Постанова

від 26.12.2018 по справі 918/526/18

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2018 року Справа № 918/526/18

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Тимошенко О.М., суддя Юрчук М.І. , суддя Савченко Г.І.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства акціонерного банку "Укргазбанк" в особі відділення 100/17 АБ "Укргазбанк" на рішення господарського суду Рівненської області, ухваленого 05.09.2018р. (повний текст складено та підписано 07.09.2018 р.) у справі № 918/526/18 (суддя Церковна Н.Ф.)

за позовом Публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк" в особі відділення 100/17 АБ "Укргазбанк"

до відповідача ОСОБА_1 підприємства "ВКЗ-Дебют"

про стягнення заборгованості в сумі 57 444,10 грн.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство акціонерний банк "Укргазбанк" (далі - позивач, Банк) звернулося до Господарського суду Рівненської області із позовом до ОСОБА_1 підприємства "ВКЗ - Дебют" (далі - відповідач, ПП "ВКЗ-Дебют"), в якому просить стягнути заборгованість в розмірі 57 444 грн. 10 коп., з яких: 48 798 грн. 40 коп. - прострочена заборгованість по процентах, 8 645 грн. 70 коп. - пеня за несвоєчасну сплату процентів.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між Банком та ПП "ВКЗ-Дебют" було укладено кредитний договір № 83/06/К зі змінами та доповненнями, згідно з яким позивач надав кредит на строк до 11.05.2007 р. під 18% річних. Позивач вказує, що відповідач не виконує взяті на себе зобов'язання по сплаті кредиту, у зв'язку із чим станом на 04.06.2018 р. у останнього перед Банком виникла прострочена заборгованість зі сплати відсотків у сумі 48 798 грн. 40 коп. і нарахована пеня за несвоєчасну сплату процентів у розмірі 8 645 грн. 70 коп., що в цілому складає 57 444 грн. 10 коп., які позивач просить стягнути.

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 5 вересня 2018 року в справі № 918/526/18 відмовлено у задоволенні позову.

Не погодившись із винесеним рішенням, позивач подав апеляційну скаргу від 17.09.2018 р. № 50302/365/2018 в якій просить останнє скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову. Зокрема зазначає, що відповідач не виконує взяті на себе зобов'язання по сплаті кредиту, у зв'язку із чим станом на 04.06.2018 р. у останнього перед Банком виникла прострочена заборгованість зі сплати відсотків у сумі 48 798 грн. 40 коп. і нарахована пеня за несвоєчасну сплату процентів у розмірі 8 645 грн. 70 коп., що в цілому складає 57 444 грн. 10 коп. Договірні відносини між банком та позичальником тривають, кредитний договір не розірваний, не оскаржений та не змінений.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу проти доводів апелянта заперечує, мотивуючи тим, що припис абз. 2 ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування, а після його спливу згідно ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитним договором припиняється. Зазначає, що між ПАТ "Укргазбанк" і ПП "ВКЗ-Дебют" не існувало іншої домовленості, яка б була передбачена у тексті кредитного договору чи в будь-якому іншому договорі, і надавала ПАТ "Укргазбанк" право нараховувати ПП "ВКЗ-Дебют" проценти за договором після закінчення строку кредитування 11.05.2007 р. Також зазначає, що позивач пропустив строк позовної давності. З врахуванням наведеного просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення місцевого господарського суду без змін.

Відповідно до ч. 13 ст. 8, ч. 10 ст. 270 ГПК України розгляд апеляційної скарги здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без проведення судового засідання, оскільки сторонами не заявлялось клопотання про його призначення.

