Постанова

від 20.12.2018 по справі 926/4096/17

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" грудня 2018 р. Справа №926/4096/17

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Кравчук Н.М.

суддів Кордюк Г.Т.

ОСОБА_1

при секретарі судового засідання: Кобзар О.В.

розглянувши апеляційну скаргу комунального некомерційного підприємства «Міська поліклініка №2» Чернівецької міської ради, за вих. № 634 від 02.05.2018 (вх. № ЛАГС 01-05/1423/18 від 10.05.2018)

на рішення Господарського суду Чернівецької області від 22.03.2018 (суддя Миронюк С.О., повний текст рішення виготовлено 29.03.2018)

у справі № 926/4096/17

за позовом: акціонерного товариства «Чернівціобленерго» (надалі АТ Чернівціобленерго ), м. Чернівці

до відповідача: комунального некомерційного підприємства «Міська поліклініка № 2» Чернівецької міської ради (надалі КНП Міська поліклініка № 2 Чернівецької міської ради), м. Чернівці

про стягнення заборгованості в сумі 341 380,68 грн

за участю учасників справи:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

Відповідно до п.9 ч.1 Перехідних положень Розділу ХІ ГПК України в редакції від 15.12.2017 справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

ВСТАНОВИВ:

ПрАТ «Енергопостачальна компанія «Чернівціобленерго» (в подальшому змінено назву на Акціонерне товариство Чернівціобленерго а.с. 160-168) звернулося до Господарського суду Чернівецької області з позовом до Комунальної медичної установи «Міська поліклініка № 2» (правонаступник Комунальне некомерційне підприємство Міська поліклініка №2 Чернівецької міської ради а.с. 209-220) про стягнення заборгованості в розмірі 341 380,68 грн за активну електричну енергію.

Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 22.03.2018 у справі № 926/4096/17 позов задоволено. Стягнуто з КМУ «Міська поліклініка №2» на користь ПрАТ «Енергопостачальна компанія «Чернівціобленерго» заборгованість за активну електричну енергію в сумі 341 380,68 грн. та судовий збір в сумі 5 120,71 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд виходив з того, що заявлена до стягнення позивачем сума донарахування за спожиту електричну енергію відповідачем із врахуванням тарифів, які діяли в кожному із періодів є документально обґрунтованою, в свою чергу відповідачем належними та допустимими доказами не спростована.

Не погоджуючись з даним рішенням, КНП Міська поліклініка № 2 подало апеляційну скаргу, в якій вказує, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, не враховано надані ним докази та аргументи, а відтак, винесено незаконне рішення, просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог за безпідставністю. Зокрема, скаржник зазначає, що дане нарахування є господарсько-правовою відповідальністю, яка може бути застосована при наявності вини. Проте, позивачем не надано суду доказів наявності вини відповідача у порушені ним своїх договірних зобов'язань.

Скаржник явку уповноваженого представника в судові засідання жодного разу не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час і місце розгляду справи.

Позивач в судове засідання 20.12.2018 явку уповноваженого представника не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час і місце розгляду справи. В попередньому судовому засіданні представник проти доводів скаржника заперечив з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу (зареєстрований в канцелярії суду за вх№ 01-04/3753/18 від 21.06.2018), рішення суду першої інстанції вважає законним та обґрунтованим, відтак просить суд залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. На підтвердження своїх доводів подав суду клопотання про долучення розрахунку позовних вимог про уточнення спірної заборгованості за період з вересня 2014 року по вересень 2017 року.

Вивчивши апеляційну скаргу, здійснивши оцінку доказів, що містяться в матеріалах справи, Західний апеляційний господарський суд, встановив наступне.

12.06.2000 між позивачем та відповідачем був укладений договір на користування електричною енергією №2305, з відповідними додатками до нього, згідно із умовами якого позивач (енергопостачальна організація) постачає електричну енергію відповідачу (споживачу), а останній зобов'язується своєчасно проводити сплату за використану електричну енергію та виконувати інші умови договору. Приєднана (дозволена до використання) потужність електроенергії становить 125,8 кВт. (а.с. 16-17, 110-115).

При виконання умов договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватись чинними Правилами користування електричною енергією.

Відповідно до п. 7.1 договору споживач зобов'язаний подавати звіти про використану електроенергію та оплачувати вартість спожитої електроенергії. По факту споживання на підставі звітів про використану електроенергію, які позивач надає відповідачу, останній проводить нарахування суми, використаної електроенергії відповідачем за кожний місяць.

У п.16 договору визначено, що цей договір укладається на строк до 31.12.2000 року, набирає чинності з дня його підписання та вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення строку не буде заявлено однією із сторін про відмову від цього договору або його перегляд.

Станом на момент розгляду справи вказаний договір є чинним.

Пунктом 4 додатку №4 до договору від 12.06.2000 передбачено , що зняття та перестановка розрахункових електролічильників, вимірювальних трансформаторів, зміна схеми електропостачання, а також підключення або відключення розрахункових приладів здійснюється тільки з дозволу електропостачальної організації. У випадку цих змін без відома електропостачальної організації здійснюється перерахунок відповідно до Правил користування електричною енергією (а.с. 110).

Зі змісту наряду на заміну електролічильників чи трансформатора струму від 30.12.2008 вбачається, що споживачу було встановлено електролічильник, трансформатор струму: 150/5 (коефіцієнт 30) (а.с. 23).

01.09.2017 відповідач надіслав позивачу листа № 953, в якому просив провести роботи по заміні електричного лічильника (а.с. 18).

10.09.2017 уповноваженими особами позивача було проведено заміну лічильника відповідача № 0158271 НІК 2301 АК1 в присутності його представників, про що складено відповідний Акт № 50379 (а.с. 19).

20.09.2017 при обстежені вузла обліку інспекторами ПрАТ «Енергопостачальна компанія «Чернівціобленерго» було встановлено, що згідно акту технічної перевірки точки обліку електричної енергії з трифазним лічильником № 57248 від 08.06.2017 електрична енергія обліковувалась лічильником № 0158271 НІК АК1, встановлений 18.01.2010 (наряд 3932), трансформатори струму Т-0,66 УЗ № 67545, № 62201 та №65702 - фактичний коефіцієнт трансформації 60, а розрахунки за спожиту електроенергію проводились за коефіцієнтом трансформації 30 (а.с. 20).У вказаному акті зазначено, що дана невідповідність виникла не з вини споживача .

Трансформатори струму № 67545, №62201 та № 65702 були направлені для експертної повірки. Зокрема, висновками експертної повірки трансформаторів струму типу Т-0,66 УЗ № 62201, Т-0,66 УЗ № 65702 та Т-0,66 УЗ № 67545 від 27.10.2017 встановлено, що вказані трансформатори мають номінальний струм 300/5А, тобто коефіцієнт трансформації дорівнює 60 (а.с. 24-29).

При цьому, споживачем на виконання умов договору, подавалися звіти про використану електроенергію за період з червня 2014 по травень 2017 із зазначенням коефіцієнта трансформації 30 (а.с. 30-64).

Відтак, позивач зазначає, що в результаті застосування невірного коефіцієнта трансформації струму, розрахунки за активну електричну енергію проводилися не в повному обсязі. Відповідно, за період з червня 2014 по червень 2017 споживачу було проведено донарахування за спожиту електричну енергію в сумі 341 380,68 грн із врахуванням тарифів, які діяли в кожному із періодів.

Відповідачу було виставлено рахунок № 212188 на оплату (а.с. 65-66), з терміном до 22.11.2017, проте останній вказаний рахунок не оплатив, що стало підставою для звернення позивача до суду із вказаним позовом про стягнення вказаної заборгованості.

