Рішення

від 28.12.2018 по справі 620/3411/18

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 грудня 2018 року Чернігів Справа № 620/3411/18

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Непочатих В.О.,

при секретарі Шевченко А.В.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Батуринське до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Nibulon S.A., Приватне акціонерне товариство Компанія Райз про визнання дій протиправними,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Батуринське звернулось до суду з позовом до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Nibulon S.A., Приватне акціонерне товариство Компанія Райз , в якому просить визнати протиправними дії службової особи відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України старшого державного виконавця Сіренка Сергія Володимировича щодо вимоги надання інформації від позивача.

В обґрунтування своїх вимог позивачем зазначено, що старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Сіренком С.В. в ході здійснення виконавчих дій у виконавчому провадження № 55583162 протиправно направлено позивачу, який не є учасником виконавчого провадження, запит про надання інформації стосовно наявності у позивача: майна, яке належить ПрАТ Компанії РАЙЗ , стану заборгованості перед ПрАТ Компанії РАЙЗ , завірених копій документів по договірним відносинам між ПАТ Компанія Райз та ТОВ Батуринське , оскільки у відповідача, згідно Закону України Про виконавче провадження , відсутні повноваження щодо запитування вказаних документів.

Відповідач подав відзив на позов, в якому просить відмовити позивачу у задоволенні позову, посилаючись на те, що зміст оскаржуваного запиту державного виконавця від 03.09.2018 № 55583162/20.1-4/23, його зміст і підстави складання відповідають вимогам статей 13, 18, 53 Закону України Про виконавче провадження , а форма - пунктам 6, 11, 12 Розділу І Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5. Стверджує, що отримавши запит державного виконавця позивач був зобов'язаний надати інформацію про належне боржнику майно, що перебуває у нього, та майно чи кошти, які він повинен передати боржнику, однак цього обов'язку не виконав.

Третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Nibulon S.A. подано пояснення щодо позову, в яких повідомлено, що позивачем не зазначено, яке саме його право та законний інтерес було порушено оскаржуваними діями державного виконавця і в чому полягає порушення таких прав та законних інтересів з боку державного виконавця, адже право на судовий захист має лише особа, яка є суб'єктом (носієм) порушених прав, свобод чи інтересів. Зазначає, що дія положень пункту 3 частини третьої статті 18 Закону України Про виконавче провадження поширюється на позивача, незважаючи навіть на те, що позивач не належить до сторін або інших учасників виконавчого провадження ВП № 55583162 з примусового виконання виконавчого листа № 759/16206/14-ц від 28.12.2017, виданого Святошинським районним судом міста Києва.

Процесуальні дії у справі: ухвалою суду від 30.11.2018, яка занесена до протоколу судового засідання, було залучено в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Nibulon S.A., Приватне акціонерне товариство Компанія Райз .

В судове засідання учасники справи не з'явилися, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином. Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, не здійснювалося.

Від представника позивача Демчука Є.В. до суду надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника позивача.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

В провадженні відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України перебуває виконавче провадження № 55583162 з примусового виконання виконавчого листа № 759/16206/14-ц, виданого 28.12.2017 Святошинським районним судом міста Києва про визнання та надання згоди на виконання рішення апеляційної колегії Арбітражного суду Міжнародної організації торгівлі зерном та кормами GAFTA від 23.05.2014 № 4323А(і) про стягнення заборгованості з Публічного акціонерного товариства Компанія Райз (а.с. 49).

03.09.2018 старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю Батуринське направлено запит № 55583162/20.1-4/23, в якому вимагав протягом трьох робочих днів з моменту отримання цього запиту подати до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України відомості про належне Приватному акціонерному товариству Компанія Райз (попереднє найменування - Публічне акціонерне товариство Компанія Райз ) майно, що перебуває у позивача, та майно чи кошти, які позивач повинен передати Приватному акціонерному товариству Компанія Райз та довідку про стан заборгованості позивача перед Приватним акціонерним товариством Компанія Райз (попереднє найменування - Публічне акціонерне товариство Компанія Райз ), письмові пояснення щодо підстав і строків її виникнення та належним чином засвідчені копії підтверджуючих документів (а.с. 21-23).

