Постанова

від 27.12.2018 по справі 5/118-50

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 грудня 2018 року Справа № 5/118-50

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Олексюк Г.Є., суддя Гудак А.В. , суддя Розізнана І.В.

секретар судового засідання Ткач Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" на ухвалу Господарського суду Волинської області від 10.10.2018 р. у справі № 5/118-50 (суддя Дем`як В.М.)

за заявою публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" про видачу дублікату наказу у справі № 5/118-50

за позовом публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі філії Відділення ПАТ "Промінвестбанк" в м. Ковель (Волинська обл., м. Ковель)

до відкритого акціонерного товариства Ковельське АТП 0202 (Волинська обл., Ковельський р-н., с. Вербка)

про стягнення 890159, 79 грн.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, представник за дов. №09/12/128 від 22.02.2018р.;

відповідача - не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" звернулося до Господарського суду Волинської області із заявою, в якій просить суд видати дублікат судового наказу № 5/118-1 від 27.10.2010 р.

Обґрунтовуючи дану заяву, заявник посилається на те, що державним виконавцем було винесено постанову від 26.10.2011 р., якою закінчено виконавче провадження за судовим наказом № 5/118-1 від 27.10.2010 р. у зв'язку із прийняттям уповноваженим органом боржника рішення про припинення товариства та передачею виконавчого документу ліквідаційній комісії. В даній постанові зазначено про передачу виконавчого документа голові ліквідаційної комісії для вирішення питання про подальший порядок виконання рішення у встановленому законом порядку.

Таким чином, судовий наказ від 27.10.2010р. № 5/118-1, який було пред'явлено стягувачем до виконання в жовтні 2010р. не підлягав виконанню органами державної виконавчої служби під час проведення процедури ліквідації боржника власником аж до 05.10.2016р. до набрання чинності нової редакції Законом України "Про виконавче провадження", тому трирічний строк пред'явлення до виконання судового наказу від 27.10.2010 р. № 5/118-1 на час його звернення із даною заявою не закінчився, оскільки був перерваний.

Заявник звертає увагу суду, що станом на даний момент рішення Господарського суду Волинської області від 11.10.2010 р. у справі № 5/118-50, на примусове виконання якого був виданий судовий наказ від 27.10.2010 р. № 5/118-1, не виконане, а на неодноразові запити на адресу голови ліквідаційної комісії щодо виконання рішення та/або повернення стягувачу виконавчого документа для пред'явлення його до виконання - відповіді немає.

Стягувач зазначає, що ним вживалися всі можливі та залежні від нього заходи щодо забезпечення в ліквідаційній процедурі виконання головою ліквідаційної комісії, в тому числі і рішення Господарського суду Волинської області від 11.10.2010 р. у справі №5/118-50; наказ про примусове його виконання, згідно постанови державного виконавця від 26.10.2011 р. переданий голові ліквідаційної комісії боржника для виконання. Однак, обрання стягувачем одного способу захисту порушеного права на виконання рішення суду (отримання рішення про зобов'язання вчинити належним чином заходи ліквідаційної процедури) не позбавляє стягувача обрати інший спосіб захисту свого порушеного конституційного права на виконання рішення суду. Станом на сьогодні жодна норма чинного законодавства не забороняє стягувачу виконати наказ № 5/118-1 від 27.10.2010 р. в процедурі виконавчого провадження.

Заявник зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази повернення позивачу спірного наказу виконавчою службою, що підтверджує неможливість втрати виконавчого документа стягувачем та неможливість повторно пред'явити його стягувачем для примусового виконання. Виконавчий документ був втрачений для банку із незалежних від нього обставин, оскільки втрата відбулась після пред'явлення його до виконання органами державної виконавчої служби (докази втрати відсутні у зв'язку із знищенням справи), тобто, втрата відбулась або органом державної виконавчої служби, або головою ліквідаційної комісії боржника, що підтвердив голова ліквідаційної комісії.

Ухвалою Господарського суду Волинської області від 10.10.2018 р. у справі № 5/118-50 заявнику в задоволенні заяви відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні заяви про видачу дублікату судового наказу № 5/118-1 від 27.10.2010 р., суд першої інстанції зазначив, що заявник звернувся до суду із даною заявою поза межами строку, визначеного пунктом 19.4. Перехідних положень ГПК України, протягом якого судом може бути видано дублікат наказу. При цьому, заявник заяви про поновлення такого строку не подав, будь-яких доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку та об'єктивності непред'явлення наказу до виконання суду не подав та у заяві не зазначив.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу місцевого господарського суду, прийняти нове рішення, яким задоволити вимоги заяви про видачу дублікату наказу.

