Рішення

від 28.12.2018 по справі 810/4374/18

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 грудня 2018 року № 810/4374/18

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., за участю секретаря судового засідання Сакевич Ж.В., розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецремонт-Сервіс" до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Київській області, про скасування рішень та зобов'язання вчинити певні дії,

Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Спецремонт-Сервіс" (далі - позивач або ТОВ "Спецремонт-Сервіс") з позовом до Державної фіскальної служби України (далі - відповідач-1 або ДФС України) , в якому позивач просить суд:

- скасувати рішення комісії з питань розгляду скарг №25676/31826751/2 від 20.08.2018 та рішення комісії при ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації №874138/31826751 від 07.08.2018;

- зареєструвати податкову накладну №6 від 05.06.2018 (в разі відмови в реєстрації податкової накладної замовник не перераховує кошти за надані послуги, чим призведе до відключення підприємства від електроенергії, затримання платежів по розрахункам з контрагентами за поставлені запасні частини та матеріали по сплаті податків та виплати заробітної плати, а також втрату замовників і подальшого банкрутства).

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 28.08.2018 відкрито провадження в адміністративній справі №810/4374/18 та постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження.

Також вказаною ухвалою залучено до участі у справі в якості співвідповідача Головне управління ДФС у Київській області (далі - відповідач-2 або ГУ ДФС у Київській області).

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що спірним рішенням було відмовлено у реєстрації податкової накладної №6 від 05.06.2018, не зважаючи на її відповідність всім вимогам та критеріям, що встановлені Податковим кодексом України та відповідними підзаконними нормативно-правовими актами.

Позивач зазначив про те, що ним було подано контролюючому органу усі необхідні первинні документи, які не мають жодних дефектів та підтверджують факт реалізації позивачем ТОВ "Спецмехсервіс" відповідного товару, а тому позивач вважає, що спірне рішення було прийнято необґрунтовано та протиправно.

Державна фіскальна служба України позов не визнала та подала відзив на позовну заяву, в якому зазначила, що позивачем під час звернення до контролюючого органу для реєстрації податкової накладної №6 від 05.06.2018 не було надано копії первинних документів, що підтверджують безпосереднє здійснення господарських операцій.

Головне управління ДФС у Київській області позов не визнало та подало відзив на позовну заяву, в якому зазначило, що позивачем під час звернення до контролюючого органу для реєстрації податкової накладної №6 від 05.06.2018 не було надано копії первинних документів, що підтверджують безпосереднє здійснення господарських операцій, а тому, на думку відповідача-2, прийняття спірного рішення відповідає вимогам чинного законодавства.

У судове засідання, призначене на 04.10.2018, з'явились представники сторін.

У судовому засіданні 04.10.2018 суд поставив на обговорення питання про можливість продовжити розгляд справи у порядку письмового провадження.

Присутні у судовому засіданні 04.10.2018 представники сторін щодо продовження розгляду справи у порядку письмового провадження не заперечували.

Частиною третьою статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до частини дев'ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи, що матеріали справи у достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, відсутність потреби у заслуховуванні свідків чи експерта, протокольною ухвалою суду від 04.10.2018 постановлено здійснювати подальший розгляд справи №810/4374/18 у порядку письмового провадження.

Крім цього, суд зазначає, що 10.10.2018 через канцелярію суду від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи №810/4374/18 в порядку письмового провадження (а.с.71).

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Спецремонт-Сервіс" (ідентифікаційний код: 31826751, місцезнаходження: 08600, Київська обл., місто Васильків, вулиця Тракторна, будинок 9) зареєстроване як юридична особа Виконавчим комітетом Васильківської міської ради Київської області 05.02.2002, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 №199812 (а.с.74) та витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.175-177).

ТОВ "Спецремонт-Сервіс" взяте на облік в якості платника податків з 12.02.2002 та станом на день розгляду справи судом перебуває на обліку у Києво-Святошинській ОДПІ ГУ ДФС у Київській області (Васильківське відділення (м. Васильків), що підтверджується відомостями з ЄДР.

Також, позивач зареєстрований як платник податку на додану вартість з 20.02.2002, про що свідчить Свідоцтво № 13659724 про реєстрацію платника податку на додану вартість серії НБ №216505 від 20.02.2002, видане Васильківською об'єднаною державною податковою інспекцією (а.с.91).

24.11.2017 між позивачем (покупець) та ТОВ Арт-мастер (постачальник) був укладений договір-акт №А/АМ/26/24.11.17 постачання програмної продукції, відповідно до пункту 2 якого за цим Договором-актом постачальник постачає покупцю програмну продукцію, а саме: програмний продукт Ліцензія Арт-Звіт Плюс для юридичних осіб на 1 рік (а.с.95).

Судом встановлено, що ТОВ "Спецремонт-Сервіс" підписано Заяву-приєднання до Договору Про надання послуг електронного цифрового підпису , форма договору FD 044 (затвердженого наказом №14 від 15.07.2015), яка прийнята Центром 24.11.2017 №ЦСК/АМ/36/24.11.17, згідно із якою Договір Про надання послуг електронного цифрового підпису (затвердженого наказом №14 від 15.07.2015, форма договору FD 044 ) укладається шляхом приєднання уповноваженого працівника юридичної особи, фізичної особи-підприємця, чи її уповноваженого представника або фізичної особи - громадянина, що має намір отримувати послуги електронного цифрового підпису, до Договору в цілому (а.с.96). Підписання заяви свідчить про згоду клієнта (ТОВ "Спецремонт-Сервіс") на здійснення обробки його персональних даних, які надаються Центру (ТОВ Арт-мастер ) згідно вимог законодавства України у сфері електронного цифрового підпису та Регламентом акредитованого центру сертифікації ключів "Masterkey" ТОВ Арт-мастер у базах персональних даних "АЦСК "Masterkey" ТОВ Арт-мастер .

Згідно із актом приймання-передачі від 26.12.2017 до Договору-акту від 24.11.2017 №А/АМ/26/24.11.17, підписаним уповноваженим представником постачальника та представником покупця, на виконання Договору-акту постачальник (ТОВ Арт-мастер ) постачає покупцю (ТОВ "Спецремонт-Сервіс") програмну продукцію, а саме, програмний продукт Ліцензія Арт-Звіт Плюс для юридичних осіб на 1 рік (а.с.95).

Також, позивачем 16.02.2018 підписано Заяву про приєднання №7 до договору про визнання електронних документів від 30.11.2017 №1013001, згідно із якою ТОВ "Спецремонт-Сервіс" приєднується до договору про визнання електронних документів від 30/11/17 №1013001, примірну форму якого визначено Порядком обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 №557, та розміщено на субсайті офіційного веб-порталу ДФС, із Києво-Святошинською ОДПІ (Васильківське в м. Васильків), яка за результатом обробки була прийнята, про свідчить квитанція №2 (а.с.98, 99).

