Рішення

від 24.09.2018 по справі 205/6206/17

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

24.09.2018 Єдиний унікальний номер 205/6206/17

Провадження № 2/205/1609/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2018 року м. Дніпро

Ленінський районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючого судді Шавули В.С.

за участю секретаря Сербена О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Магістраль , треті особи: ОСОБА_2, Приватне акціонерне товариство Страхова компанія Перша про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач 22 вересня 2017 року звернувся до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська із даним позовом (а.с.3-7), в якому посилаючись на викладені обставини та уточнивши свої вимоги просить суд стягнути із ТОВ Магістраль на свою користь матеріальну шкоду - різницю між фактичним розміром шкоди та страховим відшкодуванням в розмірі 48 512,70 грн.; стягнути із ТОВ Магістраль на свою користь витрати на проведення експертизи в сумі 2 300,00 грн.; стягнути із ТОВ Магістраль на свою користь витрати на послуги телеграфного та поштового зв'язку в розмірі 425,44 грн.; стягнути із ТОВ Магістраль на свою користь моральну шкоду в розмірі 25 000,00 грн.; стягнути із ТОВ Магістраль на свою користь судові витрати.

В ході розгляду справи до участі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Приватне акціонерне товариство Страхова компанія Перша .

Учасники справи про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином відповідно до вимог ст.ст. 128-129 ЦПК України.

Позивач в особі свого представника за договором адвоката ОСОБА_3, надав письмову заяву, в якій просить справу розглядати без своєї присутності. Позовні вимоги підтримує та просить задовольнити в повному обсязі (а.с.146).

Відповідач в особі свого представника за договором адвоката ОСОБА_4, до суду надав письмову заяву, в якій просить справу розглядати без своєї участі. Відзив на позов від 23.07.2018 року підтримав, зазначивши що вимоги позову в частині стягнення морального шкоди та витрат на послуги телеграфного та поштового зв'язку не визнає та просить відмовити у цій частині.

Третя особа - ПрАТ Страхова компанія Перша , в особі свого представника в судове засідання не з'явилась. Про причини неявки представника не повідомила. Письмових заяв про розгляд справи без участі свого представника не надсилала.

Третя особа - ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився. Про причини неявки не повідомив.

У відповідності до ст..2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Тому з урахуванням викладеного, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутністю сторін, що не з'явились.

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ч.1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового права або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст.. 10 ЦПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Суд застосовує норми права інших держав у разі, коли це передбачено законом України чи міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Підставою звернення позивача до суду є захист права сторони за майновим правовідношенням, що виникло в силу укладеного договору страхування, на вимогу відшкодування матеріальної шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Суд, з'ясувавши обставини справи, перевіривши їх наданими доказами, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 09 січня 2017 року о 10-10 год. ОСОБА_2, керуючи автомобілем Вольво , д/н НОМЕР_1 з напівпричепом ZREMB , д/н НОМЕР_2 в районі будинку №5 по вул.. Ватутіна у м. Дніпрі, не впорався з керуванням транспортного засобу, виїхав на смугу зустрічного руху, де скоїв зіткнення з автомобілем Опель , д/н НОМЕР_3, під керуванням водія ОСОБА_1 ОСОБА_2 порушив вимоги п. 12.1.ПДР України. Під час ДТП транспортні засоби отримали механічні ушкодження, завдано матеріальні збитки. Водій автомобіля Опель , д/н НОМЕР_3 ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження (а.с.13).

Постановою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 15 лютого 2017 року визнано винним ОСОБА_2 у вчиненні вказаної ДТП.

Згідно ч. 5, 6 ст.82ЦПК України обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені. Вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Достовірно встановлено, що на момент ДТП ОСОБА_2 перебував у трудових відносинах із ТОВ Магістраль .

Полісом №АК /5565480 від 05.12.2016 року була застрахована цивільно-правова відповідальність ТОВ Магістраль в ПрАТ Страхова компанія Перша , відповідно до якого забезпеченим є транспортний засіб марки VOLVO FH 12.460 , д/н НОМЕР_1 (а.с.91)

Полісом №АК /5033947 від 13.10.2016 року була застрахована цивільно-правова відповідальність ТОВ Магістраль в ПрАТ Страхова компанія Перша , відповідно до якого забезпеченим є напівпричіп ZREMB + , д/н НОМЕР_2 (а.с.92).

Власником вищевказаних транспортних засобів є ТОВ Магістраль .

Згідно висновку №48/17А експертного дослідження авто товарознавця по визначенню вартості матеріального збитку КТЗ складеного 30.03.2017 року здійсненого за заявою ОСОБА_1, матеріального збитку завданого власнику автомобіля НОМЕР_4, становить 174 906,88 грн., ринкова вартість пошкодженого автомобіля становить 29 014,18 грн. (а.с.17-25).

Крім того, згідно висновку спеціаліста судово-медичного експерта №3628 від 26.10.2017 року ОСОБА_1 внаслідок ДТП було завдано тілесні ушкодження, які відносяться до легких (а.с.57-59).