Даючи правову оцінку обставинам справи, суд зважає на таке.

Положеннями частини першої статті 1 Закону України Про виконавче провадження (далі - Закон) визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України (пункт 1 частини першої статті 3 Закону).

Згідно частини першої статті 5 Закону примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів .

Частиною першою статті 13 Закону під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

В силу пунктів 3, 14, 15, 20 частини третьої статті 18 Закону виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну; викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні. У разі якщо боржник без поважних причин не з'явився за викликом виконавця, виконавець має право звернутися до суду щодо застосування до нього приводу; залучати в установленому порядку понятих, працівників поліції, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для проведення оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання; залучати в разі потреби до проведення чи організації виконавчих дій суб'єктів господарювання, у тому числі на платній основі, за рахунок авансового внеску стягувача.

Абзацом першим частини четвертої та частиною п'ятою статті 18 Закону передбачено, що вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов'язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом. Під час виконання рішень виконавець має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних. Порядок доступу до такої інформації з баз даних та реєстрів встановлюється Міністерством юстиції України разом із державними органами, які забезпечують їх ведення.

Відповідно до частини другої статті 36 Закону розшук боржника - юридичної особи, майна боржника організовує виконавець шляхом подання запитів до відповідних органів, установ або проведення перевірки інформації про майно чи доходи боржника, що міститься в базах даних і реєстрах, та перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) або його місцезнаходженням.

В свою чергу, окремі питання організації виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб), що відповідно до Закону підлягають примусовому виконанню, визначені Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 02.04.2012 за № 489/20802 (далі - Інструкція № 512/5).

У відповідності до пункту 6 розділу I Інструкції № 512/5 під час здійснення виконавчого провадження виконавець приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складання актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до пунктів 11-12 розділу І Інструкції № 512/5 запит виконавця є письмовим документом, який є обов'язковим для виконання органами, установами, організаціями, посадовими особами і фізичними особами щодо надання виконавцю інформації, документів або їх копій, необхідних для здійснення його повноважень. Отримана інформація використовується органами державної виконавчої служби (приватним виконавцем) виключно із службовою метою. У вимозі, дорученні, запиті виконавця обов'язково зазначаються: найменування органу державної виконавчої служби, прізвище, ім'я та по батькові державного виконавця або прізвище, ім'я та по батькові приватного виконавця; дата відкриття та номер виконавчого провадження; реквізити виконавчого документа; строк виконання; наслідки невиконання.

З аналізу викладених норм слідує, що вимога державного виконавця не є виконавчою дією, не стосується вжиття заходів примусового виконання рішення, а тому відповідач складаючи та направляючи на адресу позивача запит діяв з метою розшуку майна боржника на виконання вимог статті 18 Закону.

Згідно з частиною першою статті 53 Закону виконавець має право звернути стягнення на майно боржника, що перебуває в інших осіб, а також на майно та кошти, що належать боржнику від інших осіб. Зазначені особи зобов'язані подати на запит виконавця у визначений ним строк відомості про належне боржнику майно, що перебуває у них, та майно чи кошти, які вони повинні передати боржнику.

Тобто, державний виконавець може звернутися до осіб, у розпорядженні яких перебуває майно чи кошти боржника, та на запит отримати у таких осіб відповідні відомості про майно боржника.

Як вбачається з матеріалів справи, листом від 20.07.2018 № 8680/9/28-10-41-08-06 Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби надав на вимогу державного виконавця витяг з Єдиного реєстру податкових накладних стосовно податкових накладних, виданих і отриманих боржником - ПАТ Компанія Райз впродовж 2014-2018 років, на підставі якого відповідачем встановлено, що в період з 2014 року по 2018 рік ПАТ Компанія Райз реалізувало позивачу товарів (робіт, послуг) на загальну суму 407716954,74 грн. (а.с. 50, 59, 137).

