Рішення

від 27.12.2018 по справі 904/4832/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.12.2018м. ДніпроСправа № 904/4832/18

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Мельниченко І.Ф. за участю секретаря судового засідання Левицької К.Ю. розглянув спір

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рігель АВ", м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Формаліт", м. Кривий Ріг

про стягнення 140 463,14 грн.

Представники:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Рігель АВ" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області із позовом про стягнення 97 920,00 грн., що складають суму попередньої оплати, на яку не було здійснено поставку товару за договором № 17/09/2014-1 від 17.09.2014 р., 8 315,17 грн. річних, 34 227,97 грн. інфляції грошових коштів.

Відповідач відзив на позов не надав, його представник у судові засідання не з'являвся.

Ухвалою від 05.11.2018 р. господарським судом відкрито провадження у справі № 904/4832/18 за правилами спрощеного позовного провадження та призначено її розгляд на 26.11.2018 р.

Разом з позовною заявою, позивачем було подано клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, у задоволенні якого судом відмовлено, про що 20.11.2018 р. постановлено відповідну ухвалу.

Клопотання позивача про проведення судового засідання у режимі відеоконференції 27.12.2018 р., яке надійшло до суду 21.12.2018 р. судом також не задоволено, з огляду на відсутність у останнього технічної можливості, про що 22.12.2018 р. постановлено відповідну ухвалу.

Розгляд справи відкладався, про що були постановлені ухвали від 26.11.2018 р. та 19.12.2018 р.

27.12.2018 р. представники сторін у судове засідання також не з'явилися.

Про дату, час та місце розгляду справи останні були повідомлені належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями, витягом з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" та поштовими реєстрами, які залучено до матеріалів справи (а.с. 18, 40, 54, 55, 69-70).

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

17.09.2014 р. Товариством з обмеженою відповідальністю "Формаліт" (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Рігель АВ (Покупець) укладено договір поставки № 17/09/2014-1.

Відповідно до п.1.1. вказаного договору, Постачальник (позивач) взяв на себе зобов'язання продати і поставити, а Покупець (відповідач) прийняти та оплатити продукцію, іменовану надалі товар.

Згідно частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до п.1.2. договору, найменування, ціна, одиниці виміру та загальна кількість товару, підлягає поставці за цим договором, її часткове співвідношення (асортимент, сортимент, номенклатура), визначаються Специфікацією, що є невід'ємною частиною даного договору.

Відповідно до п.4.1. договору, загальна вартість товару за цим договором складається з вартості всіх партій товару, які поставлені згідно укладених Специфікацій та підписаних видаткових накладних у період строку дії даного договору.

У п.4.2. договору, сторони узгодили, що ціна однієї одиниці товару з урахуванням усіх витрат (включаючи ціну тари) вказана у відповідній Специфікації до договору.

30.11.2015 р. відповідач виставив позивачу для оплати рахунок-фактуру № СФ-0000190 на суму 97 920,00 грн. (а.с. 21).

03.12.2015 р. сторонами узгоджена Специфікація № 4 до вказаного вище договору на поставку товару, а саме: автозчеплення мотовозне СА-3; розетка для мотовозного автозчеплення СА-3, загальна сума якої склала 97 920,00 грн.

За умовами п.4.3. договору, розрахунки за товар здійснюються на підставі рахунку - фактури наступним чином: 50 % передплати від вартості товару, вказаного у Специфікації, а решту 50 % вартості товару на протязі одного банківського дня з моменту повідомлення Постачальником Покупця про готовність товару до відвантаження.

Чстиною першою статті 693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Позивачем оплачено виставлений відповідачем рахунок - фактуру № СФ-0000190 від 30.11.2015 р. на загальну суму 97 920,00 грн., що підтверджується виписками з особового рахунку, копії яких залучені до матеріалів справи (а.с. 22 - 23).

В п.3.1. договору встановлено, якщо сторонами додатково не узгоджено інше, термін поставки товару, становить 10 календарних днів з моменту отримання Постачальником передоплати згідно п.4.3. договору, вказаного у відповідній Специфікації. Постачальник має право на дострокову поставку товару за фактом виготовлення.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту, або інших вимог, що звичайно ставляться.

Доказів виконання зобов'язання з поставки товару на суму 97 920,00 грн, в строки встановлені договором, відповідач не надав.

Частиною 2 статті 693 Цивільного кодексу України передбачено, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Доказів повернення грошових коштів, отриманих за товар, відповідач на момент розгляду спору також не надав.

З огляду на викладене, вимоги позивача щодо стягнення в примусовому порядку суми попередньої оплати слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

З посиланням на частину другу статті 625 Цивільного кодексу України позивачем нараховані та заявлені до стягнення річні в сумі 8 315,17 грн. та інфляція грошових коштів в сумі 34 227,97 грн.

Вимоги щодо стягнення вказаних вище сум задоволенню не підлягають, з огляду на наступне.

Стаття 625 Цивільного кодексу України визначає загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов'язання. Тобто, дія цієї статті поширюється на всі види грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, що регулює, зокрема, окремі види зобов'язань.

Відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом статей 524, 533-535 і 625 Цивільного кодексу України грошовим є зобов'язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов'язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов'язку.

Тобто, грошовим є будь-яке зобов'язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора

Таким чином, статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено можливість стягнення 3% річних та інфляційних втрат за прострочення саме грошового зобов'язання.

За своєю суттю обов'язок щодо повернення грошових коштів, отриманих як передоплата, не можна розцінювати як грошове зобов'язання в розумінні статті 625 Цивільного кодексу України.

Стягнення з відповідача суми попередньої оплати не є наслідком порушення ним грошового зобов'язання, оскільки відповідні дії вчиняються не на виконання взятих на себе грошових зобов'язань, а з інших підстав - повернення сплаченої попередньої оплати за непоставлений товар.

До того ж частиною 3 статті 693 Цивільного кодексу України як спеціальною нормою передбачено можливість нарахування на суму попередньої оплати процентів.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 20.11.2018 р. № 916/75/18.

Керуючись статтями 526, 625, 693, 712 Цивільного кодексу України, статтями 129, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України -, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Формаліт" (50005, м. Кривий Ріг, вул. Домобудівна,21, рахунок 26005003412832 відкритий в ПАТ "Приватбанк", МФО 336310, код ЄДРПОУ 34544563) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рігель АВ" (61051, АДРЕСА_1, рахунок 26008143612000 в АТ "УкрСиббанк", МФО 351005, код ЄДРПОУ 35247884) 97 920,00 грн. (дев'яносто сім тисяч дев'ятсот двадцять гривень 00 коп.) основного боргу, 1228,33 грн. (одна тисяча двісті двадцять вісім гривень 33 коп.) судового збору.

В решті позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Повне рішення складено 02.01.2019

Суддя І.Ф. Мельниченко