Постанова

від 27.12.2018 по справі 918/209/18

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 грудня 2018 року Справа №918/209/18

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий суддя Мельник О.В.

суддя Грязнов В.В.

суддя Розізнана І.В.

при секретарі судового засідання Панасюк О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення господарського суду Рівненської області від 19.09.2018 р. (суддя Церковна Н.Ф., повний текст рішення складено 26.09.2018 р.) у справі № 918/209/18

за позовом ОСОБА_1

до Приватного вищого навчального закладу "Рівненський економіко-гуманітарний та інженерний коледж" (у формі товариства з обмеженою відповідальністю)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Приватного вищого навчального закладу "Міжнародний економіко-гуманітарний університет імені академіка Степана Дем'янчука"

про визнання недійсним рішення зборів засновників

за участю представників:

позивача - не з'явився,

відповідача - Тадєєва П.О.,

третьої особи - Мазура Р.В.,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Рівненської області від 19.09.2018 р. у справі №918/209/18 у позові ОСОБА_1 до Приватного вищого навчального закладу "Рівненський економіко-гуманітарний та інженерний коледж" (у формі товариства з обмеженою відповідальністю) про визнання недійсним рішення зборів засновників відмовлено.

При дослідженні матеріалів справи суд першої інстанції дійшов висновку про те, що права та інтереси позивача, за захистом яких він звернувся до суду, не були порушені, оскільки суд встановив факт особистої участі позивача та відповідача в голосуванні на загальних зборах учасників (засновників) товариства, проведених 25.05.2010 р. та оформлених протоколом №19. Вказане спростовує доводи позивача про неповідомлення його належним чином про дату, час і місце проведення спірних зборів та непідписання будь-яких документів, зокрема, протоколу №19 від 25.05.2010 р.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати як незаконне та необґрунтоване, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задоволити та визнати недійсним рішення зборів засновників Приватного вищого навчального закладу "Рівненський економіко-гуманітарний та інженерний коледж" (у формі товариства з обмеженою відповідальністю), оформлене протоколом №19 від 25.03.2010 р.

Мотивуючи апеляційну скаргу, скаржник, зокрема, вказує на відсутність повідомлення про проведення зборів, підтвердженого наявністю опису вкладення та чеку поштового відправлення, відсутність реєстру учасників зборів від 25.03.2010 р. та відсутністю повноважень у підписантів спірного протоколу №19, що не було враховано судом при прийнятті рішення. Також вважає, що суд першої інстанції безпідставно не взяв до уваги важливу обставину, а саме подання оригіналу протоколу №19 від 25.03.2018 р. третьою особою, що суперечить ст.43 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю".

Відповідач, приватний вищий навчальний заклад "Рівненський економіко-гуманітарний та інженерний коледж" (у формі товариства з обмеженою відповідальністю), подав відзив на апеляційну скаргу, у якому просить рішення суду першої інстанції скасувати як незаконне та необґрунтоване. Відповідач підтримує позовні вимоги з огляду на відсутність повідомлення про проведення зборів та реєстру учасників зборів від 25.03.2010 р.

04.12.2018 року від приватного вищого навчального закладу "Міжнародний економіко-гуманітарний університет імені академіка Степана Дем'янчука" надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому третя особа, зокрема, вказує на безпідставність твердження позивача про відсутність на зборах засновників ОСОБА_5, оскільки власноручний підпис останнього у протоколі посвідчено печаткою коледжу, яка перебувала лише у ОСОБА_5, як у директора коледжу та ніхто інший не мав змоги нею користуватися та розпоряджатися. Вважає, що в матеріалах справи наявні всі докази, які вказують на те, що позивач та відповідач були присутні при ухваленні спірних рішень, а тому здійснювали усі підписи на спірному рішенні (протоколі) власноруч.

Позивач участь повноважного представника у судове засідання не забезпечив, однак надіслав на поштову адресу суду заяву, у якій просив здійснювати розгляд апеляційної скарги за його відсутності, у зв'язку з тим, що він проживає в місті Києві (т.2, а.с.40).

