Рішення

від 02.01.2019 по справі 120/3810/18-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

02 січня 2019 р. Справа № 120/3810/18-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Поліщук І.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Вінницькій області до Приватного підприємства "Вітязь СНГ" про стягнення податкового боргу

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось Головне управління ДФС у Вінницькій області (далі - ГУ ДФС у Вінницькій області, позивач) з адміністративним позовом до Приватного підприємства "Вітязь СНГ" (далі - ПП "Вітязь СНГ", відповідач) про стягнення податкового боргу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за відповідачем станом на дату звернення до суду рахується податковий борг з податку на додану вартість в сумі 22307,84 грн., з яких 20163,13 грн. - основний платіж, 2134,44 грн. - штрафні санкції та 10,27 грн.- пеня. Вказану заборгованість відповідач добровільно не погасив, а тому позивач звернувся до суду щодо її примусового стягнення.

Ухвалою від 26.10.2018 року відкрито провадження у даній справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження (ст. 262 КАС України) без повідомлення сторін (у письмовому провадженні). Даною ухвалою також надано відповідачу строк на подання відзиву на позовну заяву.

Копію ухвали про відкриття провадження суд направляв відповідачу на адресу, внесену до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (вул. Стахурського, 58, кв. (офіс) 50, м. Вінниця). Однак, до суду повернувся не вручений конверт зі вмістом поштового відправлення з відміткою поштового відділення зв'язку: "з інших причин, що не дали змоги виконати обов'язки щодо пересилання поштового відправлення". За таких обставин, суд вважає, що відповідно до ч. 11 ст. 126 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) копія ухвали від 26.10.2018 року вручена відповідачу належним чином. Разом із тим, своїм правом на подання відзиву на позовну заяву відповідач не скористався.

Визначаючись щодо заявлених вимог, суд виходив із наступного.

Підпунктом 16.1.4 п. 16.1 статті 16 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VІ передбачено обов`язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом.

Грошове зобов'язання платника податків відповідно до п. п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до п. 14.1.175 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно із п. 57.1 ст. 57 ПК України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом, для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У свою чергу, відповідно до п. 57.3. ст. 57 ПК України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1- 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Як вбачається із матеріалів справи, станом на дату звернення до суду за відповідачем рахується податковий борг з податку на додану вартість в сумі 22307,84 грн., з яких 20163,13 грн. - основний платіж, 2134,44 грн. - штрафні санкції та 10,27 грн.- пеня. Вказана заборгованість виникла внаслідок самостійно поданих відповідачем податкових декларацій з податку на додану вартість (а.с. 15-17) та прийнятого позивачем податкового повідомлення-рішення №0059765001 від 12.07.2018 року (а.с. 18), яке станом на день розгляду даної справи відповідачем не оскаржено.

Наявність у відповідача даного боргу підтверджується наявними у матеріалах справи довідкою про суми податкового боргу (а.с. 6), витягом з облікової картки платника податку (а.с. 13-14).

Згідно з п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

За правилами, визначеними п. 59.5 ст. 59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Судом встановлено, що позивачем з метою погашення податкового боргу на адресу відповідача було направлено податкову вимогу № 263292-50 від 04.06.2018 року. Проте вказана податкова вимога залишилась без належного виконання. Станом на день розгляду справи суду не надано доказів погашення відповідачем в добровільному порядку вказаної суми заборгованості.

Згідно з п. п. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Беручи до уваги те, що заявлену до стягнення суму заборгованості відповідач у встановлені законодавством строки до бюджету не сплатив, наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується матеріалами справи, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних та задоволення адміністративного позову у повному обсязі.

Враховуючи вимоги ч. 2 ст. 139 КАС України судові витрати у цій справі стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства "Вітязь СНГ" кошти в рахунок погашення податкового боргу в сумі 22307 (двадцять дві тисячі триста сім) гривень 84 копійки.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Приватне підприємство "Вітязь СНГ" (вул. Стахурського, 58, кв. (офіс) 50, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 34983133);

Головне управління ДФС у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 39402165).

Повний текст рішення складено 02.01.2019 року.

Суддя Поліщук Ірина Миколаївна