Постанова

від 09.12.2018 по справі 914/531/18

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" грудня 2018 р. Справа №914/531/18

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого судді Кордюк Г.Т.

суддів Кравчук Н.М.

Хабіб М.І.

Секретар судового засідання Михайлишин С.В.,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Будтрейд К, б/н від 22.09.2018 (вх. №ЗАГС 01-05/357/18 від 18.10.2018)

на рішення Господарського суду Львівської області від 30.08.2018 (повне рішення складено 03.09.2018)

у справі №914/531/18 (суддя Бортник О.Ю.)

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Будтрейд К, м. Івано-Франківськ,

до відповідача: Квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова, м. Львів

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Галбетон, м. Львів

про: визнання конкурсу недійсним,

за участю представників:

від позивача не з`явився.

від відповідача не з`явився.

від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Дяків О.М., представник.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 22.10.2018 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Будтрейд К на рішення Господарського суду Львівської області від 30.08.2018 у справі №914/531/18.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 07.11.2018 справу №914/531/18 призначено до розгляду в судовому засіданні на 19.11.2018. Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 19.11.2018 розгляд апеляційної скарги у справі №914/531/18 відкладено до 10.12.2018.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Будтрейд-К», м. Івано-Франківськ, звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом до Квартирно - експлуатаційного відділу м. Львова, м. Львів, про визнання недійсним конкурсу на право оренди нерухомого військового майна, опублікованого в інформаційному бюлетені «Відомості приватизації» № 17 (1141) від 26 лютого 2018 р., зокрема по об`єкту (Лот) № 1: нежитлові будівлі та технічні майданчики загальною площею 3270,8 м кв. військового містечка № 288 за адресою: м. Львів, вул. Луганська, 3, а саме: нежитлова будівля збірно-металевого сховища (інв. № 86) площею 335,8 м кв. та технічні майданчики з асфальтобетонним покриттям: № 7 площею 2175,0 м кв., № 8 площею 480 м кв., № 9 площею 280 м кв.

Ухвалою суду першої інстанції від 14.05.2018 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача переможця конкурсу Товариство з обмеженою відповідальністю «Галбетон», м. Львів.

Позивач обґрунтовує позов тим, що він подавав документи на участь у конкурсі на право оренди нерухомого військового майна, про проведення якого публікувалась інформація в інформаційному бюлетені «Відомості приватизації» № 17 (1141) від 26 лютого 2018 р. Переможцем конкурсу визначено третю особу без самостійних вимог на предмет спору у справі. Позивач вважає, що конкурс необхідно визнати недійсним, оскільки відповідач під час проведення конкурсу не дотримався вимог чинного законодавства України в частині порядку проведення конкурсу, а саме відповідачем в порушення норм пунктів 16, 19-25 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2011 р. № 906 визначено переможця конкурсу за принципом найбільшої запропонованої орендної плати без застосування принципу аукціону, без проведення «торгів з голосу» головою комісії. Вказаним, на думку позивача, відповідачем проігноровано саму процедуру проведення конкурсу та порушено принцип змагальності і рівності учасників конкурсу.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 30.08.2018 у справі № 914/531/18 у задоволенні позову - відмовлено.

Рішення суду про відмову в позові мотивоване тим, що відносини оренди нерухомого військового майна регулюються Законом України «Про оренду державного та комунального майна», з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про господарську діяльність у Збройних Силах України". Відповідно до цих особливостей, встановлених ст. 7 Закону України "Про господарську діяльність у Збройних Силах України", умови та порядок проведення конкурсів визначаються Фондом державного майна України за погодженням з Міністерством оборони України. Відповідно до Законів України "Про оренду державного та комунального майна" та "Про господарську діяльність у Збройних Силах України" Фондом державного майна України та Міністерства оборони України затверджено Порядок та умови проведення конкурсів на право укладення договорів оренди військового майна (наказ N 1549/241). Докази погодження Порядку проведення конкурсу на право оренди державного майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 906, на який посилається позивач, з Міністерством оборони України відсутні. За таких обставин, правові норми, на які посилається відповідач, є спеціальними щодо норм пунктів 16, 19-25 постанови Кабінету Міністрів України № 906 від 30 серпня 2011 р. та підлягають переважному застосуванню при проведенні конкурсів на право оренди військового нерухомого майна, який і проводився відповідачем.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Будтрейд-К», м. Івано-Франківськ, - оскаржив рішення суду першої інстанції, просить його скасувати та прийняти нове судове рішення, яким задоволити позовні вимоги в повному обсязі, мотивуючи це тим, що відповідачем по справі не взято до уваги та проігноровано саму процедуру проведення конкурсу за п.п. 19-25 Постанови КМУ від 30 серпня 2011 року № 906, а також порушено принцип змагальності та рівності учасників конкурсу. Скаржник вважає, що військове майно це державне майно, а тому саме Постанова КМУ від 30 серпня 2011 року № 906 «Про затвердження Порядку проведення конкурсу на право оренди державного майна» є тим нормативно - правовим актом, яким повинно було керуватися КЕВ м.Львова при проведенні конкурсу на право оренди нерухомого військового майна.

У письмових поясненнях на апеляційну скаргу від 10.12.2018 третя особа без самостійних вимог на предмет спору - Товариство з обмеженою відповідальністю «Галбетон», м. Львів, - просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Проте, апеляційний суд зазначає, що ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 22.10.2018 третій особі без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача було надано строк до 07.11.2018 на подання письмових пояснень, проте такі пояснення було подано до апеляційного суду лише 10.12.2018. Представник третьої особи зазначає, що 15.11.2018 ТОВ «Галбетон» отримало Ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 07.11.2018 про призначення апеляційної скарги до розгляду, а з матеріалами справи з об`єктивних причин він ознайомився лише 07.12.2018.

Згідно ст. 168 ГПК України пояснення третьої особи подаються в строк, встановлений судом.

Згідно ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Однак, третьою особою без самостійних вимог на предмет спору не було подано заяви про продовження процесуального строку, встановленого судом для подання письмових пояснень, а тому, враховуючи наведене, апеляційний суд залишає подані письмові пояснення третьої особи без самостійних вимог на предмет спору - Товариства з обмеженою відповідальністю «Галбетон», м. Львів, - без розгляду.

У судовому засіданні представник третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Представники сторін в судове засідання 10.12.2018 не з`явилися, хоча належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи. Згідно ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши представника третьої особи без самостійних вимоги на предмет спору, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення судом першої інстанції, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права зазначає наступне:

Відповідач КЕВ міста Львова, код КВЕД 84.22. діяльність у сфері оборони (основна), створене засновником Міністерством оборони України.

Відповідно до наявного у матеріалах справи листа за № 697 від 16 лютого 2018 р. (а.с. 99-101) відповідач, на виконання наказу Фонду державного майна України та Міністра оборони України від 26.07.2000 № 1549/241, наказів Фонду державного майна України від 25.04.07 № 667 (із змінами і доповненнями), від 16.05.07 № 768, від 15.01.08 № 30, від 03.09.2015 р. № 1287, звернувся до Фонду державного майна України з проханням опублікувати в газеті «Відомості приватизації» інформацію про об`єкт нерухомого військового майна, який знаходиться на балансі і обліковується в відповідача та пропонується до передачі в оренду на конкурсній основі, зокрема лоту № 1 нежитлової будівлі та технічних майданчиків загальною площею 3270,8 кв. м військового містечка № 288, розташованих за адресою: м. Львів, вул. Луганська. 3, а саме: нежитлової будівлі збірно-металевого сховища інв. № 86 площею 335,8 кв. м та технічних майданчиків з асфальтобетонним покриттям: № 7 площею 2175 кв. м, № 8 площею 480 кв. м. № 9 площею 280 кв. м. Таке оголошення опубліковано у офіційному виданні Фонду державного майна України «Відомостях приватизації» № 17 (1141) від 26 лютого 2018 р. (а.с. 115).

Позивач прийняв участь у вищезгаданому конкурсі, подавши заяву на участь у конкурсній процедурі на право оренди нерухомого військового майна на ім`я начальника КЕВ м.Львова (а.с. 13) з іншими необхідними супровідними документами.