Мотивуючи апеляційну скаргу скаржник зазначає, що заява про видачу дублікату наказу ґрунтується на приписах п. 5 ст.12 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції Закону України від 02.06.2016р. № 1404-VIII), відповідно до якої в разі встановленої законом заборони щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника строк пред'явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня закінчення строку дії відповідної заборони.

Таким чином, трирічний строк пред'явлення до виконання наказу Господарського суду Волинської області від 27.10.2010 року № 5/118-1 у справі № 5/118-50, на час звернення позивача із заявою про видачу його дублікату, не закінчився, оскільки був перерваний пред'явленням наказу до виконання у жовтні 2010 року та наказ не підлягав виконанню органами державної виконавчої служби до 05.10.2016р. (дата набрання чинності новою редакцією Закону України "Про виконавче провадження"). Скаржник вказує, що заборона органам державної виконавчої служби вчиняти виконавчі дії щодо боржника у стадії припинення закінчилась 05.10.2016р., тому строк пред`явлення виконавчого документа, із врахуванням переривання, сплине лише 05.10.2019р.

Скаржник звертає увагу апеляційного суду, що на даний момент рішення Господарського суду Волинської області від 11.10.2010 р. у справі № 5/118-50, на примусове виконання якого був виданий судовий наказ від 27.10.2010 р. № 5/118-1, не виконане, а на його звернення до голови ліквідаційної комісії щодо виконання рішення або повернення стягувачу виконавчого документа - відповіді немає.

Апелянт зазначає, що на даний момент, враховуючи злочинну бездіяльність голови ліквідаційної комісії, що полягає в невиконанні рішення суду, єдиним можливим способом захисту порушених прав стягувача та виконання рішення суду є отримання дублікату наказу суду для його повторного пред`явлення до виконання.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.11.2018 р. відкрито апеляційне провадження у справі, розгляд апеляційної скарги призначено на 29.11.2018 р. об 14:30 год.

Відкрите акціонерне товариство "Ковельське АТП 0202" надіслало до суду відзив на апеляційну скаргу (вх. №6513/18 від 27.11.2018 р.), в якому просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін. Відповідач зазначає, що стягувач не оскаржував постанову виконавця про закінчення виконавчого провадження, а відтак відсутні встановлені законом підстави для відновлення виконавчого провадження навіть при наявності оригіналу або дублікату виконавчого документу, тому вимога стягувача про видачу дублікату виконавчого документу є незаконною, не зможе призвести до відновлення виконавчого провадження в установленому законом порядку.

Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" надіслало до суду відповідь на відзив на апеляційну скаргу (вх. №6960/18 від 29.11.2018 р.), в якій просить суд відхилити обґрунтування відзиву на апеляційну скаргу. Стягувач звертає увагу суду на відсутність такої вимоги (відновлення виконавчого провадження) як у заяві про видачу дубліката виконавчого документа так і в апеляційній скарзі. Заява про видачу дубліката виконавчого документа подана стягувачем до суду з метою реалізації права на повторне пред'явлення виконавчого документа до виконання для забезпечення свого конституційного права на виконання рішення суду.

Зазначає, що чинна на даний час редакція Закону України "Про виконавче провадження" не передбачає закінчення виконавчого провадження з підстав передачі виконавчого документа голові ліквідаційної комісії, отже, в зв'язку із відсутністю цієї підстави для закінчення виконавчого провадження, заборони для нового виконавчого провадження з примусового виконання втраченого виконавчого документа немає, тобто, у стягувача є право на його повторне пред'явлення до органу ДВС у зв'язку із закінченням дії заборони (мораторію), який діяв до набрання чинності новою редакцією Закону України "Про виконавче провадження" і відповідно до нової редакції Закону України "Про виконавче провадження" постанови про закінчення виконавчого провадження за виконавчим документом не приймалося, тому на підставі чинної редакції Закону України "Про виконавче провадження" перешкоди для відкриття виконавчого провадження на підставі дубліката судового наказу немає.

Відкрите акціонерне товариство "Ковельське АТП 0202" надіслало до суду заперечення на відповідь на відзив (вх. №8560/18 від 10.12.2018 р.), в якому зазначає, що оскільки стягувач не оскаржив постанову відділу ДВС Ковельського міськрайонного управління юстиції від 26.10.2011р. та погодився з нею, у нього не було права на повернення та розпорядження виконавчим документом, а відтак відсутнє право вимагати видачу дублікату судового наказу після закінчення виконавчого провадження. Вважає відповідь стягувача на відзив боржника на апеляційну скаргу необґрунтованою, а апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню.

Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" надіслало до суду додаткові пояснення на заперечення (вх. №8990/18 від 11.12.2018 р.), в яких спростовує доводи відповідача, просить суд визнати перерваним строк пред`явлення виконавчого документа з моменту його пред`явлення до виконання в жовтні 2010 р. і до 05.10.2016 р. та задоволити заяву стягувача про видачу дублікату виконавчого документу.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.11.2018 р. розгляд скарги відкладено на 11.12.2018 р. на 16:00 год.

Розпорядженням керівника апарату суду від 10.12.2018 р. №01-04/60, у зв'язку із непрогнозованою тимчасовою непрацездатністю судді-члена колегії суддів Філіпової Т.Л. 10.12.2018 р., відповідно до ст. 32 ГПК України, ст. 155 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", п.п. 18, 20 Розділу VIII Положення про автоматизовану систему документообігу суду та п. 8.2 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Північно-західному апеляційному господарському суді, призначено заміну судді-члена колегії у справі №5/118-50.

Відповідно до витягу з протоколу повторного розподілу судової справи між суддями від 10.12.2018 р. для розгляду апеляційної скарги визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Олексюк Г.Є., суддя Гудак А.В., суддя Розізнана І.В.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 10.12.2018 р. апеляційну скаргу прийнято до свого провадження колегією суддів у новому складі.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 11.12.2018 р. розгляд скарги відкладено на 27.12.2018 р. об 14:10 год.

В судовому засіданні 27.12.2018 р. представник скаржника підтримав доводи апеляційної скарги, просить її задоволити, ухвалу суду першої інстанції скасувати та задоволити вимоги заяви.

Представник відповідача в судові засідання не з'являвся, хоча про день, час та місце судового розгляду повідомлявся у встановленому законом порядку, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Враховуючи те, що судом вчинено всі необхідні дії для належного повідомлення всіх учасників справи про день, час та місце розгляду скарги, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу в даному судовому засіданні за наявними матеріалами.

Відповідно до ч.1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній та додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судова колегія апеляційного суду, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали, заслухавши пояснення представника позивача, зазначає наступне.

Як встановлено апеляційним судом, рішенням Господарського суду Волинської області від 11.10.2010 р. у справі № 5/118-50 стягнуто з ВАТ "Ковельське АТП 0202" на користь ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі філії відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Ковель Волинської області 800000 грн. заборгованості за кредитом, 81020,46 грн. заборгованості за відсотками, 3397,26 грн. пені по кредиту, 2434,07 грн. пені за відсотками та 3308 грн. плати за управління кредитом, а також 9137,60 грн. судових витрат.

27.10.2010р. на виконання рішення Господарського суду Волинської області від 11.10.2010р. у справі № 5/118-50 видано судовий наказ №5/118-1, який дійсний для пред`явлення до 25.10.2013р.

03.12.2010р. відділом ДВС Ковельського міськрайонного управління юстиції було відкрито виконавче провадження №22998246 з виконання наказу №5/118-1 від 27.10.2010 р.

Як встановлено судом при розгляді справи №903/1164/13, згідно протоколу засідання загальних зборів ВАТ "Ковельське АТП 0202" №15 від 06.09.2011р. було прийнято рішення про припинення ВАТ "Ковельське АТП 0202" шляхом його ліквідації у добровільному порядку та встановлено строк для прийняття претензій кредиторів - 2 місяці з моменту опублікування інформації про ліквідацію товариства в ЗМІ, в яких публікуються відомості про державну реєстрацію.

16.09.2011р. у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації "Бюлетень державної реєстрації" №190 було опубліковано оголошення про ліквідацію ВАТ "Ковельське АТП 0202" пов'язаного з банкрутством юридичної особи, головою ліквідаційної комісії призначений ОСОБА_2

Як встановлено апеляційним судом, 26.10.2011р. відділом ДВС Ковельського міськрайонного управління юстиції прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі ст. 67, п. 7 ч. 1 ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, чинній на час прийняття постанови) у зв`язку з прийняттям уповноваженим органом ВАТ "Ковельське АТП-0202" рішення про припинення товариства.

Згідно витягу з автоматизованої системи виконавчого провадження, виконавче провадження з виконання наказу №5/118-1 від 27.10.2010р. завершено, наказ суду передано до ліквідаційної комісії.

Рішенням Господарського суду Волинської області від 11.12.2013р. у справі №903/1164/13 в позові ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" до ВАТ "Ковельське АТП 0202" в особі голови ліквідаційної комісії ОСОБА_2 про визнання кредиторських вимог та зобов'язання включити кредиторські вимоги до проміжного ліквідаційного балансу - відмовлено.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 29.01.2014р. рішення Господарського суду Волинської області від 11.12.2013р. у справі №903/1164/13 скасовано. Прийнято нове рішення, яким задоволено позовні вимоги в повному обсязі та зобов'язано ВАТ "Ковельське АТП 0202" в особі голови ліквідаційної комісії ОСОБА_2 визнати кредитором ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" у розмірі 1349763,31 грн. Зобов'язано ВАТ "Ковельське АТП 0202" в особі голови ліквідаційної комісії ОСОБА_2 включити кредиторські вимоги у розмірі 1349763,31 грн. до проміжного ліквідаційного балансу ВАТ "Ковельське АТП 0202".

На виконання постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 29.01.2014р. видано судовий наказ №903/1164/13-1 від 07.03.2014р.

24.10.2017р. державним виконавцем Ковельського міськрайонного відділу ДВС винесено постанову про закінчення виконавчого провадження №43274006 щодо виконання наказу №903/1164/13-1 від 07.03.2014р. про зобов'язання ВАТ "Ковельське АТП 0202" в особі голови ліквідаційної комісії ОСОБА_2 визнати кредитором ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" у розмірі 1349763,31 грн. у зв'язку з невиконання рішення зобов`язального характеру на підставі п. 11 ч. 1 ст. 39, ст. 40 Закону України "Про виконавче провадження".

В постанові державним виконавцем зазначено, що рішення боржником не виконано та не виконується про, що ним складено акти, державним виконавцем накладено на боржника штраф та направлено письмове повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення. За поданням органу ДВС щодо факту невиконання головою ліквідаційної комісії ВАТ "Ковельське АТП 0202" рішення суду внесено відомості до Єдиного державного реєстру судових розслідувань за №12017030110002474.

05.12.2017р. публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" звернулось до Господарського суду Волинської області із заявою, в якій просило визнати причини пропуску строку для пред`явлення наказу Господарського суду Волинської області № 5/118-1 від 27.10.2010р. до виконання поважними, поновити строк для пред`явлення наказу господарського суду №5/118-1 від 27.10.2010р. про примусове виконання рішення до виконання, видати дублікат наказу №5/118-1 від 27.10.2010 р. у справі № 5/118-50.

Ухвалою Господарського суду Волинської області від 03.01.2018 р. у справі №5/118-50 заяву ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" про видачу дублікату наказу господарського суду №5/118-1 від 27.10.2010р. у справі №5/118-1 - залишено без задоволення.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 19.03.2018 р. апеляційну скаргу ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" задоволено частково. Ухвалу Господарського суду Волинської області від 03.01.2018р. у справі №5/118-20 - змінено. Заяву ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" про видачу дубліката наказу Господарського суду Волинської області від 27.10.2010р. у справі №5/118-50 - залишено без задоволення.

Приймаючи постанову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що стягувач у зв`язку з невиконанням рішення суду у справі №5/118-50 та ліквідацією боржника, подав позовну заяву з вимогами про визнання кредиторських вимог банку та зобов'язання включити кредиторські вимоги до проміжного ліквідаційного балансу боржника для подальшого їх погашення, в тому числі, вимог банку, рішення про стягнення яких прийняте 11.10.2010 р. у справі №5/118-50 та про примусове виконання якого був виданий втрачений наказ, які були задоволені в повному обсязі постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 29.01.2014 р., тобто стягувач здійснив залежні від нього дії для захисту свого права та стягнення заборгованості з боржника саме в такий спосіб.

Натомість, з огляду на встановлені апеляційним судом обставини, невиконання судового рішення у справі №903/1164/13 знаходиться у безпосередньому причинно-наслідковому зв'язку із бездіяльністю голови ліквідаційної комісії ВАТ "Ковельське АТП 0202".

