Рішення

від 27.12.2018 по справі 0940/1664/18

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" грудня 2018 р. справа № 0940/1664/18

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Скільського І.І.,

за участю секретаря судового засідання Волочій Л.І.,

представника позивача - Іляшенко О.В.,

представника відповідача - Федик Н.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Меткон"

до управління Держпраці в Івано-Франківській області,

про визнання протиправним та скасування акту, припису, постанов про накладення штрафу уповноваженими особами, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Меткон (надалі, також позивач, ТзОВ Меткон ) звернулося до суду з адміністративним позовом до Управління Держпраці в Івано-Франківській області (надалі, також - відповідач) із позовними вимогами про визнання протиправними і скасувати акт №ІФ1003/353/АВ від 21.06.2018, припис про усунення виявлених порушень №ІФ1027/353/АВ/П, постанову №ІФ1027/353/АВ/П/ІП-1ФС від 13.07.2018 про накладення штрафу уповноваженими особами на ТзОВ Меткон в розмірі 3 723 грн., постанову №ІФ1027/353/АВ/П/МГ-2ФС від 13.07.2018 про накладення штрафу в розмірі 74 460 грн., постанову №ІФ1027/353/АВ/П/ЗБ-3ФС від 13.07.2018 про накладення штрафу в розмірі 11 169 грн.

17.09.2018 ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду відкрито провадження за вказаним позовом, а справу призначено до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження (а.с.1-2).

Позовні вимоги мотивовані тим, що Управлінням Держпраці в Івано-Франківській області в період з 14.06.2018 по 15.06.2018 на підставі направлення №04-13/15-10/3872 від 06.06.2018 проведено інспекційне відвідування ТзОВ Меткон за результатами якого складено акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю за №ІФ1003/353/АВ від 21.06.2018. На підставі проведеної перевірки посадовими особами Управління Держпраці в Івано-Франківській області винесено припис №ІФ1027/353/АВ/П від 21.06.2018 про усунення виявлених правопорушень, яким зобов`язано позивача письмово проінформувати відповідача про виконання вимог припису у встановлений законом строк із дорученням копій відповідних документів. 13.07.2018 відповідачем прийнято постанову №ІФ1027/353/АВ/П/ІП/-1ФС, якою за виявлені порушення на ТзОВ Меткон накладено штраф у розмірі 3723 грн., постанову №ІФ1027/353/АВ/П/МГ-2ФС про накладення штрафу в розмірі 74 460 грн., постанову №ІФ1027/353/АВ/П/ЗБ-3ФС про накладення штрафу в розмірі 11 169 грн.

Позивач вважає дії відповідача щодо проведення перевірки протиправними, а тому акт, припис, постанови підлягають скасуванню.

02.10.2018 ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду вжито заходи забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа - постанови Управління Держпраці в Івано-Франківській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ІФ1027/353/АВ/П/МГ-2ФС від 13.07.2018 року - до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі №0940/1664/18 (а.с.41-44).

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, відповіді на відзив (а.с.96-98), письмових пояснень (221-222).

Представник відповідача в судовому засіданні щодо задоволення адміністративного позову заперечила з підстав, викладених у відзиві на адміністративний позов та надала аналогічні за їх змістом пояснення (а.с. 48-54).

Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представників сторін, допитавши свідків, дослідивши докази, суд встановив таке.

На підставі наказу від 06.06.2018 №788-Д та направлення на проведення інспекційного відвідування від 06.06.2018 №04-13/15-10/3872, відповідно до статті 259 Кодексу законів про працю України, ч.3 ст.34 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , пунктів 19, 25 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 №265, інспектором праці Управління Держпраці в Івано-Франківській області здійснене інспекційне відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю Товариства з обмеженою відповідальністю "Меткон" за юридичною адресою: вул. Симоненка, буд.45. кв.88, с. Вовчинець, м. Івано-Франківськ.