Розглянувши апеляційну скаргу та відзив на неї, дослідивши матеріали та обставини справи на предмет надання їм попередньою судовою інстанцією належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин, дотримання норм матеріального та процесуального права, згідно з вимогами ст. 269 ГПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Господарського суду Рівненської області від 3 липня 2007 року у справі № 19/197 за позовом Відкритого акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк" в особі Рівненська філія Відкритого акціонерного товариства акціонер до ОСОБА_1 підприємства "ВКЗ-Дебют" про стягнення в сумі 540 497 грн. 75 коп. задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 підприємства "ВКЗ-Дебют" на користь Відкритого акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк" заборгованість в сумі 540 497 грн. 75 коп., що виникла на підставі спірного договору, витрати по сплаті державного мита в сумі 5 404 грн. 97 коп., витрати на оплату послуг за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн. 00 коп.

Крім того, рішенням Господарського суду Рівненської області від 29 листопада 2016 року у справі № 918/883/16 за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" до ОСОБА_1 підприємства "ВКЗ-Дебют" про стягнення заборгованості за укладеним між сторонами спірним кредитним договором в сумі 279 586 грн. 43 коп. позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 підприємства "ВКЗ-Дебют" на користь Публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк" простроченої заборгованості за відсотками за Кредитним договором № 83/06/К від 12.05.2006 р. за період з 01 травня 2012 року по 07.07.2016 року в сумі 151 074,57 грн. Водночас у задоволенні позову в частині стягнення з ОСОБА_1 підприємства "ВКЗ-Дебют" простроченої заборгованості за відсотками за період з 01 березня 2009 року по 30 квітня 2012 року в сумі 112 115,28 грн. було відмовлено, а позовні вимоги в частині стягнення з ОСОБА_1 підприємства "ВКЗ-Дебют" 16 396,58 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів залишено без розгляду. Стягнуто з ОСОБА_1 підприємства "ВКЗ-Дебют" на користь Публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк" 2 266,33 грн. судового збору.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 1 березня 2018 року у справі № 918/883/16 вищезазначене рішення Господарського суду Рівненської області від 29 листопада 2016 року скасовано в частині залишення без розгляду позовної вимоги про стягнення з ОСОБА_1 підприємства "ВКЗ - Дебют" 16 396,58 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів. В цій частині прийнято нове рішення, яким в задоволенні позову в частині стягнення з ОСОБА_1 підприємства "ВКЗ-Дебют" 16 396,58 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів відмовлено.

Дані судові рішення набрали законної сили.

Відповідно до ч. 4. ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Зазначеними судовими рішеннями було встановлено наступне.

12 травня 2006 року між позивачем та відповідачем укладено кредитний договір № 83/06/К із змінами і доповненнями внесеними додатковими угодами № 1 від 24.05.2006 р., № 2 від 08.06.2006 р., № 3 від 10.10.2006 р. (далі - Кредитний договір).

За умовами кредитного договору позивач надав відповідачу кредит для поповнення обігових коштів для виробничих витрат, пов'язаних із закупівлею ПММ, міндобрив, насіння, запасних частин, обладнання та ін. в сумі 500 000,00 грн. на строк з 12.05.2006 р. по 11.05.2007 р. із сплатою процентів за користування кредитом виходячи з 18 % річних.

Позивачем зобов'язання по кредитному договору виконані, що підтверджується випискою з рахунку позичальника.

Позичальник (відповідач) зобов'язувався використати кредит на зазначені у п. 1.1 договору цілі і повернути його в сумах та у строки, передбачені п. 3.3.1 (згідно графіка) на рахунок банку. Окрім того, позичальник зобов'язувався сплачувати проценти за кредит щомісячно, виходячи із 18% річних, не пізніше останнього банківського дня місяця, а також в день закінчення строку, на який надано кредит, в день дострокового погашення заборгованості по кредиту або день дострокового розірвання договору.

За порушення строків повернення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом позичальник зобов'язаний (п. 3.3.1 кредитного договору) сплачувати банку проценти за користування кредитом виходячи з процентної ставки 19% річних, починаючи з дня виникнення простроченої заборгованості до повного погашення заборгованості, але в межах строків позовної давності.

