Рішення

від 18.12.2018 по справі 554/8016/18

ОКТЯБРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ПОЛТАВИ

Дата документу 18.12.2018 Справа № 554/8016/18

Єдиний унікальний номер справи:554/8016/18

Провадження № 2/554/3200/2018

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

( заочне)

18.12.2018року м.Полтава

Октябрський районний суд м. Полтави в складі: головуючого судді - Бугрія В.М., за участю секретаря судового засідання Сорока Ю.Г. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного підприємства Корнет 2 про стягнення заборгованості по заробітній платі,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до суду з позовом до приватного підприємства Корнет 2 про стягнення заборгованості по заробітній платі, в якій просила стягнути з відповідача на її користь середній заробіток з дня звільнення та до моменту подання позову у сумі 130 000,00 грн., 3% річних та індекс інфляції у розмірі 14 384,52 грн.

Як на підставу позову посилається на те, що з 29.08.2017 року вона працювала у відповідача на посаді провідного інженера. 29.09.2017 її було звільнено з посади на підставі п. 1 ст. 36 КУпАП . При звільнені не було виплачено заробітну плату в повному обсязі, і заборгованість після звільнення залишилася у розмірі 130 000 грн. Тому на підставі ст. 117 КЗпП просить стягнути середній заробіток за весь час затримки виплати заробітної плати за період з часу звільнення до остаточного розрахунку, тобто до моменту подання позову.

Відповідно до ч. 2-6 ст. 19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, серед іншого, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). З огляду на предмет позову, зокрема, те що дана справа є малозначною справою і ціна позову не перевищує пятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, яка підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Обставини справи, що згідно ч. 3 ст. 274 ЦПК України, мають значення для вирішення питання про можливість розгляду справи в порядку спрощеного провадження, також свідчать про наявність підстав для розгляду цієї справи в спрощеному порядку.

Враховуючи викладене, суд вирішив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою суду від 08.10.2018 року у справі відкрито провадження в порядку спрощеного провадження.

Дослідивши і проаналізувавши докази, які містяться в матеріалах справи, суд на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилались як на підставу своїх вимог і заперечень, дійшов наступних висновків.

Зважаючи на те, що справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Відповідно до ст.4 ЦПК України, до суду може звернутись кожна особа за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За вимогами ст. ст.12,81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст.13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 посилалась на невиплату їй підприємством ПП Корнет 2 заробітної плати в сумі 130 000 грн.

Перевіряючи обґрунтованість пред явлених вимог позивачки ОСОБА_1, а також дійсність наявності заборгованості по виплаті заробітної плати, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.55 Конституції України та ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, у тому числі трудових. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України. Способи захисту визначені ст. 16 ЦК України та КЗпП України.

Згідно ч.1 ст.13 ЦПК України,суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених законом випадках.

Справи щодо захисту порушених, оспорюваних або невизнаних прав, свобод чи інтересів, що виникають із трудових відносин, згідно зі ст.19 ЦПК України розглядаються судами у порядку цивільного судочинства за правилами спрощеного позовного провадження.

Конституційне право громадян на оплату праці розглядається як одне з найбільш важливих та пріоритетних засад становлення і розвитку суспільства, ефективний засіб стимулювання працівників та службовців до належного та якісного виконання службових обовязків.

Згідно зі ст.3 КЗпП України, законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Статтею 4 КЗпП України визначено, що законодавство про працю складається з КЗпП України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

Устатті 233 КЗпП Українипередбачено строки звернення до суду за вирішенням трудових спорів: працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки (частина перша); у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Згідно із ст.ст.21, 43 Конституції України, ст.ст.94, 115 КЗпП України, ст.ст.21, 24 Закону України Про оплату праці , кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Відповідно до ч.1 ст.115 КЗпП,заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

В ході судового розгляду встановленим та доведеним є факт того, що ОСОБА_1 відповідно до запису в трудовій книжці № 60535446 була прийнята на роботу на посаду інженера проектно-капітальної роботи ПП Корнет2 згідно наказу № 6 від 29.08.2017 року.

29.09.2017 року була звільнена із займаної посади ПП Корнет 2 на підставі наказу № 11 за угодою сторін згідно п.1 ст . 36 КЗпП України.

Відповідно до ст.ст.13, 81, 83 ЦПК України, кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.82 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст.77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.ч.1,2,4 ст. 95 ЦПК України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Відповідно до ч.6 ст.95 ЦПК України, якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

Керуючись вищевикладеним, суд вважає, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами наявність перед ним заборгованості по заробітній платі. Надані позивачем докази, а саме копія трудової книжки позивачки, направлення на працевлаштування Державної служби зайнятості України Полтавської міськрайонної філії Полтавського ОЦЗ до ПП Конет 2 , та копії форми № 3-ПН ( Інформація про попит на робочу силу ( вакансії) , судом оцінюються критично. При цьому, позивачем також не доведено, розмір заробітної плати позивачки, позивачем зазначена сума заробітної плати 10000 грн., хоча доказів про саме таку заробітну плату позивачем на надано, копія форми № 3-ПН ( Інформація про попит на робочу силу ( вакансії) сама по собі не може свідчити про саме таку заробітну плату.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції про захист пав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (§58 рішення ЄСПЛ від 10.02.2010 року №4909/04 у справі Серянін та інші проти України).

Інші доводи та посилання позивача, суд залишає поза увагою з огляду на відсутність їх значення для вирішення спору.

Таким чином, враховуючи, що позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б беззаперечно свідчили про наявність у ПП Корнет 2 перед нею заборгованості по заробітній платі, натомість, матеріалами справи достовірно підтверджено відсутність такої заборгованості перед позивачем, суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог та відсутність підстав для їх задоволення.

На підставі викладеного керуючись ст.ст.12, 13, 81,89, 141, 164, 263, 264, 265, 280 ЦПК України, -

вирішив:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до приватного підприємства Корнет 2 про стягнення заборгованості по заробітній платі - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду через Октябрський районний суд м. Полтави шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через відповідний суд, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Заочне рішення може бути переглянуте Октябрським районним судом м.Полтави за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана до суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення повного заочного рішення суду.

Відомості про учасників, які брали участь у справі:

позивач:

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1

відповідачі:

Приватне підприємство Корнет 2 , 36000, м.Полтава, вул. Харківська 13А, ЄДРПОУ 31801281.

Рішення суду виготовлено в нарадчій кімнаті в єдиному примірнику.

З текстом рішення суду можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя В.М.Бугрій