Постанова

від 28.12.2018 по справі 910/8220/18

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@nag.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" грудня 2018 р. Справа№ 910/8220/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Мартюк А.І.

суддів: Калатай Н.Ф.

Зубець Л.П.

за участю представників: не викликались

розглянувши апеляційну

скаргу Міністерства оборони України

на рішення Господарського суду міста Києва від 17.08.2018

у справі № 910/8220/18 (суддя Мудрий С.М.)

за позовом Приватного акціонерного товариства „Айбокс Банк"

до Міністерства оборони України

про стягнення 102 443,65 грн.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду міста Києва надійшла позовна заява приватного акціонерного товариства "Айбокс Банк" до Міністерства оборони України про стягнення 102 443,65 грн.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що 13.07.2017 року позивачем видано гарантію №933-0716/LSK3 (за вих. №1104БТ/041-15405-04) у зв'язку з участю ТОВ Трикотажний комбінат "Лісова казка" у відборі учасників на закупівлю, яке проводило Міністерство оборони України.

У зв'язку з настанням гарантійного випадку: непідписання учасником, який став переможцем переговорної процедури закупівлі, позивачем на виконання умов гарантії 28.09.2016 року сплачено відповідачу 75 915,00 грн.

Проте, позивачу стало відомо, що постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 08.11.2016 року у справі №826/11933/16 визнано незаконним та скасовано рішення тендерного комітету Міністерства оборони України щодо визнання ТОВ Трикотажний комбінат "Лісова казка"переможцем переговорної процедури закупівлі.

У зв'язку з вищезазначеним, позивач звернувся в суд з вимогами про стягнення з відповідача безпідставно набутих кошті в розмірі 75 915,00 грн. та процентів за користування чужими коштами в розмірі 26 528,65 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.08.2018 у справі №910/8220/18 позов задоволено. Стягнуто з Міністерства оборони України на користь Приватного акціонерного товариства "Айбокс Банк" 75 915,00 грн. безпідставно набуті грошові кошти, 26 528,65 грн. проценти за користування грошовими коштами та 1 762,00 грн. судового збору.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Міністерство оборони України звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва 17.08.2018 у справі №910/8220/18 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовної заяви Приватного акціонерного товариства „Айбокс Банк" в повному обсязі.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального права, що призвело до прийняття невірного рішення.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями апеляційну скаргу відповідача 17.09.2018 передано на розгляд судді Київського апеляційного господарського суду Скрипці І.М., сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Скрипка І.М., судді Гончаров С.А., Шаптала Є.Ю.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.09.2018 р. апеляційну скаргу Міністерство оборони України на рішення Господарського суду міста Києва від 17.08.2018 у справі №910/8220/18 залишено без руху. Міністерству оборони України було надано строк 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення недоліків шляхом подання до Київського апеляційного господарського суду доказів сплати судового збору в сумі 2643,00 грн. та заяви про поновлення строку.

25.09.2018р. через управління автоматизованого документообігу суду та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від відповідача надійшла заява про усунення недоліків, а саме долучення до матеріалів апеляційної скарги доказів сплати судового збору в сумі 2643,00 грн.

27.09.2018р. через управління автоматизованого документообігу суду та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від відповідача надійшла заява про усунення недоліків, а саме клопотання про поновлення пропущеного строку на оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 17.08.2018 у справі №910/8220/18.

Указом Президента України "Про ліквідацію апеляційних господарських судів та утворення апеляційних господарських судів в апеляційних округах" № 454/2017 від 29.12.2017ліквідовано Київський апеляційний господарський суд.

Згідно ч. 6 ст. 147 Закону України "Про судоустрій та статус суддів", у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті "Голос України" повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

03.10.2018 року в газеті "Голос України" № 185(6940) опубліковано повідомлення про початок роботи Північного апеляційного господарського суду з 03.10.2018 року.

Частиною 5 ст. 31 ГПК України передбачено, що у разі ліквідації або припинення роботи суду справи, що перебували у його провадженні, невідкладно передаються до суду, визначеного відповідним законом або рішенням про припинення роботи суду, а якщо такий суд не визначено - до суду, що найбільш територіально наближений до суду, який ліквідовано або роботу якого припинено.

Актом прийняття-передачі судових справ від 02.10.2018 року справу № 910/8220/18 передано до Північного апеляційного господарського суду.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.10.2018 року, справу № 910/8220/18 передано на розгляд колегії суддів у складі: Мартюк А.І. - головуюча суддя; судді - Калатай Н.Ф., Зубець Л.П.