Враховуючи приписи ст.ст.269, 273 ГПК України про межі та строки перегляду справ в апеляційній інстанції, той факт, що явка учасників справи в судове засідання обов'язковою не визнавалася, колегія суддів визнала за можливе розглядати апеляційну скаргу за відсутності позивача.

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Розглянувши апеляційну скаргу в межах вимог та доводів наведених в них, відзив на апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду дійшла наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 25.03.2010 р. проведено загальні збори засновників (учасників) приватного вищого навчального закладу "Рівненський економіко-гуманітарний та інженерний коледж" (у формі товариства з обмеженою відповідальністю), оформлені протоколом №19 від 25.03.2010 р. (а.с.64).

Згідно з протоколом №19 на зборах були присутні засновники ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_1 та за дорученням приватного вищого навчального закладу "Міжнародний економіко-гуманітарний університет імені академіка Степана Дем'янчука" ректор ОСОБА_9

На загальних зборах засновниками (учасниками) приватного вищого навчального закладу "Рівненський економіко-гуманітарний та інженерний коледж" (у формі товариства з обмеженою відповідальністю) згідно порядку денного прийнято рішення про призначення і надалі директором Рівненського економіко-гуманітарного та інженерного коледжу (у формі товариства з обмеженою відповідальністю) ОСОБА_5 з 02 квітня 2010 року терміном на п'ять років.

Позивач, у зв'язку з неповідомленням його про вказані збори та з метою захисту своїх корпоративних прав та законних інтересів, звернувся до суду з позовом про визнання недійсним рішення зборів засновників приватного вищого навчального закладу "Рівненський економіко-гуманітарний та інженерний коледж" (у формі товариства з обмеженою відповідальністю), оформленого протоколом №19 від 25.03.2010 р.

Обґрунтовуючи позовні вимоги ОСОБА_1 посилається на те, що вказані збори були проведені без дотримання процедури проведення загальних зборів, встановленої ст. 43, 60, 61 Закону України "Про господарські товариства", чим були грубо порушені права та законні інтереси позивача як учасника товариства.

Розглядаючи доводи апеляційної скарги та відзиву на неї суд апеляційної інстанції вважає за необхідне вказати наступне.

Порядок організації та діяльності товариств з обмеженою відповідальністю визначається Господарським кодексом України, зокрема, відповідно до ч.3 ст. 80 Господарського кодексу України, товариством з обмеженою відповідальністю є господарське товариство, що має статутний капітал, поділений на частки, розмір яких визначається установчими документами, і несе відповідальність за своїми зобов'язаннями тільки своїм майном.

Згідно зі ст. 145 Цивільного кодексу України та ст. 58 Закону України "Про господарські товариства" (надалі в редакції чинній на момент проведення загальних зборів) вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників.

Згідно з ч. 1 ст. 98 Цивільного кодексу України, загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства.

Порядок скликання загальних зборів визначається в установчих документах товариства (ч.4 ст.98 ЦК України).

У відповідності до абз.3,4 п.14 установчого договору приватного вищого навчального закладу "Рівненський економіко-гуманітарний та інженерний коледж" (у формі товариства з обмеженою відповідальністю), затвердженого зборами засновників протоколом №1 від 04.06.2002 р. (а.с.71-79), про проведення зборів, засновники повідомляються письмово із зазначенням часу, місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання зборів засновників. Будь-який із засновників коледжу вправі вимагати розгляду питання на зборах засновників за умови, що воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку зборів. Не пізніше як за 7 днів до скликання зборів засновникам коледжу повинна бути надана можливість ознайомитися з документами, пов'язаними з порядком денним зборів. З питань, не включених до порядку денного, рішення можуть прийматися тільки за згодою з усіма засновниками, що присутні на зборах.

Наведене кореспондується із положеннями ч.5 ст. 61 Закону України "Про господарські товариства".

Статтею 15 ЦК України унормовано право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з ч. 5 ст. 98 ЦК України рішення загальних зборів може бути оскаржене учасником товариства до суду.

Рішення загальних зборів учасників як вищого органу товариства з обмеженою відповідальністю є актами ненормативного характеру (індивідуальними актами), тобто офіційними письмовими документами, що породжують певні правові наслідки, спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин. У зв'язку з цим підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи можуть бути: невідповідність рішень загальних зборів нормам законодавства; порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів; позбавлення учасника (акціонера, члена) юридичної особи можливості взяти участь у загальних зборах (постанова Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 27.03.2018 р. у справі №904/9431/15).

При цьому суди мають враховувати, що для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства. Якщо за результатами розгляду справи факт такого порушення не встановлено, господарський суд не має підстав для задоволення позову.

За приписами ч.1 ст. 167 ГК України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочність на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Корпоративні права виникають в особи, зокрема, внаслідок заснування (участі в заснуванні) господарського товариства.

Відповідно до ст. 10 Закону України "Про господарські товариства" та ст.88 ГК України, учасники товариства мають право, зокрема: брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах, за винятком випадків, передбачених цим Законом.

Право участі у товаристві є особистим немайновим правом і не може окремо передаватися іншій особі (ч.1 ст.100 ЦК України).

Пунктом 5 установчого договору товариства встановлено, що засновники коледжу мають право, зокрема, брати участь в управлінні справами коледжу в порядку, що визначений установчими документами та чинним законодавством; одержувати інформацію про діяльність коледжу.

Аналіз наведеного дає підстави для висновку, що одним із гарантованих прав учасників підприємства є їх участь в управлінні цим підприємством безпосередньо або через уповноважені ними органи. Неповідомлення учасників підприємства про проведення загальних зборів є порушенням їх прав, що може бути підставою для визнання рішень загальних зборів такого підприємства недійсними.

Права учасника юридичної особи можуть бути визнанні порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не міг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо (абз. 2 п. 2.14 постанови пленуму Вищого господарського суду від 25.02.2016 року №4 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин").

Відповідно до ч.3 ст. 60 Закону України "Про господарські товариства", учасники зборів, які беруть участь у зборах, реєструються із зазначенням кількості голосів, яку має кожний учасник. Цей перелік підписується головою та секретарем зборів.

При зверненні з позовом до суду першої інстанції ОСОБА_1 вказав, що в порушення вимог закону, його не було повідомлено про проведення зборів засновників, у зв'язку з чим позивач не був присутнім на зборах засновників 25.03.2010 року.

Апеляційним судом встановлено, що матеріали справи не містять належних доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1, як учасник товариства, був повідомлений про проведення зборів 25.03.2010 року та їх порядок денний, у спосіб та строки визначені п. 14 установчого договору.

Крім того, відсутні також документи, що містять інформацію про реєстрацію на зборах засновників приватного вищого навчального закладу "Рівненський економіко-гуманітарний та інженерний коледж" (у формі товариства з обмеженою відповідальністю) з проставленням їх особистих підписів, що позбавляє суд можливості встановити дійсний склад учасників зборів та наявність кворуму на зборах.

Інформація про присутніх на зборах учасників поіменно згідно протоколу №19 від 25.03.2010 року також піддається сумніву, оскільки в матеріалах справи наявні різні копії вказаного протоколу, а саме з наявністю чотирьох підписів (т.1, а.с.64) та двох підписів (т.1, а.с.16), про що вказують і позивач, і відповідач.

Щодо заяв засновників відповідача як свідків у даній справі, а саме ОСОБА_9 (т.1, а.с.201) та ОСОБА_8 (т.1, а.с.202), які були подані третьою особою в підтвердження присутності на зборах ОСОБА_1 та ОСОБА_5, колегія суддів, оцінюючи такі докази, вважає їх недостатніми у підтвердження факту повідомлення позивача про дату, час та місце проведення загальних зборів, а також про питання порядку денного. При цьому, умовами статуту чітко визначено письмову форму повідомлення учасника товариства про проведення загальних зборів.