За результатами інспекційного відвідування 21.06.2018 інспектором праці Управління Держпраці в Івано-Франківській області Калинюк М.М., складено акт інспекційного відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю №ІФ1003/353/АВ, відповідно до якого, встановлено, що ТзОВ Меткон , порушуючи ч.1 ст.83 КЗпП України при звільненні працівника не виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки.

Зокрема, згідно наказу від 05.03.2018 монтажника по монтажу стальних конструкцій ОСОБА_4 звільнено за власним бажанням, однак повний розрахунок з ним не проведено, не виплачено грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки. Аналогічне порушення допущено при звільненні машиніста гусеничного крана 5 розряду ОСОБА_5

Перевіркою встановлено, що при звільненні з роботи працівника ОСОБА_4, середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку йому ТзОВ Меткон не нараховано та не виплачено, чим порушено ч.1 ст.117 КЗпП України.

Крім того, перевіркою встановлено, що ТзОВ Меткон , порушуючи вимоги ч.1 ст.116 КЗпП України при звільненні працівників не проводились виплати всіх сум, що належать їм від підприємства в день звільнення. Зокрема, при звільненні з роботи монтажника по монтажу стальних конструкцій ОСОБА_4 та машиніста гусеничного крана 5 розряду ОСОБА_5, суми, що належали їм від підприємства, не виплачено в день звільнення.

Перевіркою встановлено, що заробітна плата працівникам ТзОВ Меткон виплачується один раз на місяць та пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата. Так, заробітна плата за січень 2018 року працівникам виплачено 23.02.2018 року, заробітну плату за лютий 2018 року виплачено 28.03.2018 року, заробітну плату за березень 2018 року виплачено 27.04.2018 року, заробітну плату за квітень 2018 року виплачено 24.05.2018 року. Заробітну плату за травень на час інспекційного відвідування не виплачено (а.с.12-15).

Керуючись пунктом 27 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №295 від 26.04.2017 інспектором праці Управління Держпраці в Івано-Франківській області видано припис про усунення виявлених порушень №ІФ1027/353/АВ/П від 21.06.2018 у строк до 02.07.2018 (а.с.16-17).

На підставі вказаного акта інспекційного відвідування 13.07.2018 заступник начальника Управління Держпраці в Івано-Франківській області прийняв постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ІФ1027/353/АВ/П/ІП-1ФС, якою застосував до Товариства з обмеженою відповідальністю "Меткон" відповідальність, передбачену абзацом 8 частини 2 статті 265 Кодексу законів про працю України - штраф в розмірі 3723 гривень (а.с.18).

13.07.2018 заступник начальника Управління Держпраці в Івано-Франківській області прийняв постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ІФ1027/353/АВ/П/МГ-2ФС, якою застосував до Товариства з обмеженою відповідальністю "Меткон" відповідальність, передбачену абзацом 4 частини 2 статті 265 Кодексу законів про працю України - штраф в розмірі 74 460 гривень (а.с.19).

13.07.2018 заступник начальника Управління Держпраці в Івано-Франківській області прийняв постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ІФ1027/353/АВ/П/ЗБ-3ФС, якою застосував до Товариства з обмеженою відповідальністю "Меткон" відповідальність, передбачену абзацом 3 частини 2 статті 265 Кодексу законів про працю України - штраф в розмірі 11 169 гривень (а.с.20).

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає таке.

Постановою Кабінету Міністрів України за №96 від 11.02.2015 затверджено Положення про Державну службу України з питань праці (далі Положення).

Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб (пункт 1 Положення).

Держпраці у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства (пункт 2 Положення).

Відповідно до пункту 7 Положення Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Наказом Міністерства соціальної політики України за №390 від 02.07.2012 затверджено Порядок проведення перевірок посадовими особами Державної інспекції України з питань праці та її територіальних органів та форму акта перевірки додержання суб`єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Міністерством соціальної політики України видано наказ "Про затвердження форм документів, що складаються при здійсненні заходів державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, зайнятість та працевлаштування інвалідів" за №1338 від 18.08.2017, яким затверджено форму акта інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю.