З матеріалів справи вбачається, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "Спецремонт-Сервіс" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Спецмехсервіс" (покупець) було укладено Договір поставки №1 від 05.01.2018, пунктом 1.1. якого визначено, що постачальник зобов'язується передати (поставляти) в обумовлені строки другій Стороні - покупцеві товар, а покупець зобов'язується приймати товар і сплачувати за нього певні грошові суми (далі - Договір №1, а.с.8-9).

Відповідно до пункту 1.2. Договору №1 предметом поставки є визначений товар з найменуванням, зазначеним у специфікаціях та (або) товарних накладних, що є невід'ємними частинами договору, підписаними постачальником та покупцем. У Специфікаціях зазначається про: асортимент, кількість, ціну, вартість, якість, умови щодо гарантії якості, умови оплати, строк поставки, витрати з доставки (транспортування) товару.

Згідно з пунктом 2.1. Договору №1 поставка (передача, відвантаження) товару покупцю здійснюється зі складу постачальника, якщо інше не визначено сторонами.

Загальна кількість товару, що підлягає поставці, одиниці вимірювання, його часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами визначаються за згодою сторін в Специфікаціях та товарних накладних (пункт 3.1. Договору №1).

Пунктом 4.4. Договору №1 визначено, що поставка товару здійснюється за рахунок покупця, на умовах самовивозу, у строк 3 робочі дні з дати попередньої оплати, якщо інше не визначено сторонами у Специфікаціях.

Відповідно до пунктів 7.1., 7.2. Договору №1 ціни на товар, що постачається постачальником вказуються у специфікаціях та товарних накладних постачальника. Сума даного Договору складається із суми вартості партій товарів, поставлених постачальником протягом строку дії даного Договору та вказаних у специфікаціях та (або) товарних накладних.

Згідно з пунктами 8.1., 8.2. Договору №1 оплата здійснюється у розмірі повної вартості товару шляхом безготівкового переказу на поточний рахунок постачальника, вказаний у реквізитах у даному Договорі. Покупець зобов'язаний здійснити попередню оплату 100% вартості товару, якщо інші умови оплати не будуть визначені у специфікації до цього договору або у рахунках постачальника.

Пунктом 11.1. Договору №1 визначено, що цей Договір вступає в силу з дати його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2018 року включно, а в частині взаєморозрахунків - до їх повного завершення. Закінчення строку дії Договору не звільняє винну сторону від відповідальності за його невиконання.

Невід'ємними додатками до даного Договору є специфікації, додаткові угоди та інші додатки, укладені сторонами протягом дії даного договору у письмовій формі за підписами обох сторін (пункт 13.1. Договору №1).

Судом встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "Спецмехсервіс" та позивачем складено 21.03.2018 Специфікацію №3 до Договору поставки №2 від 05.01.2018 (далі - Специфікація №3), згідно із якою ТОВ "Спецмехсервіс" (покупець) та ТОВ "Спецремонт-Сервіс" на виконання договору поставки склали специфікацію на поставку товару на загальну суму 161792,40 грн., у тому числі ПДВ 26965,40 грн., а саме:

- манометр у кількості 3 шт., ціна без ПДВ за одиницю товару - 1500,00 грн., вартість товару без ПДВ - 4500,00 грн.;

- елемент фільтруючий масляний у кількості 48 шт., ціна без ПДВ за одиницю товару - 233,33 грн., вартість товару без ПДВ - 11200,00 грн.;

- елемент фільтруючий паливний у кількості 44 шт., ціна без ПДВ за одиницю товару - 200,00 грн., вартість товару без ПДВ - 8800,00 грн.;

- кільце мідне у кількості 2 компл., ціна без ПДВ за одиницю товару - 1296,00 грн., вартість товару без ПДВ - 2592,00 грн.;

- компенсатор вихлопних колекторів у кількості 2 шт., ціна без ПДВ за одиницю товару - 8500,00 грн., вартість товару без ПДВ - 17000,00 грн.;

- стартер у кількості 1 шт., ціна без ПДВ за одиницю товару - 28000,00 грн., вартість товару без ПДВ - 28000,00 грн.;

- датчик тахометра у кількості 2 шт., ціна без ПДВ за одиницю товару - 3000,00 грн., вартість товару без ПДВ - 6000,00 грн.;

- тахометр у кількості 3 шт., ціна без ПДВ за одиницю товару - 3205,00 грн., вартість товару без ПДВ - 9615,00 грн.;

- елемент фільтруючий повітряний у кількості 4 шт., ціна без ПДВ за одиницю товару - 350,00 грн., вартість товару без ПДВ - 1400,00 грн.;

- форсунка у кількості 3 шт., ціна без ПДВ за одиницю товару - 3240,00 грн., вартість товару без ПДВ - 9720,00 грн.;

- капітальний ремонт ПНВТ у кількості 2 шт., ціна без ПДВ за одиницю товару - 18000,00 грн., вартість товару без ПДВ - 36000,00 грн. (а.с.10).

Відповідно до Специфікації №3 умови оплати товару - 100% попередня оплата вартості товару; строк поставки - 20 календарних днів з дати здійснення попередньої оплати; умови поставки - товар поставляється постачальником на склад покупця через Нова пошта ; у ціну товару не включені витрати з доставки до складу покупця.

Також, ТОВ "Спецремонт-Сервіс" (Постачальник) було виставлено ТОВ "Спецмехсервіс" (Одержувач) рахунок-фактуру від 21.03.2018 №СФ-0000005 на загальну суму 161792,40 грн., у тому числі ПДВ 26965,40 грн. (а.с.11).

Вказаним рахунком було визначено назву товару, од., кількість, ціну без ПДВ, суму без ПДВ на товар, який мав бути поставлений позивачем ТОВ "Спецмехсервіс", а саме:

- манометр у кількості 3 шт., ціна без ПДВ - 1500,00 грн., сума без ПДВ - 4500,00 грн.;

- елемент фільтруючий масляний у кількості 48 шт., ціна без ПДВ - 233,33 грн., сума без ПДВ - 11200,00 грн.;

- елемент фільтруючий паливний у кількості 44 шт., ціна без ПДВ - 200,00 грн., сума без ПДВ - 8800,00 грн.;

- кільце мідне у кількості 2 компл., ціна без ПДВ - 1296,00 грн., сума без ПДВ - 2592,00 грн.;

- компенсатор вихлопних колекторів у кількості 2 шт., ціна без ПДВ - 8500,00 грн., сума без ПДВ - 17000,00 грн.;

- стартер у кількості 1 шт., ціна без ПДВ - 28000,00 грн., сума без ПДВ - 28000,00 грн.;

- датчик тахометра у кількості 2 шт., ціна без ПДВ - 3000,00 грн., сума без ПДВ - 6000,00 грн.;

- тахометр у кількості 3 шт., ціна без ПДВ- 3205,00 грн., сума без ПДВ - 9615,00 грн.;

- елемент фільтруючий повітряний у кількості 4 шт., ціна без ПДВ - 350,00 грн., сума без ПДВ - 1400,00 грн.;

- форсунка у кількості 3 шт., ціна без ПДВ - 3240,00 грн., сума без ПДВ - 9720,00 грн.;

- капітальний ремонт ПНВТ у кількості 2 шт., ціна без ПДВ - 18000,00 грн., сума без ПДВ - 36000,00 грн.