Апелянт вважає, що станом на 04.06.2018 року сума заборгованості позичальника перед банком становить 48 798 грн. 40 коп. простроченої заборгованості по процентах за користування кредитними коштами за період з 08.07.2016 р. по 06.11.2017 р., а також 8 645 грн. 70 коп. пені за несвоєчасну сплату процентів за період з 05.06.2017 р. по 04.06.2018 р.

Частиною 1 ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу (ч. 2 ст. 11 ЦК України).

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

За приписами ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Судом першої інстанції підставно відмічено, що припис абзацу 2 частини першої статті 1048 про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування, а право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.

Вказана правова позиція викладена в постанові ОСОБА_2 Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10 цс 18).

Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Як було встановлено судом вище, строк кредиту згідно Кредитного договору становить з 12.05.2006 р. по 11.05.2007 р.

Таким чином, суд першої інстанції вірно зазначив, що ПП "ВКЗ-Дебют" зобов'язалося повернути кредит до 11 травня 2007 року включно.

Отже, нарахування позивачем відсотків за період з 08.07.2016 р. по 06.11.2017 р. на підставі Кредитного договору та із застосуванням встановленої у ньому процентної ставки, тобто після спливу визначеного цим договором строку кредитування, не ґрунтується на приписах чинного законодавства.

Апелянтом зазначені обставини з посиланням на норми чинного законодавства не спростовані.

Щодо позовної вимоги про стягнення з ПП "ВКЗ-Дебют" пені за несвоєчасну сплату процентів в розмірі 8 645 грн. 70 коп. колегія суддів зазначає наступне.

Вимога про стягнення пені за несвоєчасну сплату процентів є додатковою до вимоги про стягнення процентів за користування кредитними коштами.

Вказана правова позиція викладена в постанові ОСОБА_2 Верховного Суду від 28.03.2018 р. у справі № 444/9519/12.

Відтак, місцевим господарським судом правомірно вказано, що право позивача нараховувати проценти за кредитом припинилося зі спливом строку кредитування. Відповідно необґрунтованою є вимога позивача про стягнення нарахованої на проценти пені.

Відповідно до ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

З огляду на вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, про відсутність правових підстав для задоволення вимог Публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк" про стягнення з ОСОБА_1 підприємства "ВКЗ - Дебют" заборгованості за кредитним договором в розмірі 57 444 грн. 10 коп., з яких: 48 798 грн. 40 коп. - прострочена заборгованість по процентах, 8 645 грн. 70 коп. - пеня за несвоєчасну сплату процентів. В позові обгрунтовано відмовлено.

Відповідно до п. 2.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 29.05.2013 р. "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів", за змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Місцевий суд вірно зазначив, що оскільки підстави для стягнення відсотків та пені у заявлених до стягнення сумах відсутні, тобто, фактично, не встановлено порушення прав та інтересів позивача, позовна давність в цьому випадку не застосовується, оскільки в заявлених позовних вимогах судом відмовляється по суті, і сплив позовної давності (за вказаних обставин) не впливає на суть винесеного рішення.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права (стаття 276 ГПК України).

Враховуючи викладене, судова колегія дійшла висновку, що оскаржуване рішення ґрунтується на повному і всебічному дослідженні всіх обставин справи, прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права, є законним та обґрунтованим, а тому, підлягає залишенню без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків, викладених у судовому рішенні, що оскаржується.

Відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України, в зв'язку з відмовою в позові, понесені позивачем судові витрати за розгляд спору в судах першої та апеляційної інстанції залишаються за ним.

Керуючись ст. ст. 8, 129, 269, 270, 275, 276, 281, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства акціонерного банку "Укргазбанк" в особі відділення 100/17 АБ "Укргазбанк" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Рівненської області від 05 вересня 2018 року у справі №918/526/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Справу №918/526/18 повернути господарському суду Рівненської області.

Повний текст постанови складений "26" грудня 2018 р.

Головуючий суддя Тимошенко О.М.

Суддя Юрчук М.І.

Суддя Савченко Г.І.