Рішення
від 20.12.2018 по справі 909/801/18
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20.12.2018 м. Івано-ФранківськСправа № 909/801/18

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Максимів Т. В., секретар судового засідання Полівода С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтагруп",

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ПБС"

про стягнення заборгованості в сумі 249438 грн 03 к.

за участю:

від позивача: ОСОБА_1,

від відповідача: ОСОБА_2

установив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Нафтагруп" звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПБС" про стягнення заборгованості в сумі 1116202 грн 03к.

Вирішення процесуальних питань під час розгляду справи.

21.09.2018 суд постановив прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі; здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; призначити підготовче засідання на 10.10.2018, яке відкладено на 06.11.2018.

06.11.2018 суд постановив закрити підготовче провадження та призначити розгляд справи по суті на 21.11.2018, в якому оголосив перерву до 28.11.2018 та 20.12.2018.

21.11.2018 суд залишив без розгляду відзив на позов (від 21.11.2018 вх.№18195/18) та клопотання про витребування доказів (від 21.11.2018 вх.№17786/18), оскільки вони подані з порушенням процесуального строку, встановленого судом, без клопотання про його продовження.

В судовому засіданні після перерви 20.12.2018 суд, на підставі п.2 ч.1 ст.231 ГПК України закрив провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтагруп" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПБС" в частині вимог про стягнення 866764 грн основного боргу (ухвала від 20.12.2018 ) та розглядає спір про стягнення з відповідача 87246 грн 31 к. - пені, 86676 грн 40 к. - штрафу та 75515 грн 32 к. - 30 % річних.

Відповідно до ст. 222 Господарського процесуального кодексу України під час розгляду справи у засіданні суду здійснювалося фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

У судовому засіданні 20.12.2018 суд проголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Позиція позивача.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач порушив свої зобов"язання згідно договору поставки №120418-ХМ від 12.04.2018, а саме своєчасно не оплатив поставлений позивачем товар (паливо). На підставі п.4.3 договору за порушення термінів оплати товару, позивач нарахував відповідачу пеню в сумі 87246 грн 31 к.; на підставі п.4.4.4 договору - штраф в розмірі 86676 грн 40 к.; на підставі п.4.10. договору - 30% річних. Представник позивача в судовому засіданні підтримав заявлений позов.

Заперечення відповідача.

Відповідач позовні вимоги визнав в повному обсязі та в судовому засіданні просив суд зменшити суму пені, посилаючись на добровільну сплату основного боргу.

Обставини справи, дослідження доказів.

Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши відповідно до приписів статті 86 Господарського процесуального кодексу України докази, які мають значення для вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Предметом позову після закриття провадження в частині позовних вимог про стягнення основного боргу є вимога про стягнення 87246 грн 31 к. - пені, 86676 грн 40 к. - штрафу, 75515 грн 32 к. - 30 % річних за порушення термінів оплати поставленого товару.

12.04.2018 сторони спору уклали договір поставки №120418-ХМ, відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов"язався передати у власність покупцю нафтопродукти (надалі - товар), а покупець зобов"язався прийняти і сплатити їх вартість на умовах цього договору. Кількість, асортимент та ціна товару зазначається у специфікаціях (форма специфікації затверджується сторонами додатком №1) та/або видаткових накладних, що складаються постачальником та підтверджується шляхом підписання покупцем на умовах даного договору.

За змістом п. 3.1 договору ціна товару формується постачальником і обумовлюється сторонами на день підписання специфікації та зазначається у самій специфікації. Ціна цього договору складається з загальної вартості товару, що поставляється за цим договором протягом терміну його дії.

Покупець оплачує товар 100% передоплатою відповідно виставленого постачальником рахунку протягом терміну його дії. Рахунок виписується постачальником на підставі заявленої специфікацією кількості покупцем. Поставка товару при цьому здійснюється тільки після надходження всієї суми передоплати (п.3.2 договору).

Згідно з п. 3.3 договору постачальник має право відвантажити товар без попередньої оплати, а покупець зобов"язаний оплатити товар у термін, що не перевищує 3 (трьох ) банківських днів та/або протягом строку передбаченому у специфікації до цього договору від дня переходу права власності на товар до покупця.

В п.4.3 договору сторони погодили, що у випадку ненадходження від покупця повної оплати за відвантажений товар протягом терміну зазначеному у п.п.3.3 цього договору та з урахуванням ч.2 ст.551 Цивільного кодексу України постачальник має право нарахувати, а покупець зобов"язується сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення виконання грошового зобов"язання.

Відповідно до п.4.4.4 договору, у випадку порушення покупцем умов п.3.2, п.3.8 цього договору чи умов визначених у специфікації в частині порядку оплати та проведення розрахунку постачальник має право нарахувати, а покупець зобов"язується сплатити постачальнику додатковий штраф у розмірі 10% від вартості товару за відповідною специфікацією. Штраф сплачується протягом 7 (семи) днів з моменту отримання вимоги покупцем.

Сторони прийшли до згоди, що при не своєчасній оплаті товару (порушення п.3.3 договору) зарахована грошова сума є сума, якою користується покупець та належить постачальнику і за користування постачальник має право нарахувати, а покупець в такому випадку зобов"язується сплатити відсотки за час користування коштами постачальника в розмірі 30% (тридцять відсотків) річних, крім того покупець, на вимогу постачальника зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення (п.4.10 . договору).