Крім того, 03.09.2018 державним виконавцем отримано від представника стягувача у виконавчому провадженні - Nibulon S.A. клопотання про витребування відомостей про належне боржнику майно, що перебуває у інших осіб, та майно чи кошти, які інші особи повинні передати боржнику, а також письмові пояснення щодо підстав і строків виникнення дебіторської заборгованості боржника та належним чином засвідчені копії підтверджуючих документів від зазначених у клопотанні суб'єктів господарювання, зокрема, Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Іскра (а.с. 64-71).

Отже, відповідач отримав інформацію, яка свідчила про можливе виникнення та існування у позивача дебіторської заборгованості перед боржником, але не отримав документального підтвердження такої інформації, що викликало потребу у направленні запиту державного виконавця.

Слід зазначити, що не зважаючи на те, що позивач не є учасником чи стороною виконавчого провадження, державний виконавець має право відповідно до вимог пункту 3 частини третьої статті 18 Закону звернутись до нього з вимогою щодо надання інформації, яка необхідна йому для подальшого здійснення виконавчих дій в межах виконавчого провадження.

Оскільки предметом вимоги відповідача було витребування інформації щодо наявності у позивача майна чи коштів, які належать ПАТ Компанія Райз , яка є боржником у виконавчому провадженні за № 55583162, суд дійшов висновку, що державний виконавець мав право надіслати позивачу запит від 03.09.2018 та витребувати у позивача відповідні відомості згідно вимог Закону України Про виконавче провадження .

Суд не приймає до уваги посилання позивача про порушення відповідачем територіальної юрисдикції при надісланні запиту, з огляду на наступне.

Згідно частини першої статті 6 Закону України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів систему органів примусового виконання рішень становлять: 1) Міністерство юстиції України; 2) органи державної виконавчої служби, утворені Міністерством юстиції України в установленому законодавством порядку.

У відповідності до пункту 3 розділу I Інструкції № 512/5 органами державної виконавчої служби є: Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, до якого входить відділ примусового виконання рішень; управління державної виконавчої служби головних територіальних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, до складу яких входять відділи примусового виконання рішень; районні, районні в містах, міські (міст обласного значення), міськрайонні, міжрайонні відділи державної виконавчої служби відповідних територіальних управлінь юстиції.

Пунктом 4 розділу I вказаної Інструкції № 512/5 передбачено, що відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України підвідомчі рішення, за якими, зокрема, сума зобов'язання становить двадцять та більше мільйонів гривень або еквівалентну суму в іноземній валюті.

Відповідно до частини четвертої статті 18 Закону вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов'язковими на всій території України.

Отже, Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України наділений повноваженнями щодо надіслання вимог, пов'язаних з виконанням рішень, за якими сума зобов'язання становить двадцять та більше мільйонів гривень або еквівалентну суму в іноземній валюті.

В даному випадку, сума заборгованості ПАТ Компанія Райз перед Nibulon S.A. , згідно з виконавчим листом Святошинського районного суду м. Києва № 759/16206/14-ц від 28.12.2017, становить 17536000,00 доларів США, що за офіційним курсом Національного банку України гривні щодо долара США станом на 06.12.2017 становить 476354918,40 грн., а тому суд приходить до висновку про дотримання відповідачем територіальної юрисдикції при надісланні запиту позивачу.

Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю Батуринське необхідно відмовити повністю.

У зв'язку з відмовою позивачу в задоволенні позову, понесені ним судові витрати, пов'язані зі зверненням до суду, не підлягають відшкодуванню.

Керуючись статтями 72-74, 77, 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю Батуринське (вул. Ющенка, буд. 52, м. Батурин, Чернігівська область, 16512, код ЄДРПОУ 33424443) до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (вул. Архітектора Городецького, буд. 13, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 00015622), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Nibulon S.A. (вул. Фалеєвська, буд. 9-Б, м. Миколаїв, 54030), Приватне акціонерне товариство Компанія Райз (вул. Катерини Білокур, буд. 5, кв. 17, м. Київ, 01014, код ЄДРПОУ 13980201) про визнання дій протиправними - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 02 січня 2019 року.

Суддя В.О. Непочатих