За наведених обставин, судом першої інстанції безпідставно прийнято до уваги той факт, що позивач брав участь у зборах засновників приватного вищого навчального закладу "Рівненський економіко-гуманітарний та інженерний коледж" (у формі товариства з обмеженою відповідальністю) 25.03.2010 року.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що неповідомлення належним чином учасника товариства ОСОБА_1 про проведення загальних зборів, порушує немайнові корпоративні права останнього, зокрема, право на отримання інформації щодо діяльності товариства, право на участь у загальних зборах учасників (засновників) та прийнятті рішень з питань, включених до порядку денного, та відповідно право на управління товариством.

Окрім того, під час розгляду справи в суді першої інстанції, приватним вищим навчальним закладом "Рівненський економіко-гуманітарний та інженерний коледж" (у формі товариства з обмеженою відповідальністю) у відзиві від 26.05.2018 р. позов визнано (т.1 а.с.35-37). Відповідачем, зокрема, вказано, що в коледжі відсутні документи, які свідчили б про проведення загальних зборів 25.03.2010 р., в тому числі відсутнє повідомлення про проведення зборів із відповідним порядком денним, направлене всім засновникам не менше ніж за 30 днів до проведення зборів та реєстраційний лист учасників зборів.

За приписами ч.4 ст. 191 ГПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Вказане безпідставно не було враховано судом першої інстанції при прийнятті рішення про відмову у задоволенні позову.

Згідно зі ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до п. 58 рішення ЄСПЛ Справа "Серявін та інші проти України" (Заява №4909/04) від 10.02.2010 р. у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 09.12.1994р., серія A, №303-A, п.29).

Відповідно до ч. 3 ст.13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених законом. За змістом ч.1 ст.14 ГПК України суд розглядає справу не інакше як, зокрема, на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Оцінивши в сукупності матеріали справи та здійснивши перевірку їх доказами, беручи до уваги порушення відповідачем ст. 61 Закону України "Про господарські товариства" щодо порядку скликання та проведення загальних зборів засновників, відсутність доказів належного повідомлення позивача про проведення зборів та реєстрації учасників зборів, визнання позову відповідачем, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що наявні достатні підстави для визнання недійсним рішення зборів засновників Приватного вищого навчального закладу "Рівненський економіко-гуманітарний та інженерний коледж" (у формі товариства з обмеженою відповідальністю), оформлене протоколом №19 від 25.03.2010 року.

За змістом ч. 1 ст.277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині, зокрема, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанціїї визнав встановленими.

Таким чином, наведене вище є підставою для скасування рішення суду першої інстанції з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог.

Враховуючи приписи ст.129 ГПК України, колегією суддів, з підстав скасування судового рішення та задоволення апеляційної скарги, здійснено перерозподіл судових втрат зі сплати судового збору пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 273, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення господарського суду Рівненської області від 19.09.2018 р. у справі № 918/209/18 задоволити.

2. Рішення господарського суду Рівненської області від 19.09.2018 р. у справі №918/209/18 скасувати та прийняти нове рішення.

3. Позов ОСОБА_1 задоволити.

4. Визнати недійсним рішення зборів засновників Приватного вищого навчального закладу "Рівненський економіко-гуманітарний та інженерний коледж" (у формі товариства з обмеженою відповідальністю), оформлене протоколом №19 від 25.03.2010 року.

5. Стягнути з Приватного вищого навчального закладу "Рівненський економіко-гуманітарний та інженерний коледж" (у формі товариства з обмеженою відповідальністю) (33027, м.Рівне, вул.С.Дем'янчука, 4, код ЄДРПОУ 32171210) на користь ОСОБА_1 (03162, АДРЕСА_1, ідент.код НОМЕР_1) 1762,00 грн. судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції, 2643,00 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги.

6. Господарському суду Рівненської області видати судові накази.

7. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складений "29" грудня 2018 р.

Головуючий суддя Мельник О.В.

Суддя Розізнана І.В.

Суддя Грязнов В.В.