, які перебувають у державній власності, не надані у власність або користування, та перебувають у запасі (за межами населених пунктів) для ведення особистого селянського господарства на території Єреміївської сільської ради Роздільнянського району Одеської області. Розглянувши надані позивачами проекти, відділ Держгеокадастру у Роздільнянському районі Одеської області відмовив у їх затвердженні через наявність обмеження прав на земльні ділянкі. Так, погоджені позивачам земельні ділянки знаходяться у постійному користуванні колективного сільськогосподарського підприємства (надалі - КСП) «Єреміївське» на підставі державного акту на право колективної власності серії ОД №20-150 від 10.10.1995 року, виданого останньому відповідно до рішення Єреміївської сільської ради народних депутатів Роздільнянського району Одеської області №4-XXII від 02.06.1995р..

Оскільки вказане підприємство ліквідовано і не використовує земельну ділянку за призначенням, чинне законодавство України у сфері земельних відносин не містить поняття колективна власність на землю, а наявність державного акту порушує їх права, позивачі змушені звернутися до суду.

У поданих до суду письмових запереченнях проти позову представник товариства з обмеженою відповідальністю (надалі - ТОВ) «Єреміївське» зазначив, що останнє є правонаступником усіх прав та обов'язків КСП «Єреміївське» і фактично продовжує користуватися сіпрними землями. Крім того, процес розпаювання земель триває і надання земельних ділянок позивачм призведе до зменшення обсягу земель, що перебували в користуванні КСП та, відповідно, зменшення розмірів паїв осіб, які мають відповідно до закону право на виділення їм земельної чатки (паю). Оскільки спірні землі не були віднесені до земель запасу і РДА не мала права ними розпоряджатися, ТОВ «Єреміївське» просило відмовити в задоволенні позову (т.1, а.с. 89-90).

Рішенням Роздільнянського районного суду Одеської області від 05 березня 2018 року в задоволенні позову відмовлено повністю (т.2, а.с. 262-268).

Не погоджуючись з таким рішенням суду, 04 травня 2018 року ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просила скасувати рішення Роздільнянського районного суду Одеської області від 05 березня 2018 року та ухвалити нове рішення, яким повністю задовольнити позовні вимоги (т.2, а.с. 307-314).

Апелянт, зокрема, вважав, що право користування земельною ділянкою КСП «Єреміївське» припинилося разом із припиненням самого колективного підприємства. Посилаючись на положення статті 83 ЦПК України, представник просив дослідити постанову Одеського апеляційного адміністративного суду, ухвалену 27 березня 2018 року у справі за позовом ТОВ «Єреміївське» до Роздільнянської РДА про визнання протиправним та скасування розпорядження №460/А-2012 від 07.05.2012р., яким позивачам надано дозвіл на розробку проектів землеустрою. Оскільки адміністративним судом в задоволенні вимог ТОВ відмовлено, а встановлені судом обставини мають преюдиційне значення, апелянт вважав висновки Роздільнянського районного суду Одеської області передчасними.

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 05 червня 2018 року ОСОБА_2 поновлено строк на оскарження рішення Роздільнянського районного суду Одеської області від 05 березня 2018 року, відкрито апеляційне провадження (т.3, а.с. 20-22).

Скориставшись своїм правом подати відзив на апеляційну скаргу, ТОВ «Єреміївське» просило доводи апелянта відхилити, а рішення суду першої інтанції - залишити без змін (Т.3, а.с. 41-42).

У своєму відзиві представник зазначив, що касаційним адміністративним судом у складі Верховного суду відкрито провадження за скаргою ТОВ «Єреміївське» на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду, а відтак висновки останнього не є остаточними. Крім того, представник товариства зазначив, що КСП було не ліквідовано, а лише реорганізовано з переходом всіх його прав та обов'язків до ТОВ «Єреміївське» .

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Згідно з ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

За змістом ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Згідно з ч. 4 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Дослідивши долучені до матеріалів справи письмові докази, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що подана скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, і сторони не заперечують, що Розпорядженням Роздільнянської РДА № 460/А-2012 від 07.05.2012 року позивачам надано дозволи на розробку проектів землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок площею по 2,00 га кожному для ведення особистого селянського господарства на території Єреміївської сільської ради (за межами населених пунктів) із земель сільськогосодарського призначення, які перебувають у державній власності, не надані у власність або користування та перебувають у запасі.

Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність позивачами виготовлені.

Розглянувши надані проекту, Відділ Держгеокадастру у Роздільнянському районі Одеської області надав перелік обмежень прав на земельні ділянки, серед яких - існування Державного акту на право колективної власності на землю серії ОД № 20-150 від 10.10.1995р., зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №65, виданого Колективному сільськогосподарському підприємству Єреміївське Єреміївською сільською радою народних депутатів Роздільнянського району Одеської області на підставі рішення від 02.06.1995 року за №4-XXII та необхідність виконання умов ст.116 ЗК України.

29 січня 2018 року відділ у Роздільнянському районі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області повідомив, що земельні ділянки, щодо яких надано дозвіл на розробку проектів землеустрою, перебувають у постійному користуванні КСП «Єреміївське» .

