Рішення

від 11.12.2018 по справі 905/1750/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

11.12.2018                     Справа № 905/1750/18                               

Господарський суд Донецької області у складі:

Судді                                                             Фурсової С.М.,

при секретарі судового засідання                    Мартинчук М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Градієнт Україна» (01021, місто Київ, Кловський узвіз, будинок № 4, офіс 7, код ЄДРПОУ – 41710924)

до товариства з обмеженою відповідальністю «Спецтехмонтаж плюс» (84122, місто Слов'янськ, вулиця Комунарів, будинок № 18, код ЄДРПОУ – 35729534)

про стягнення 53 927,22 гривень, -

за участю представників сторін:

від позивача:           не з'явився

від відповідача:           не з'явився

В С Т А Н О В И В

Товариство з обмеженою відповідальністю «Градієнт Україна» звернулось до господарського суду Донецької області з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю «Спецтехмонтаж плюс» про стягнення 53 927,22 гривень.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов договору поставки №17-ГУ11-85 від 27.11.2017 в частині повної та своєчасної оплати за видатковими накладними №289 від 12.02.2018, №396 від 21.02.2018 та №711 від 21.03.2018, у зв'язку з чим позивачем нараховано штраф в розмірі 10% та пеня.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 23.08.2018 відкрито провадження у справі №905/1750/18 за правилами спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 23.10.2018.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 23.10.2018 вирішено розглянути справу за правилами загального позовного провадження з метою надання сторонам можливості реалізації своїх прав, передбачених процесуальним законодавством, призначено підготовче судове засідання на 15.11.2018.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 15.11.2018 відкладено підготовче судове засідання на 29.11.2018.

27.11.2018 на адресу господарського суду Донецької області від позивача надійшла заява про долучення доказів до матеріалів справи, а саме доказів часткової оплати поставленої продукції..

У судовому засіданні 29.11.2018 представник позивача надав суду заяву про уточнення позовних вимог, за змістом якої просить стягнути з відповідача 53 927,22 гривень, з яких:

- 42 955,80 гривень – основна заборгованість;

- 4 295,58 гривень – штраф;

- 6 675,84 гривень – пеня.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 29.2018 закрито підготовче провадження у справі, призначено її розгляд по суті на 11.12.2018.

У судове засідання 11.12.2018 представники сторін не з'явились, про причини неявки суду не повідомили.

Відповідач своїм правом на подання відзиву по справі не скористався, в інший спосіб своєї позиції не довів.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч.9 ст.165 ГПК України).

Стаття 42 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає за необхідне розглянути справу за наявними матеріалами.

Розглянувши подані документи, дослідивши матеріали справи, господарський суд –

В С Т А Н О В И В

27.11.2017 між товариством з обмеженою відповідальністю «Спецтехмонтаж плюс» (далі - покупець або відповідач) та товариством з обмеженою відповідальністю «Градієнт Україна» (далі – постачальник або позивач) було укладено договір поставки №17-ГУ11-85, відповідно до п. 1.1 якого, Постачальник зобов'язався передавати у власність (поставляти), а Покупець – приймати і оплачувати зварювальні матеріали (товар), загальна кількість, асортимент, одиниця виміру, ціна за одиницю виміру, загальна вартість та строки оплати яких визначена сторонами у рахунках-фактурах та видаткових накладних, які є додатками до цього договору і становлять його невід'ємну частину.

Ціна, одиниці виміру товару та загальна вартість кожної партії товару визначаються сторонами у рахунках-фактурах, які є його невід'ємною частиною (п.2.1. договору).

Згідно п. 3.1. договору оплата здійснюється шляхом перерахування Покупцем грошових коштів на поточний рахунок Постачальника, визначений у цьому договорі. Датою оплати вважається дата зарахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника.

За приписами п. 3.2. договору розрахунок за фактично одержану партію товару здійснюється покупцем протягом 21 календарного дня з дати виписки видаткової накладної на підставі належним чином оформлених рахунків-фактур Постачальника.

По закінченню відповідного місяця поставки товару сторони, за взаємною згодою, складають акт звіряння взаєморозрахунків, оригінали яких направляються поштою протягом 10 робочих днів з дати складання (п.5.5. договору).

У випадку прострочення оплати за поставлену партію товару, покупець сплачує Постачальнику штраф у розмірі 10% від вартості неоплаченої в строк партії товару та пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення. Сплата штрафу та пені не звільняє від виконання основного зобов'язання по договору (п.6.2. договору).

Пунктом 8.1. договору встановлено, що договір набуває законної сили з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріпленням печатками сторін і діє до 31.12.2018.

Договір підписаний та скріплений печатками обох сторін без зауважень.

Надаючи правову кваліфікацію вказаним обставинам, суд виходить з наступного:

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України, як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Разом з тим, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Внаслідок укладення договору поставки №49-01/65 від 11.04.2018 між сторонами згідно з п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.

Зобов'язання згідно із ст.11 Цивільного кодексу України виникають, зокрема, з договору та інших правочинів.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення ЦК України про договір купівлі-продажу.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Таким чином, відносини, що виникли між сторонами по справі на підставі договору поставки товару, є господарськими зобов'язаннями, а згідно з приписами статей 193 ГК України, 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).

На виконання умов договору позивачем була посталена відповідачу продукція 12.02.2018 за видатковою накладною №289 на суму 8 423,00 гривень, 21.02.2018 за видатковою накладною №396 на суму 11 395,00 гривень, 21.03.2018 за видатковою накладною №711 на суму 25 120,00 гривень.

На оплату поставленої продукції позивачем були виставлені рахунки №315 від 09.02.2018 на суму 8 423,90 гривень, №434 від 20.02.2018 на суму 11 395,00 гривень, №778 від 19.03.2018 на суму 25 120,00 гривень відповідно.

Видаткові накладні підписані та скріплені печатками обох сторін без зауважень.

Як вбачається з акту звіряння взаємних розрахунків за спірним договором станом на 13.03.2018, на початок лютого 2018 року заборгованість відповідача перед позивачем становила 33 859,60 гривень. Також, позивачем здійснювались поставки товару 05.02.2018 на суму 13 951,20 гривень, 07.02.2018 на суму 4 640,00 гривень, 08.02ю2018 на суму 1 900,00 гривень.

За відсутності інших підстав, передбачених договором або законом, зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 530 ЦК, якщо в зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання припиняється на підставах, встановлених договором або законом (частина перша статті 598 ЦК України).

Як випливає з правової позиції Верхового Суду України, висловленої в постановах № 6-49цс12 від 06.06.2012; № 6-40цс11 від 14.11.2011, правовідношення, в якому боржник зобов'язаний передати гроші як предмет договору або сплатити їх як ціну договору, є грошовими зобов'язаннями.

Позивачем на адресу відповідача була направлена претензія №16/5-18 від 16.05.2018 з вимогою про сплату заборгованості.

Як стверджує позивач, відповідачем за видатковою накладною №289 від 12.02.018 (рахунок №315 від 09.02.2018) була частково оплачена заборгованість в розмірі 1 983,10 гривень.

Проте, згідно наявних у матеріалах справи платіжних доручень, відповідачем була оплачена поставлена продукція за видатковою накладною №289 від 12.02.018 (рахунок №315 від 09.02.2018) в розмірі 4 830,30 гривень, що підтверджується платіжним дорученням №2821 від 19.03.2018.

Отже розмір поставленої але неоплаченої продукції за видатковими накладними №289 від 12.02.2018, №396 від 21.02.2018, №711 від 21.03.2018 становить 40 108,60 гривень.

На підставі вищевикладеного позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню.

Крім того, позивачем було заявлено до стягнення пеню у сумі 6 675,84 гривень та штраф у розмірі 4 295,58 гривень.

У частині першій статті 546 ЦК України зазначено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Відповідно до частини другої статті 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно п.6.2. договору у випадку прострочення оплати за поставлену партію товару, покупець сплачує Постачальнику штраф у розмірі 10% від вартості неоплаченої в строк партії товару та пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення. Сплата штрафу та пені не звільняє від виконання основного зобов'язання по договору.

Перевіривши розрахунок позивача, суд дійшов висновку, що він є арифметично невірним, оскільки позивачем неправильно визначена початкова вартість неоплаченої продукції, а саме за видатковою накладною №289 від 12.02.018.

За здійсненим господарським судом перерахунком, виконаним за допомогою програми інформаційно-пошукової системи «ЛІГА Закон», розмір пені, що підлягає стягненню становить 6 156,14 гривень, а розмір штрафу – 4 010,86 гривень.

Отже, позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню у визначеному судом розмірі.

За положеннями статті 129 ГПК України, судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись статтями 12, 73, 74, 76-79, 86, 91, 96, 129, 185, 191, 252, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд –

В И Р I Ш И В

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Градієнт Україна» до товариства з обмеженою відповідальністю «Спецтехмонтаж плюс» про стягнення 53 927,22 гривень, з яких: 42 955,80 гривень заборгованості, 4 295,58 гривень штрафу, 6 675,84 гривень пені – задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Спецтехмонтаж плюс» (84122, місто Слов'янськ, вулиця Комунарів, будинок № 18, код ЄДРПОУ – 35729534) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Градієнт Україна» (01021, місто Київ, Кловський узвіз, будинок № 4, офіс 7, код ЄДРПОУ – 41710924) 40 108,60 гривень заборгованості, 4 010,86 гривень штрафу, 6 156,14 гривень пені, а також 1 642,69 гривень судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ в установленому порядку.

Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

У судовому засіданні 11.12.2018 проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 22.12.2018.

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Градієнт Україна» (01021, місто Київ, Кловський узвіз, будинок № 4, офіс 7, код ЄДРПОУ – 41710924)

Відповідач: товариство з обмеженою відповідальністю «Спецтехмонтаж плюс» (84122, місто Слов'янськ, вулиця Комунарів, будинок № 18, код ЄДРПОУ – 35729534)

Суддя                               С.М. Фурсова