Постановою Кабінету Міністрів України за №295 від 26.04.2017 затверджено Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (далі Порядок).

Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об`єкт відвідування) (пункт 1).

Державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці: Держпраці та її територіальних органів (пункт 2).

Відповідно до підпункту 3 пункту 5 Порядку інспекційні відвідування проводяться за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту.

Згідно з пунктом 19 Порядку за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю припис про їх усунення.

Акт складається в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та керівником об`єкта відвідування або його уповноваженим представником. Один примірник акта залишається в об`єкта відвідування (пункт 20).

Відповідно до пункту 21 Положення якщо об`єкт відвідування не погоджується з викладеною в акті інформацією, акт підписується із зауваженнями, які є його невід`ємною частиною. Зауваження можуть бути подані об`єктом відвідування не пізніше трьох робочих днів з дати підписання акта. Письмова вмотивована відповідь на зауваження надається інспектором праці не пізніше ніж через три робочих дні з дати їх надходження.

Згідно з пунктом 26 Положення у разі відмови керівника чи уповноваженого представника об`єкта відвідування від підписання або за неможливості особистого вручення акта і припису акт та припис складаються у трьох примірниках.

Два примірники акта і припису не пізніше ніж протягом наступного робочого дня надсилаються об`єкту відвідування рекомендованим листом з описом документів у ньому та з повідомленням про вручення. На примірнику акта та припису, що залишаються в інспектора праці, зазначаються реквізити поштового повідомлення, яке долучається до матеріалів інспекційного відвідування та невиїзного інспектування.

Об`єкт відвідування зобов`язаний повернути інспектору праці підписаний примірник акта та припису не пізніше ніж через три робочих дні з дати його отримання.

У разі ненадходження в установлений строк підписаного примірника акта та припису складається акт про відмову від підпису у двох примірниках, один з яких надсилається об`єкту відвідування рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Кодекс законів про працю України визначає правові засади і гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці.

Кодекс законів про працю України регулює трудові відносини всіх працівників, сприяючи зростанню продуктивності праці, поліпшенню якості роботи, підвищенню ефективності суспільного виробництва і піднесенню на цій основі матеріального і культурного рівня життя трудящих, зміцненню трудової дисципліни і поступовому перетворенню праці на благо суспільства в першу життєву потребу кожної працездатної людини (частина 1 статті 1).

Відповідно до статті 4 Кодексу законів про працю України законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

Вирішуючи заявлені позовні вимоги визнання протиправними та скасування акта №ІФ1003/353/АВ від 21.06.2018, припису про усунення виявлених порушень №ІФ1027/353/АВ/П, постанови №ІФ1027/353/АВ/П/ІП-1ФС від 13.07.2018 про накладення штрафу уповноваженими особами на ТзОВ Меткон в розмірі 3 723 грн., постанову №ІФ1027/353/АВ/П/МГ-2ФС від 13.07.2018 про накладення штрафу в розмірі 74 460 грн., постанову №ІФ1027/353/АВ/П/ЗБ-3ФС від 13.07.2018 про накладення штрафу в розмірі 11 169 грн., суд встановив, що висновками акта інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю за №ІФ1003/353/АВ встановлено порушення позивачем вимог ч.1 ст.83 КЗпП України, а саме ТзОВ Меткон при звільненні працівника не виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки. Так, згідно наказу від 05.03.2018 року монтажника по монтажу стальних конструкцій ОСОБА_4, звільнено за власним бажанням, однак повний розрахунок з ним не проведено, не виплачено грошова компенсація за всі не використані дні щорічної відпустки. Аналогічно допущено порушення при звільненні машиніста гусеничного крана 5 розряду ОСОБА_5

Так, встановивши порушення позивачем вимог, визначених частиною 1 статті 83 КЗпП України, згідно з якою, у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, відповідачем 13.07.2018 винесено оскаржувану постанову №ІФ1027/353/АВ/П/МГ-2ФС про накладення штрафу у розмірі 74 460 грн.