Разом з тим, переможцем конкурсу визнано Товариство з обмеженою відповідальністю «Галбетон», яке запропонувало найбільшу орендну плату, достатньо вигідні умови експлуатації об`єкта оренди та підтвердило свою платоспроможність. Наведене підтверджується Протоколом № 01/2018/КЕВ засідання конкурсної комісії про визначення переможця конкурсу на право укладання договору про передачу в оренду приміщень, що знаходяться на балансі КЕВ м. Львова, нерухомого військового майна - нежитлової будівлі збірно-металевого сховища інв. № 86 площею 335,8 кв. м та технічних майданчиків з асфальтобетонним покриттям: № 7,, 8, 9 загальною площею 2935,00 кв. м на території військового містечка № 288, за адресою: м. Львів, вул. Луганська, 3, затвердженого начальником КЕВ м. Львова 19.03.2018 (а.с. 58-61). Той факт, що третя особа у справі запропонувала найбільшу місячну орендну плату (105000 грн. без ПДВ) підтверджується також долученою позивачем до матеріалів справи ціновою пропозицією (а.с. 14) та Додатком № 1 до Протоколу № 01/2018/КЕВ (а.с. 85-87) та не заперечується позивачем.

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській області своїм листом № ІЮЗ-02529 від 20.04.2018 р. погодило передачу відповідачем в оренду третій особі, як переможцю конкурсу, військового нерухомого майна та укладення договору його оренди (а.с.126).

Проте, позивач з порядком проведення конкурсу та визначенням переможця конкурсу не погодився, звернувся з позовом до суду, в якому просить визнати конкурс на право оренди - недійсним.

Наявними у матеріалах справи доказами, а саме: Заявою позивача на участь у конкурсній процедурі, ціновою пропозицією позивача, протоколом № 01/2018/КЕВ, Додатком № 1 до протоколу № 01/2018/КЕВ, договором оренди № 81/2018/КЕВ від 02.05.2018 р. та актом приймання-передачі до нього, висновками регіонального відділення Фонду державного майна по Львівській області за результатами розгляду документів щодо передачі в оренду нерухомого військового майна від 20.04.2018, підтверджується, що конкурс, який оспорюється позивачем, стосувався права оренди нерухомого військового майна.

У матеріалах справи відсутні та позивачем суду не надані докази того, що нерухоме майно, право оренди якого було предметом спірного конкурсу, не належить до військового майна.

Згідно з частиною 3 ст. 1 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» відносини оренди рухомого та нерухомого майна, закріпленого за військовими частинами, закладами, установами та організаціями Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також за спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань організації спеціального зв`язку та захисту інформації, підпорядкованими йому регіональними органами та територіальними підрозділами, закладами та установами Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, які ведуть його облік у спеціальному порядку, регулюються цим Законом з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про господарську діяльність у Збройних Силах України".

Відповідно до норм частини 4 ст. 7 Закону України "Про господарську діяльність у Збройних Силах України" передача військового майна в оренду юридичним і фізичним особам здійснюється виключно на конкурсній основі з урахуванням необхідності підтримання на належному рівні бойової та мобілізаційної готовності. Умови та порядок проведення конкурсів визначаються Фондом державного майна України за погодженням з Міністерством оборони України.

Згідно з пунктами 3.1.-4.2. та 4.5. розділу 4 Порядку та умов проведення конкурсів на право укладення договорів оренди військового майна, затвердженого наказом Фонду державного майна України, Міністерства оборони України від 26 липня 2000 року №1549/241, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 10 серпня 2000 р. за № 490/4711, із змінами і доповненнями, конкурс здійснюється за один етап, на якому визначається переможець згідно з умовами конкурсу та зобов`язаннями учасника конкурсу. Комісія визначає переможця за критеріями, що встановлені умовами конкурсу відповідно до цього Порядку. Рішення про визначення переможця приймається в разі згоди більшості з числа присутніх членів комісії на засіданні.