З огляду на вказане, керуючись закріпленим ст. 124 Конституції України принципом обов'язковості виконання судових рішень, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що ПАТ "Промінвестбанк" не позбавлений права у законний спосіб спонукати боржника до виконання постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 29.01.2014 р. у справі №903/1164/13, згідно якої заборгованість у розмірі 890159,79 грн. стягнута з боржника згідно рішення Господарського суду Волинської області від 11.10.2010 р. у справі №5/118-50 включена до кредиторських вимог ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк".

Таким чином, враховуючи наведене та не врахування судом першої інстанції всіх обставин справи, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про зміну мотивувальної частини рішення суду із залишенням без задоволення заяви ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" про видачу дублікату наказу Господарського суду Волинської області від 27.10.2010 р. у справі №5/118-50, однак з підстав, викладених з урахуванням мотивувальної частини постанови апеляційної інстанції.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 07.05.2018 р. у справі №5/118-50 було відмовлено у відкритті касаційного провадження у справі №5/118-50 за касаційної скаргою ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк".

Суд касаційної інстанції погодився з висновком суду апеляційної інстанції, що ПАТ "Промінвестбанк" не позбавлено права у законний спосіб спонукати боржника до виконання постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 29.01.2014 р. у справі №903/1164/13, згідно якої заборгованість у розмірі 890159,79 грн. стягнута з боржника рішенням Господарського суду Волинської області від 11.10.2010р. у справі №5/118-50, яка включена до кредиторських вимог ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк". Таким чином, відсутні підстави для видачі дубліката наказу, а отже відсутні підстави для задоволення вимог заявника про поновлення строку для пред'явлення наказу для виконання.

ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" подано до Ковельського ВП ГУНП у Волинській області заяву про вчинення головою ліквідаційної комісії ВАТ "Ковельське АТП 0202" кримінального правопорушення, відомості про яке внесено до ЄРДР за №12018030110001265 від 05.06.2018 р.

ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" вкотре звернулося до Господарського суду Волинської області із заявою про видачу дублікату наказу від 27.10.2010р. у справі № 5/118-1.

Обґрунтовуючи вимоги заяви заявник вказує, що судовий наказ, пред'явлений стягувачем до виконання в жовтні 2010р. ,не підлягав виконанню органами державної виконавчої служби під час проведення процедури ліквідації боржника власником аж до набуття 05.10.2016р. нової редакції Закону України "Про виконавче провадження", тобто, на думку заявника, трирічний строк пред'явлення до виконання наказу Господарського суду Волинської області від 27.10.2010р. № 5/118-1, на час звернення позивача із заявою про видачу його дублікату, не закінчився.

Заявник звертає увагу суду, що станом на даний час рішення Господарського суду Волинської області від 11.10.2010р. у справі № 5/118-50, на примусове виконання якого був виданий судовий наказ від 27.10.2010 року № 5/118-1, не виконане, а на неодноразові запити на адресу голови ліквідаційної комісії щодо виконання рішення або повернення стягувачу виконавчого документа для пред'явлення його до виконання - відповіді немає.

Надаючи в процесі апеляційного перегляду оцінку обставинам справи в їх сукупності, колегія суддів зазначає, що статтею 129-1 Конституції України передбачено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. У пункті 9 ч. 2 ст. 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість судового рішення.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 18 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

В силу приписів ст. 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією України межах і відповідно до законів України, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (ч. 1 ст. 327 ГПК України).

Пунктом 19.4 розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України встановлено, що у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Як встановлено апеляційним судом, 27.10.2010р. на виконання рішення Господарського суду Волинської області від 11.10.2010р. у справі № 5/118-50 видано судовий наказ №5/118-1, який дійсний для пред`явлення до 25.10.2013 р.

Матеріалами справи підтверджується, що на підставі заяви стягувача від 29.10.2010 р. вих. №510 про прийняття до виконання судового наказу №5/118-1 від 27.10.2010 р., відділом державної виконавчої служби Ковельського міськрайонного управління юстиції було відкрито виконавче провадження №22998246, що підтверджується постановою від 03.12.2010 р.