Так, позивачем було реалізовано (передано у власність) ТОВ "Спецмехсервіс" товар на загальну суму 106602,00 грн., у тому числі ПДВ 17767,00 грн., а саме:

- манометр у кількості 3 шт., ціна без ПДВ - 1500,00 грн., сума без ПДВ - 4500,00 грн.;

- елемент фільтруючий масляний у кількості 48 шт., ціна без ПДВ - 233,33 грн., сума без ПДВ - 11200,00 грн.;

- елемент фільтруючий паливний у кількості 44 шт., ціна без ПДВ - 200,00 грн., сума без ПДВ - 8800,00 грн.;

- компенсатор вихлопних колекторів у кількості 2 шт., ціна без ПДВ - 8500,00 грн., сума без ПДВ - 17000,00 грн.;

- стартер у кількості 1 шт., ціна без ПДВ - 28000,00 грн., сума без ПДВ - 28000,00 грн.;

- тахометр у кількості 3 шт., ціна без ПДВ- 3205,00 грн., сума без ПДВ - 9615,00 грн.;

- форсунка у кількості 3 шт., ціна без ПДВ - 3240,00 грн., сума без ПДВ - 9720,00 грн., про що свідчить видаткова накладна № РН-050618 від 05.06.2018, яка підписана представниками обох сторін та скріплена печатками підприємств (а.с.12).

Крім цього, між ТОВ "Спецмехсервіс" (замовник) та позивачем (виконавець) було складено акт №ОУ-0000004 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 05.06.2018 про те, що виконавцем були проведені такі роботи (надані такі послуги) по рахунку №СФ-0000005 від 21.03.2018, а саме, капітальний ремонт ПНВТ у кількості 2 шт. на загальну суму без ПДВ - 36000,00 грн. (а.с.135).

Судом встановлено, що покупцем ТОВ "Спецмехсервіс" було перераховано позивачу в якості оплати за товарно-матеріальні цінності згідно рахунка від 21.03.2018 №СФ-0000005, кошти у загальному розмірі 161792,40 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №2463 від 14.06.2018 на суму 61792,40 (а.с.13), №2587 від 22.06.2018 на суму 20000,00 грн. (а.с.14), №2629 від 25.06.2018 на суму 20000,00 грн. (а.с.15), №2678 від 02.07.2018 на суму 20000,00 грн. (а.с.16) та №2816 від 11.07.2018 на суму 40000,00 грн. (а.с.17).

Відповідно до вимог Податкового кодексу України, ТОВ "Спецремонт-Сервіс" було складено податкову накладну №6 від 05.06.2018 на загальну суму 161792,40 грн., у тому числі ПДВ 26965,40 грн. (а.с.19) та направлено електронними засобами зв'язку до ДФС України для її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

За результатом обробки цієї податкової накладної, 19.06.2018 позивач отримав квитанцію №1 про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідно до якої податкова накладна №6 від 05.06.2018 прийнята, але її реєстрацію зупинено (а.с.20).

В якості підстави для зупинення реєстрації податкової накладної відповідачем вказано таке: відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України реєстрація ПН/РК від 05.06.2018 №6 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. ПН/РК відповідає вимогам пп.1.6 п.1 "Критеріїв ризиковості платника податку". Пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Додатково повідомляємо: показник "D"=.0164457235459370450765609257908302190948, "P"=-340175.57 .

06.08.2018 позивачем було направлено до контролюючого органу повідомлення №2 про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено з приводу податкової накладної від 05.06.2018 №6 (а.с.27) та копії 12 додатків щодо податкової накладної, реєстрацію якої зупинено (а.с.146-157).

Вказане повідомлення з доданими до нього документами було доставлено до Державної фіскальної служби України, про що свідчить квитанція №1 від 06.08.2018 (а.с.144).

Судом встановлено, що позивачем, серед іншого, було направлено до Державної фіскальної служби України лист від 06.08.2018 №06/08-18 із доданими документами (а.с.25), відповідно до якого просив зареєструвати податкову накладну №6 від 05.06.2018. У вказаному листі позивач відмітив, що відповідно до приписів п.201.10. ст.201 ПКУ та бухгалтерського обліку ТОВ Спецремонт-Сервіс було складено податкову накладну №6 від 05.06.2018 та направлено 19.06.2018 для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Згідно з отриманої квитанції №1 від 19.06.2018 документ прийнято, але реєстрація відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України податкової накладної від 05.06.2018 №6 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена, оскільки ПН/РК відповідає вимогам пп.1.6 п.1 "Критеріїв ризиковості платника податку". При цьому, як повідомив позивач у листі від 06.08.2018 №06/08-18 ТОВ Спецремонт-Сервіс не підпадає під жодний підпункт пункту 1.6. "Критеріїв ризиковості платника податку".

За результатом розгляду наданих позивачем пояснень та документів комісією Головного управління ДФС у Київській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - Комісія Головного управління ДФС у Київській області), було прийнято рішення №874138/31826751 від 07.08.2018 про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, яким у реєстрації податкової накладної №6 від 05.06.2018 було відмовлено (а.с.29).

В якості підстави для прийняття такого рішення Комісією Головного управління ДФС у Київській області вказано про ненадання платником податків копій таких документів: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків.

Як вбачається із квитанції №1 про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 08.08.2018, податкова накладна №6 від 05.06.2018 доставлена до ДФС України, Комісією ДФС прийнято рішення №874138/31826751 від 07.08.2018 про відмову в реєстрації податкової накладної №6 від 05.06.2018 в Єдиному реєстрі податкових накладних, прийняте рішення може бути оскаржене в адміністративному або судовому порядку (а.с.21).

Позивачем було направлено до Державної фіскальної служби України лист від 10.08.2018 №10/08-18 із доданими документами, відповідно до якого просив зареєструвати податкову накладну №6 від 05.06.2018. У вказаному листі позивач відмітив, що відповідно до приписів п.201.10. ст.201 ПКУ та бухгалтерського обліку ТОВ Спецремонт-Сервіс було складено податкову накладну №6 від 05.06.2018 та направлено 19.06.2018 для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Згідно з отриманої квитанції №1 від 19.06.2018 документ прийнято, але реєстрація податкової накладної від 05.06.2018 №6 зупинена. 06.08.2018 ТОВ Спецремонт-Сервіс було подано повідомлення щодо подачі документів про підтвердження здійснення операцій по відмовленій ПН/РК (з додатками). Згідно рішення №874138/31826751 від 07.08.2018 позивачем не подано відповідні документи, у той же час, ТОВ Спецремонт-Сервіс були додані первинні документи, договори, оплата (а.с.26).

