Рішення

від 20.12.2018 по справі 908/1981/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 9/126/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.12.2018 Справа № 908/1981/18

м. Запоріжжя

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ІЛТ ТРЕЙД» , код ЄДРПОУ 40070639 (08172, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Лісники, пров. Колгоспний, буд. 22)

до відповідача: Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» , код ЄДРПОУ 00130926 (69035, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, буд. 14)

про стягнення суми 187044,02 грн.

Суддя Боєва О.С.

при секретарі судового засідання Бичківській О.О.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 24/07-18/1 від 24.07.2018;

від відповідача: ОСОБА_2, довіреність № 6 від 01.01.2018

СУТЬ СПОРУ:

До господарського суду Запорізької області 28.09.2018 надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ІЛТ ТРЕЙД» до відповідача: Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» , про стягнення суми 187044,02 грн., з яких: 177136,73 грн. - основний борг за товар, сума 7737,97 грн. - інфляційні втрати, сума 2169,32 грн. - 3% річних.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 04.10.2018 позовна заява прийнята до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/1981/18, присвоєний номер провадження 9/126/18, вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 30.10.2018. Ухвалою суду від 30.10.2018 підготовче засідання відкладено на 29.11.2018. Ухвалою господарського суду від 29.11.2018 закрито підготовче провадження у справі № 908/1981/18, ухвалено перейти до розгляду справи по суті та оголошено перерву в судовому засіданні до 20.12.2018

20.12.2018 справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Предметом розгляду є позовні вимоги, викладені в позовній заяві, які мотивовано наступним. Відповідно до умов договору про закупівлю товарів № 610417 від 25.04.2017 позивачем було передано у власність відповідача товар - яєчний порошок, на загальну суму 377009,93 грн., що підтверджується видатковими накладними. В свою чергу, відповідач лише частково розрахувався за отриманий товар в розмірі 199 873,2 грн. У зв'язку з цим у відповідача існує заборгованість перед позивачем за договором № 610417 від 25.04.2017 в сумі 177 136,73 грн. За несвоєчасне виконання грошових зобов'язань позивачем на вказану суму заборгованості нараховано 7737,97 грн. інфляційних втрат та 2169,32 грн. - 3% річних. Позовні вимоги позивач підтримав в повному обсязі та просить суд позов задовольнити.

Відповідач не заперечив щодо заявлених позовних вимог, але просив суд при прийнятті рішення розстрочити його виконання на 12 календарних місяців зі сплатою щомісячно рівними частинами, про що зазначено у письмовому відзиві. Зазначив, що на даний час відповідач знаходиться в критичному фінансовому становищі, що підтверджується висновком судового експерта наданого в рамках проведеного економічного дослідження № 282 від 17.05.2018. За наслідками експертного дослідження встановлено, що фінансовий стан ПАТ «Запоріжжяобленерго» характеризується ознаками критичної неплатоспроможності, фінансової нестабільності та потенційного банкрутства. ПАТ «Запоріжжяобленерго» не може погасити свої короткострокові зобов'язання та не має резервів для розширення діяльності, чистий фінансовий результат товариства за 2017 рік є збитковим. На підприємстві існує заборгованість із заробітної плати, яка станом на 08.10.2018 складає 272 424 млн. грн.; податковий борг підприємства складає 500,6 млн.грн.; кредиторська заборгованість за роботи, послуги, ТМЦ становить 92,5 млн. грн. В своїй діяльності відповідач використовує поточні рахунки та рахунки із спеціальним режимом використання. При цьому, використовувати кошти для здійснення платежів не пов'язаних із оплатою електричної енергії відповідач може виключно з поточного рахунку, основним джерелом якого є надходження коштів за алгоритмом розподілу з рахунків із спеціальним режимом використання. Однак, постановами НКРЕКП фактично заблоковано надходження грошових коштів після розподілу на поточні рахунки позивача шляхом встановлення, починаючи з 2015 року, нульового відсотку відрахувань на рахунки постачальника електричної енергії, або встановлення щодобових мільйонних відрахувань з рахунків відповідача. У зв'язку з падінням рівня платоспроможності споживачів електричної енергії, на наданий час існує велика заборгованість, в тому числі, найбільших енергоємних підприємств, існує систематичне порушення умов розрахунків, внаслідок чого зросла заборгованість позивача перед ДП Енергоринок. ПАТ Запоріжжяоленерго укладаються договори про реструктуризацію заборгованості. Позивач постійно недоотримує на поточні рахунки кошти за відпущену електроенергію, що підтверджується довідками про дефіцит обігових коштів. Таким чином, у випадку задоволення судом позовних вимог, розстрочення виконання такого рішення надасть відповідачу можливість добровільного його виконання, що позбавить відповідача від виплати виконавчого збору та фактично пришвидшить виконання рішення у порівнянні з ходом його виконання у загальному порядку.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

25.04.2017 між Публічним акціонерним товариством «Запоріжжяобленерго» (покупець, відповідач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ІЛТ ТРЕЙД» (постачальник, позивач у справі) був укладений договір поставки № 610417, згідно з пунктом 1.1. якого, постачальник зобов'язався передати у встановлений строк у власність покупця товар, в асортименті, кількості та за цінами, зазначеними в специфікації до договору(Додаток № 1) і є його невід'ємною частиною, а покупець зобов'язався прийняти цей товар та оплатити його.

Відповідно до п. 1.2. договору найменування товару - Мастильні засоби (оливи, рідини) (товар). Номенклатура, асортимент, кількість, ціни та технічні характеристики товару зазначені в специфікації до договору.

Згідно з п.3.1. договору його ціна становить:

- всього без ПДВ - 497 292,00 грн. (чотириста дев'яносто сім тисяч двісті дев'яносто дві грн. 00 коп.),

- ПДВ 20% - 99 458,40 грн. (дев'яносто дев'ять тисяч чотириста п'ятдесят вісім грн. 40 коп.

- всього з ПДВ - 596 750,40 грн. (п'ятсот дев'яносто шість тисяч сімсот п'ятдесят грн. 40 коп.)

Пунктом 4.1 договору передбачено, що розрахунки за товар здійснюються покупцем шляхом поетапної оплати: попередня оплата (у разі фінансової можливості покупця) у розмірі 50 % вартості кожної замовленої партії товару, що здійснюється на підставі рахунку-фактури. Остаточний розрахунок - за фактом постачання партії товару протягом 180 (ста вісімдесяти) календарних днів з дати підписання сторонами акту приймання-передачі товару (видаткової накладної) за умови реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної, яка складена відповідно до вимог законодавства, діючого на дату її складання, та умов цього договору.

Відповідно до п. 4.2. договору, датою оплати по цьому договору визначається дата зарахування грошових коштів на поточній рахунок постачальника.

Як визначено у абзаці першому п. 4.3 договору, постачальник зобов'язується складати податкові накладні у день виникнення податкових зобов'язань з дотриманням вимог ст. 201 Податкового кодексу України, зазначати в податковій накладній відомості, які відповідають умовам цього договору та первинним документам, що складаються на виконання цього договору, та реєструвати складені податкові накладні протягом 30-ти (тридцяти) календарних днів, наступних за датою їх складання, але в будь-якому випадку не пізніше 365-ти календарних днів.

Згідно з п. 5.3 договору, постачальник зобов'язаний поставити заявлену партію товару протягом 20 (двадцяти) календарних днів з моменту подання письмової заявки покупцем. В день отримання передоплати та письмової заявки постачальник надсилає покупцю повідомлення щодо прийняття заявки до виконання. Постачальник - за 2 робочих дня письмово повідомляє про дату поставки партії товару.

Разом із партією товару постачальник зобов'язаний передати покупцю в момент приймання-передачі товару пакет документів, оформлених належним чином державною (українською) мовою та завірений печаткою підприємства, а саме:

- акт приймання-передачі товару (видаткову накладну);

- товарно-транспортну накладну: типова форма № 1-ТН;

- рахунок-фактуру на оплату;

- документи що підтверджують якість товару та гарантійні зобов'язання та інше.

Приймання-передача товару здійснюється за участю уповноважених представників покупця і постачальника. Перехід права власності і ризику випадкової загибелі чи пошкодження товару від постачальника до покупця відбувається після підписання накладних обома сторонами.

Датою поставки заявленої партії товару є дата підписання акту приймання-передачі товару (видаткової накладної) обома сторонами.

Згідно з п.п. 6.1.1 п. 6.1 договору, покупець зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлений товар.

У разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену законами та цим договором (п. 7.1 договору).