Разом з тим, 26.10.2011 р. відділом ДВС Ковельського міськрайонного управління юстиції прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі ст. 67, п. 7 ч. 1 ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, чинній на час прийняття постанови) у зв`язку з прийняттям уповноваженим органом ВАТ "Ковельське АТП-0202" рішення про припинення товариства. При цьому, в описовій частині постанови та в п. 3 постанови вказано, що виконавчий документ передати голові ліквідаційної комісії ВАТ "Ковельське АТП-0202" - ОСОБА_2

Так, судова колегія зазначає, що статтею 67 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, чинній на час прийняття постанови) передбачалося, що у разі злиття, приєднання, поділу, виділу, перетворення боржника - юридичної особи стягнення за виконавчими документами звертається на кошти та інше майно тієї юридичної особи, на яку відповідно до закону покладено відповідальність за зобов'язаннями боржника - юридичної особи.

У разі ліквідації боржника - юридичної особи виконавчий документ надсилається ліквідаційній комісії (ліквідатору) для вирішення питання про подальший порядок виконання рішення у встановленому законом порядку. У разі надходження виконавчого документа до ліквідаційної комісії (ліквідатора) арешт з майна боржника знімається за постановою державного виконавця, затвердженою начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований.

У разі якщо виконавчий документ надіслано ліквідаційній комісії (ліквідатору), виконавче провадження підлягає закінченню в порядку, встановленому цим Законом.

В силу ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, чинній на час прийняття постанови) виконавче провадження підлягає закінченню у разі передачі виконавчого документа ліквідаційній комісії (або ліквідатору) у разі ліквідації боржника - юридичної особи.

Таким чином, аналізуючи дані положення Закону у відповідній редакції, можна дійти висновку, що у випадку ліквідації юридичної особи виконавчий документ відправляється відповідно до ч. 2 ст. 67 Закону ліквідаційній комісії і лише після отримання нею документів на підставі ст. 49 даного Закону державний виконавець закінчує виконавче провадження.

При цьому, в цьому випадку виконавчий документ не направляється відповідно до ч. 2 статті 49 Закону України "Про виконавче провадження" до суду або іншого органу, адже він до закінчення виконавчого провадження, відповідно до ч. 2, 3 ст. 67 Закону України "Про виконавче провадження", повинен знаходитись в ліквідаційній комісії підприємства, яка здійснює ліквідацію суб`єкта господарювання та вирішує питання про подальший порядок виконання рішення у встановленому законом порядку. Окрім того, в такому випадку органи державної виконавчої служби не проводять виконавчі дії стосовно боржника у зв`язку із перебуванням його в ліквідаційній процедурі.

Разом з тим, 05.10.2016р. набув чинності Закон України "Про виконавче провадження" №1404-VIII від 02.06.2016р., частиною 5 розділу ХІІІ, якого передбачено, що виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред'являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

Згідно ч.ч. 1, 2, 4 ст. 12 цього Закону, виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.

Строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Окрім того, згідно п. 1 ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 21 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, чинній на час видачі спірного наказу), виконавчі листи та інші судові документи пред'являються до виконання протягом трьох років з наступного дня після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 22 вищевказаного Закону, строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються, зокрема пред'явленням виконавчого документа до виконання. Після переривання строку пред'явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується.

Беручи до уваги викладене, суд апеляційної інстанції зазначає, що трирічний строк пред'явлення до виконання наказу Господарського суду Волинської області від №5/118-1 від 27.10.2010 р., на час звернення позивача із заявою про видачу його дублікату, не закінчився, оскільки він був перерваний пред'явленням наказу до виконання у жовтні 2010р. та не підлягав виконанню органами державної виконавчої служби під час проведення процедури ліквідації боржника аж до 05.10.2016р., тобто до набрання чинності нової редакції Закону України "Про виконавче провадження".

Таким чином, висновок суду першої інстанції про те, що стягувач звернувся до суду із даною заявою поза межами строку, визначеного п. 19.4. Перехідних положень ГПК України, судом апеляційної інстанції вважаються необґрунтованими.

Суд апеляційної інстанції також зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази того, що судовий наказ №5/118-1 від 27.10.2010 р. був переданий голові ліквідаційної комісії ВАТ "Ковельське АТП-0202" - ОСОБА_2 або ж стягувачу у справі. При цьому, суд не може достеменно встановити дані обставини, оскільки матеріали виконавчого провадження з виконання даного наказу були знищенні.

Разом з тим, апеляційний господарський суд приймає до уваги те, що ГПК України не надає права відмовити в задоволенні заяви про видачу дубліката наказу з мотивів її необґрунтованості та не зобов'язує стягувача наводити причини втрати наказу. За встановлення факту невиконання судового рішення видача дублікату наказу не порушує прав боржника та не покладає на нього додаткових зобов'язань, оскільки дублікат наказу має повністю відтворювати втрачений наказ, у тому числі містити й дату його видачі. Натомість відсутність наказу у стягувача унеможливлює виконання рішення суду та порушує його права.