Крім цього, з матеріалів справи вбачається, що позивачем 10.08.2018 була подана скарга на рішення №874138/31826751 від 07.08.2018 (а.с.28), яка була залишена без задоволення рішенням Комісії з питань розгляду скарг від 20.08.2018 №25676/31826751/2 (а.с.118).

Не погоджуючись з правомірністю прийняття спірних рішень від 07.08.2018 №874138/31826751 та від 20.08.2018 №25676/31826751/2, позивач звернувся до суду з вимогою про їх скасування, з приводу чого суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (тут і далі - ПК України, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Такий Порядок був затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 (з наступними змінами, далі - Порядок №1246).

Згідно з пунктом 12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, зокрема, наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування.

Згідно з пунктом 13 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Пунктом 14 Порядку №1246 визначено, що квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС.

Пунктом 3 Порядку №1246 закріплено, що операційний день триває в робочі дні з 8-ї до 20-ї години. Технічне обслуговування та регламентні роботи, що потребують зупинки Реєстру, не проводяться протягом операційного дня, крім аварійних випадків. Якщо 15 число або останній день місяця припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем.

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Порядок зупинення реєстрації податкової накладної /розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117 (далі - Порядок №117, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пунктів 6, 7 Порядку №117 у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна / розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

Згідно з пунктом 10 Порядку №117 критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади.

Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Про визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, ДФС інформує Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Згідно з пунктами 12, 13 Порядку №117 у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування;

2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена;

3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Таким чином, законодавчо закріплено, що після надсилання платником податку складеної ним податкової накладної (розрахунку коригування) до ДФС України в автоматизованому режимі (тобто без участі працівників контролюючого органу) проводиться перевірка відповідності цієї податкової накладної (розрахунку коригування) критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Суд зазначає, що критерії ризиковості платника податку та критерії ризиковості здійснення операцій розміщені Державною фіскальною службою України на своєму офіційному веб-сайті за таким посиланням: http://sfs.gov.ua/media-tsentr/novini/331616.html.

Згідно з пунктом 1.6 Критеріїв ризиковості платника податку, який був зазначений відповідачем в квитанції №1 від 19.06.2018 в якості підстави для зупинення реєстрації податкової накладної від 05.06.2018 №6 комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме:

- платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим);

- дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації;

- платник податку-юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);

- платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб'єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;

- платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України;

- платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс);

- наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Отже, наведений пункт 1.6 Критеріїв ризиковості платника податку містить у собі декілька підстав для віднесення платника податку до переліку ризикових, у зв'язку з чим для того, щоб відповідати вимогам обґрунтованості рішень суб'єкта владних повноважень, рішення контролюючого органу про зупинення реєстрації податкової накладної через її відповідність вимогам п.1.6 цих Критеріїв має містити посилання на конкретні обставини, наявність яких є підставою для віднесення платника податку до переліку ризикових.

Відповідно до Порядку формування територіальними органами та структурними підрозділами ДФС переліку ризикових платників податків, затвердженого наказом ДФС України від 21.03.2018 №144 (який діяв до моменту його скасування на підставі наказу ДФС України від 03.08.2018 №522, тобто був чинним на момент виникнення спірних правовідносин), усі платники податків, що подають на реєстрацію податкові накладні / розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), перевіряються ДФС на відповідність критеріям ризиковості, які затверджено Державною фіскальною службою України та погоджено з Міністерством фінансів України (далі - Критерії).

Керівники комісій головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - Комісія), забезпечують розгляд питань на засіданні Комісії щодо внесення платників податків до переліку ризикових платників податків / виключення з переліку ризикових платників податків згідно з п. 1.6 Критеріїв.

Засідання Комісії щодо розгляду питань про внесення платників податків до переліку ризикових платників податків / виключення з переліку ризикових платників податків проводиться згідно з порядком, передбаченим постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117 "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних", та оформлюється протоколом.

До протоколу засідання Комісій обов'язково додаються: перелік платників податків, щодо яких виявлено ознаки ризиковості, згідно з п. 1.6 Критеріїв; матеріали, на підставі яких платників податків віднесено до такого переліку; інша інформація, що розглядається Комісією.

За результатами засідання Комісії та протокольно прийнятого рішення (внесення платників податків до переліку ризикових платників податків / виключення з переліку ризикових платників податків) голова Комісії забезпечує негайне внесення інформації щодо включення / виключення зазначених платників до/із переліку платників податків в режимі "Журнал ризикових платників податків" розділу "Робота Комісії регіонального рівня" підсистеми "Аналітична система" ІТС "Податковий блок" як платників з ознаками ризиковості.

У той же час, під час розгляду справи відповідачем не було надано суду протокол засідання Комісії із відображеним у ньому рішенням про віднесення позивача до переліку ризикових платників податків, а також матеріали, на підставі яких платника податків віднесено до такого переліку, у той час як підстави для зупинення реєстрації податкової накладної від 05.06.2018 №6 (у тому числі обставини віднесення позивача до переліку ризикових платників податків) є спірними, не визнаються позивачем, а отже, потребують доведення у судовому засіданні.

Суд звертає увагу на те, що квитанція №1 від 19.06.2018 містить лише загальне посилання на п.1.6 Критеріїв ризиковості платника податку, без зазначення конкретних обставин, за наявності яких платника податку можна віднести до переліку ризикових, що, за відсутності доведення правомірності віднесення позивача до переліку ризикових платників податків, свідчить про те, що зупинення реєстрації податкової накладної від 05.06.2018 №6 було здійснено відповідачем необґрунтовано.

Відповідно до пункту 14 Порядку №117 перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе:

- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Суд зауважує, що вказаний перелік документів є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.

З матеріалів справи вбачається, що після зупинення реєстрації податкової накладної від 05.06.2018 №6 позивачем були подані до комісії Головного управління ДФС у Київській області документи, передбачені пунктом 14 Порядку №117, для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до пункту 16 Порядку №117 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку подає до ДФС в електронній формі засобами електронного зв'язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Згідно з пунктами 18-21 Порядку №117 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.

Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС).

Зазначені комісії приймають рішення про:

- реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі;

- відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є:

- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено;

- ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку;

- надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

З матеріалів справи вбачається, що в спірному рішенні комісії Головного управління ДФС у Київській області №874138/31826751 від 07.08.2018 в якості підстави для відмови в реєстрації податкової накладної від 05.06.2018 №6 зазначено про ненадання платником податку копій таких документів:

- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків.

Отже, у спірному рішенні комісії Головного управління ДФС у Київській області фактично було лише процитоване положення пункту 14 Порядку №117, а саме: други, третій, четвертий та п'ятий абзаци цього пункту, тобто викладена загальна норма без зазначення конкретних документів, яких, на думку відповідача, не вистачає для здійснення реєстрації податкової накладної від 05.06.2018 №6, а також без повідомлення причин, за яких надані позивачем документи не були враховані.

Суд зазначає, що в якості недостатності наданих платником податку документів для прийняття комісією Головного управління ДФС у Київській області рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування слід розуміти надання таким платником не всіх документів, передбачених пунктом 14 Порядку №117.

Організаційні та процедурні засади діяльності комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, визначені Порядком роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117 (далі - Порядок роботи комісії).

Згідно з пунктом 7 цього Порядку Комісія контролюючого органу складається з голови, заступника голови, секретаря та не менше ніж семи членів.

Відповідно до пункту 14 Порядку роботи комісії члени комісії контролюючих органів мають право: ознайомлюватися з матеріалами, поданими на розгляд комісії, та брати участь у їх перевірці; переглядати всю інформацію про платників податку на додану вартість, наявну в ДФС; подавати пропозиції з питань, що розглядаються; викладати окрему думку, оформлену в письмовій формі; вносити пропозиції до порядку денного засідання комісії.

Згідно з пунктом 17 Порядку роботи комісії засідання комісії контролюючого органу є правоможним за умови присутності на ньому не менше двох третин її затвердженого персонального складу.

Засідання комісії контролюючого органу проводиться обов'язково кожного робочого дня, а в разі наявності документів для розгляду - два рази на день.

Рішення комісії контролюючого органу приймається шляхом відкритого голосування.

Рішення комісії контролюючого органу приймається більшістю голосів присутніх на засіданні членів такої комісії.

Під час засідання секретарем комісії контролюючого органу ведеться протокол, в якому фіксуються прийняті рішення та надані доручення.

Протокол підписується головою комісії контролюючого органу (у разі його відсутності - заступником), заступником голови комісії, секретарем комісії та членами комісії, які брали участь у засіданні.

Пунктом 22 Порядку роботи комісії передбачено, що розгляд питання на засіданні комісії контролюючого органу включає такі етапи:

- доповідь секретаря комісії;

- доповідь члена комісії, співдоповідь (у разі потреби);

- внесення пропозицій членами комісії, їх обговорення;

- оголошення головою комісії рішення про припинення обговорення питання;

- голосування;

- оголошення головою комісії результатів голосування;

оформлення протоколу, який підписується учасниками засідання.

Таким чином, на відміну від зупинення реєстрації податкової накладної (розрахунку коригування), яке відбувається в автоматизованому режимі засобами програмного забезпечення ДФС України, прийняття рішення про реєстрацію/відмову у реєстрації податкової накладної (розрахунку коригування) потребує проведення комісією контролюючого органу відповідного засідання, на якому членами комісії розглядаються та аналізуються надані платником податків документи та пояснення з метою прийняття обґрунтованого рішення зі спірного питання.

У той же час, суд звертає увагу на те, що у спірному рішенні №874138/31826751 від 07.08.2018 про відмову в реєстрації податкової накладної від 05.06.2018 №6 не наведені мотиви неврахування чи відхилення наданих позивачем пояснень та документів, а також не зазначено, яких саме документів, окрім тих, що були надані позивачем, не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Комісією Головного управління ДФС у Київській області лише процитовано норму законодавства без будь-якої конкретизації обставин: чи то надані позивачем копії документів складені з порушеннями вимог законодавства, а якщо так, то яких саме; чи то копії наданих документів є недостатніми для прийняття позитивного рішення, а якщо так, то яких саме документів згідно з наведеним в пункті 14 Порядку №117 переліку не надано позивачем; чи то існують обидві зазначені передумови для відмови в реєстрації.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, серед іншого, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Водночас, суд зауважує, що спірне рішення фактично не містить чіткого визначення підстав та мотивів для прийняття Комісією Головного управління ДФС у Київській області рішення про відмову в реєстрації податкової накладної, що свідчить про його необґрунтованість.

Керуючись закріпленим в частині четвертій статті 9 КАС України принципом офіційного з'ясування всіх обставин у справі, який передбачає вжиття судом передбачених законом заходів, необхідних для з'ясування всіх обставин у справі, суд зазначає таке.

Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань основним видом господарської діяльності позивача за КВЕД 2010 є код КВЕД 33.12 Ремонт і технічне обслуговування машин і устатковання промислового призначення.

З матеріалів справи вбачається, що реалізований позивачем ТОВ "Спецмехсервіс" товар був придбаний ним у ТОВ "Електрокомпані".

Так, 05.04.2018 між ТОВ "Електрокомпані" (постачальник) та ТОВ "Спецремонт-Сервіс" (покупець) було укладено Договір поставки №40, за умовами якого постачальник зобов'язується передавати (поставляти) в обумовлені строки другій стороні - покупцеві товар, а покупець зобов'язується приймати товар і сплачувати за нього певні грошові суми (далі - Договір №40, а.с.30-33).

Відповідно до пункту 1.2. Договору №40 предметом поставки є визначений товар з найменуванням, зазначеним у товарних накладних, що є невід'ємними частинами договору, підписаними постачальником та покупцем.

Згідно із пунктом 2.1. Договору №40 поставка (передача, відвантаження) товару покупцю здійснюється зі складу постачальника, якщо інше не визначено сторонами.

Пунктом 2.2. Договору №40 передбачено, що разом з товаром постачальник повинен передати покупцю документи, які належать до передачі разом з товаром. До таких документів належать бухгалтерські документи та документи, що засвідчують якість товару за умови, що надання таких документів є обов'язковим згідно законодавства. Первинні бухгалтерські документи повинні бути складені українською або російською мовою, за виключенням податкової накладної, що обов'язково складається українською мовою.

Право власності на поставлений Товар переходить до Покупця в момент отримання Товару від Постачальника за товарною накладною (пункт 2.4. Договору №40).

Відповідно до пункту 3.1. Договору №40 загальна кількість товару, що підлягає поставці, одиниці вимірювання, його часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами визначаються за згодою сторін в товарних накладних.

Згідно з пунктами 4.4., 4.5. Договору №40 поставка товару здійснюється за рахунок продавця, на умовах доставки на склад покупця, у строк 3 робочі дні з дати 100% попередньої оплати або заявки, якщо інше не визначено сторонами у Специфікаціях. Товар вважається зданим постачальником і прийнятим покупцем з моменту підписання повноважними представниками сторін накладних. Повноваження фізичної особи - представника покупця, яка отримує товар, підтверджуються довіреністю.

Пунктами 7.1., 7.2. Договору №40 визначено, що ціни на товар, що постачається постачальником вказуються у специфікаціях та товарних накладних постачальника. Сума даного договору складається із суми вартості партій товарів, поставлених постачальником протягом строку дії даного договору та вказаних у специфікаціях та (або) товарних накладних.

