Постанова

від 25.12.2018 по справі 924/352/18

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2018 року Справа №924/352/18

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий суддя Мельник О.В.

суддя Грязнов В.В.

суддя Розізнана І.В.

при секретарі судового засідання Панасюк О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу заступника прокурора Хмельницької області на рішення господарського суду Хмельницької області від 11.09.2018 р. (суддя Муха М.Є., повний текст рішення складено 20.09.2018 р.) у справі №924/352/18

за позовом першого заступника керівника Хмельницької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Хмельницької міської ради

до приватного підприємства "Торговий дім-17"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Поліс"

про стягнення 707 420 грн.

за участю представників:

прокуратури - Марщівської О.П.,

позивача - Демчук Л.Г.,

відповідача - Собецької Г.В.,

третьої особи - не з`явився,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 11.09.2018 р. у справі №924/352/18 позов першого заступника керівника Хмельницької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Хмельницької міської ради задоволено частково. Стягнуто з приватного підприємства "Торговий дім-17" на користь Хмельницької міської ради 14453,40 грн. збитків, завданих невиконанням зобов`язання щодо сплати пайової участі у створенні та розвитку інфраструктури міста Хмельницького. У решті позову в частині стягнення 692966,6 грн. збитків відмовлено.

В обґрунтування свого рішення суд першої інстанції, посилаючись на ст.40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та положення Порядку участі замовників у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м.Хмельницького, зазначив, що саме відповідач під час проведення будівельних робіт з реконструкції допустив порушення обов`язку передбаченого законом, не уклавши договір про пайову участь із Хмельницькою міською радою та не сплативши кошти пайової участі. З огляду на що суд вказав про доведеність в діях відповідача всіх елементів складу цивільного порушення: протиправної поведінки (порушення зобов`язання щодо укладення договору пайової участі); збитків (недоотримання позивачем коштів пайової участі); причинного зв`язку (понесення збитків позивачем через неукладення відповідачем договору пайової участі та несплати пайового внеску); вини (порушення приписів Закону; окрім того, вина в даному випадку презюмується, а протилежного учасниками судового розгляду не доведено).

Однак, враховуючи декларацію про готовність до експлуатації об`єкта від 30.06.2015р. за №ХМ143151810090, згідно якої кошторисна вартість будівництва становить 192712 грн., дослідивши зібрані у справі докази та давши їм правову оцінку в сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову в розмірі 14453,40 грн. (вартість будівництва (реконструкції) об`єкта х 7,5%).

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, заступник прокурора Хмельницької області звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення в частині відмови в задоволенні позовних вимог скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги в цій частині задоволити.

Мотивуючи апеляційну скаргу, прокурор з посиланням на постанову Верховного Суду від 22.08.2018 р. у справі №904/10676/17 вказує, що судом безпідставно, всупереч вимогам Закону та Порядку визначено загальну кошторисну вартість об`єкта будівництва на підставі декларації про готовність до експлуатації об`єкта від 30.06.2015 р., у зв`язку з чим судом порушені норми чинного законодавства.

Враховуючи, що забудовником не було надано позивачу для розрахунку пайового внеску зведеного кошторисного розрахунку вартості будівництва об`єкта, визначеного згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами, а також те, що не був наданий він і суду, величина пайової участі повинна визначатися на основі нормативів одиниці створеної потужності відповідно до ч.5 ст.40 Закону та п.2.5 Порядку.

Хмельницька міська рада у відзиві на апеляційну скаргу просила її задоволити та прийняти нове рішення, яким позов задоволити у повному обсязі, оскільки відповідачем не було надано для розрахунку пайового внеску зведеного кошторисного розрахунку вартості об`єкта будівництва, визначеного згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами.

Відповідач, приватне підприємство "Торговий дім-17", подав відзив на апеляційну скаргу, у якому просив рішення суду залишити без змін як законне та обґрунтоване. Вважає, що позивачем не доведено, що зазначена у декларації від 30.06.2015 р. кошторисна вартість будівництва в сумі 192712,00 грн. не відповідає будівельним нормам, стандартам і правилам.