Отже, враховуючи те, що на даний час рішення Господарського суду Волинської області від 11.10.2010 р. у справі № 5/118-50 на примусове виконання якого був виданий наказ №5/118-1 від 27.10.2010 р. не виконане, а в матеріалах справи відсутні докази його повернення стягувачу для пред'явлення його до виконання, в тому числі на неодноразові звернення стягувача до боржника, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про наявності підстав, встановлених п.п. 19.4 Перехідних положень ГПК України для видачі дублікату наказу Господарського суду Волинської області №5/118-1 від 27.10.2010 р. з метою реалізації стягувачем права на його повторне пред'явлення до виконання.

Окрім того, суд апеляційної інстанції приймає до уваги, що стягувач у дозволений законом спосіб намагався спонукати боржника до виконання постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 29.01.2014 р. у справі №903/1164/13, згідно якої заборгованість у розмірі 890159,79 грн. стягнута з боржника згідно рішення Господарського суду Волинської області від 11.10.2010 р. у справі №5/118-50 включена до кредиторських вимог ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк".

Так, матеріалами справи підтверджується, що стягувачем подано до Ковельського ВП ГУНП у Волинській області заяву про вчинення головою ліквідаційної комісії ВАТ "Ковельське АТП 0202" кримінального правопорушення, відомості про яке внесено до ЄРДР за №12018030110001265 від 05.06.2018р.

При цьому, суд приймає до уваги, що 24.10.2017 р. державним виконавцем Ковельського міськрайонного відділу ДВС винесено постанову про закінчення виконавчого провадження №43274006 щодо виконання наказу №903/1164/13-1 від 07.03.2014р. про зобов'язання ВАТ "Ковельське АТП 0202" в особі голови ліквідаційної комісії ОСОБА_2 визнати кредитором ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" у розмірі 1349763,31 грн. у зв'язку з невиконання рішення зобов'язального характеру на підставі п. 11 ч. 1 ст. 39, ст. 40 ЗУ "Про виконавче провадження". В постанові державним виконавцем зазначено, що рішення боржником не виконано та не виконується ,про що ним складено акти, державним виконавцем накладено на боржника штраф та направлено письмове повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення. За поданням органу ДВС щодо факту невиконання головою ліквідаційної комісії ВАТ "Ковельське АТП 0202" рішення суду внесено відомості до Єдиного державного реєстру судових розслідувань за №12017030110002474.

Суд апеляційної інстанції також зазначає, що виконання судових рішень у справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У справі "Сьорінг проти Об'єднаного Королівства Великої Британії", Європейський суд визначив, що Конвенція як правовий акт, що забезпечує захист прав людини, передбачає, що її гарантії мають бути реальними та ефективними. Крім того, будь-яке тлумачення прав та свобод, що гарантуються, має відповідати загальним рисам Конвенції, мета якої - забезпечення і розвиток ідеалів та цінностей демократичного суспільства. Таким чином, на державі лежить прямий обов'язок дотримуватися громадянських прав осіб і забезпечувати належне та своєчасне виконання рішення суду, що набрало законної сили. Виконання будь-якого судового рішення є невід'ємною стадією процесу правосуддя, а отже, має відповідати вимогам статті 6 Конвенції.

Відповідно до п. 40 рішення Європейського суду від 10.03.1997 р. "Горнсбі проти Греції" для цілей статті 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "суду".

Відповідальність держави за виконання судових рішень щодо приватних осіб зводиться до участі державних органів у виконавчому провадженні (рішення Суду у справі Антонюк проти України, no. 17022/02, від 11.12.2008р.).

Право на судовий розгляд, гарантований ст. 6 Конвенції, захищає також виконання остаточних та обов'язкових судових рішень, які в країні, що поважає верховенство права, не можуть залишатися невиконаними, завдаючи при цьому шкоди одній зі сторін (п. 35 рішення Європейського суду з прав людини від 20.06.2004 р. в справі "Півень проти України").

Невиконання державою винесеного на користь підприємства-заявника рішення становить порушення пункту 1 статті 6 Конвенції, статті 13 Конвенції та статті 1 Першого протоколу до Конвенції (рішення Суду у справі "Силенок і Техносервіс-плюс проти України", no. 20988/02, від 09.12.2010).

Як зазначив Європейський суд у рішенні, ухваленому у справі "Горнсбі проти Греції", виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як складова частина судового розгляду. Відтак, невиконання рішення є втручанням у право на мирне володіння майном, гарантоване статтею 1 Першого протоколу до Конвенції.

Окрім того, Європейський суд з прав людини у п. 32 рішення від 30.05.2013 р. в справі "ОСОБА_3 проти України" визначає, що Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод призначена для гарантування не теоретичних або примарних прав, а прав практичних та ефективних.

У п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 р. у справі "Шмалько проти України" (заява N60750/00) суд наголошує, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов'язків. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Було б незрозуміло, якби стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і, водночас, не передбачала виконання судових рішень. Якщо тлумачити статтю 6 як таку, що стосується виключно доступу до судового органу та судового провадження, то це могло б призводити до ситуацій, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду".

Відповідно до п. 4.2 рішення Європейського суду від 27.07.2004 р. у справі "Ромашов проти України" невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд справи судом.

У справі "Глоба проти України" Суд зазначає, що саме на державу покладається обов'язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції. Насамкінець, Суд повторює, що сама природа виконавчого провадження вимагає оперативності (див. рішення у справі "Comingersoll S.A." проти Португалії" (Comingersoll S.A. v. Portugal) [ВП], заява № 35382/97, п. 23, ECHR 2000-IV). Суд повторює, що пункт 1 статті 6 Конвенції, inter alia, захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати (див., наприклад, рішення від 19 березня 1997 року у справі "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Greece), Reports 1997-II, п. 40; рішення у справі "Бурдов проти Росії" (Burdov v. Russia), заява № 59498/00, п. 34, ECHR 2002-III, та рішення від 6 березня 2003 року у справі "Ясюнієне проти Литви" ("…"), заява № 41510/98, п. 27). Держава зобов'язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці (див. рішення від 7 червня 2005 року у справі "Фуклев проти України" (Fuklev v. Ukraine), заява № 71186/01, п. 84).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Відповідно до п. 3 ч.1 ст. 277 ГПК УКраїни підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.

За таких обставин, апеляційна скарга публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" підлягає задоволенню, а ухвала Господарського суду Волинської області від 10.10.2018 р. у справі № 5/118-50 скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення заяви про видачу дублікату наказу Господарського суду Волинської області від 27.10.2010 р. у справі №5/118-50.

Судові витрати зі сплати судового збору за розгляд заяви та апеляційної скарги покладаються на відповідача згідно ст.129, 282 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 273, 275, 277, 281-284 ГПК України, п. 19.4. Перехідних положень ГПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" на ухвалу Господарського суду Волинської області від 10.10.2018 р. у справі № 5/118-50 - задоволити.

2. Ухвалу Господарського суду Волинської області від 10.10.2018 р. у справі № 5/118-50 - скасувати.

3. Заяву публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі філії Відділення ПАТ "Промінвестбанк" в м. Луцьк про видачу дубліката судового наказу Господарського суду Волинської області від 27.10.2010 року у справі №5/118-50 - задоволити.

Видати публічному акціонерному товариству "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі філії Відділення ПАТ "Промінвестбанк" в м. Луцьк дублікат судового наказу Господарського суду Волинської області від 27.10.2010 року у справі №5/118-50.

4. Стягнути з відкритого акціонерного товариства "Ковельське АТП 0202" (45032, Волинська обл., Ковельський р-н., с. Вербка, код 00902524) на користь публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі філії Відділення ПАТ "Промінвестбанк" в м. Луцьк (43025, м. Луцьк, вул. Степана Бандери, 20, код 00039002) 52,86 грн. судового збору за подання заяви про видачу дублікату судового наказу.

5. Стягнути з відкритого акціонерного товариства "Ковельське АТП 0202" (45032, Волинська обл., Ковельський р-н., с. Вербка, код 00902524) на користь публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (01001, м. Київ, пров. Шевченка, 12, код 00039002) 1762 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги.

6. Місцевому господарському суду видати судові накази.

7. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення до Верховного Суду, відповідно до ст. ст. 287-291 ГПК України.

8. Справу повернути до Господарського суду Волинської області.

Повний текст постанови складено 29 грудня 2018 р.

Головуючий суддя Олексюк Г.Є.

Суддя Гудак А.В.

Суддя Розізнана І.В.