Згідно з ч. 2 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 8, 9, 12, 18,31, 32, 33, 34 частини першої статті 255 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 1, п 6 ст. 255 ГПК України, окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції: про повернення заяви позивачеві (заявникові).

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.10.2018р. у справі № 910/8220/18 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Міністерства оборони України на рішення Господарського суду міста Києва від 17.08.2018 у справі № 910/8220/18.

Частиною 2 ст. 270 ГПК України встановлено, що розгляд справ у суді апеляційної інстанції починається з відкриття першого судового засідання або через п'ятнадцять днів з дня відкриття апеляційного провадження, якщо справа розглядається без повідомлення учасників справи.

Статтями 269 , 270 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши апеляційну скаргу, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду встановила наступне.

13 липня 2016 р. Приватним акціонерним товариством Айбокс Банк (далі - AT Айбокс Банк ) була видана Гарантія № 933-0716/LSK3 (за вих. № 1104БТ/041-15405- 04) у зв'язку з участю Товариства з обмеженою відповідальністю Трикотажний комбінат ЛІСОВА КАЗКА (далі - ТОВ ТК Лісова Казка або Третя особа) у відборі учасників на закупівлю капелюхів та наголовних уборів (капелюхи та головні убори): код за ДК- 016:2010 - 14.19.4 - капелюхи та наголовні убори; код за ДК 021:2015-18440 - капелюхи та головні убори: Лот № 2 - Шапка зимова, вид 2, згідно оголошення № UA-2016-06-17- 000426-с про проведення відбору учасників на закупівлю капелюхів та наголовних уборів (капелюхи та головні убори), затвердженого протоколом засідання тендерного комітету від 29.06.2016 № 75/264/2, оприлюдненого на веб-порталі Уповноваженого органу, які оголосило та проводило Міністерство оборони України (далі - МОУ або Відповідач), місцезнаходження якого: Повітрофлотський проспект, 6, м. Київ, 03168, дата проведення 15 липня 2016 року, (надалі - Гарантія).

Як встановлено судом, 22.09.2016р. банк отримав вимогу від 20.09.2016 №286/2/6828 (далі - Вимога) за підписом Директора Департаменту державних закупівель та постачання - матеріальних ресурсів Міністерства оборони України, полковника ОСОБА_3 щодо перерахування коштів згідно Гарантії у сумі 75 915,00 грн. (сімдесят п'ять тисяч дев'ятсот п'ятнадцять гривень 00 коп.). Підставою сплати (перерахування) цієї суми у Вимозі вказано настання гарантійного випадку, а саме: непідписання учасником, який став переможцем переговорної процедури закупівлі, договору про закупівлю по закупівлі капелюхів та заголовних уборів (капелюхи та головні убори): код за ДК-016:2010 - 14.19.4 - капелюхи та наголовні убори; код за ДК 021:2015-18440 - капелюхи та головні убори за лотом №2 - шапка зимова, вид 2, згідно оголошення № UA-2016-06-17-000426-с про проведення відбору учасників на закупівлю капелюхів та наголовних уборів (капелюхи та головні убори), затвердженого протоколом засідання тендерного комітету від 29.06.2016 № 75/264/2.

У встановлений Гарантією строк, протягом 5 банківських днів, а саме: 28.09.2016 Банком було перераховано Міністерству оборони України за вказаними у Вимозі реквізитами (рах. № 37118201003192 в Державній казначейській службі України, м. Київ, МФО (код банку) 820172) суму згідно Гарантії в повному обсязі (75 915,00 грн.) з призначенням платежу: Спл. за гар. вип. зг. гар. вид. ТОВ ТК ЛІСОВА КАЗКА (за вих.№1104БТ/041-15405-04) зг. вим. Міністерства оборони України від 20.09.2016 за №286/2/6828. без ПДВ .

Однак, з матеріалів справи вбачається, що постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 08.11.2016 р. у справі № 826/11933/16 було визнано незаконним та скасовано рішення тендерного комітету Міністерства оборони України щодо визнання товариства з обмеженою відповідальністю Трикотажний комбінат "Лісова Казка" (код ЄДРПОУ 30349318) переможцем переговорної процедури закупівлі капелюхів та наголовних уборів (капелюхи та головні убори): шапка зимова, вид 2 (лот 2), яке оформлено протоколом засідання тендерного комітету Міністерства оборони України щодо проведення процедури закупівлі капелюхів та наголовних уборів (капелюхи та головні убори) від 27 липня 2016 року №75/264/40.

Рішення суду № 826/11933/16 набуло законної сили та оскаржене не було, що підтверджується ухвалами Київського апеляційного адміністративного суду від 09.02.2017 та від 22.03.2017 по справі № 826/11933/16.

Відповідно до ч. 1 ст. 255 КАС України (в редакції чинній станом на 08.11.2016) постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Таким чином, у зв'язку з вищевказаною постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 08.11.2016 р. у справі № 826/11933/16, якою визнано незаконним та скасовано рішення тендерного комітету Міністерства оборони України щодо визнання Товариства з обмеженою відповідальністю Трикотажний комбінат "Лісова Казка" (код ЄДРПОУ 30349318) переможцем переговорної процедури закупівлі капелюхів та заголовних уборів (капелюхи та головні убори): шапка зимова, вид 2 (лот 2), яке оформлено протоколом засідання тендерного комітету Міністерства оборони України щодо проведення процедури закупівлі капелюхів та наголовних уборів (капелюхи та головні убори) від 27 липня 2016 року №75/264/40, відсутні (відпали) правові підстави для сплати коштів на користь Міністерства оборони України згідно Вимоги (відсутні (відпали) підстави для настання гарантійного випадку).

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 08.11.2016 р. у справі № 826/11933/16 з'ясовано, що замовником допущено протиправну бездіяльність, так як позивача (ТОВ ТК Лісова Казка ) допущено до подальшого конкурентного відбору учасників.

Також постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 08.11.2016 р. у справі №826/11933/16 встановлено, що наслідком вказаної бездіяльності Відповідача (МОУ) стало визнання переможцем переговорної процедури закупівлі капелюхів та наголовних уборів (капелюхи та головні убори): шапка зимова, вид 2 (4 лоти) та прийняття рішення про укладення договору з учасником по лоту 2 - Позивачем (ТОВ ТК Лісова Казка ) щодо закупівлі капелюхів та наголовних уборів (капелюхи та головні убори): шапка зимова, вид 2 з кількості 25000 штук за ціною 152500,00 грн. Вказане рішення оформлено протоколом засідання тендерного комітету Міноборони України щодо проведення процедури закупівлі капелюхів та наголовних уборів (капелюхи та головні убори) від 27 липня 2016 року №75/264/10.

На підставі вищевикладеного в постанові від 08.11.2016 р. у справі № 826/11933/16 Окружний адміністративний суд м. Києва прийшов до висновку, що протиправні діяння Відповідача (МОУ) не можуть мати правомірних наслідків, а тому Окружний адміністративний суд м. Києва приходить до висновку про обґрунтованість заявлених Позивачем (ТОВ ТК Лісова Казка ) вимог про визнання незаконним та скасування оскаржуваного рішення.

Враховуючи вищевказаний висновок Окружного адміністративного суду м. Києва, за твердженням позивача, котре не спростоване відповідачем, правові наслідки у вигляді сплати гарантійного забезпечення у розмірі 75 915,00 грн. Банком Міністерству оборони України є неправомірним, а, тому безпідставно отримані МОУ 75 915,00 грн. протиправно не повертаються МОУ на законну вимогу Банку про повернення вищевказаних коштів.

Частиною 4 ст. 75 ГПК України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Враховуючи вищевикладене встановлені постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 08.11.2016 р. у справі № 826/11933/16 факти мають обов'язкову силу для даної справи та не підлягають повторному доказуванню.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Виходячи з системного аналізу зазначеної норми, суд дійшов висновку, що зобов'язання у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави породжується наявністю таких юридичних фактів: 1) набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої; 2) відсутність для цього правових підстав, або коли така підстава згодом відпала.

Приписами ст. ст. 11 , 202 Цивільного кодексу України унормовано, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

З огляду наведеного, а також враховуючи відсутність між сторонами будь-яких господарських правовідносин, на підставі яких у позивача існує обов'язок по перерахуванню відповідачу грошових коштів, в тому числі у якості оплати гарантії №933-0716/LSK3, суд дійшов висновку, що відповідач є особою, яка набула майно (грошові кошти) без достатньої правової підстави у розумінні ст. 1212 ЦК України , і, як наслідок, зобов'язана повернути позивачу це майно (кошти).

Відповідно до ст. 1213 ЦК України , набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно.

Стаття 598 ЦК України встановлює, що зобов'язання припиняється на підставах, встановлених договором або законом.