Крім того, вказує, що згідно зведеного кошторисного розрахунку вартості будівництва по реконструкції адміністративно-господарського комплексу, долученого до відзиву, кошторисна вартість також складає 192712,00 грн.

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Розглянувши апеляційну скаргу в межах вимог та доводів наведених в ній, відзив на апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду дійшла наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, згідно декларації про готовність до експлуатації об`єкта, який належить до ІІІ категорії складності, зареєстрованої Управлінням державної архітектурно-будівельної інспекції у Хмельницькій області 30.06.2015 року за №ХМ143151810090, замовником - приватним підприємством "Торговий дім-17" проведено реконструкцію адміністративно-господарського комплексу під цех по виробництву слабоалкогольних та алкогольних напоїв, дегустаційного залу-бару, з прибудовою бродильного, фільтраційного та купажного цехів по вул. Колгоспній, 1А у м.Хмельницькому (а.с.18-20).

Відповідно до п.15 декларації, кошторисна вартість будівництва за затвердженою проектною документацією становить 192712 грн. у тому числі: витрати на будівельно- монтажні роботи 118,29 тис. грн., витрати на машини, обладнання та інвентар 9,212 тис. грн.

Листом №01-16-111 від 01.02.2018 р., на виконання ст.40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та Порядку участі замовників у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м.Хмельницького, Управлінням капітального будівництва Хмельницької міської ради надіслано на адресу ПП "Торговий дім-17" для підписання проект договору про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м.Хмельницького з розрахунком розміру пайової участі.

У відповідь на вказаний лист відповідачем вказано, що з пропозицією укласти договір Управлінню потрібно звернутись до приватного підприємства "Фінансова компанія "Поліс", оскільки останній є власником нерухомого майна згідно рішення про державну реєстрацію договору про відступлення прав вимоги за договорами застави відносно нерухомого майна від 30.11.2015 р. (а.с.29).

У зв`язку із залишенням відповідачем без виконання листа-звернення Управління капітального будівництва Хмельницької міської ради щодо укладення договору про пайову участь, прокурор звернувся в інтересах держави в особі Хмельницької міської ради із даним позовом до суду.

Статтею 7 Конституції України визнається і гарантується місцеве самоврядування.

Відповідно до ст.40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону.

На виконання положень Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" Хмельницькою міською радою прийнято Порядок участі замовників у створенні розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Хмельницького, затверджений рішенням сесії ради № 23 від 17.12.2008 р.

Замовник, який має намір здійснити будівництво об`єкта містобудування у м.Хмельницькому, зобов`язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста, крім випадків, передбачених пунктом 1.7. цього Порядку (п. 1.2.).

Згідно з п.1.3 Порядку, пайова участь замовника у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Хмельницького полягає у відрахуванні замовником, для забезпечення створення і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста, коштів до місцевого бюджету.

Дія цього Положення поширюється на всіх замовників, незалежно від їх форми власності (п.1.5.).

Договір про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Хмельницького (далі - договір про пайову участь) укладається між міською радою та замовником не пізніше п`ятнадцяти робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію, а з 01.01.2013 року кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту сплачуються в повному обсязі до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію єдиним платежем або частинами за графіком, що визначається договором (п.4.1 Порядку).

Наведене кореспондується із положеннями ч.2, ч.3, ч.9 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", відповідно до яких замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов`язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури. Договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію.

Таким чином, аналіз п.п. 1.2., 1.3., 4.1 Порядку та ч.2, 3 ст.40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" дає підстави для висновку, що на замовника забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті покладено зобов`язання взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту шляхом перерахування замовником до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури на підставі договору про пайову участь між замовником та органом місцевого самоврядування, укладення якого є обов`язковим.

При цьому обов`язок ініціювати укладення договору про пайову участь покладено саме на замовника будівництва, оскільки цей обов`язок пов`язаний зі зверненням, передбаченим ч.9 ст.40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та п.4.1 Порядку, замовника до органу місцевого самоврядування.

Оскільки органи місцевого самоврядування знаходяться поза межами процедури прийняття об`єктів будівництва в експлуатацію та позбавлені можливості контролювати момент її здійснення, відтак, неукладення такого договору з підстав невиконання замовником обов`язку щодо звернення до органу місцевого самоврядування з відповідною пропозицією свідчить про його ухилення від укладення.