Оплата здійснюється в розмірі повної вартості товару шляхом безготівкового переказу на поточний рахунок постачальника, вказаний у реквізитах у даному договорі (пункт 8.1. Договору №40).

Відповідно до пункту 11.1. Договору №40 цей договір вступає в силу з дата його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2017 року включно, а в частині взаєморозрахунків - до їх повного завершення. Закінчення строку дії договору не звільняє винну сторону від відповідальності за його невиконання.

Також, 01.01.2018 між ТОВ "Електрокомпані" (постачальник) та ТОВ "Спецремонт-Сервіс" (покупець) укладено Додаткову угоду №1 до Договору поставки №40 від 05.04.2017, яка є його невід'ємною частиною, пунктом 2 якої передбачено продовження терміну дії договору №40 від 05.04.2017 до 31.12.2018 (а.с.34).

04.06.2018 ТОВ "Електрокомпані" виставило позивачу рахунок на оплату №33 на загальну суму 101077,14 грн., у тому числі ПДВ 16846,19 грн. (а.с.168). Вказаним рахунком було визначено вид товару (роботи, послуги), кількість, од., ціну без ПДВ та суму буз ПДВ за товар (роботи, послуги).

Відповідно до умов вказаного Договору №40 позивач придбав у ТОВ "Електрокомпані" товар на загальну суму з ПДВ 101077,14 грн., у тому числі ПДВ 16846,19 грн., а саме: манометр у кількості 3 шт., ціна без ПДВ - 942,00 грн., сума без ПДВ - 2826,00 грн.; елемент фільтруючий масляний у кількості 48 шт., ціна без ПДВ - 146,53 грн., сума без ПДВ - 7033,44 грн.; елемент фільтруючий паливний у кількості 44 шт., ціна без ПДВ - 125,60 грн., сума без ПДВ - 5526,40 грн.; кільце мідне у кількості 2 компл., ціна без ПДВ - 813,55 грн., сума без ПДВ - 1627,10 грн.; компенсатор вихлопних колекторів у кількості 2 шт., ціна без ПДВ - 5338,00 грн., сума без ПДВ - 10676,00 грн.; стартер у кількості 1 шт., ціна без ПДВ - 17584,00 грн., сума без ПДВ - 17584,00 грн.; датчик тахометра у кількості 2 шт., ціна без ПДВ - 1884,00 грн., сума без ПДВ - 3768,00 грн.; тахометр у кількості 3 шт., ціна без ПДВ- 2012,75 грн., сума без ПДВ - 6038,25 грн.; елемент фільтруючий повітряний у кількості 4 шт., ціна без ПДВ- 219,80 грн., сума без ПДВ - 879,20 грн.; форсунка у кількості 3 шт., ціна без ПДВ - 2034,72 грн., сума без ПДВ - 6104,16 грн.; плунжерна пара паливного насосу у кількості 24 шт., ціна без ПДВ - 549,50 грн., сума без ПДВ - 13188,00 грн.; клапан відсічний у кількості 24 шт., ціна без ПДВ - 274,75 грн., сума без ПДВ - 6594,00 грн.; підшипник вала паливного насосу у кількості у кількості 4 шт., ціна без ПДВ - 157,00 грн., сума без ПДВ - 828,00 грн.; сальник вала паливного насосу у кількості 4 шт., ціна без ПДВ - 62,80 грн., сума без ПДВ - 251,20 грн.; ущільнення клапана у кількості 24 шт., ціна без ПДВ - 62,80 грн., сума без ПДВ - 1507,20 грн., що підтверджується даними видаткової накладної №36 від 04.06.2018, складена та підписана представниками обох сторін (а.с.35).

Факт поставки даного товару підтверджується товарно-транспортною накладною № Р36 від 04.06.2018, автоперевізником товару якого від ТОВ "Електрокомпані" до позивача був ОСОБА_4 (а.с.40).

Судом встановлено, що позивачем було перераховано ТОВ "Електрокомпані" в якості оплати за товарно-матеріальні цінності згідно Договору №40 від 05.04.2017, кошти у загальному розмірі 112200,53 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №15 від 15.06.2018 на суму 59760,53 (а.с.36), №3 від 03.07.2018 на суму 20040,00 грн. (а.с.37) та №13 від 12.07.2018 на суму 32400,00 грн. (а.с.38).

Відповідно до вимог Податкового кодексу України, ТОВ "Електрокомпані" було складено податкову накладну №2 від 04.06.2018 на загальну суму 101077,14 грн., у тому числі ПДВ 16846,19 грн. (а.с.39).

Судом встановлено, що 24.07.2002 між ФОП ОСОБА_5 (Орендодавець) та ТОВ "Спецремонт-Сервіс" (Орендар) було укладено Договір оренди виробничого приміщення б/н, за умовами якого орендодавець на підставі Права власності купівлі-продажу від 25.04.2002, а також довідки-характеристики Бюро технічної інвентаризації м. Фастова від 01.02.2002 на приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_1, передає в користування орендаря вищевказане виробниче приміщення, в подальшому Цех , загальна площа якого становить 1036,7 кв.м, з нижченаведеним обладнанням, розташоване на земельній ділянці 0,2608 га., стенд для ремонту ДВЗ - 4 шт.; мийка занурювальна- 1 шт.; мийка високого тиску - 1 шт.; кругло шліфувальний верстат - 1 шт.; токарний верстат - 1 шт.; стенд для регулювання і ремонту ТНВД - 1 шт.; випробувальний стенд з навантаженням - 1 шт.; кран балка 2 т - 1 шт. (а.с.18).

Крім цього, 10.12.2016 між ФОП ОСОБА_5 (Орендодавець) та ТОВ "Спецремонт-Сервіс" (Орендар) було укладено Доповнення №10 до договору оренди виробничого приміщення б/н від 24.07.2002, згідно із яким за згодою сторін продовжено строк дії договору з 01.01.2017 по 31.12.2018 (а.с.6).

Отже, матеріали справи свідчать про те, що товар, придбаний позивачем у Товариства з обмеженою відповідальністю "Електрокомпані", був надалі реалізований позивачем Товариству з обмеженою відповідальністю "Спецмехсервіс".

Суд зазначає, що всі вищевказані документи, надані позивачем, не мають дефекту форми, змісту або походження, які у силу ч.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, спричинили б втрату первинними документами юридичної сили, та підтверджують факт здійснення господарських операцій.

Разом з тим, Комісія Головного управління ДФС у Київській області, не зважаючи на надіслане позивачем повідомлення та додані до нього документи, прийняла спірне рішення №874138/31826751 від 07.08.2018 про відмову в реєстрації податкової накладної від 05.06.2018 №6, без зазначення, як було вказано вище, мотивів неврахування поданих позивачем документів.