При винесенні вказаної постанови відповідач керувався приписами абзацу 4 частини 2 статті 265 КЗпП України, згідно з якою, юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу, в разі недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Згідно з твердженнями позивача, компенсація за невикористану відпустку не входить до мінімальних державних гарантій в оплаті праці, відтак, відповідачем неправомірно, при притягненні позивача до відповідальності за виявлене порушення, застосовано абзац 4 частини 2 статті 265 КЗпП України.

Суд погоджується із наведеним висновком позивача, з огляду на таке.

Згідно із абзацом 3 статті 1 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" від 05.10.2000 №2017-III (надалі, також - Закон №2017-III) державні соціальні гарантії - встановлені законами мінімальні розміри оплати праці, доходів громадян, пенсійного забезпечення, соціальної допомоги, розміри інших видів соціальних виплат, встановлені законами та іншими нормативно-правовими актами, які забезпечують рівень життя не нижчий від прожиткового мінімуму.

Відповідно до статтей 95 КЗпП України та 3 Закону України "Про оплату праці" від 24.03.1995 №108/95-ВР (надалі, також - Закон №108/95-ВР), мінімальна заробітна плата - це встановлений законом мінімальний розмір оплати праці за виконану працівником місячну (годинну) норму праці. Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов'язковою на всій території України для підприємств, установ, організацій усіх форм власності і господарювання та фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників, за будь-якою системою оплати праці.

Відповідно до частини 2 статті 12 Закону №108/95-ВР норми і гарантії в оплаті праці, передбачені частиною першою цієї статті та Кодексом законів про працю України, є мінімальними державними гарантіями. Так, згідно з частиною 1 статті, до них належать: норми оплати праці (за роботу в надурочний час; у святкові, неробочі та вихідні дні; у нічний час; за час простою, який мав місце не з вини працівника; при виготовленні продукції, що виявилася браком не з вини працівника; працівників молодше вісімнадцяти років, при скороченій тривалості їх щоденної роботи тощо) і гарантії для працівників (оплата щорічних відпусток; за час виконання державних обов'язків; для тих, які направляються для підвищення кваліфікації, на обстеження в медичний заклад; для переведених за станом здоров'я на легшу нижчеоплачувану роботу; переведених тимчасово на іншу роботу у зв'язку з виробничою необхідністю; для вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років, переведених на легшу роботу; при різних формах виробничого навчання, перекваліфікації або навчання інших спеціальностей; для донорів тощо), а також гарантії та компенсації працівникам в разі переїзду на роботу до іншої місцевості, службових відряджень, роботи у польових умовах тощо. Зазначені норми та гарантії встановлюються Кодексом законів про працю України та іншими актами законодавства України.

Разом з цим, главою VIII КЗпП України визначено перелік гарантій та компенсацій працівникам, до яких віднесено такі: гарантії для працівників, обраних на виборні посади, гарантії для працівників на час виконання державних або громадських обов'язків, гарантії і компенсації при переїзді на роботу в іншу місцевість, гарантії і компенсації при службових відрядженнях, гарантії для працівників, що направляються для підвищення кваліфікації, гарантії для працівників, що направляються на обстеження до медичного закладу, гарантії для донорів, компенсація за зношування інструментів, належних працівникам, гарантії для працівників - авторів винаходів, корисних моделей, промислових зразків і раціоналізаторських пропозицій, обмеження відрахувань із заробітної плати, обмеження розміру відрахувань із заробітної плати, заборона відрахувань з вихідної допомоги, компенсаційних та інших виплат.

Суд звертає увагу на те, що компенсацію за невикористану відпустку не передбачено ні переліком норм та гарантій оплати праці, встановленого статтею 12 Закону №108/95-ВР, ні положеннями Глави VIII КЗпП України.

Представник відповідача у судовому засіданні зауважила, що відповідно до приписів Інструкції із статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики в Україні від 13.01.2004 №5 компенсаційними виплатами вважають виплати працівникам, які компенсують (відшкодовують) їх матеріальні, фізичні та моральні витрати, пов'язані з виконанням трудової функції, і спричинені умовами роботи, що відрізняються від загальноприйнятих, та гарантійними вважаються виплати, які провадяться у випадках, встановлених законодавством за невідпрацьований час, відтак, на переконання представника відповідача, виплата компенсації за невикористану відпустку при звільненні працівника належить як до компенсаційних так і до гарантійних вилпат.

Однак, суд не погоджується з таким висновком, та зазначає, що відповідно до пункту 1.1 вказаної Інструкції, остання містить основні методологічні положення щодо визначення показників оплати праці у формах державних статистичних спостережень з метою одержання об'єктивної статистичної інформації про розміри та структуру заробітної плати найманих працівників. Інструкція не застосовується для визначення складових фонду оплати праці як бази (об'єкта) для нарахування внесків до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування. Із зазначеного слідує, що приписи даної Інструкції слід застосовувати виключно щодо питання заповнення форм статистичної звітності.

Таким чином, з огляду на вищенаведенене, суд зазначає, що хоча компенсація за невикористану відпустку, за наявності відповідних підстав, є обов'язковою виплатою, однак до державних мінімальних гарантій оплати праці не відноситься.

Також суд зазначає, що позивачем направлено відповідачу лист (а.с.73), у якому зазначено про усунення виявлених порушень, зокрема зазначено, що грошова компенсація ОСОБА_4 виплачена в повному обсязі 27.04.2018, так як 05.03.2018 по 27.04.2018 місце знаходження його було невідоме, що підтверджується заявою ОСОБА_4. (а.с.74), грошова компенсація ОСОБА_5 виплачена в повному обсязі, доплата проведена 13.07.2018.

Відповідно до наданих представником позивача письмових поясненнь, нарахування розрахунку ОСОБА_4., було проведено 05.03.2018 р. відповідно до програми 1С в журналі операцій начислення ЗП 05.03.2018. Проведено утримання ПДФО 18%, військовий збір 1,5% і нараховано ЄСВ 22 %.

Вказане підтверджується копіями з 1С(223-226). Оскільки працівник ОСОБА_4 не з`явився на роботу в день розрахунку, карткового рахунку у ОСОБА_4. не було відкрито, що підтверджено листом Укрсиббанку (а.с.188).

27.04.2018 року ОСОБА_4 надав письмове пояснення, в якому вказав причину відсутності. Тому виплата була проведена шляхом отримання готівки по чеку №ЯЯ2682124 від 27.04.2018 року(а.с.193). Операцію проведено в електронній касовій книзі 1С, де видано прибутковий касовий ордер №4 від 27.04.2018 по якому отримано з банку рах.311-30386,20.1 видатковий касовий ордер №5 від 27.04.2018. також відомість №6 від 27.04.2018р. рах.661 на суму 22985,09, де було включено ОСОБА_4 і видано йому компенсацію за невикористану відпустку і зарплату за 2 дні березня 2018 року. Нарахування компенсації при розрахунку ОСОБА_5 було проведено 15.06.2018р., що підтверджується програмою 1С, журнал операцій начислення 15.06.18 і час 15.03.50. Проведено утримання ПДФО 18%, військовий збір 1,5% і нараховано ЄСВ 22% і включено до нарахувань в сумі 1027,46, за мінусом податків було перераховано 13.07.2018 на особовий картковий рахунок ОСОБА_5 через клієнт-банк. На дату отримання штрафних санкцій було повністю проведено розрахунок і виплату компенсацій в повному обсязі з працівником ОСОБА_4, ОСОБА_5

Відтак, враховуючи факт усунення позивачем порушень вимог статті 83 КЗпП України та неналежність компенсації за невикористану відпустку до мінімальних державних гарантій оплати праці, відповідачем, при винесенні оскаржуваної постанови №ІФ1027/353/АВ/П/МГ-2ФС неправомірно застосовано штраф, у розмірі передбаченому абзацом 4 частини 2 статті 265 КЗпП України.