За змістом пункту 10.1 договору, останній набирає чинності з дати його підписання сторонами та скріплення печатками сторін і діє до 31.12.2017.

Разом з договором сторонами було підписано Специфікацію (додаток № 1 до договору), відповідно до якої вартість товару разом з ПДВ складає 596 750,40 грн.

На виконання умов договору, позивач передав відповідачу товар на загальну суму 377 009,93 грн. (разом з ПДВ), що підтверджується видатковими накладними: № 63 від 29.06.2017 на суму 266 413,68 грн., № 3 від 17.07.2017 на суму 83 092,97 грн. та № 4 від 17.07.2017 на суму 27 503,28 грн. Вказаний у видаткових накладних товар був отриманий представниками відповідача ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за довіреностями № 117 від 26.06.2017 та № 141 від 17.07.2017 відповідно.

На виконання вимог п. 4.1. договору, позивачем були складені та зареєстровані наступні податкові накладні:

- податкова накладна від 26.05.2017 № 2 на суму 199873,20 грн., яку було зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних 15.06.2017;

- податкова накладна від 29.06.2017 № 4 на суму 66 540,48 грн., яку було зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних 30.08.2017;

- податкова накладна від 17.07.2017 № 1 на суму 83092,97 грн., яку було зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних 01.09.2017;

- податкова накладна від 17.07.2017 № 2 на суму 27503,28 грн., яку було зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних 30.08.2017.

29.06.2017 позивачем складено розрахунок коригування кількісних і вартісних показників № 1 до податкової накладної № 2 від 26.05.2017, який було зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних 12.07.2017.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач частково розрахувався за поставлений позивачем товар, а саме: в сумі 199873,20 грн., внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість в розмірі 177 136,73 грн.

Дослідивши та проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані письмові докази у їх сукупності, вислухавши представників сторін, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного.

Згідно з приписами ст.ст. 11, 509 ЦК України підставами виникнення зобов`язання - правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 691 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Приписами ст.629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено: якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Матеріали справи свідчать, що відповідач взятих на себе договірних зобов'язань належним чином не виконав, оплату за отриманий товар, за вищезазначеними видатковими накладними, в повному обсязі не здійснив. Таким чином, вимоги позивача щодо стягнення несплаченої суми основної заборгованості в розмірі 177 136,73 грн. є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

У зв'язку з простроченням відповідачем грошового зобов'язання позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача суми 7737,97 грн. - інфляційних втрат та суми 2169,32 грн. - 3% річних.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом перевірено розрахунок 3% річних та встановлено, що він є вірним, і тому 3% річних в розмірі 2 169,32 грн. підлягають стягненню з відповідача.

Відповідно до п. 3.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 14 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань , розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж , і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Як вбачається з розрахунку позивача, нарахування суми інфляційних втрат здійснено з січня по квітень 2018 року, на суму простроченого платежу в розмірі 177136,73 грн.

Згідно з п. 4.1. договору, покупець здійснює остаточний розрахунок за поставлений позивачем товар протягом 180 календарних днів з дати підписання сторонами акту приймання-передачі товару (видаткової накладної). Враховуючи, що партія товару за видатковою накладною № 63 була отримана відповідачем 29.06.2017, граничний строк її оплати є 27.12.2017. Відносно партій товару отриманих відповідачем 17.07.2017 за видатковими накладними № 3 і 4, оплата їх вартості мала бути здійсненна до 14.01.2018.

Таким чином, нарахування інфляційних втрат має починатись з місяця наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, тобто з лютого 2018 року та здійснюватись за повні місяці у яких мала місце інфляції.

Здійснивши перерозрахунок інфляційних витрат за допомогою комп'ютерної програми «Законодавство» судом встановлено, що вірною сумою інфляційних нарахувань за період часу з лютого 2018 по квітень 2018 року є сума в розмірі 5005,85 грн.

На підставі викладеного, позов в цілому задовольняється частково.

Разом з цим, суд зауважує, що відповідно до частин 1, 3, 4 ст. 331 ГПК України за заявою сторони, суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:

1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;

2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан;

3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Умовою для надання розстрочки виконання рішення суду є встановлення судом факту наявності виняткових обставини, що ускладнюють чи роблять неможливим виконання рішення у справі.

Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, суд повинен врахувати викладені відповідачем обставини, матеріальні інтереси обох сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи. При цьому, суд бере до уваги викладені відповідачем обставини, специфіку підприємства відповідача, стан його фінансового становища, який підтверджується звітом про фінансові результати, балансом (звітом про фінансовий стан) та іншими доказами, доданими до відзиву. Відповідно до статуту відповідача, засновником Товариства є держава в особі Міністерства енергетики та електрифікації України; основним видом його діяльності є постачання електричної енергії за регульованим тарифом та передача електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами, тобто має значне соціальне значення. Специфіка господарської діяльності відповідача полягає в досягненні забезпечення соціально - значимого та стратегічно - масштабного результату - постачання електричної енергії виключно всім споживачам в Запорізькій області.

Відповідно до наданих відповідачем документів, ПАТ «Запоріжжяобленерго» знаходиться у скрутному фінансовому становищі, дебіторська заборгованість споживачів Запорізької області за спожиту електричну енергію станом 01.04.2018 складає 1 679,7 млн. грн., заборгованість по виплаті заробітної плати станом на 08.10.2018 складає 272 424 млн. грн., податковий борг станом на 04.10.2018 становить 500,6 млн. грн., кредиторська заборгованість відповідача за роботи, послуги, ТМЦ станом на 01.09.2018 складає 92,5 млн. грн., кредиторська заборгованість перед ДП «Енергоринок» станом на 30.09.2018 складає 565,5 млн. грн., Постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2015 № 83 ПАТ «Запоріжжяобленерго» включено до об'єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави.

Оцінивши у сукупності надані докази, якими підтверджується фінансове становище відповідача, зіставляючи майнові інтереси обох сторін, беручи до уваги, що позивач у судовому засіданні в усній формі зазначив, що не заперечує проти розстрочення виконання судового рішення на шість місяців, а також той факт, що інфляційні процеси в державі також негативно впливають на майнові інтереси позивача у справі, суд вважає за можливе заяву відповідача про розстрочення виконання судового рішення задовольнити частково, надавши розстрочку виконання судового рішення строком на шість календарних місяців, шляхом сплати рівними частками до останнього дня кожного місяця, починаючи з січня 2019 року.

Згідно зі ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» , код ЄДРПОУ 00130926 (69035, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, буд. 14) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІЛТ ТРЕЙД» , код ЄДРПОУ 40070639 (08172, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Лісники, пров. Колгоспний, буд. 22) суму 177136 (сто сімдесят сім тисяч сто тридцять шість) грн. 73 коп. основного боргу, суму 5005 (п'ять тисяч п'ять) грн. 85 коп. - інфляційних втрат, суму 2169 (дві тисячі сто шістдесят дев'ять) грн. 32 коп. - 3% річних, суму 2764 (дві тисячі сімсот шістдесят чотири) грн. 68 коп. витрат зі сплати судового збору.

Розстрочити виконання рішення в частині стягнення суми 177136 (сто сімдесят сім тисяч сто тридцять шість) грн. 73 коп. основного боргу, суми 5005 (п'ять тисяч п'ять) грн. 85 коп. - інфляційних витрат, суми 2169 (дві тисячі сто шістдесят дев'ять) грн. 32 коп. - 3% річних на шість місяців, шляхом сплати щомісячно, до останнього дня кожного місяця, рівними частками, починаючи з січня 2019, а саме: до 31.01.2019 сплатити суму 30718 (тридцять тисяч сімсот вісімнадцять) грн. 65 коп., до 28.02.2019 - суму 30718 (тридцять тисяч сімсот вісімнадцять) грн. 65 коп., до 31.03.2019 - суму 30718 (тридцять тисяч сімсот вісімнадцять) грн. 65 коп., до 30.04.2019 - суму 30718 (тридцять тисяч сімсот вісімнадцять) грн. 65 коп., до 31.05.2018 - суму 30718 (тридцять тисяч сімсот вісімнадцять) грн. 65 коп., до 30.06.2019 - суму 30718 (тридцять тисяч сімсот вісімнадцять) грн. 65 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У задоволенні іншої частини позову - відмовити.

Повне рішення складено та підписано 02.01.2019.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги та може бути оскаржено впродовж двадцяти днів з дня складання повного судового рішення, у порядку встановленому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.С. Боєва