Ухилення замовника будівництва від укладення договору про пайову участь до прийняття об`єкта нерухомого майна в експлуатацію є порушенням зобов`язання, прямо передбаченого чинним законодавством.

Зазначене узгоджується із правовою позицією, викладеною у постановах Верховного Суду від 13.03.2018 у справі № 911/620/17, від 27.03.2018 у справі № 911/419/17, від 07.06.2018 у справі №910/17057/17.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що саме відповідач під час проведення будівельних робіт з реконструкції адміністративно-господарського комплексу під цех по виробництву слабоалкогольних та алкогольних напоїв допустив порушення зобов`язання, визначеного Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", не уклавши договір про пайову участь із Хмельницькою міською радою та, в подальшому, не сплативши кошти пайової участі.

Згідно зі статтею 22 ЦК особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

За змістом статті 1166 ЦК майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків необхідною є наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника, збитками та вини.

Відсутність хоча б одного з вищевказаних елементів, які утворюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за невиконання або неналежне виконання ним взятих на себе зобов`язань.

Оскільки неукладення договору пайової участі свідчить про бездіяльність замовника у вчиненні передбачених законодавством обов`язкових дій щодо такого звернення та укладення договору, відповідна неправомірна бездіяльність є протиправною формою поведінки, внаслідок якої позивач був позбавлений права отримати кошти на розвиток інфраструктури населеного пункту, що охоплюється визначенням упущеної вигоди. При цьому наслідки у вигляді упущеної вигоди перебувають у безпосередньому причинному зв`язку із наведеною неправомірною бездіяльністю відповідача (аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 30.05.2018 року у справі №911/1520/17).

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо наявності усіх елементів складу цивільного правопорушення для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків.

При цьому, визначаючи розмір пайової участі, який підлягає сплаті з відповідача, апеляційний суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.5 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами. При цьому не враховуються витрати на придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішніх і позамайданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій.

У разі якщо загальна кошторисна вартість будівництва об`єкта не визначена згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами, вона визначається на основі встановлених органом місцевого самоврядування нормативів для одиниці створеної потужності.

Аналогічні положення містяться у п.2.1, 2.5 Порядку участі замовників у створенні розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Хмельницького.

Будівельні норми, державні стандарти, норми і правила щодо планування, забудови та іншого використання територій, проектування і будівництва об`єктів містобудування розробляються і затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, іншими центральними органами виконавчої влади в порядку, визначеному законом (ст.16 Закону України "Про основи містобудування").

Відповідно до п.3.11 Правил визначення вартості будівництва ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 (Правила) документом, що підтверджує загальну кошторисну вартість об`єкта будівництва є зведений кошторисний розрахунок вартості об`єкта будівництва, який складається на основі об`єктних кошторисів, об`єктних кошторисних розрахунків і кошторисних розрахунків на окремі види витрат.

Згідно з п.3.18 Правил, кошторис, який визначає вартість виконаних будівельних робіт, складається за примірною формою №КБ-2в "Акт приймання виконаних будівельних робіт" та примірною формою №КБ-3 "Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрат".

Всупереч наведеним положенням законодавства, приймаючи рішення у справі, суд першої інстанції взяв до уваги виключно кошторисну вартість будівництва, вказану у п.15 декларації про готовність об`єкта до експлуатації №ХМ143151810090 від 30.06.2015 р.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що до відзиву на апеляційну скаргу ТОВ "Торговий дім-17" долучено витяг із зведеного кошторисного розрахунку вартості будівництва по реконструкції адміністративно-господарського комплексу під цех по виробництву слабоалкогольних та алкогольних напоїв, дегустаційного залу-бару з прибудовою бродильного, фільтраційного та купажних цехів, який відповідач просить прийняти та приєднати до матеріалів справи в якості доказу (а.с.210-212).

В обґрунтування неможливості подання вказаного доказу до суду першої інстанції вказує про його відсутність у відповідача на момент розгляду справи. З метою отримання зведеного кошторису ТОВ "Торговий дім-17" листом від 13.08.2018 р. (а.с.213) звернувся до ТОВ "Фінансова компанія "Поліс" з проханням надати його за наявності. Лише у листопаді 2018 року з листа №2.47 від 21.11.2018 р. (а.с.214) відповідачу стало відомо, що під час проведення ТОВ "Фінансова компанія "Поліс" ревізії наявної документації було виявлено зведений кошторисний розрахунок.

За вимогами ч. 3 ст.269 ГПК України, докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Суд апеляційної інстанції зауважує, що відповідно до ч.2 ст.182 ГПК України у підготовчому засіданні суд, зокрема, вирішує питання про витребування додаткових доказів та визначає строки їх подання, вирішує питання про забезпечення доказів, якщо ці питання не були вирішені раніше, а також вирішує заяви та клопотання учасників справи.

При цьому, товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім-17" будь-яких клопотань щодо витребування чи забезпечення доказів, або щодо продовження строку для надання необхідних документів, під час підготовчого засідання до суду першої інстанції не подавалось. Крім того, як вбачається з матеріалів справи судові засідання неодноразово відкладались у зв`язку з неявкою відповідача (ухвалами від 12.06.2018 р., 17.07.2018 р., 31.07.2018 р., 14.08.2018 р., 03.09.2018 р. - а.с.44, 72-73, 82, 114, 133).

Враховуючи викладене, беручи до уваги принцип добросовісного користування процесуальними правами згідно ст.43 ГПК України, не надання відповідачем доказів неможливості подання до суду першої інстанції зведеного кошторисного розрахунку з причин, що об`єктивно не залежали від нього, апеляційний суд не приймає нові докази та не надає їм правової оцінки.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що листом №01-16-111 від 01.02.2018 р. відповідачу запропоновано у разі незгоди з умовами договору та розміром пайової участі надати до Управління капітального будівництва необхідну документацію та підтвердження кошторисної вартості об`єкта будівництва згідно з державними будівельними нормами, стандартами і правилами. Однак будь-яких дій щодо підтвердження чи спростування розміру пайової участі відповідачем не вчинено.

Таким чином, враховуючи, що забудовником не було надано для розрахунку пайового внеску зведеного кошторисного розрахунку вартості будівництва об`єкта, а також не підтвердження відповідачем, що кошторисна вартість будівництва, вказана у п.15 декларації про готовність об`єкта до експлуатації №ХМ143151810090 від 30.06.2015 р., визначена згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами, апеляційний суд дійшов висновку, що величина пайової участі повинна визначатися на основі нормативів одиниці створеної потужності відповідно до ч.5 ст.40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Пунктом 2.2 Порядку визначено, що відсоток від вартості об`єкта будівництва, який мають вносити замовники у якості пайової участі, визначається для нежитлових приміщень, будівель і споруд, за виключенням житлових будинків (житлової частини будинку) згідно таблиці, зокрема, якщо вартість об`єкта будівництва до 5,0 млн. грн. пайова участь для об`єкта складає 7,5% від загальної вартості будівництва об`єкта; більше 5,0 до 15,0 млн. грн. 7,0 %; більше 15,0 до 25,0 млн. грн. 6,5 %; більше 25,0 млн. грн. 6,0 %.

Згідно п.5.2 Порядку, у разі виявлення та встановлення в єдиному реєстрі факту початку будівництва або введення об`єкта до експлуатації без укладення договору про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Хмельницького управління капітального будівництва Департаменту архітектури, містобудування та земельних ресурсів проводить розрахунок розміру пайової участі, належної замовником до оплати, на підставі встановлених міською радою нормативів для одиниці створеної потужності.

Управлінням капітального будівництва Департаменту архітектури, містобудування та земельних ресурсів Хмельницької міської ради, у зв`язку з відсутністю зведеного кошторисного розрахунку вартості об`єкта будівництва, на підставі п.5.2 Порядку, розрахунок пайової участі проведено на основі опосередкованої вартості.

У відповідності до п.2 Методики розрахунку розміру пайової участі на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Хмельницького, у разі якщо загальна кошторисна вартість будівництва (реконструкції) об`єкта не визначена згідно з державними будівельними нормами, стандартами і правилами, пайова участь розраховується за наступною формулою: ПУ = (S * Осп) * % , де S - площа об`єкта будівництва (реконструкції) у квадратних метрах (у разі здійснення добудови враховується тільки площа тієї частини об`єкта, що добудовується); Осп - норматив для одиниці створеної потужності, згідно п. 2.5, грн.

Колегія суддів, перевіривши розрахунок розміру пайової участі у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Хмельницького (а.с.16), дійшла висновку про обґрунтованість позовних вимог та стягнення збитків у заявленому обсязі.

Згідно зі ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до п. 58 рішення ЄСПЛ Справа "Серявін та інші проти України" (Заява №4909/04) від 10.02.2010 р. у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 09.12.1994р., серія A, №303-A, п.29).

Відповідно до ч. 3 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених законом. За змістом ч.1 ст.14 ГПК України суд розглядає справу не інакше як, зокрема, на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За змістом ч. 1 ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині, зокрема, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими.

Враховуючи викладене, з огляду на невиконання відповідачем у добровільному порядку обов`язку передбаченого законом щодо звернення та укладення договору пайової участі, внаслідок якої позивач був позбавлений права отримати кошти на розвиток інфраструктури населеного пункту, та не підтвердження відповідачем, що кошторисна вартість будівництва, вказана у п.15 декларації про готовність об`єкта до експлуатації №ХМ143151810090 від 30.06.2015 р., визначена згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами, колегія суддів дійшла висновку, про наявність обґрунтованих підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції в частині відмови у стягненні 692966,60 грн. збитків з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Враховуючи приписи ст.129 ГПК України, колегією суддів, з підстав скасування судового рішення та задоволення апеляційної скарги, здійснено перерозподіл судових втрат зі сплати судового збору пропорційно розміру задоволених вимог.

Крім того, судом встановлено, що прокурором при поданні апеляційної скарги сплачено судовий збір у розмірі 15916,95 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №2005 від 08.10.2018 р. (а.с.170) та №2006 від 08.10.2018 р. (а.с.171).

Натомість, приймаючи до уваги положення п.п.1, 4 п.2 ч.2 ст.4, ч.4 ст.6 Закону України "Про судовий збір" щодо ставок судового збору та оскарження судового рішення лише в частині позовних вимог, розмір судового збору, який підлягав сплаті в суді апеляційної інстанції становить 15591,75 грн.

З огляду на вказане, до стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім-17" на користь прокуратури Хмельницької області за розгляд апеляційної скарги підлягає судовий збір саме у сумі 15591,75 грн.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 273, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу заступника прокурора Хмельницької області на рішення господарського суду Хмельницької області від 11.09.2018 р. у справі №924/352/18 задоволити.

2. Рішення господарського суду Хмельницької області від 11.09.2018 р. у справі №924/352/18 в частині відмови у стягненні 692966,60 грн. збитків скасувати та прийняти в цій частині нове рішення про задоволення позову.

3. Стягнути з приватного підприємства "Торговий дім-17" (29000, м.Хмельницький, вул.Подільська, 38, кв.27, код ЄДРПОУ 31156846) на користь Хмельницької міської ради (29000, м.Хмельницький, вул.Гагаріна, 3, код ЄДРПОУ 33332218) 692 966,60 грн. (шістсот дев`яносто дві тисячі дев`ятсот шістдесят шість гривень 60 коп.) збитків, завданих невиконанням зобов`язання щодо сплати пайової участі у створенні та розвитку інфраструктури міста Хмельницького.

4. Стягнути з приватного підприємства "Торговий дім-17" (29000, м.Хмельницький, вул.Подільська, 38, кв.27, код ЄДРПОУ 31156846) на користь прокуратури Хмельницької області (29000, м.Хмельницький, пров.Військоматський, 3, код ЄДРПОУ 02911102) 10394,5 грн. судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції, 15591,75 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги.

5. У решті рішення господарського суду Хмельницької області від 11.09.2018 р. залишити без змін.

6. Господарському суду Хмельницької області видати судові накази.

7. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складений "29" грудня 2018 р.

Головуючий суддя Мельник О.В.

Суддя Грязнов В.В.

Суддя Розізнана І.В.