Постанова

від 10.02.2010 по справі 2а-586/10/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

 ЛЬВІВСЬКИЙ  ОКРУЖНИЙ  АДМІНІСТРАТИВНИЙ  СУД

справа №2а-586 / 10/1370

П О С Т А Н О В А

 І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

10 лютого 2010 року                                                        

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді                         Мартинюка В.Я.

при секретарі                         Новосад В.М.

з участю представників:    

від позивача  – Івасиків Х.О.,

від відповідача – не з’явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України у Сколівському районі Львівської області до Малого приватного виробничо-торговельного підприємства (надалі МПВТП) «Рувомар» про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в :

Управління Пенсійного фонду України у Сколівському районі Львівської області звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом про стягнення з МПВТП «Рувомар» 5607 грн. 23 коп. заборгованості по страхових внесках на загальнообов‘язкове державне пенсійне страхування.

    Позовні вимоги мотивовані тим, зокрема, що 5607 грн. 23 коп. заборгованість по страхових внесках на загальнообов‘язкове державне пенсійне страхування відповідача підтверджується поданими відповідачем звітами та рішеннями про застосування фінансових санкцій. Також, позовна заява мотивована нормами Закону України „Про загальнообов‘язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 року (з наступними змінами та доповненнями), Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальникими та застрахованими особами внесків на загальнообов‘язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року №21-1.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з наведених вище міркувань.

  Відповідач в судове засідання не з’явився, не повідомив суд про причини неявки хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду спору (повідомлення про вручення поштового відправлення №1657), а тому, справа розглядається у його відсутності, на підставі ч.2 ст.128 КАС України.

Заслухавши представника позивача, дослідивши наявні у справі докази та давши їм оцінку, суд виходив з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.15 Закону України “Про загальнообов‘язкове державне пенсійне  страхування” № 1058-ІV від 09.07.2003 року, платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, зокрема, підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.

Як вбачається з Розрахунків суми страхових внесків на загальнообов‘язкове державне пенсійне страхування відповідачем обрано загальну систему оподаткування.

Пунктом 4 частини 2 статті 17 цього ж Закону передбачено, що страхувальник зобов'язаний  подавати звітність територіальним органам Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом.

В матеріалах справи наявні Розрахунки сум страхових внесків на загальнообов‘язкове державне пенсійне страхування, в рядку 8 яких визначено суму страхових внесків, які підлягають сплаті, зокрема, за жовтень 2009 року – 942 грн. 30 коп., за листопад 2009 року – 1061 грн. 98 коп., за вересень 2009 року – 709 грн. 28 коп., за серпень 2009 року – 739 грн. 20 коп., за липень 2009 року – 704 грн. 00 коп., за червень 2009 року- 00 грн. 00 коп., за травень – 695 грн. 20 коп., за квітень 2009 року – 916 грн. 96 коп.

Згідно п.6 ст.20 згаданого Закону,  страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

  У відповідності до вимог ч.8 та ч.9 ст.106 згаданого Закону, на недоїмку нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу, а за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф залежно від строку затримки платежу в розмірі:

10 відсотків своєчасно не сплачених зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 30 календарних днів включно;

20 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 90 календарних днів включно;

50 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати понад 90 календарних днів.

Таким чином, позивачем були  прийняті рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені  за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страховальниками або органом Пенсійного фонду за №282  від 25.09.2009 року яким до  відповідача застосовано штраф в розмірі 250 грн. 22 коп. та нараховано  пеню в сумі 506 грн. 21 коп. та за №283 від 25.09.2009 року яким до  відповідача застосовано штраф в розмірі 14 грн. 46 коп. та нараховано  пеню в сумі 31 грн. 26 коп.  

За наведених обставин, суд вважає що позов є підставний і обґрунтований, а тому підлягає до задоволення.

Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст.94 КАС України, зокрема, частин 2 та 4, судові витрати у формі судового збору, з відповідача не належить стягувати.

Враховуючи наведене, та керуючись ст.ст. 51, 71, 86, 94, 158, 160, 162, 163, 167, 258 КАС України, суд -  

П О С Т А Н О В И В:

1.     Позов задовольнити.

2.  Стягнути з Малого приватного виробничо-торговельного підприємства «Рувомар» (код ЄДРПОУ 22390645), що знаходиться за адресою: Львівська область, Сколівський район, с.Крушельниця на користь Управління Пенсійного фонду України у Сколівському районі Львівської області, що знаходиться за адресою: Львівська область, м.Сколе, вул.Стрийська,30а (код ЄДРПОУ 22390846) 5607 грн. 23 коп. заборгованості по страхових внесках на загальнообов‘язкове державне пенсійне страхування.

3. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

4. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 10 лютого 2010 року.

      Суддя                                                                   В.Я.Мартинюк