Враховуючи невиконання відповідачем зобов"язання в термін, передбачений п.3.2. та 3.3. договору, позивач керуючись п.4.3, п.4.4.4 та п.4.10 договору за порушення термінів оплати товару, нарахував відповідачу пеню, штраф та 30% річних.

31.08.2018 з метою досудового врегулювання спору позивач направив на адресу відповідача вимогу №1 про сплату заборгованості; докази направлення претензії приєднано до матеріалів справи.

Проте, станом на 17.09.2018 ця вимога залишена відповідачем без відповіді та задоволення, у зв"язку із чим позивач звернувся за захистом порушеного права до суду.

Під час розгляду справи відповідач сплатив суму основного боргу, проте це не є підставою для звільнення його від відповідальності за порушення строку оплати, передбаченого договором.

При ухваленні рішення суд застосував такі норми права.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Пунктом 3 частини 3 статті 627 Цивільного кодексу України закріплено принцип свободи договору, який передбачає, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом ст.265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Реалізація суб'єктами господарювання товарів не господарюючим суб'єктам здійснюється за правилами про договори купівлі-продажу. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Аналогічні положення закріплено і у статті 712 Цивільного кодексу України. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) - ч.1 ст.530 ЦК України.

Приписами ст. 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до пункту 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 2 ст. 614 ЦК України встановлено, що відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Приписами ст. 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч.1 ст.230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

В силу ст.546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема неустойкою (штрафом, пенею), якою, з огляду на положення ст.549 ЦК України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов"язання за кожен день прострочення виконання.

Приписами ст.625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник який прострочив виконання грошового зобов"язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Статтею 75 ГПК України визначено підстави звільнення від доказування, зокрема, згідно ч.1 зазначеної статті обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Висновки суду.

Отже, суд встановив, що відповідач у встановлений строк свого обов'язку з оплати поставленого товару не виконав; обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не навів; доказів своєчасного виконання зобов"язання не надав, доводи позивача не спростував, відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 87246 грн 31 к. та 30 % річних в сумі 75515 грн 32 к. за порушення термінів оплати у період з 31.05.2018 до 13.09.2018, а також штрафу у розмірі 86676 грн 40 к.

Суд перевірив правильність нарахування позивачем пені, штрафу та 30% річних та задовольняє їх за розрахунком позивача, який наявний в матеріалах справи та є арифметично вірним, підстав для зменшення суми пені суд не встановив.

За таких обставин суд дійшов висновку про задоволення позову та стягнення з відповідача пені у розмірі 87246 грн 31 к., 30 % річних в сумі 75515 грн 32 к. та штрафу - 86676 грн 40 к.

Судові витрати.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи задоволення позову, судовий збір в розмірі 3741 грн 57 к. сплачений позивачем за розгляд позовних вимог в сумі 249438 грн 03 к, суд покладає на відповідача.

На підставі викладеного, у відповідності до ст.124, ст.129 Конституції України, керуючись ст. 74, 86, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтагруп" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПБС" про стягнення 249438 грн 03 к. задовольнити.

Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю "ПБС" (вул.Тичини,8-А, м.Івано-Франківськ, 76018 код 39000228) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтагруп" ( вул. Подільська,109/1, 5 поверх, м.Хмельницький, 29000, код 40949912 ) 87246 (вісімдесят сім тисяч двісті сорок шість гривень)31 к. - пені, 86676 (вісімдесят шість тисяч шістсот сімдесят шість гривень) 40 к.- штрафу, 75515 (сімдесят п"ять тисяч п"ятсот п"ятнадцять гривень) 32 к. - 30 % річних, а також 3741(три тисячі сімсот сорок одну гривню) 57к. - судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана в порядку, передбаченому Розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 02.01.2019

Суддя Т.В.Максимів

СудГосподарський суд Івано-Франківської області
Дата ухвалення рішення20.12.2018
Оприлюднено02.01.2019
Номер документу78954752
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —909/801/18

Ухвала від 14.02.2019

Господарське

Господарський суд Івано-Франківської області

Максимів Т. В.

Ухвала від 05.02.2019

Господарське

Господарський суд Івано-Франківської області

Максимів Т. В.

Рішення від 20.12.2018

Господарське

Господарський суд Івано-Франківської області

Максимів Т. В.

Ухвала від 22.12.2018

Господарське

Господарський суд Івано-Франківської області

Максимів Т. В.

Ухвала від 28.11.2018

Господарське

Господарський суд Івано-Франківської області

Максимів Т. В.

Ухвала від 22.11.2018

Господарське

Господарський суд Івано-Франківської області

Максимів Т. В.

Ухвала від 06.11.2018

Господарське

Господарський суд Івано-Франківської області

Максимів Т. В.

Ухвала від 07.11.2018

Господарське

Господарський суд Івано-Франківської області

Максимів Т. В.

Ухвала від 06.11.2018

Господарське

Господарський суд Івано-Франківської області

Максимів Т. В.

Ухвала від 10.10.2018

Господарське

Господарський суд Івано-Франківської області

Максимів Т.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні