АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-ц/793/1961/18Головуючий у 1-й інстанції Шимчик Р.В. Доповідач в апеляційній інстанції Фетісова Т.Л. Категорія: 5
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 грудня 2018 року м. Черкаси
Апеляційний суд Черкаської області в складі колегії суддів цивільної палати:
судді-доповідача Фетісової Т.Л.
суддів Гончар Н.І., Сіренка Ю.В.
секретар Торопенко Н.М.
учасники справи:
позивач (скаржник) - ОСОБА_3,
відповідач - ОСОБА_4,
третя особа - Жашківська державна нотаріальна контора,
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу позивача на рішення Жашківського районного суду Черкаської області від 24.09.2018 (ухвалене у залі судових засідань Жашківського районного суду, повний текст складено 24.09.2018, суддя в суді першої інстанції - Шимчик Р.В.) у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - Жашківська державна нотаріальна контора, про визнання права власності на обов'язкову частку у спадщині та визнання частково недійсним свідоцтва про право на спадщину, :
в с т а н о в и в :
01.02.2017 ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом, яким просив, з урахуванням послідуючого уточнення, визнати за ним право власності на обов'язкову частку у спадщині, яка складається із 1 / 2 частини земельної ділянки, розташованої в адміністративно-територіальних межах Нагірнянської сільської ради Жашківського району з кадастровим НОМЕР_1,цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 2.9656 га, площею частки 0,7414 га, після смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1; визнати частково недійсним свідоцтво про право на спадщину, видане 05.11.2008 Жашківською державною нотаріальною конторою, серії НОМЕР_2, зареєстроване у реєстрі нотаріуса під №4464 на ім'я ОСОБА_4, видане на підставі державного акту на землю серії НОМЕР_3 від 10.07.2009, на майно, яке складається із земельної ділянки, розташованої в адміністративно-територіальних межах Нагірнянської сільської ради Жашківського району з кадастровим НОМЕР_1 в частині визначення розміру частки майна.
В обґрунтування вказав на те, що ІНФОРМАЦІЯ_4 відкрилася спадщина після смерті його матері ОСОБА_5, яка постійно проживала в с. Побійна Жашківського району. Спадкове майно складається із земельної ділянки, розташованої в адміністративно-територіальних межах Нагірнянської сільської ради Жашківського району з кадастровим НОМЕР_1 та цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2.9656 га.
У встановлений законом строк ОСОБА_3 подав заяву про прийняття спадщини після смерті матері. Коли позивач звернувся до державної нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини за свідоцтвом про право на спадщину, то йому стало відомо, що за життя спадкодавець зробила розпорядження, яким заповіла своє майно своїй племінниці - ОСОБА_4, яка 05.11.2008 отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом на спірну земельну ділянку.
Позивач вважає, що він має право на обов'язкову частку у спадщині після смерті матері як інвалід ІІ групи та потерпілий 1-ї категорії від Чорнобильської катастрофи.
Вказані фактичні обставини стали підставами для звернення з цим позовом до суду.
Рішенням Жашківського районного суду Черкаської області від 24.09.2018 позов у справі залишено без задоволення. При цьому суд виходив з того, що позивач при зверненні до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини не надав всі необхідні для цього документи, що перешкодило йому оформити своє право на спадщину, тому в позові йому має бути відмовлено.
Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, позивач подав 12.11.2018 апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить рішення суду першої інстанції скасувати та задовольнити позовні вимоги. Скаржник зазначає, що причиною відмови нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину є відсутність у позивача правовстановлюючих документів, а не недоведеність факту родинних відносин між ним та спадкодавцем, документи з приводу чого позивач надати нотаріусу не зміг. У нотаріальному порядку позивач оформити спадщину не може. Право позивача на обов'язкову частку у спадщині встановлено положеннями ст.1241 ЦК України.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач заперечує проти задоволення апеляційної скарги, просить суд її відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін, оскільки вважає його законним та обґрунтованими.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до положень ч.ч.1, 2, 5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Заслухавши доповідь судді, вивчивши та обговоривши наявні докази по справі, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах вимог та доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступних висновків.
При розгляді справи встановлено, що ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 в с. Побійна Жашківського району, про що в книзі реєстрації смертей 16.02.2008 зроблено відповідний актовий запис №3, місце реєстрації: Нагірнянська сільська рада Жашківського району.
На підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_4 ОСОБА_5 була власником земельної ділянки площею 2.9656 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована: Нагірнянська сільська рада Жашківського району.
Заповітом від 29.06.2006, посвідченим секретарем Нагірнянської сільської ради Жашківського району та зареєстрованим в реєстрі за №125, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, все своє майно заповіла ОСОБА_4
ОСОБА_4 31.03.2008 звернулася із заявою до Жашківської державної нотаріальної контори про прийняття спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_5 тітки - ОСОБА_5 На підставі вказаної заяви у нотаріальній конторі було заведено спадкову справу №302 за 2008 рік. На підставі письмової заяви ОСОБА_4 від 05.11.2008 державним нотаріусом Жашківської районної державної нотаріальної контори Черкаської області видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 05.11.2008 серії НОМЕР_2. Спадкове майно, на яке видане це свідоцтво, складається із земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,9656 гектара в межах згідно з планом, яка розташована на території Нагірнянської сільської ради Черкаської області.
Позивач ОСОБА_3 01.08.2008 також подав заяву про прийняття спадщини, яка залишилася після смерті його матері ОСОБА_6, що померла ІНФОРМАЦІЯ_4. На підставі вказаної заяви у Жашківській державній нотаріальній конторі було заведено спадкову справу №759 за 2008 рік.
Постановою від 21.07.2017 державного нотаріуса Жашківської державної нотаріальної контори Кравчуком І.М. відмовлено ОСОБА_3 у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки заявником не доведено родинні відносини із спадкодавцем та не надано правовстановлюючі документи на спадкове майно.
Крім того, рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 05.12.2017, що набрало законної сили 15.12.2017, встановлено юридичний факт про те, що ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4, та ОСОБА_6 - це одна і та ж особа. А також встановлено, що ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4, є матір'ю ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 (який є позивачем у даній справі).
Позивач на момент відкриття спадщини був інвалідом третьої групи, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_5. Згідно довідки МСЕК серії 10 ААВ позивачу 14.07.2014 визначено другу групу інвалідності.
Також згідно довідки виконкому Нагірнянської сільської ради Жашківського району від 28.04.2009 спадкоємцями за законом ОСОБА_5 є два сини: ОСОБА_8, ОСОБА_3, а племінниця ОСОБА_4- за заповітом.
Такими є фактичні обставини справи. Правовідносини сторін, які виникли з цих обставин, регламентуються наступними правовим нормами.
Відповідно до положень ст.1216 ЦК України (тут і далі норми ЦК приведено в редакції, яка діяла на момент відкриття спадщини у 2008 році) спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців); ст. 1217 ЦК України - спадкування здійснюється за заповітом або за законом; ст. 1218 ЦК України - до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті; ч.1 ст.1220 ЦК України - спадщина відкривається внаслідок смерті особи.
Статтею 1233 ЦК України передбачено, що заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.
Відповідно до ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Порядок прийняття спадщини регламентується наступним чином.
Згідно ч.ч.1, 2 ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.
Частиною 1 статті 1270 ЦК України передбачено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ч.1 ст.1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.
Спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину, що передбачено ч. 1 ст. 1296 ЦК України.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 1241 ЦК України, зокрема, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця незалежно від змісту заповіту спадкують половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов'язкова частка).
Згідно рішення Конституційного Суду України від 11.02.2014 у справі №1-рп/2014 в аспекті конституційного звернення положення ч.1 ст.1241 ЦК України щодо права повнолітніх непрацездатних дітей спадкодавця на обов'язкову частку у спадщині необхідно розуміти так, що таке право мають, зокрема, повнолітні діти спадкодавця, визнані інвалідами в установленому законом порядку, незалежно від групи інвалідності.
Також в п.19 постанови Пленуму ВСУ Про судову практику у справах про спадкування судам роз'яснено, що при визначенні розміру обов'язкової частки в спадщині враховуються всі спадкоємці за законом першої черги, увесь склад спадщини, зокрема, право на вклади в банку (фінансовій установі), щодо яких вкладником було зроблено розпорядження на випадок своєї смерті, вартість речей звичайної домашньої обстановки та вжитку, вартість заповідального відказу. За згодою особи, яка має право на обов'язкову частку у спадщині, належна їй частка визначається з майна, не охопленого заповітом. У разі незгоди ця частка визначається з усього складу спадщини.
Тобто, при обчисленні розміру обов'язкової частки слід ураховувати всіх спадкоємців за законом, які б могли спадкувати, якщо б порядок спадкування не був би змінений заповітом.
У разі порушення права спадкоємців на обов'язкову частку у спадщині суд може вирішувати питання про недійсність свідоцтва про право на спадщину лише в тій частині, яка складає обов'язкову частку.
Таким чином, з урахуванням викладених вище фактичних обставин справи, встановлених судом, колегія суддів констатує, що позивач є спадкоємцем першої черги стосовно спадщини, яка відкрилася внаслідок смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 його матері ОСОБА_5 Позивач прийняв спадщину у встановлений законом строк згідно його заяви від 01.08.2008. На момент відкриття спадщини позивач був інвалідом третьої групи, отже в силу вимог ст. 1241 ЦК України він має право на обов'язкову частку у спадщині, яка відкрилася після смерті його матері. Розмір частки позивача у спадщині становить половину від того, що б він міг одержати, якби спадкування здійснювалося за законом, з урахуванням всіх наявних спадкоємців за законом першої черги, тобто 1 / 4 частина майна, так як до цього кола спадкоємців мають входити два сина спадкодавця.