Згідно наявних у Відділі Книг реєстрації державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою та других примірників державних актів станом на 31.12.2012 року за КСП Єреміївське зареєстровано державний акт на право постійного користуванні землею серії ОД №20-151 від 10.10.1995 року, зареєстрований у Книзі записів державних актів за №66, копія додається та долучена до справи. Зазначеним листом повідомлено, що документи Про наявність обмежень у використанні земельної ділянки , вказані у позові, містять помилки, а саме невірно зазначені відомості щодо користувача земельної ділянки та відомості про документ, який посвідчує право, оскільки земельні ділянки перебувають в постійному користуванні КСП Єреміївське , а не в колективній власності.

За змістом Державного акту на право колективної власності на землю серії ОД №20-150 від 10.10.1995 року, КСП Єреміївське передано у колективну власність 5642,8 га землі в межах згідно з планом для сільськогосподарського виробництва, відповідно до рішення Єреміївської сільської Ради народних депутатів від 02 червня 1995 року №4-ХХІІ, акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю за №65.

Вказані 5642,8 га землі перебувають на території Єреміївської сільської ради Роздільнянського району Одеської області (за межами населених пунктів).

Згідно з даними відділу статистики в Роздільнянському районі від 12.07.2016 року, у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України по місту Одесі та Одеській області відсутнє КСП Єреміївське код ЄДРПОУ 03767914 у зв'язку з перереєстрацією в ТОВ Єреміївське код ЄДРПОУ 03767914, яке є діючим по теперішній час.

Ці обставини сторонами не оспорюються, а тому в силу вимог частини 1 статті 82 ЦПК України, не підлягають доказуванню.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, ОСОБА_2 посилається на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 27 березня 2018 року у справі №815/5697/16 за позовом ТОВ «Єреміївське» до Роздільнянської РДА про визнання протиправним та скасування Розпорядження № 460/А-2012 від 07.05.2012 року (т. 2, а.с. 316-326), яке в силу вимог частини 4 статті 82 ЦПК України є преюдиційним.

Зокрема, представник вважав, що адміністративним судом встановлено наступні обставини: ТОВ «Єреміївське» не зареєстровані належним чином речові права на зазначену частину земельного масиву у розумінні Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01 липня 2004 року; розпорядження земельними ділянками, що перебувають у колективній власності громадян, здійнюється за рішенням загальних зборів колективу співвласників, а такі збори у КСП «Єреміївське» не проведено (з посиланням на правову позицію Верховного Суду України в ухвалі по справі №6-12345ов08 від 05.11.2008р.); КСП «Єреміївське» припинило своє існування і після повного розпаювання земельного масиву відсутній формальний суб'єкт права колективної власності; до складу учасників ТОВ «Єреміївське» увійшло лише 8 осіб, тоді як до складу КСП входило не менше 578, що не узгоджується з волевиявленням загальних зборів про перетворення КСП у ТОВ з передачею усіх майнових прав; земельні ділянки, не розподілені із цього земельного масиву, не мають правового зв'язку із бувшими членами КСП та його правонаступником - ТОВ «Єреміївське» та мають статус нерозподілених земель; у ТОВ відсутнє будь-яке право відносно спірної ділянки, а відтак відсутні і ознаки права мирного володіння майном у розумінні статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (т. 2, а.с. 312-313).

Відповідно до частини 4 статті 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

З урахуванням викладеного, а також у зв'язку із доводами апелянта, колегія суддів звертає увагу на відмінності між поняттями «обставини справи» та «висновки суду» , оскільки останні полягають у мотивованій оцінці кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.

Вважаючи певні обставини встановленими, апелянт в той же час посилається на правові позиції Верховного Суду Україні та законодавчі акти України, що свідчить про підміну наведених понять і сприйняття саме висновків адміністративного суду в якості встановлених обставин.

Колегія суддів також звертає увагу, що при застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування правових норм, які викладені в постановах Верховного Суду (частина 4 статті 263 ЦПК України)

Аналогічне положення містила і попередня редакція ЦПК України.

Вказане свідчить про те, що правові висновки, як інструмент уніфікації судової практики, мітяться в постановах Верховного Суду, в яких висловлюється підхід до тлумачення правових норм.

В той же час апелянт посилається на ухвалу Верховного Суду України від 05 листопада 2008 року, коли на законодавчому рівні до рішень найвищої судової інстанції не висувалось вимог щодо формулювання правових позицій для застосування норм права і які, відповідно, не викладались.

Як вбачається зі змісту постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 27 березня 2018 року, відмовляючи у задоволенні позову ТОВ «Єреміївське» про визнання протиправним та скасування Розпорядження РДА, судова колегія виходила з того, що спірне розпорядження не порушує права та інтереси товариства, а дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не є рішенням, без якого не може бути реалізоване право на отримання земельної ділянки у власність (т.2, а.с. 319).

Частиною 5 статті 116 ЗК України врегульовано, що земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Вичерпний перелік підстав припинення права користування земельною ділянкою визначений статтею 141 ЗК України.

Такими підставами, зокрема, є: добровільна відмова від права користування земельною ділянкою, вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом, використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам, використання земельної ділянки не за цільовим призначенням, систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Відповідно до частини 1 статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Всупереч припису наведеної норми, позивачі свого процесуального обов'язку доказування не виконали, не надали суду доказів на підтвердження наявності підстав для припинення права користування земельною ділянкою бувшими членами КСП «Єреміївське» .

З матеріалів справи вбачається, що Державний акт, про скасування якого просять позивачі, виданий на посвідчення права колективної власності на землю КСП «Єреміївське» (т.1, а.с. 92-93).

Указом Президента України «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» №720 від 08.08.1995р. установлено, що паюванню підлягають сільськогосподарські угіддя, передані у колективну власніть, в тому числі, сільськогосподарським підприємствам.

Право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства відповідно до списка, що додається до державного акта на право колективної власності на землю. При паюванні вартість і розміри в умовних кадастрових гектарах земельних часток (паїв) всіх членів підприємства є рівними (п. 2).

Видача громадянам сертифікатів на право на земельну частку (пай) єдиного в Україні зразка та їх реєстрація провадяться відповідною районною державною адміністрацією.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно зі списком членів КСП Єреміївське , що є Додатком 1 до Державного акту на право колективної власності на землю, більше 400 осіб отримали сертифікати на право на земельну частку (пай).

Частина громадян членів КСП Єреміївське замінили їх на державні акти на право власності на землю.

Відповідно до роз'яснень постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ , член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК України, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай).

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що доказів щодо не витребуваних сертифікатів на право на земельну частку (пай) та про закінчення процесу розпаювання земель, а також про отримання всіма членами КСП Єреміївське державних актів на право власності на землю суду не надано.

З аналізу наведених вище правових норм можна дійти висновку, що чинне законодавство не містить обмеження у часі щодо витребування членами КСП належних їм, відповідно до законодавства, земельних часток (паїв), а припис щодо розподілу ділянок між членами КСП в рівних частках є майновим інтересом - майном в розумінні статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Наведене випливає з практики Європейського Суду з Прав Людини.

Так, у п. 22 Рішення у справі «Сук проти України» Суд повторює, що поняття майно в першій частині статті 1 Першого протоколу має автономне значення, яке не обмежується правом власності на фізичні речі та є незалежним від формальної класифікації в національному законодавстві. Певні інші права та інтереси, що складають активи, наприклад, борги, можуть також вважатися майновими правами і, відповідно, майном у розумінні цього положення. Питання, що має бути розглянуто, полягає у тому, чи надавали заявнику обставини справи, розглянуті в цілому, право на інтерес, який по суті захищається статтею 1 Першого протоколу.

У пунктах 23 та 24 цього рішення Суд зазначає, що якщо вимога законодавства є чіткою і особа виконала умови або відповідає встановленим критеріям, вона вважається такою, що має обґрунтовані сподівання.

З урахуванням того, що законом не встановлено часові межі завершення розпаювання земель, проте в ньому міститься припис про розподіл земель між учасниками КСП, задоволення позовних вимог у даній справі порушуватиме права колишніх членів КСП, які, відповідно до закону, мають гарантоване право на отримання земельної частки.

З приводу захисту прав позивачів на отримання земель, колегія суддів звертає увагу на ту обставину, що позивачі не звертались до відповідних органів державно влади та/або місцевого самоврядування із заявами надати дозволи на розробку проектів землеустрою щодо відведення їм у власність інших земельних ділянок.

За таких обставин, втручання у права на мирне володіння майном колишніх членів КСП для задоволення вимог позивачів буде непропорційним та порушуватиме права тих, хто ще не отримав свої сертифікати.

Вирішуючи спір за встановлених обставин, суд зазначає, що втручання у будь-яке право має бути найменш обтяжливим, що передбачає визначення усіх можливих варіантів захисту прав заявників для обрання саме такого способу, який найменше зачіпатиме законні права та інтереси інших осіб. Тільки завдяки такому підходу може бути дотриманий баланс інтересів суб'єктів спірних правовідносин.

В той же час, судова колегія звертає увагу, що погоджені позивачам землі не перебували у землях запасу та не могли передаватися до припинення прав на них.

В рішенні у справі «Рисовський проти України» Європейський Суд підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування» . Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (п.70 Рішення).

Враховуючи вище викладене, а також те, що за встановлених обставин даної справи доводи апеляційної скарги не спростували вірних по суті висновків суду першої інстанції, колегія суддів залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін на підставі ст. 375 ЦПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Апеляційний суд Одеської області,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 - залишити без задоволення.

Рішення Роздільнянського районного суду Одеської області від 05 березня 2018 року - залишити без змін.

Постанова Апеляційного суду Одеської області набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційного скарги до Верховного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення .

Судді апеляційного суду

Одеської області ОСОБА_6

ОСОБА_7

ОСОБА_8

Повний текст постанови виготовлено 22 грудня 2018 року.

Суддя апеляційного суду Одеської області А.І. Дрішлюк

28.11.2018 року м. Одеса