Рішення

від 26.12.2018 по справі 810/4554/18

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 грудня 2018 року м. Київ справа №810/4554/18

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Басая О.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Житомирській області до Приватного підприємства "Синтез" про стягнення податкового боргу,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління ДФС у Житомирській області (далі – позивач, ГУ ДФС у Житомирській області) з позовом до Приватного підприємства "Синтез" (далі – відповідач, ПП "Синтез"), в якому просить стягнути податковий борг у розмірі 52644,14 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що у відповідача обліковується податковий борг з орендної плати за землю з юридичних осіб, який утворився у зв'язку з несплатою самостійно визначених податкових зобов'язань.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що податковий борг відповідача у розмірі 52644,14 грн. у добровільному порядку не було сплачено, у зв'язку з чим просить стягнути вказаний такий борг у примусовому порядку.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10.09.2018 відкрито провадження у справі, призначено судове засідання та витребувано докази по справі від позивача. Вказаною ухвалою суду також запропоновано відповідачу протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати до суду відзив на позовну заяву.

Відповідач правом на подання відзиву не скористався.

Протокольною ухвалою від 21.12.2018 суд вирішив здійснювати розгляд даної адміністративної справи у письмовому провадженні.

Розглянувши позовну заяву, дослідивши письмові докази, судом встановлено наступне.

Приватне підприємство "Синтез" (ідентифікаційний код 32994117) зареєстроване в якості юридичної особи 30.06.2004 за адресою: 09113, Київська обл., м. Біла Церква вул. Гайова, буд. 8, офіс 22, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 07.09.2018 №1004403209 (том 1, а.с. 22-25).

З матеріалів адміністративного позову та доданих до нього матеріалів вбачається, що податковий борг відповідача, який є предметом стягнення у даній адміністративній справі, виник у зв'язку з несплатою грошових зобов'язань, визначених відповідачем самостійно на підставі податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності), з приводу чого суд зазначає таке.

Так, відповідачем подано до Андрушівського відділення Бердичівської ОДПІ податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) від 20.02.2017 (дата заповнення) за 2017 рік, в якій самостійно визначено щомісячну суму орендної плати, яка підлягає сплаті помісячно у розмірі 4790,45 грн. за січень - листопад 2017 року включно та 4790,43 грн. за грудень 2017 року (том 1, а.с. 8-9).

Відповідні грошові зобов'язання не були сплачені відповідачем у повному обсязі, внаслідок чого утворилась заборгованість з орендної плати з юридичних осіб за період лютий-грудень 2017 року у розмірі 52644,14 грн., що підтверджується зворотнім боком облікової картки платника податків з орендної плати з юридичних осіб (том 1, а.с. 48-50).

Несплата відповідачем податкового боргу з орендної плати з юридичних осіб на суму 52644,14 грн. стала підставою для звернення Головного управління ДФС у Житомирській області з адміністративним позовом про стягнення суми податкового боргу з відповідача.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у даній справі, суд виходив з наступного.

Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Підпункт 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК) (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлює, що грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до підпункт 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК, податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно із пунктом 38.1 статті 38 ПК, виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до пункту 46.1 статті 46 ПК, податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою. (пункт 54.1 статті 54 ПК).

Згідно з приписами пункту 286.2 статті 286 ПК, платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Пунктом 287.3 статті 287 ПК передбачено, що податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Таким чином, сума податкового боргу зі сплати самостійно визначених відповідачем грошових зобов'язань з орендної плати за землю з юридичних осіб становить 52644,14 грн.

Згідно із пунктом 59.1 статті 59 ПК (далі - у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Положенням пункту 58.3 статті 58 ПК встановлено, що у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Відповідно до пункту 42.2 статті 42 ПК, документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (пункт 59.4 статті 59 ПК).

При цьому, згідно із пунктом 59.5 статті 59 ПК, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

ГУ ДФС у Житомирській області було виставлено ПП "Синтез" податкову вимогу від 05.04.2017 на загальну суму 4739,66 грн., яка була направлена на адресу відповідача, що зазначена в Єдиному державному реєстрі рекомендованою кореспонденцією, однак поштове відправлення було повернуто позивачу з відміткою оператора поштового зв'язку "за закінченням терміну зберігання" (том 1, а.с. 10).

Щодо способу захисту права на стягнення податкового боргу суд зазначає таке.

Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК (далі - у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Крім того, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі (п. 95.1 ст. 95 ПК).

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (п. 95.2 ст. 95 ПК).

Відповідно абзацу першого пункту 95.3 статті 95 ПК, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно з пунктом 95.4 статті 95 ПК, контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, суд вирішуючи питання про погашення за рахунок платника податків податкового боргу, яке здійснюється шляхом стягнення коштів з рахунків банку або за рахунок готівки, приймає рішення про стягнення з боржника коштів у рахунок погашення податкового боргу.

На час розгляду справи та прийняття рішення по суті заявлених позовних вимог, доказів про сплату відповідачем податкового боргу з орендної плати з юридичних осіб у розмірі 52644,14 грн. до суду не надано.

Аналізуючи в сукупності вищевикладене та враховуючи підтвердження доказами наявності податкового боргу відповідача та дотримання податковим органом законодавчо встановленої процедури стягнення податкового боргу, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства "Синтез" (09113, Київська обл., м. Біла Церква вул. Гайова, буд. 8, офіс 22, ідентифікаційний код: 32994117) на користь Державного бюджету України податковий борг у розмірі 52644 (п'ятдесят дві тисячі шістсот сорок чотири) грн. 14 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя                                                                                                              Басай О.В.