Таким чином, з огляду на вищезазначене, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача в частині протиправності оскаржуваної постанови №ІФ1027/353/АВ/П/МГ-2ФС від 13.07.2018 та наявність підстав для задоволення позовної вимоги позивача про визнання протиправною та скасування вказаної постанови.

Висновками вказаного акта інспекційного відвідування за №ІФ1003/353/АВ встановлено порушення вимог частини першої статті 117 Кодексу законів про працю України, а саме при звільненні з роботи працівників ОСОБА_4, середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку не нараховано та не виплачено. Так, працівників звільнено, а розрахунку на час інспекційного відвідування не проведено, ОСОБА_4 згідно наказу №3к від 05.03.2018 року звільнено з роботи, а розрахунок з ним проведено 27.04.2018 року, однак середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку йому не нараховано та не виплачено.

Відповідно до частини 1 статті 117 Кодексу законів про працю України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Перевіркою встановлено порушення частини першої статті 116 Кодексу законів про працю України, а саме ТзОВ Меткон не проводиться виплати всіх сум при звільненні працівників, що належать їм від підприємств в день звільнення. Так, при звільненні з роботи, монтажника монтажу стальних конструкцій ОСОБА_4, машиніста гусеничного крана п`ятого розряду ОСОБА_5 Суми, що належить від підприємства, не проведено не вдень звільнення.

Відповідно до частини 1 статті 116 Кодексу законів про працю України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Судом встановлено та підтверджено показаннями свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9, що нарахування розрахунку ОСОБА_4., було проведено 05.03.2018 р. відповідно до програми 1С в журналі операцій начислення ЗП 05.03.2018. Проведено утримання ПДФО 18%, військовий збір 1,5% і нараховано ЄСВ 22 %.

Вказане підтверджується копіями з 1С(223-226). Оскільки працівник ОСОБА_4 не з`явився на роботу в день розрахунку, карткового рахунку у ОСОБА_4. не було відкрито, що підтверджено листом Укрсиббанку (а.с.188).

27.04.2018 року ОСОБА_4 надав письмове пояснення, в якому вказав причину відсутності. Тому виплата була проведена шляхом отримання готівки по чеку №ЯЯ2682124 від 27.04.2018 року(а.с.193). Операцію проведено в електронній касовій книзі 1С, де видано прибутковий касовий ордер №4 від 27.04.2018 по якому отримано з банку рах.311-30386,20.1 видатковий касовий ордер №5 від 27.04.2018. також відомість №6 від 27.04.2018р. рах.661 на суму 22985,09, де було включено ОСОБА_4 і видано йому компенсацію за невикористану відпустку і зарплату за 2 дні березня 2018 року. Нарахування компенсації при розрахунку ОСОБА_5 було проведено 15.06.2018р., що підтверджується програмою 1С, журнал операцій начислення 15.06.18 і час 15.03.50. Проведено утримання ПДФО 18%, військовий збір 1,5% і нараховано ЄСВ 22% і включено до нарахувань в сумі 1027,46, за мінусом податків було перераховано 13.07.2018 на особовий картковий рахунок ОСОБА_5 через клієнт-банк. На дату отримання штрафних санкцій було повністю проведено розрахунок і виплату компенсацій в повному обсязі з працівниками ОСОБА_4, ОСОБА_5

Відтак, враховуючи факт усунення позивачем порушень вимог ст. 116 та 117 КЗпП України, не надання відповідачем доказів невиплати з вини ТзОВ Меткон належних звільненим працівникам сум у строки, зазначені в статті 116 Кодексу законів про працю України та відсутності спору про їх розмір, відповідачем, при винесенні оскаржуваної постанови №ІФ1027/353/АВ/П/ЗБ-3ФС неправомірно застосовано штраф, у розмірі передбаченому абзацом 3 частини 2 статті 265 КЗпП України.

Таким чином, з огляду на вищезазначене, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача в частині протиправності оскаржуваної постанови №ІФ1027/353/АВ/П/ЗБ-3ФС від 13.07.2018 та наявність підстав для задоволення позовної вимоги позивача про визнання протиправною та скасування вказаної постанови.

Висновками вказаного акта інспекційного відвідування за №ІФ1003/353/АВ встановлено порушення вимог частини першої та другої статті 115 Кодексу законів про працю України, частини першої статті 24 Закону України Про оплату праці , а саме заробітна плата за січень 2018 року працівникам ТзОВ Меткон виплачено 23.02.2018 року. Заробітна плата за лютий 2018 року виплачена 28.03.2018 року. Заробітна плата за березень 2018 року виплачена 27.04.2018 року. Заробітна плата за квітень 2018 року виплачено 24.05.2018 року. Заробітна плата за травень 2018 року на час інспекційного відвідування не виплаченою.

Відповідно до частини 1, 2 статті 115 Кодексу законів про працю України, заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

У разі коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні.

Частиною першою статті 24 Закону України Про оплату праці заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

За порушення позивачем вищенаведених норм трудового законодавства, у відповідності до абзацу 8 частини 2 статті 265 КЗпП України, відповідачем прийнято оскаржувану постанову №ІФ1027/353/АВ/П/ІП-1ФС.

Судом встановлено, що заробітна плата працівникам ТзОВ Меткон виплачується один раз на місяць та пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата. Так, заробітна плата за січень 2018 року працівникам виплачено 23.02.2018 року, заробітну плату за лютий 2018 року виплачено 28.03.2018 року, заробітну плату за березень 2018 року виплачено 27.04.2018 року, заробітну плату за квітень 2018 року виплачено 24.05.2018 року. Заробітну плату за травень на час інспекційного відвідування не виплачено.

Посилання представника позивача на те, що виплата заробітної плати працівникам ТзОВ Меткорн один раз у місяць згідно поданих заяв працівників ТзОВ Меткорн та рішення загальних зборів трудового колективу ТзОВ Меткорн , суд не бере до уваги, адже положеннями статті 115 КЗпП України та ч.1 статті 24 Закону України Про оплату праці чітко встановлено порядок виплати заробітної плати, без винятків.

Таким чином, зазначені у постанові №ІФ1027/353/АВ/П/ІП-1ФС порушення позивачем вимог КЗпП України знайшли своє підтвердження у судовому засіданні і свідчать саме про несвоєчасну (з порушенням встановлених строків) виплату заробітної плати.

Отже, з огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку про правомірність дій відповідача стосовно винесення постанови №ІФ1027/353/АВ/П/ІП-1ФС від 13.07.2018 про накладення штрафу в розмірі 3 723 грн. Натомість, доводи позивача, що вказують на протиправність зазначеної постанови суд вважає безпідставними, а позовну вимогу про визнання цієї постанови протиправною та її скасування такою, що не підлягає задоволенню.

Щодо позовної вимоги про визнання протиправним та скасування акту інспекційного відвідування від 21 червня 2018 року №ІФ1003/353/АВ, суд зазначає таке.

Завданням адміністративного судочинства України, у відповідності до приписів ч.1 ст. 2 КАС України, є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту, зокрема, прав, свобод та інтересів фізичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Як встановлено в ході розгляду справи, саме рішення відповідача як суб'єкта владних повноважень, а саме постанов від 13.07.2018 є правовим актом індивідуальної дії, який порушує права та інтереси позивача. Прийняття судом рішення про визнання протиправним та скасування оскаржуваних постанов є належним та достатнім захистом порушених прав та інтересів позивача.