Суд вважає за доцільне зазначити, що відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" практика Європейського Суду з прав людини є джерелом права та підлягає застосуванню національними судами при розгляді справ.

В своїй судовій практиці Європейський суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах "Беєлер проти Італії" [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000-I, "Онер'їлдіз проти Туреччини" [ВП] (Oneryildiz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, "Megadat.com S.r.l. проти Молдови" (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і "Тошкуце та інші проти Румунії" (ToscutaandOthers v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах "Онер'їлдіз проти Туреччини" (Oneryildiz v. Turkey), п. 128, та "Беєлер проти Італії" (Beyeler v. Italy), п. 119).

Крім того, Резолюцією Комітету Міністрів Ради Європи 77 (31) від 28.09.1977 урядам держав-членів рекомендовано керуватися у своєму праві й адміністративній практиці принципами, які наводяться у додатку до цієї резолюції.

Ці принципи застосовуються для захисту осіб, як фізичних, так і юридичних, в адміністративних процедурах відносно будь-яких індивідуальних заходів або рішень, які були прийняті в ході здійснення публічної влади і які за своїм характером безпосередньо впливають на їхні права, свободи або інтереси (адміністративні акти).

В ході реалізації цих принципів слід ураховувати належним чином вимоги щодо належного та ефективного управління, а також інтереси третіх сторін та основні публічні інтереси. У випадках, коли вимоги зумовлюють необхідність внесення змін або вилучення одного чи більше принципів у конкретних випадках або в специфічних сферах публічної адміністрації, слід докласти всіх можливих зусиль, відповідно до фундаментальних цілей цієї резолюції, для досягнення якомога вищого ступеня справедливості.

Такими принципами, згідно з Додатком до Резолюції, зокрема, є:

- право бути вислуханим, що означає, що щодо будь-якого адміністративного акта, який за своїм характером може несприятливо впливати на права, свободи або інтереси особи, така особа може пред'явити факти й аргументи та, у відповідних випадках, докази, що будуть ураховані адміністративним органом;

- виклад мотивів, що означає, що якщо адміністративний акт є таким, що за своїм характером несприятливо впливає на права, свободи або інтереси особи, така особа отримує інформацію про мотиви, на яких він ґрунтується. Інформація про мотиви зазначається в акті або передається відповідній особі, за її запитом, у письмовій формі протягом розумного строку.

З урахуванням наведеного, суд зазначає, що дії Комісії Головного управління ДФС у Київській області по прийняттю спірного рішення, в якому не наведені мотиви його ухвалення та не зазначені підстави неврахування наданих позивачем документів та пояснень, свідчать про порушення відповідачем як принципу належного урядування, так і принципів, закріплених в Резолюції Комітету Міністрів Ради Європи 77 (31) від 28.09.1977, свідчать про непрозорість та непередбачуваність дій відповідача, що перешкоджають можливості платника податків планувати в подальшому свою господарську діяльність.

Відповідно до положень статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції" Суд визначив, що "…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління".

Однак, під час розгляду справи відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду належних і достатніх доказів, які спростовували б твердження позивача, не навів мотивів прийняття спірного рішення та неврахування наданих позивачем Комісією Головного управління ДФС у Київській області документів, а відтак, не довів правомірності свого рішення.

Таким чином, суд дійшов висновку, що враховуючи наявність у позивача передбачених чинним законодавством України документів, які свідчать про реальність проведення господарської операції між позивачем та ТОВ "Спецмехсервіс", та приймаючи до уваги те, що такі документи були надані відповідачеві, останній не мав правових підстав для прийняття рішення №874138/31826751 від 07.08.2018 про відмову в реєстрації податкової накладної від 05.06.2018 №6.

За таких обставин, суд дійшов висновку про обґрунтованість та необхідність задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецремонт-Сервіс" про скасування спірного рішення комісії Головного управління ДФС у Київській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, №874138/31826751 від 07.08.2018.

Щодо позовних вимог про скасування рішення комісії ДФС України з питань розгляду скарг №25676/31826751/2 від 20.08.2018, суд зазначає таке.

Відповідно до п. 55.1 ст. 55 Податкового кодексу України (тут і далі - ПК України, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) податкове повідомлення-рішення про визначення суми грошового зобов'язання платника податків або будь-яке інше рішення контролюючого органу може бути скасоване контролюючим органом вищого рівня під час проведення процедури його адміністративного оскарження та в інших випадках у разі встановлення невідповідності таких рішень актам законодавства.

Згідно з п. 56.2 ст. 56 ПК України у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.

Відповідно до п. 56.3 ст. 56 ПК України скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (за потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу) протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

Згідно з пунктом 1 Порядку розгляду скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 21.02.2018 № 117 (далі - Порядок № 117, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), розгляд скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - комісії контролюючих органів), про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - скарга) здійснюється комісією ДФС з питань розгляду скарг, яка є постійно діючим колегіальним органом ДФС, за участю уповноваженої особи Мінфіну.

Відповідно до п. 5 Порядку № 117 скарга подається платником податку в електронній формі засобами електронного зв'язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Згідно з п. 12 Порядку № 117 за результатами розгляду скарги комісія ДФС з питань розгляду скарг приймає рішення щодо скарги, яке реєструється службою діловодства ДФС та надсилається платнику податку з урахуванням вимог, визначених пунктом 56.23 статті 56 Кодексу.

Відповідно до п. 13 Порядку № 117 за результатами розгляду скарги комісія ДФС з питань розгляду скарг приймає одне з таких рішень: задовольняє скаргу та скасовує рішення комісії контролюючого органу про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; залишає скаргу без задоволення та рішення комісії контролюючого органу про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін; залишає скаргу без розгляду.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем 10.08.2018 була подана скарга на рішення №874138/31826751 від 07.08.2018 (а.с.28), яка була залишена без задоволення рішенням Комісії з питань розгляду скарг від 20.08.2018 №25676/31826751/2 (а.с.118).

У той же час, суд вважає, що відповідач формально підійшов до розгляду скарги позивача від 10.08.2018 на рішення №874138/31826751 від 07.08.2018 про відмову у реєстрації податкової накладної від 05.06.2018 №6, зазначивши в якості підстави для залишення скарги без задоволення: Відсутні копії документів, що підтверджують факт придбання, виготовлення або переробки ТМЦ/ чи можливість надання послуг, виконання робіт; відсутні копії документів, що підтверджують факт реалізації товарів (робіт, послуг) та/або документи надано не в повному обсязі .

Вказані доводи відповідача спростовуються матеріалами справи, а факт надання до ДФС України вказаних документів підтверджується повідомленням №2 від 06.08.2018 про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/ розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено по податковій накладній від 05.06.2018 №6.

Таким чином, рішення Комісії з питань розгляду скарг від 20.08.2018 №25676/31826751/2 грубо суперечать приписам чинного законодавства та є необґрунтованим, оскільки платником податків надано всі необхідні документи, які засвідчують факт здійснення господарської операції за податковою накладною, у реєстрації якої було відмовлено.

За таких обставин, суд дійшов висновку про обґрунтованість та необхідність задоволення позовної вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецремонт-Сервіс" про скасування спірного рішення комісії ДФС України з питань розгляду скарг №25676/31826751/2 від 20.08.2018.

Щодо позовних вимог про реєстрацію податкової накладної від 05.06.2018 №6 в Єдиному реєстрі податкових накладних, суд зазначає таке.

Відповідно до пунктів 201.1, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних віднесено до обов'язків платника податків.

Натомість, наведені норми розраховані на відсутність спірних правовідносин, позаяк у випадку зупинення реєстрації податкової накладної механізм її подальшої реєстрації в ЄРПН є іншим, оскільки відповідні повноваження законодавчо покладені на Комісію ДФС України.

Згідно з пунктом 28 Порядку №117 податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

- прийнято та набрало чинності рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі;

- набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі;

- протягом п'яти робочих днів не прийнято та/або не зареєстровано в окремому Реєстрі податкових накладних /розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданих податкової накладної / розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, становить менше 30 млн. гривень;

- протягом семи робочих днів не прийнято та/або не зареєстровано в окремому Реєстрі податкових накладних /розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданих податкової накладної / розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, становить більше 30 млн. гривень включно.

Відповідно до пунктів 19-20 Порядку №1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

- прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

- набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення);

- неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Отже, реєстрація в ЄРПН податкової накладної, реєстрацію якої попередньо було зупинено, є повноваженням ДФС України.

Враховуючи встановлені судом обставини протиправного прийняття Комісією Головного управління ДФС у Київській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації та відсутність законодавчо закріплених перешкод для такої реєстрації, суд вважає, що належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача є саме зобов'язання ДФС України зареєструвати в ЄРПН спірну податкову накладну.

При цьому, вирішуючи питання про належного відповідача у справі, суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 6 Порядку роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, затвердженого постановою КМУ від 21.02.2018 №117, до складу комісії центрального рівня включаються посадові особи ДФС.

Комісія контролюючого органу складається з голови, заступника голови, секретаря та не менше ніж семи членів (п. 7 Порядку роботи комісії).

Голова комісії центрального рівня та її персональний склад затверджується ДФС (п.8 Порядку роботи комісії).

Згідно з пунктом 26 Порядку роботи комісії матеріально-технічне та організаційне забезпечення діяльності комісії контролюючого органу здійснює орган ДФС, в якому сформована така комісія.

Таким чином, Комісія ДФС України не є окремим органом державної влади, а діє у складі ДФС України та складається з її посадових осіб.

Відповідно до частини третьої статті 43 Кодексу адміністративного судочинства України здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить органам державної влади, іншим державним органам, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування, їх посадовим і службовим особам, підприємствам, установам, організаціям (юридичним особам).

Отже, оскільки Комісія ДФС України не є окремим державним органом чи структурним підрозділом державного органу, належним відповідачем у справі є саме Державна фіскальна служба України, яка є роботодавцем осіб, що входять до складу Комісії.

Згідно з частиною четвертою статті 245 КАС у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Пленум Вищого адміністративного суду України в пункті 10.3 Постанови від 20.05.2013 № 7 "Про судове рішення в адміністративній справі" зазначив, що суд може ухвалити постанову про зобов'язання відповідача прийняти рішення певного змісту, за винятком випадків, коли суб'єкт владних повноважень під час адміністративних процедур відповідно до закону приймає рішення на основі адміністративного розсуду.

Згідно з Рекомендацією Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Згідно з пунктом 1.6 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 24.04.2017 № 1395/5, дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.

Таким чином, дискреція - це елемент управлінської діяльності. Вона пов'язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб'єкта. Він не може ухилятися від реалізації своєї компетенції, але і не має права виходити за її межі.

Тобто дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб'єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб'єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень.

Отже, у разі відсутності у суб'єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов'язання судом суб'єкта владних повноважень прийняти рішення конкретного змісту не можна вважати втручанням у дискреційні повноваження, адже саме такий спосіб захисту порушеного права є найбільш ефективним та направлений на недопущення свавілля в органах влади.

З урахуванням тієї обставини, що під час розгляду справи у суді позивачем доведено надання ним до Головного управління ДФС у Київській області всіх документів, визначених Порядком №117 як достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН, та підтвердження належної форми та змісту цих документів, суд вважає, що у даному випадку у відповідача відсутня дискреція як можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, у зв'язку з чим повний та ефективний захист порушеного права позивача потребує зобов'язання ДФС України здійснити реєстрацію податкової накладної від 05.06.2018 №6 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до положень статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною Законом №475/97-ВР від 17.07.1997, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі Чахал проти Об'єднаного Королівства (Chahal v. theUnitedKingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати заявникові такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов'язань. Крім того, Суд указав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності небезпідставної заяви за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов'язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі Афанасьєв проти України від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).

Отже, ефективний засіб правового захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 (остаточне) по справі "ЧУЙКІНА ПРОТИ УКРАЇНИ" (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява N 28924/04) констатував: "50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов'язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. theUnitedKingdom), пп. 28 - 36, Series A N 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява N 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява N 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II)".

У даному випадку, задоволення позовної вимоги щодо зобов'язання ДФС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецремонт-Сервіс" від 05.06.2018 №6, є дотриманням судом гарантій того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

На підставі викладеного суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судом встановлено, що під час звернення до суду позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 1762,00 грн. згідно платіжного доручення №45213 від 21.08.2018, оригінал якого міститься у матеріалах справи (а.с. 3).

Сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Київській області, оскільки спірне рішення саме комісії регіонального рівня призвело до спірних правовідносин.

На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

2. Скасувати рішення Комісії Головного управління ДФС у Київській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №874138/31826751 від 07.08.2018 про відмову в реєстрації податкової накладної №6 від 05.06.2018.

3. Скасувати рішення ДФС України з питань розгляду скарг №25676/31826751/2 від 20.08.2018.

4. Зобов'язати Державну фіскальну службу України (ідентифікаційний код: 39292197, місцезнаходження: 04053, м.Київ, Львівська площа, будинок 8) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №6 від 05.06.2018, подану Товариством з обмеженою відповідальністю "Спецремонт-Сервіс" (ідентифікаційний код: 31826751).

5. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецремонт-Сервіс" (ідентифікаційний код: 31826751, місцезнаходження: 08600, Київська обл., місто Васильків, вулиця Тракторна, будинок 9) судовий збір у розмірі 1762,00 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві грн. 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області (ідентифікаційний код: 39393260, місцезнаходження: 03151, м.Київ, вул.Народного Ополчення, 5-А).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Дата складення повного рішення - 28.12.2018 р.

Суддя Кушнова А.О.