В свою чергу відповідач проти позову заперечує, вважає, що дані нарахування є штрафом (збитками), відтак можуть бути пред'явлені виключно особі, які вчинили правопорушення та відповідно завдали позивачу втрат чи недоотриманих коштів. Звертає увагу, що зі змісту акту від 20.09.2017 вбачається, що невідповідність виникла не з вини споживача.

При винесенні постанови колегія суддів керувалася наступним.

Правові, економічні та організаційні засади діяльності в електроенергетиці, відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, розподілом, постачанням і використанням енергії, забезпеченням енергетичної безпеки України визначає Закон України "Про електроенергетику"

Відповідно до ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" (в редакції чинної на момент виникнення спірних правовідносин) споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії зобов'язаний додержуватись вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії. Безпечну експлуатацію енергетичних установок споживача та їх належний технічний стан забезпечує сам споживач.

Взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії) регулюються Правилами користування електричної енергії, затвердженими постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 № 28 (у редакції чинної на момент виникнення спірних правовідносин).

Пунктом 10.2 ПКЕЕ споживач електричної енергії зобов'язаний, зокрема користуватися електричною енергією виключно на підставі договору (договорів); оплачувати обсяг спожитої електричної енергії, а також здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та рахунків, виставлених на підставі актів про порушення цих Правил та умов договору.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства.

Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з п. 6.41 ПКЕЕ у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих ПКЕЕ або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень.

В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, які необхідно вжити для усунення допущених порушень.

Як встановлено судом та вказано вище, за наслідками обстеження 20.09.2017 уповноваженим представником ПрАТ «ЕК «Чернівціобленерго» інспектором Кроком А.М., у присутності представників споживача (зав. госп. ОСОБА_2, гол. лікар ОСОБА_3В.), що передбачено п. 3.33 Правил користування електричною енергією, складено акт обстеження, яким встановлено невідповідність коефіцієнту трансформації. Як зазначалося вище, в акті також зазначено, що дана невідповідність виникла не з вини споживача . Акт підписаний представники споживача без зауважень.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до акту від 30.12.2008 у КМУ «Міська поліклініка № 2» трансформатори струму були встановлені 150/5 коефіцієнт трансформації 30, проте, погодження на заміну трансформаторів струму 300/5 з коефіцієнтом трансформації 60, як передбачено додатком № 4 до договору на користування електричною енергією, позивач не надавав. Роботи з розпломбування, випробування, вимірювання, зміни схеми розрахункового обліку, заміни типу розрахункового обліку електричної енергії без оформлення акта в присутності уповноважених осіб споживача та електропередавальної організації (постачальника електричної енергії) не допускаються (п. 3.34 ПКЕЕ).

Коефіцієнт трансформації 60 (300/5) трансформаторів струму також підтверджується висновком експертної повірки трансформатора струму типу Т-0,66 УЗ № 62201 від 27.10.2017, висновком експертної повірки трансформатора струму типу Т-0,66 УЗ № 65702 від 27.10.2017 та висновком експертної повірки трансформатора струму типу Т-0,66 УЗ № 67545 від 27.10.2017.

Слід зазначити, що встановлення нового коефіцієнту трансформації 60 (замість коефіцієнту трансформації 30) визнається і самим відповідачем. Так, в матеріалах справи наявний гарантійний лист № 1206 від 26.10.2017 про визнання споживання електричної енергії в більшому розмірі, а також гарантування здійснення оплати до 15.11.2017 (а.с. 107).

Оскільки, в результаті застосування невірного коефіцієнта трансформації струму розрахунки за активну електричну енергію проводились не в повному обсязі, електропостачальна організація, здійснила донарахування за спожиту електричну енергію за період з 01.06.2014 року по 31.05.2017 року в сумі 341 380,68 грн. із врахуванням тарифів, які діяли в кожному із періодів, які були задоволені судом першої інстанції в повному обсязі.

Проте, у п.2.5 ОСОБА_1 визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕУ від 04.05.2006 № 562, якщо споживач встановив пристрій, що занижує покази приладу обліку, вчинив інші дії, що призвели до недообліку спожитої електричної енергії, виявити які представники постачальника електричної енергії під час проведення контрольного огляду приладу обліку не мали можливості, Д пор визначається виходячи з кількості робочих днів споживача з дня останньої технічної перевірки, або допуску електроустановки споживача в експлуатацію, або набуття прав власності або користування (у разі якщо технічна перевірка у період з дати допуску електроустановки споживача в експлуатацію або набуття ним права власності на об'єкт до дати виявлення порушення не проводилась), але не більше ніж за три роки .

Відтак, позивачем, на виконання вимог ухвали Західного апеляційного господарського суду, було здійснено перерахунок заборгованості з врахуванням трьохрічного строку, а саме за період з вересня 2014 по вересень 2017 включно в розмірі 317 198,75 грн (долучено до матеріалів апеляційного провадження). При цьому, позивачем не враховано червень-вересень 2017.

З врахуванням вищенаведеного, колегія суддів вважає, що заявлена позивачем сума 317 198,75 грн є обґрунтованою, відтак підлягає до задоволення. В решті стягнення 24 181,93 грн слід відмовити, оскільки така сума є безпідставно заявленою.

Посилання відповідача про те, що дане нарахування є господарсько-правовою відповідальністю, яка може бути застосована при наявності вини, колегія суддів вважає помилковим, оскільки з матеріалів справи вбачається, що спірна суму є сумою донарахувань за спожиту електроенергію.

З огляду на вищевикладене, твердження відповідача про те, що дана невідповідність виникла не з вини споживача (що зазначено в акті від 20.09.2017), не заслуговує на увагу суду апеляційної інстанції, оскільки відповідальність за таку невідповідність зобов язаний нести споживач.

Твердження скаржника про порушення і неправильне застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення не знайшло свого підтвердження, в зв'язку з чим підстави для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового рішення відсутні.

Приписами ст. 13 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Дана норма кореспондується зі ст. 46 ГПК України, в якій закріплено, що сторони користуються рівними процесуальними правами.

Згідно зі ст. ст. 73,74,77 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Частиною 1 ст. 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безсторонньому дослідженні наявних у справі доказів.

Однак, апелянтом всупереч вищенаведеним нормам права, не подано доказів, які б спростували факти, викладені в позовній заяві, а доводи, наведені в апеляційній скарзі, не спростовують правомірність висновків, викладених в оскаржуваному рішенні суду першої інстанції.

В свою чергу позивачем належними та допустимими доказами підтверджено свої доводи.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що рішення місцевого господарського суду слід скасувати частково, а апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Керуючись, ст.ст. 269, 275, 277, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ :

1. Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Чернівецької області від 22.03.2018 у справі № 926/4096/17 скасувати в частині стягнення з Комунальної медичної установи «Міська поліклініка № 2» (вул. Л. Українки, 11, м. Чернівці, код 30844172) на користь Приватного акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Чернівціобленерго» (вул. Прутська, 23-А м. Чернівці, код 00130760) заборгованість за активну електричну енергію в сумі 24 181,93 грн. В цій частині прийняти нове рішення, яким в позові відмовити. В решті рішення щодо стягнення заборгованості за активну електричну енергію залишити без змін.

3. Стягнути з Комунальної медичної установи «Міська поліклініка № 2» (вул. Л. Українки, 11, м. Чернівці, код 30844172) на користь Приватного акціонерного товариства «Енергопостачальна компанія «Чернівціобленерго» (вул. Прутська, 23-А м. Чернівці, код 00130760) 4 757,97 грн судового збору за подання позовної заяви.

4. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку в строки передбаченні ст.288 ГПК України.

6. Справу повернути до Господарського суду Чернівецької області.

Головуючий суддя Кравчук Н.М.

судді Кордюк Г.Т.

ОСОБА_1