Той факт, що страхова компанія здійснила на користь позивача страхове відшкодування встановлено в ході розгляду та не заперечувалось сторонами. Страховик сплатив страхове відшкодування в межах страхового ліміту у розмірі 99 490,00 грн., із вирахуванням франшизи в сумі 510,00 грн.

Відповідно до п.22.1 ст.22 Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

За змістом пункту 6 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013р. № 4 Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки особою, яка зобов'язана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є фізична або юридична особа, що на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, позички тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Якщо особа під час керування транспортним засобом має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії і реєстраційний документ на транспортний засіб, переданий їй власником або іншою особою, яка на законній підставі використовує такий транспортний засіб, то саме ця особа буде нести відповідальність за завдання шкоди (пункт 2.2 Правил дорожнього руху України). На особу, яка перебувала в трудових відносинах на підставі трудового договору (контракту) і завдала шкоди життю чи здоров'ю у зв'язку з використанням транспортного засобу, що належить роботодавцю, відповідальність за завдання шкоди може бути покладена лише за умови, якщо буде доведено, що вона заволоділа транспортним засобом неправомірно (частини третя і четверта статті 1187 ЦК).

Відповідно до ч.1 ст.1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Відповідно до ст.22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Згідно із ч.2 ст.1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається за реальною вартістю втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до ст.1187 ЦК України шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, договір оренди тощо) володіє транспортним засобом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно з ст.1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можлива за умови, що згідно з цим договором або Законом України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у страховика не виник обов'язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Згідно з ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. При цьому, за змістом ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи, що позивач довів факт заподіяння майнової шкоди внаслідок ДТП, яка сталась з вини ОСОБА_2, який на момент ДТП перебував у трудових відносинах з відповідачем, та за участю автомобіля належному відповідачу, суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача суму різниці між фактичним розміром шкоди та страховим відшкодуванням в розмірі 48 512,70 грн.

Щодо вимог позивача про відшкодування моральної шкоди суд виходить із наступного.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Відповідно до ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 23 ЦК України при визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Повно та всебічно дослідивши причини виникнення і характер обставин, які спричинили завдання моральної шкоди позивачу, розміру і глибину душевних страждань позивача, пережитих останнім у зв'язку із пошкодженням транспортного засобу, заподіянням тілесних ушкоджень внаслідок ДТП та зміною звичайного укладу життя, взявши до уваги необхідність позивачу докладати зусилля для захисту і поновлення своїх прав у судовому порядку, суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню кошти у сумі 10 000,00 грн. на відшкодування завданої моральної шкоди, що відповідатиме вимогам розумності, виваженості та справедливості.

Щодо вимог позивача про стягнення на свою користь витрат на послуги телеграфного та поштового зв'язку в сумі 425,44 грн., суд зауважує, що дані вимоги позивачем не підтверджені жодними належними, допустимими та достовірними доказами, а тому у їх задоволенні слід відмовити.

Згідно до ст.. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Згідно із ст..263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким чином, враховуючи вищевикладене та аналізуючи в сукупності наявні по справі докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, законними, доведеними, а тому підлягають частковому задоволенню, внаслідок чого стягнути із ТОВ Магістраль на користь ОСОБА_1 стягнути різницю між фактичним розміром шкоди та страховим відшкодуванням в сумі 48 512,70 грн., витрати на проведення експертного дослідження в сумі 2 300,00 грн. та моральну шкоду в сумі 10 000,00 грн.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, відповідно до вимог ст.141 ЦПК України, суд враховує, що позовні вимоги належать до часткового задоволення, від оплати судових витрат сторони не звільнені, тому із ТОВ Магістраль на корить ОСОБА_1 належить до стягнення сплачений судовий збір в сумі 1 280,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. ст.ст. 22, 23, 1166, 1168, 1187, 1188, 1192 ЦК України, Законом України Про страхування від 07.03.1996 року, Законом України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 1961-IV від 01.07.2004 року, постановою Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ №4 від 01.03.2013 року Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки , ст.ст. 4, 6, 10, 12, 13, 81-83, 141, 247, 263-264, 268 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Магістраль , треті особи: ОСОБА_2, Приватне акціонерне товариство Страхова компанія Перша про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, - задовольнити частково.

Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю Магістраль (ЄДРПОУ 30546237) на користь ОСОБА_1, РНОКПП: НОМЕР_5, різницю між фактичним розміром шкоди та страховим відшкодуванням в сумі 48 512,70 грн. (сорок вісім тисяч п'ятсот дванадцять грн.. 70 коп.).

Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю Магістраль (ЄДРПОУ 30546237) на користь ОСОБА_1, РНОКПП: НОМЕР_5, витрати на проведення експертного дослідження в сумі 2 300,00 грн. (дві тисячі триста грн.. 00 коп.)

Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю Магістраль (ЄДРПОУ 30546237) на користь ОСОБА_1, РНОКПП: НОМЕР_5, моральну шкоду в сумі 10 000,00 грн. (десять тисяч грн.. 00 коп.).

Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю Магістраль (ЄДРПОУ 30546237) на користь ОСОБА_1, РНОКПП: НОМЕР_5, судові витрати в сумі 1 280,00 грн. (одна тисяча двісті вісімдесят грн.. 00 коп.).

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений 03 жовтня 2018 року.

Суддя: В.С. Шавула