Рішення

від 27.11.2018 по справі 917/1173/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.11.2018 р. Справа № 917/1173/18

м. Полтава

          за позовною заявою Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Полтавагаз", вул. Козака, 2-а, м. Полтава, 36020

          до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промпостач і К", вул. Визволення 22, м. Полтава, 36009

          про стягнення 68 877,11 грн.

          Суддя Солодюк О.В.

          Секретар судового засідання: Олійник Н.І.

          Представники сторін:

          від позивача: не з'явився

          від відповідача: не з'явився

          Розглядається позовна заява про стягнення 68 877,11 грн., в т.ч. 56 166,57 грн. - сума основного боргу по договору № 2087Р розподілу природного газу від 30.12.16р., 945,16 грн. - 3% річних, 10 747,75 грн. - пені, 1 017,63 грн. - інфляційних втрат.

          Відповідач відзив на позов не надав.

          Представники сторін в судове засідання не з'явились. Про дату, час та місце судового засідання сторони повідомлені, що підтверджується поштовими повідомленнями.

          Згідно ч.2 ст. 178, ч.1 ст. 202 ГПК України, справа розглядається за наявними матеріалами.

          В судовому засіданні 27.11.2018р. рішення ухвалено згідно ст. 240 ГПК України.

          Розглянувши матеріали справи, суд, встановив.

          Між Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Полтавагаз" (Оператор ГРМ) (далі-позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Промпостач і К" (споживач) (далі-відповідач) був укладений договір розподілу природного газу № 2087Р від 30.12.2016р. на невизначений строк.

          Відповідно до п. 2.1 договору за цим договором Оператор ГРМ зобов'язується надати споживачу послугу з розподілу природного газу, а споживач зобов'язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим договором.

          Відповідно до п.2.2 договору обов'язковою умовою надання споживачу послуги з розподілу природного газу є наявність у споживача об'єкта підключеного в установленому порядку до газорозподільної системи Оператора ГРМ.

          На виконання умов договору позивач відповідачу здійснив постачання природного газу на суму 87 638,56 грн., що підтверджується актами приймання-передачі № 0УВІ-031625 від 30.11.2017р., № 0УВІ-037091 від 31.12.2017р., № 0УВІ-004017 від 31.01.2018р., № 0УВІ-007054 від 28.02.2018р., № 0УВІ-011343 від 31.03.2018р., № 0УВІ-016396 від 30.04.2018р., (а.с. 17-22), які підписані обома сторонами та скріплені печатками (п.6.6 договору).

          Відповідно до п. 6.6 договору надання Оператором ГРМ послуги з розподілу природного газу Споживачу має підтверджуватися підписаним між Сторонами актом наданих послуг, що оформлюється відповідно до вимог Кодексу газорозподільчих систем.

          Відповідно до п. 7.2 договору Оператор ГРМ має право отримувати від споживача оплату за цим договором.

          Відповідно до п. 6.1 договору оплата вартості послуги Оператора ГРМ з розподілу природного газу здійснюється Споживачем за тарифом, встановленим Регулятором для Оператора ГРМ, що сплачується як плата за потужність (абонентська плата), з урахуванням вимог Кодексу газорозподільчих систем.

          Відповідно до п.6.4 договору оплата вартості послуги з розподілу природного газу за цим договором здійснюється Споживачем на умовах попередньої оплати до 25 числа місяця, що передує розрахунковому.

          Остаточний розрахунок за послуги з розподілу природного газу здійснюється Споживачем до 05 числа місяця наступного за розрахунковим.

          Оплата здійснюється виключно грошовими коштами на поточний рахунок Оператора ГРМ.

          Дата оплати визначається датою, на яку були зараховані кошти на рахунок Оператора ГРМ.

          Відповідно до п. 7.4 договору споживач зобов'язується здійснювати розрахунки в розмірі, строки та порядку, визначені цим договором.

          Відповідач порушив свої зобов'язання по оплаті за отриманий газ, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість перед позивачем в розмірі 56 166,57 грн., що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків № 1448 станом за період січень 2016р. по листопад 2017р. (а.с. 26, 27) з урахуванням актів приймання-передачі за період з грудня 2017 р. по квітень 2018 р.

          Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

          Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

          Згідно ч.1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

          За змістом статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами статті 193 Господарського кодексу України.