При цьому апеляційний суд не може погодитися з висновками суду першої інстанцій в цій справі про те, що позовні вимоги у справі слід залишити без задоволення у зв'язку з ненаданням позивачем при зверненні до нотаріуса всіх необхідних документів, адже відповідне право на спадщину позивача за таких обставин має бути захищеним у судовому порядку.
Більш того, сторона відповідача ОСОБА_4 взагалі заперечує наявність у позивача права на спадщину, що свідчить про наявність у сторін спору про право цивільне, який може бути вирішено лише у судовому порядку, що також виключає можливість позивача на отримання своєї частини у спадковому майні у нотаріальному порядку.
Тут слід врахувати, що згідно п.23 постанови Пленуму ВСУ Про судову практику у справах про спадкування свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Також згідно п.19 вищевказаної постанови Пленуму ВСУ у разі порушення права спадкоємців на обов'язкову частку у спадщині суд може вирішувати питання про недійсність свідоцтва про право на спадщину лише в тій частині, яка складає обов'язкову частку.
Отже у разі визнання за позивачем у справі права власності на обов'язкову частку у спадщині, свідоцтво про право на спадщину, видане іншому спадкоємцеві, має бути визнаним недійсним в частині спадщини, на яку визнано право власності за позивачем, що свідчить про обґрунтованість відповідних позовних вимог у справі.
Відповідно до ст. 376 ЦПК України підставою для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Таким чином рішення Жашківського районного суду Черкаської області від 24.09.2018 у цій справі слід скасувати у зв'язку з неправильним застосуванням судом норм матеріального права - ст. 1241 ЦК України, та прийняти постанову про часткове задоволення позовних вимог.
На підставі ч. 13 ст. 141 ЦПК України у зв'язку із частковим задоволенням апеляційної скарги та позовних вимог у справі на 50 % з відповідача на користь державного бюджету, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору як інвалід другої групи на підставі п.9 ч.1 ст.5 ЗУ Про судовий збір , слід стягнути судовий збір у розмірі 50 % за розгляд цієї справи в судах першої та апеляційної інстанцій, а решту судового збору- віднести за рахунок держави.
Відповідно до п.6 ч.2 ст.4 ЗУ Про судовий збір за подання апеляційної скарги на рішення суду сплачується 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Згідно положень ч.1 ст.4 ЗУ Про судовий збір судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (в даному випадку це 1762,00 грн., оскільки позовні вимоги уточнено у 2018 році); п.п.1, 2 ч.2 ст.4 ЗУ Про судовий збір - за подання до суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 0,4 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а позовної вимоги майнового характеру - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Предметом позову є майнова вимога про визнання права власності на майно, загальною вартістю 46349,97 грн. (половина від вартості земельної ділянки), та немайнова вимога про визнання частково недійсним свідоцтва про право на спадщину, отже розмір судового збору визначається за такою формулою: (1762,00 * 0,4 (мінімальна ставка за майновою вимогою) + 1762,00 * 0,4 (немайнова вимога) * 50 % = 704,80 грн. - суд першої інстанції, 1409,60 грн. * 150% * 50% = 1057,20 грн. - суд апеляційної інстанції, а всього - 1762,00 грн.
Керуючись ст. ст. 141, 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,
п о с т а н о в и в :
апеляційну скаргу - задовольнити частково.
Рішення Жашківського районного суду Черкаської області від 24.09.2018 у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - Жашківська державна нотаріальна контора, про визнання права власності на обов'язкову частку у спадщині та визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину - скасувати.
Позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання права власності на обов'язкову частку у спадщині та визнання частково недійсним свідоцтва про право на спадщину - задовольнити частково.
Визнати за ОСОБА_3 право власності на 1 / 4 частини земельної ділянки, розташованої в адміністративно-територіальних межах Нагірнянської сільської ради Жашківського району Черкаської області з кадастровим НОМЕР_1, цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 2.9656 га, площею частки 0,7414 га, як обов'язкову частку в порядку спадкування після смерті ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 року.
Визнати частково недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом, видане 05.11.2008 Жашківською державною нотаріальною конторою, серії НОМЕР_2, зареєстроване у реєстрі нотаріуса під №4464 на ім'я ОСОБА_4, видане на підставі державного акту на землю серії НОМЕР_3 від 10.07.2009, в розмірі ? частини спадкового майна, яке складається із земельної ділянки, розташованої в адміністративно-територіальних межах Нагірнянської сільської ради Жашківського району Черкаської області з кадастровим НОМЕР_1, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 2.9656 га,
У задоволенні решти позовних вимог у справі - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь державного бюджету України 1762,00 грн. судового збору.
Постанова апеляційного суду набирає чинності з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення в порядку та за умов, визначених цивільним процесуальним законодавством.
Повну постанову складено 27.12. 2018 року.
Суддя-доповідач
Судді
Суд | Апеляційний суд Черкаської області |
Дата ухвалення рішення | 26.12.2018 |
Оприлюднено | 03.01.2019 |
Номер документу | 78974230 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Апеляційний суд Черкаської області
Фетісова Т. Л.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні