Рішення

від 28.12.2018 по справі 916/2374/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"28" грудня 2018 р.м. Одеса Справа № 916/2374/18

Господарський суд Одеської області у складі судді Невінгловської Ю.М.

при секретарі судового засідання: Карагяур В.М.

за участю представників:

від позивача: не зявились;

від відповідача: Мокряк О.В. (за довіреністю)

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом : Державного підприємства „Одеський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" (65078, м. Одеса, вул. Космонавтів, 34);

до відповідача: Фізичної особи-підприємця Брайловського Андрія Сергійовича (АДРЕСА_1);

про стягнення 14450,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Суть спору: 23.10.2018 року позивач - Державне підприємство „Одеський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача - Фізичної особи-підприємця Брайловського Андрія Сергійовича, в якій просив суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 14 450,00 грн., а також 1762,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору про відшкодування витрат на підготовку та проведення земельних торгів №1200 від 09.12.2016 року.

Ухвалою господарського суду від 29.10.2018 року, за даним позовом було відкрито провадження у справі №916/2374/18 за правилами спрощеного позовного провадження та призначено розгляд справи на 28.11.2018 року.

23.11.2018 року до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву в порядку ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, згідно якого відповідач зазначає, що позивачем не належно виконано зобов'язання із проведення земельних торгів щодо продажу права оренди земельної ділянки, розташованої за адресою: Одеська обл., Ширяївський р-н, Макарівська сільська рада, кадастровий номер 5125481900:01:001:0614, площею 48,5006 га, оскільки після проведення аукціону стало відомо про те, що фактичний розмір земельної ділянки є значно меншим, а саме 36 га, в зв'язку з чим відповідач прийняв рішення не виконувати обов'язку щодо сплати річного розміру орендної плати та стверджує, що розмір винагороди позивача розрахований невірно, так як фактична площа земельної ділянки є меншою ніж та, що заявлена на земельних торгах.

У судових засіданнях від 28.11.2018 року та від 19.12.2018 року судом було оголошено перерву у розгляді справи до 19.12.2018 року та до 28.12.2018 року відповідно.

Представник відповідача, у судовому засіданні від 28.12.2018 року проти позову заперечує з підстав викладених у відзиві на позовну заяву та просив суд у задоволені даного позову відмовити.

Представник позивача у судові засідання не з'явився, про поважність причини такого нез'явлення суд не повідомив, між тим враховуючи, що за ознаками чинного Господарського процесуального кодексу України дана справа віднесена до малозначних справ, суд вважає за можливе в порядку ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, здійснити розгляд справи за відсутності позивача за наявними в матеріалах справи доказами.

В судовому засіданні 28.12.2018р. представником відповідача було заявлено усне клопотання про залишення позову без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України, в зв'язку з неявкою позивача у судові засідання.

За результатом розгляду даного клопотання судом було відмовлено у його задоволенні з огляду на те, що дана справа віднесена до малозначних справ, явку представників сторін не було визнано обов'язковою, в зв'язку з чим суд вважає за можливе в порядку ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, здійснити розгляд справи за відсутності позивача за наявними в матеріалах справи доказами, крім того подання даного клопотання чинним процесуальном кодексом не передбачено, оскільки застосування норм цієї статті відбувається на розсуд суду.

В судовому засіданні 28.12.2018 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено 02.01.2019 року.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість доказів, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, повно, всебічно і об'єктивно з'ясувавши обставини справи, суд дійшов таких висновків:

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч.ч.1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Положеннями п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, а в силу вимог ч.1 ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частина 1 статті 628 Цивільного кодексу України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Як встановлено матеріалами справи, 09.12.2016р. між Державним підприємством „Одеський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" (надалі - виконавець) та Фізичною особою-підприємцем Брайловським Андрієм Сергійовичем, в особі Чернєй Т.Г., діючої на підставі довіреності (надалі - переможець) укладено договір про відшкодування витрат на проведення земельних торгів №1200 (надалі - договір), згідно з яким переможець на підставі протоколу проведення повторних земельних торгів за лотом №921 від 09.12.2016р. №1/921 (далі - протокол) зобовязався відшкодувати виконавцю витрати на проведення земельних торгів з продажу права оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, площею 48,5006 га, розташованої на території Одеської області, Ширяївського району, Макарівської сільської ради (за межами населеного пункту), кадастровий номер земельної ділянки 5125481900:01:001:0614 (винагорода виконавця земельних торгів).

У відповідності до п. 2.2 договору, визначене п.2.1 договору зобов'язання обумовлене оголошенням та умовами проведення повторних земельних торгів, договором на підготовку лотів та проведення земельних торгів від 28.04.2016 року № 315, відповідно до яких переможець зобов'язаний сплатити винагороду виконавцю земельних торгів.

За умовами п. 2.3 договору, підписаним протоколом переможець підтверджує свою беззаперечну згоду на виникнення в нього зобов'язання щодо сплати винагороди виконавця у розмірі встановленому п. 2.4. цього договору та п. 7 протоколу.

Пунктом 2.4 договору визначено, що розмір винагороди, становить 50 % від стартової річної орендної плати за користування земельною ділянкою сільськогосподарського призначення державної власності, площею 48,5006 га, розташованої на території Одеської області, Ширяївського району, Макарівської сільської ради (за межами населеного пункту), кадастровий номер земельної ділянки 5125481900:01:001:0614, але не більш як 850 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, та складає 14450,00 грн., в т.ч. ПДВ 2408,33 грн.