          Доказів погашення боргу відповідачем не надано.

          Вимога позивача про стягнення з відповідача 56 166,57 грн. основного боргу по договору розподілу природного газу № 2087Р від 30.12.2016р. обґрунтована, підтверджена матеріалами справи та підлягає задоволенню.

          У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

          Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

          Згідно з ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Одним із видів забезпечення виконання зобов'язань відповідно ст. 546, ст. 549 Цивільного кодексу України та ст. 199 Господарського кодексу України, є неустойка (штраф, пеня), розмір якої визначається відповідно до умов договору, що не суперечать чинному законодавству України.

          Згідно із ст. 3 Закону України від 22.11.1996 р. № 543/96-ВР "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" (із змінами та доповненнями) розмір пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань не повинен перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховувалась пеня.

          Пунктом 6 ст. 232 Господарського кодексу України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

          Відповідно до п. 8.2 договору у разі порушення Споживачем строків оплати за цим договором, він сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

          Позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь 10 747,75 грн. пені за період з 05.12.2017р. по 19.09.2018р.

          Після проведення перерахунку пені судом за період з 05.12.2017 р по 19.09.2018 р., з врахуванням положень договору, ЦК України та п. 6 ст. 232 ГК України, встановлено, що сума пені, яка є обґрунтованою та підлягає стягненню з відповідача становить 9 706,94 грн. (розрахунок пені здійснено за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості штрафних санкцій "Ліга. Закон").

          А саме, позивачем нараховано пеню за зобов'язаннями січня 2018 року з 06.02.2018 р. по 19.09.2018 р. на суму боргу 18 855, 52 грн. в сумі 3 987,04 грн. Судом перераховано пеню за період з 06.02.18 р. по 06.08.18 р., яка становить 3 184,77 грн.

          Позивачем нараховано пеню за зобов'язаннями лютого 2018 року з 06.03.18 р. по 19.09.18 р. на суму боргу 18 603, 73 грн. в сумі 3 473,04 грн. Судом перераховано пеню за період з 06.03.18 р. по 06.09.18 р., яка становить 3 234, 50 грн.

          Таким чином, сума пені, яка підлягає стягненню з відповідача за період з 05.12.2017р. по 19.09.2018р. становить 9 706,94 грн.

          В іншій частині вимоги про стягнення пені підлягають відхиленню, як безпідставні.

          Згідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

          Перевіривши розрахунок позивача 3% річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 945,16 грн. – 3% річних за період з 05.12.2017р. по 19.09.2018р. та 1 017,63 грн. – інфляційних втрат за період з 01.02.2018р. по 30.04.2018р. з відповідача на користь позивача.

          Згідно ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

          Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

          Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

          Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

          Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача 68 877,11 грн., в т.ч. 56 166,57 грн. – основного боргу, 945,16 грн. – 3% річних, 10 747,75 грн. – пені, 1 017,63 грн. – інфляційних втрат підлягають частковому задоволенню в сумі 67 836,30 грн. в т.ч. 56 166,57 грн. – основного боргу, 945,16 грн. – 3% річних, 9 706,94 грн. – пені, 1 017,63 грн. – інфляційних втрат. В іншій частині позовних вимог позивачу слід відмовити за безпідставністю.

          Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

          Керуючись ст. ст. 123, 129, 210, 232, 233, 236, 238, 240, 241 ГПК України, суд, -

                                                  ВИРІШИВ:

           1. Позов задовольнити частково.

           2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Промпостач і К", вул. Визволення 22, м. Полтава, 36009, ідентифікаційний код 37829260, ІПН 378292616011, р/р 26000011656730 у ПАТ «Укрсоцбанк» МФО 300023) на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Полтавагаз", вул. Козака, 2-а, м. Полтава, 36020, р/р 2600530103545 в філії – Полтавське облуправління ПАТ «Державний ощадний банк України», МФО 331467, код ЄДРПОУ 03351912) – 56 166,57 грн. – основного боргу, 945,16 грн. – 3% річних, 9 706,94 грн. – пені, 1 017,63 грн. – інфляційні втрати, 1 735,37 грн. – витрати по сплаті судового збору.

          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

           3. В решті позову – відмовити.

          Згідно ч.1, ч.2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

          У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

          Згідно ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

          Згідно ст. 257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Солодюк О.В.