Банк звертався до МОУ з претензією щодо повернення безпідставно набутих коштів вих. № 1826/12-6/6-01 від 15.11.2017 та вимогою про повернення в 10- денний строк з дня отримання цієї Претензії безпідставно набутих коштів у сумі 75 915,00 грн. Проте дана вимога була залишена Відповідачем без задоволення і без належної відповіді, станом на момент звернення з цим позовом до суду безпідставно утримувані Відповідачем кошти до Банку не повернуті. Тому Банк повторно звернувся до Відповідача з претензією про повернення безпідставно утримуваних коштів з урахуванням процентів, проте, дана претензія також була залишена Відповідачем без відповіді.

Відповідачем доказів повернення позивачу безпідставно набутих грошових коштів в сумі 75 915,00 грн. до суду не надано, в матеріалах справи такі докази відсутні.

На підставі викладеного, позовні вимоги в частині стягнення з Міністерства оборони України безпідставно набутих грошових коштів в сумі 75 915,00 грн. є обґрунтованими, повністю підтвердженими матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Окрім того, у відповідності до ст. 526, 1048, 1214 ЦК України позивачем нараховані проценти у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за користуванням чужими грошовими коштами у розмірі 26 528,65 грн за період з 23.03.2017 по 13.06.2018.

Позивач, посилаючись на норми ст.ст. 536 та ч. 2 ст. 1214 ЦК України, зазначив про можливість стягнення з відповідача процентів за користування чужими грошовими коштами на рівні облікової ставки Національного банку України, застосовуючи за аналогією закону (ст. 8 ЦК України) приписи ст. 1048 ЦК України.

Відповідно до статті 1212 ЦК особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно; особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

На порушення цієї норми відповідач станом на день подання позовної заяви не повернув сплачені позивачем гроші.

Згідно із частиною другою статті 1214 ЦК у разі безпідставного одержання чи збереження грошей нараховуються проценти за користування ними (стаття 536 цього Кодексу).

Відповідно до статті 536 ЦК за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами; розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Термін користування чужими коштами може використовуватися у двох значеннях. Перше - це одержання боржником (як правило, за плату) можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу. Друге значення - прострочення грошового зобов'язання, коли боржник повинен сплатити гроші, але неправомірно не сплачує їх.

Відносини щодо сплати процентів за одержання боржником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу врегульовані законодавством.

Зокрема, відповідно до частини першої статті 1048 ЦК позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором; якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Такі ж правила щодо сплати процентів застосовуються до кредитних відносин в силу частини другої статті 1054 ЦК та до відносин із комерційного кредиту в силу частини другої статті 1057 ЦК.

Сторони також мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). При цьому відповідно до частини другої статті 628 ЦК до відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору. Тому, зокрема, якщо одна сторона має сплатити іншій певну суму грошових коштів, але сторони досягли згоди про відстрочення сплати такої суми, то розмір процентів, що підлягає сплаті боржником за період, на який надана відстрочка, визначається за правилами статті 1048 ЦК.

Наслідки прострочення грошового зобов'язання, коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх, також врегульовані законодавством. У цьому разі відповідно до частини другої статті 625 ЦК боржник зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки законодавством встановлені наслідки як надання можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу, так і наслідки прострочення грошового зобов'язання, коли боржник повинен сплатити гроші, але неправомірно не сплачує їх, то підстави для застосування аналогії закону відсутні.

Отже, висновок позивача про необхідність застосовувати до спірних відносин положення частини першої статті 1048 Цивільного кодексу України за аналогією закону, аби визначити розмір процентів, є помилковими, бо, по-перше, у цій справі йдеться про неправомірну поведінку боржника (в той час як частина 1 статті 1048 ЦК застосовується у випадку правомірної поведінки), а по-друге, у законодавстві немає прогалини у цій частині.

Зазначена правова позиція викладена в Постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 910/10156/17.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог щодо стягнення з відповідача 26 528,65 грн за користування чужими грошовим коштами.

Як передбачено ч. 1 ст. 277 ГПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення Господарського суду міста Києва від 17.08.2018р. у справі № 910/8220/18 підлягає скасуванню в частині стягнення процентів за користування грошовими коштами в розмірі 26 528,65 грн., з прийняттям в цій частині нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст. 270, 275, 277, 281, 282 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Міністерства оборони України залишити без задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 17.08.2018р. у справі № 910/8220/18 скасувати частково: а саме в частині стягнення процентів за користування грошовими коштами в розмірі 26 528,65 грн., в цій частині прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.

3. Стягнути з Приватного акціонерного товариства „Айбокс Банк" на користь Міністерства оборони України 1 955,82 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

4. Матеріали справи № 910/8220/18 повернути до Господарського суду міста Києва.

5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах в порядку і строки, визначені в ст. 288 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя А.І. Мартюк

Судді Н.Ф. Калатай

Л.П. Зубець