При цьому, хоча оскаржувані постанови відповідача і прийняті на підставі висновків акту, однак жодним чином самі по собі не впливають на інтереси та права позивача, а, отже, позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Враховуючи відсутність вищезгаданих порушень, які зафіксовані в акті управління Держпраці в Івано-Франківській області №ІФ1003/353/АВ від 21.06.2018, прийняті на підставі них рішення а саме - пункт 1, 2, 3 Припису №ІФ1027/353/АВ/П від 21.06.2018 та постанови про накладення штрафу за №ІФ1027/353/АВ/П/МГ-2ФС, №ІФ1027/353/АВ/П/ЗБ-3ФС від 13.07.2018 підлягають до скасування, а позовні вимоги такими, що підлягаю до задоволення частково.

Частиною 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Документально підтвердженими судовими витратами в даній справі є витрати позивача на сплату судового збору в розмірі 5286,00 гривень, згідно платіжного дорученням №406від 11.09.2018 року (а.с.3).

У зв`язку з цим, стягненню на користь позивача підлягає частина сплаченого судового збору, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Частина 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як наслідок, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці в Івано-Франківській області підлягає стягненню частина сплаченого судового збору в розмірі 2643,00 гривень.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати пункт 1, 2, 3 Припису №ІФ1027/353/АВ/П від 21.06.2018 Управління Держпраці в Івано-Франківській області (індекс 76018, вулиця Незалежності, 67, місто Івано-Франківськ, код ЄДРПОУ 39784625)внесеного Товариству з обмеженою відповідальністю Меткон (вул.Симоненка, 45/88, с.Вовчинець, м.Івано-Франківськ, код ЄДРПОУ 32873650).

Визнати протиправним та скасувати постанову Управління Держпраці в Івано-Франківській області (індекс 76018, вулиця Незалежності, 67, місто Івано-Франківськ, код ЄДРПОУ 39784625)за №ІФ1027/353/АВ/П/МГ-2ФС від 13.07.2018 про накладення уповноваженими особами на Товариство з обмеженою відповідальністю Меткон (вул.Симоненка, 45/88, с.Вовчинець. м.Івано-Франківськ, код ЄДРПОУ 32873650) штрафу в розмірі 74 460 (сімдесят чотири тисячі чотириста шістдесят гривень).

Визнати протиправним та скасувати постанову Управління Держпраці в Івано-Франківській області (індекс 76018, вулиця Незалежності, 67, місто Івано-Франківськ, код ЄДРПОУ 39784625) за №ІФ1027/353/АВ/П/ЗБ-3ФС від 13.07.2018 про накладення уповноваженими особами на Товариство з обмеженою відповідальністю Меткон (вул.Симоненка, 45/88, с.Вовчинець. м.Івано-Франківськ, код ЄДРПОУ 32873650) штрафу в розмірі 11 169 (одинадцять тисяч сто шістдесят дев`ять гривень).

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Меткон (вул.Симоненка, 45/88, с.Вовчинець. м.Івано-Франківськ, код ЄДРПОУ 32873650)за рахунок бюджетних асигнуваньУправлінняДержпраці в Івано-Франківській області (індекс 76018, вулиця Незалежності, 67, місто Івано-Франківськ, код ЄДРПОУ 39784625) сплачений судовий збір в розмірі 2 643 (дві тисячі шістсот сорок три гривні).

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Відповідно до статей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складання повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю Меткон (вул.Симоненка, 45/88, с.Вовчинець. м.Івано-Франківськ, код ЄДРПОУ 32873650);

Відповідач: управління Держпраці в Івано-Франківській області (адреса: вул.Незалежності, 67, м.Івано-Франківськ, 76018, ідентифікаційний код 39784625).

Суддя /підпис/ Скільський І.І.

Рішення складене в повному обсязі 31 грудня 2018 р.