До умов конкурсу віднесено наступне. Для визначення переможця конкурсу комісія оцінює: стан фінансово-економічної спроможності заявника та наявність пропозицій щодо забезпечення зобов`язань за договором; умови відновлення (поліпшення) об`єкта та умови його повернення; розмір орендної плати; умови передачі об`єкта в оренду без зниження бойової та мобілізаційної готовності військової частини; заходи, що плануються для захисту навколишнього середовища з метою дотримання екологічних норм експлуатації об`єкта; умови створення безпечних та нешкідливих норм експлуатації об`єкта; умови збереження або створення робочих місць; дотримання вимог перепусткового режиму військової частини.

Для участі в конкурсі учасник подає на розгляд конкурсної комісії такі матеріали: заяву про оренду; відомості про учасника конкурсу: належним чином оформлена довіреність, видана представнику юридичної особи; копії установчих документів, засвідчені в нотаріальному порядку (для юридичних осіб); відомості про фінансовий стан (платоспроможність) учасника конкурсу; техніко-економічне обґрунтування оренди (варіанти поліпшення орендованого майна).

Усі учасники конкурсу подають зобов`язання (пропозиції) щодо виконання умов конкурсу, зобов`язання (пропозиції) щодо забезпечення орендної плати (застави майна тощо) та додаткові зобов`язання щодо експлуатації об`єкта.

Таким чином, про аукціон та «торги з голосу» у вищевказаних правових положеннях не зазначено.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що відносини оренди нерухомого військового майна регулюються Законом України «Про оренду державного та комунального майна», з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про господарську діяльність у Збройних Силах України".

Відповідно до цих особливостей, встановлених ст. 7 Закону України "Про господарську діяльність у Збройних Силах України", умови та порядок проведення конкурсів визначаються Фондом державного майна України за погодженням з Міністерством оборони України. Відповідно до Законів України "Про оренду державного та комунального майна" та "Про господарську діяльність у Збройних Силах України" Фондом державного майна України та Міністерства оборони України наказано затвердити Порядок та умови проведення конкурсів на право укладення договорів оренди військового майна (наказ N 1549/241).

Докази погодження Порядку проведення конкурсу на право оренди державного майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 906, на який посилається позивач, з Міністерством оборони України - відсутні.

За таких обставин, правові норми Порядку та умов проведення конкурсів на право укладення договорів оренди військового майна (наказ N 1549/241), на які посилається відповідач, є спеціальними щодо норм пунктів 16, 19-25 постанови Кабінету Міністрів України № 906 від 30 серпня 2011 року та підлягають переважному застосуванню при проведенні конкурсів на право оренди саме військового нерухомого майна, який і проводився відповідачем.

Доводи апеляційної скарги зводяться до заперечення позивачем/скаржником щодо застосування судом Порядку та умов проведення конкурсів на право укладення договорів оренди військового майна (наказ N 1549/241). Проте, апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції зроблено правильний висновок щодо застосування саме спеціалізованого нормативно-правового акту для регулювання спірних правовідносин, який застосовувався відповідачем під час проведення конкурсу. В національному законодавстві пріоритет застосування мають спеціальні норми. Крім того, судами не заперечується те, що орендоване майне, яке було об`єктом конкурсу права оренди, перебуває у державній власності, проте військове майно має особливий правовий режим, а відтак його оборот регулюється окремим спеціалізованим нормативно - правовим актом, затвердженим Міністерством оборони України.

Відповідно до ч.1, ч.3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч.1 ст.79 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч. 1, ч. 5 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Таким чином, доводи скаржника про порушення і неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права при прийнятті оскаржуваного рішення не знайшли свого підтвердження, а відтак Рішення Господарського суду Львівської області від 30.08.2018 у справі № 914/531/18 - належить залишити без змін.

Судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції у зв`язку з залишенням апеляційної скарги без задоволення - покласти на скаржника в порядку ст.ст. 129, 282 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, -

Західний апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ:

1.Рішення Господарського суду Львівської області від 30.08.2018 у справі № 914/531/18 - залишити без змін, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Будтрейд К, б/н від 22.09.2018 без задоволення.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

3. Порядок і строк оскарження постанови встановлено ст.ст. 287 289 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Г.Т. Кордюк

Суддя Н.М. Кравчук

Суддя М.І. Хабіб

Повний текст постанови виготовлено і підписано 12.12.2018.