Положеннями п. 3.1 договору встановлено, що переможець зобов'язується внести на розрахунковий рахунок виконавця грошові кошти, у розмірі визначеному п. 2.4 цього договору протягом трьох банківських днів з дня підписання цього договору.

Відповідно до п. 8.1 цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання грошового зобов'язання за цим договором.

09.12.2016р. між сторонами у справі було складено акт до договору №1200, згідно до якого сторони погодили, що виконавцем були проведені земельні торги з продажу права оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, площею 48,5006 га, розташованої на території Одеської обл., Ширяївського р-ну, Макарівської сільської ради (за межами населеного пункту), кадастровий номер земельної ділянки 5425481900:01:001:0614 (лот № 921) та переможець відповідно до протоколу проведення повторних земельних торгів за лотом № 921 від 09.12.2016 року є переможцем земельних торгів за лотом № 921 та зобов'язується відшкодувати витрати на проведення земельних торгів відповідно до договору № 1200 про відшкодування витрат на проведення земельних торгів від 09.12.2016 року (а.с.17).

Із змісту зазначеного акту також вбачається, що розмір винагороди, становить 14450,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 2408,33 грн.) та жодних претензій по якості та обсягу наданих послуг - проведення земельних торгів за лотом № 921 - переможець не має.

Згідно ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. В силу вимог ч.1 ст.525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов'язань містяться і у ч.ч.1, 7 ст.193 Господарського кодексу України.

У відповідності до ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Між тим, як вбачається із змісту позовної заяви та не заперечується відповідачем, грошові кошти у розмірі витрат на проведення земельних торгів у розмірі 14450,00 грн., сплата яких передбачена умовами договору №1200 від 09.12.2016р., не були перераховані відповідачем.

У відповідності до ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Частиною 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності до ч.1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Між тим, в порушення вимог ст. 73-74 Господарського процесуального кодексу України, відповідачем не надано доказів відшкодування витрат на проведення відповідних земельних торгів у розмірі 14450,00 грн.

Положеннями ч.2 ст. 218 Господарського кодексу України встановлено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

За результатами розгляду справи судом встановлено, що відповідачем неналежним чином виконувались зобов'язання щодо відшкодування витрат на проведення земельних торгів від 09.12.2016 року, внаслідок чого у нього станом на момент розгляду справи утворився борг перед позивачем в сумі 14450,00 грн. за договором №1200 від 09.12.2016 року.

Приймаючи до уваги вищевикладене суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог Державного підприємства „Одеський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" та стягнення з відповідача заборгованості за договором №1200 від 09.12.2016 року у розмірі 14450,00 грн.

Разом з тим, суд критично розцінює доводи відповідача щодо неналежного виконання позивачем зобов'язань за договором №1200 від 09.12.2016 року та не приймає до уваги наданий відповідачем акт від 05.09.2016 року (а.с. 37), оскільки зазначені обставини були відомі відповідачу до проведення відповідних торгів та укладення договору від 09.12.2016 року, між тим акт до відповідного договору щодо надання послуг з проведення відповідних земельних торгів був підписаний відповідачем без заперечень та із зазначенням відсутності претензій щодо якості наданих послуг. Більш того протокол №1/921 від 09.12.2016 року про проведення повторних земельних торгів за лотом №921 також підписано відповідачем без зауважень та із підтвердженням необхідності укладення переможцем - Фізичною особою-підприємцем Брайловським Андрієм Сергійовичем договору по відшкодуванню позивачу витрат з проведення відповідних торгів та сплати витрат у розмірі 14450,00 грн. протягом 3-х банківських днів.

Водночас, суд зазначає що чинність договору №1200 від 09.12.2016 року жодним чином не заперечувалась відповідачем, як і обставини його укладення від імені відповідача особою за довіреністю, що у розумінні ст. 204 Цивільного кодексу України, свідчить про його правомірність на момент розгляду даної справи, тоді як обставини його дійсності не входять до предмету встановлення у даній справі.

Крім того, суд зазначає, що використання або не використання відповідачем права оренди земельної ділянки жодним чином не впливає на умови договору №1200 про відшкодування витрат на проведення земельних торгів від 09.12.2016р. та на зобов'язання, передбачені умовами цього договору.

При здійсненні вищевказаних висновків суд враховує, що ст. 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено здійснення правосуддя на засадах верховенства права, забезпечення кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Крім того, суд вважає за необхідне окремо наголосити, що добросовісність у правовідносинах означає здійснення сторонами заходів, спрямованих на уникнення правопорушення.

На підставі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1762,00 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Фізичної особи-підприємця Брайловського Андрія Сергійовича (АДРЕСА_1; ід. код НОМЕР_1) на користь Державного підприємства „Одеський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" (65078, м. Одеса, вул. Космонавтів, 34; код ЄДРПОУ 00702995) 14450/чотирнадцять тисяч чотириста п'ятдесят/грн. заборгованості та 1762/одна тисяча сімсот шістдесят дві/ грн. судового збору.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного господарського суду через Господарський суд Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 02 січня 2019 р.

Суддя Ю.М. Невінгловська