РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Вінниця
02 січня 2019 р. Справа № 120/3816/18-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Поліщук І.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Вінницькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Алгоритм" про стягнення податкового бору та накладення арешту,
ВСТАНОВИВ:
До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось Головне управління ДФС у Вінницькій області (далі - ГУ ДФС у Вінницькій області) з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Алгоритм" (далі - ТОВ "Алгоритм") про стягнення податкового боргу та накладення арешту на кошти та інші цінності.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за відповідачем станом на дату звернення до суду рахується заборгованість з податку на прибуток в сумі 2209,00 грн. Вказану заборгованість відповідач добровільно не погасив, а тому позивач звернувся до суду щодо її примусового стягнення. Також, враховуючи, що майно, яке б могло б бути джерелом погашення вказаної заборгованості, у відповідача відсутнє, позивач керуючись п. п. 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 ПК України, просить суд накласти арешт на кошти та інші цінності, які знаходяться на рахунках ТОВ "Алгоритм" у банках на суму податкового боргу.
Ухвалою від 26.10.2018 року відкрито провадження у даній справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження (ст. 262 КАС України) без повідомлення сторін (у письмовому провадженні). Даною ухвалою також надано відповідачу строк на подання відзиву на позовну заяву.
Копію ухвали про відкриття провадження суд направляв ТОВ "Алгоритм" на адресу, внесену до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (вул. Пирогова, 39, м. Вінниця). Однак, до суду повернувся не вручений конверт зі вмістом поштового відправлення з відміткою поштового відділення зв'язку: "за закінченням терміну зберігання". За таких обставин, суд вважає, що відповідно до ч. 11 ст. 126 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) копія ухвали від 26.10.2018 року вручена відповідачу належним чином. Разом із тим, своїм правом на подання відзиву на позовну заяву відповідач не скористався.
Визначаючись щодо заявлених вимог, суд виходив із наступного.
Так, підпунктом 16.1.4 п. 16.1 статті 16 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VІ передбачено обов`язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом.
Грошове зобов'язання платника податків відповідно до п. п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Відповідно до п. 14.1.175 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Згідно вимог п. 57.3. ст. 57 ПК України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1- 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Як вбачається із матеріалів справи, станом на дату звернення до суду за відповідачем рахується заборгованість з податку на прибуток в сумі 2209,00 грн. Вказана заборгованість виникла внаслідок прийнятих позивачем податкових повідомлень-рішень №0035415001 від 03.05.2018 року, №0001885001 від 16.01.2018 року та №0009811204 від 26.07.2017 року.
Наявність у відповідача даного боргу також підтверджується довідкою (а.с. 7), витягом з облікової картки платника податку (а.с. 38-39) та копіями податкових повідомлень-рішень (а.с. 27, 31, 35).
Згідно з п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Судом встановлено, що позивачем з метою погашення податкового боргу на адресу відповідача було направлено податкову вимогу № 6906-50 від 12.03.2018 року. Проте вказана податкова вимога залишилась без належного виконання. Станом на день розгляду справи суду не надано доказів погашення відповідачем в добровільному порядку вказаної суми заборгованості.
Відповідно до положень п. п. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Враховуючи викладене, а також те, що на момент вирішення справи по суті відповідачем не надано доказів сплати податкового боргу в сумі 2209,00 грн., суд дійшов висновку про наявність підстав для його стягнення.
Щодо позовної вимоги про накладення арешту на кошти та інші цінності відповідача, суд зазначає наступне.
Згідно із п. 87.1 ст. 87 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.
Відповідно до п. п. 88.1, 88.2 ст. 88 ПК України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу, право на яку виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.
Підстави виникнення права податкової застави визначені статтею 89 ПК України. Зокрема підпунктом 89.1.1 пункту 89.1 цієї статті передбачено, що право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.
Як вбачається із матеріалів справи, для погашення податкового боргу відповідача податковим органом було вчинено дії з метою проведення опису майна підприємства, проте майна, що могло б бути описано у податкову заставу не виявлено. Так, листом Головного управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області (а.с. 22), службовою запискою (а.с. 24-25), інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на не рухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна №138518498 від 20.09.2018 року (а.с. 21), підтверджується факт відсутності у відповідача рухомого чи нерухомого майна, яке могло б бути джерелом погашення податкового боргу.
Пунктом 94.1 статті 94 ПК України передбачено, що адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.
Згідно із п. п. 94.4. ст. 94 ПК України арешт може бути накладено контролюючим органом на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.
Арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду (п.п. 94.6.2 п. 94.6 ст. 94 ПК України).
Відповідно до п. п. 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.
З огляду на викладене та враховуючи те, що у ТОВ "Алгоритм" відсутнє майно для погашення податкового боргу в сумі 2209,00 грн., що повністю підтверджується належними і допустимими доказами, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення вимог адміністративного позову та накладення арешту на кошти та інші цінності відповідача, що знаходяться на рахунках у банківських установах з метою забезпечення виконання ним своїх грошових зобов'язань перед бюджетом.
Враховуючи вимоги ст. 139 КАС України судові витрати у цій справі стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов задовольнити.
Стягнути з рахунків у банках Товариства з обмеженою відповідальністю "Алгоритм" кошти в рахунок погашення податкового боргу в сумі 2209 (дві тисячі двісті дев'ять) гривень.
Накласти арешт на кошти та інші цінності Товариства з обмеженою відповідальністю "Алгоритм", що знаходяться на рахунках в установах банку, на суму податкового боргу 2209 (дві тисячі двісті дев'ять) гривень.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Алгоритм" (вул. Пирогова, 39, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 31811132);
Головне управління ДФС у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 39402165).
Повний текст рішення складено 02.01.2019 року.
Суддя Поліщук Ірина Миколаївна
Суд | Вінницький окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 02.01.2019 |
Оприлюднено | 03.01.2019 |
Номер документу | 78953338 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Вінницький окружний адміністративний суд
Поліщук Ірина Миколаївна
Адміністративне
Вінницький окружний адміністративний суд
Поліщук Ірина Миколаївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні