Рішення

від 18.12.2018 по справі 1640/3040/18

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2018 року м. ПолтаваСправа № 1640/3040/18

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Єресько Л.О.,

за участю:

секретаря судового засідання - Фрідманн Н.А.,

представників позивача - Компанця Б.Ю., Циганкової І.І.,

представника відповідача - Пухлікова К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Комунального підприємства "Кременчуцький міжрайонний навчально-курсовий комбінат" до Управління Держпраці у Полтавській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу, -

В С Т А Н О В И В:

31 серпня 2018 року Комунальне підприємство "Кременчуцький міжрайонний навчально-курсовий комбінат" (надалі - позивач або КП "Кременчуцький міжрайонний навчально-курсовий комбінат") звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління Держпраці у Полтавській області (надалі - відповідач) про визнання протиправною та скасування постанови Управління Держпраці у Полтавській області від 10 серпня 2018 року № ПЛ 1558/150/АВ/П/ТД-ФС, якою на Комунальне підприємство "Кременчуцький міжрайонний навчально-курсовий комбінат" накладено штраф у розмірі 223 380 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог посилалися на незгоду із висновками акту інспекційного відвідування відповідача від 25.07.2018 № ПЛ 1558/150/АВ про порушення позивачем норм ч. 3 ст. 24 КЗпП України стосовно допущення викладачів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу. Пояснювали, що між позивачем та вказаними викладачами були укладені цивільно - правові угоди, а висновки інспекційного відвідування зроблені без аналізу характеру та змісту виконаної роботи, без належної оцінки вищевказаних цивільно-правових договорів та правовідносин між згаданими викладачами та комбінатом, а також невірного тлумачення правових норм.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 04.09.2018 позовну заяву було залишено без руху через невідповідність вимогам статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалою від 03.09.2018 заяву КП "Кременчуцький міжрайонний навчально-курсовий комбінат" про забезпечення позову повернуто без розгляду на підставі ч. 7 ст. 154 КАС України через невідповідність вимогам ст. 152 цього ж Кодексу.

17.09.2018 до суду повернувся не врученим конверт із направленою позивачу ухвалою про залишення позову без руху. Приймаючи до уваги ту обставину, що відмітка установи поштового зв'язку на конверті свідчила, що конверт не вручався адресату, а повернутий "Д. за м.о." (а.с. 71-72), то судом повторно направлено означену ухвалу позивачу після перевірки адреси місцезнаходження у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (а.с. 73-77), яка отримана останнім 05.10.2018 (а.с. 79).

17.10.2018 до суду на виконання вимог ухвали про залишення позову без руху КП "Кременчуцький міжрайонний навчально-курсовий комбінат" подано позовну заяву із усунутими недоліками (здано на пошту згідно поштового штемпеля 12.10.2018 - а.с. 91), тобто в строк, встановлений в ухвалі суду про залишення позову без руху, а саме протягом 10 днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 18.10.2018 позовна заява була прийнята судом до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі № 1640/3040/18, справу постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження із призначенням підготовчого судового засідання.

Також відповідно до витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду на розгляд судді Єресько Л.О. 18.10.2018 передано заяву КП "Кременчуцький міжрайонний навчально - курсовий комбінат" про забезпечення адміністративного позову.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 18.10.2018 означена заява була задоволена, позов забезпечено шляхом зупинення дії постанови Управління Держпраці у Полтавській області від 10.08.2018 № ПЛ1558/150/АВ/П/ТД-ФС про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами на Комунальне підприємство "Кременчуцький міжрайонний навчально - курсовий комбінат" у розмірі 223 380,00 грн та зупинити стягнення на підставі даної постанови до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі № 1640/3040/18 (а.с. 93-94).

02.11.2018 через канцелярію суду Управлінням Держпраці у Полтавській області подано відзив на позовну заяву, де останнім зазначено, що за наслідками дослідження характеру та змісту виконуваної роботи, згідно наданих під час інспектування цивільно-правових договорів, правовідносини між курсовим комбінатом та викладачами ОСОБА_4 і ОСОБА_5 носять ознаки саме трудових відносин, а укладені цивільно - правові угоди маскують дійсні відносини між сторонами, що є перешкодою реалізації працівником права на працю.

22.11.2018 КП "Кременчуцький міжрайонний навчально - курсовий комбінат" через канцелярію суду подано відповідь на відзив, де зазначено, що єдиною підставою, за якою відповідач вважає договори, укладені між позивачем та викладачами для проведення навчань, трудовими є кількість навчальних годин занять, проведених кожним викладачем, загальна кількість яких перевищує 240 годин на рік. При цьому відповідач не звернув увагу на той факт, що загальна кількість навчальних годин складається із навчальних годин за окремими спеціальностями, тривалість яких за кожною спеціальністю становить менше 240 годин на рік і визначена навчальною програмою за кожною спеціальністю окремо. Підсумований облік загальної кількості начитаних годин кожним викладачем, здійснений відповідачем є хибним. У трудовому законодавстві згідно ст. 61 КЗпП України він допускається на безперервно діючих підприємствах, яким не є КП Кременчуцький міжрайонний навчально-курсовий комбінат . Цивільний кодекс не передбачає підсумований облік часу, протягом якого особа виконує роботу, передбачену предметом цивільно-правових договорів на одному підприємстві або установі за декількома цивільно-правовими договорами. Викладацька діяльність ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не мала характеру регулярної роботи, оскільки вони залучалися для проведення навчань після формування відповідної групи слухачів на час визначений навчальною програмою (а.с. 147-151).

В судовому засіданні представники позивача вимоги позовної заяви підтримали, просили їх задовольнити.

Представник відповідача заперечував проти вимог позовної заяви, просив відмовити у їх задоволенні.

Заслухавши пояснення представників позивача та представника відповідача, дослідивши наявні у справі письмові докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини.

У період з 24.01.2018 по 25.07.2018 інспектором праці Управління Держпраці у Полтавській області Гриценко Г.Г. проведено інспекційне відвідування Комунального підприємства Кременчуцький міжрайонний навчально-курсовий комбінат , за наслідками якого складено акт від 25.07.2018 № ПЛ1558/150/АВ (а.с. 12-26).

За змістом акту встановлено порушення, зокрема, ч. 3 ст. 24 Кодексу законів про працю України.

Частиною 3 статті 24 Кодексу законів про працю України встановлено, що працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Так, згідно договорів підряду від 01.03.2018 № 3-03-18 (протягом березня місяця) та від 01.04.2018 № 1-04-18 (протягом квітня місяця) ОСОБА_4 зобов'язується проводити навчання груп за спеціальностями: - водій навантажувача; - машиніст автокрану; - персонал, який обслуговує паперові та водогрійні котли, - персонал, який обслуговує ВПМ, керовані з підлоги; - машиніст котлів на твердому паливі; - оператор АЗС; - слюсарі; - апаратник оброблення зерна; - машиніст зернових навантажувальних та розвантажувальних робіт; - персонал, який використовує в своїй роботі інструменти та пристрої; - стропальники.

Відповідно до протоколів засідань комісії по перевірці знань за визначеними у навчальних планах напрямках (від 02.03.2018 № 42-03-18, від 05.03.2018 № 43-03-18, від 05.03.2018 № 44-03-18, від 12.03.2018 № 46-03-18, від 12.03.2018 № 47-03-18, від 12.03.2018 № 48-03-18, від 15.03.2018 № 50-03-18, від 02.04.2018 № 64-04-18, від 13.04.2018 № 67-04-18, від 16.04.2018 № 74-03-18, від 27.04.2018 № 80-04-18 та інш.) до викладання залучався в якості викладача ОСОБА_4 Проведення навчання груп за планами навчання та в зазначені терміни підтверджується актами здачі - прийому виконаних робіт від 30.03.2018 та 27.04.2018, де зазначено, що роботи за договорами виконано якісно та вчасно.

Згідно договорів підряду від 02.01.2018 № 1-01-18 (протягом січня місяця), від 01.02.2018 № 1-02-18 (протягом лютого місяця) та від 01.03.2018 № 1-03-18 (протягом березня місяця) ОСОБА_5 зобов'язується проводити навчання груп за спеціальностями: - водій навантажувача; - водій, який обслуговує автомобілі на газовому паливі; - машиніст котлів на твердому паливі, - слюсар, - оператор АЗС; - оператор АГЗС; - стропальник; - персонал, який виконує роботи з підйомником; - машиніст автовишки та автогідропідіймача; - персонал, який виконує роботи по транспортуванню хіміко - небезпечних речовин.

Відповідно до протоколів засідань комісії по перевірці знань за визначеними у навчальних планах напрямках (від 05.01.2018 № 5-01-18, від 05.01.2018 № 13-01-18, від 19.01.2018 № 17-01-18, від 19.01.2018 № 18-01-18, від 19.01.2018 № 16-01-18, від 19.01.2018 № 35-01-18, від 05.02.2018 № 25-02-18, від 05.02.2018 № 24-02-18, від 05.02.2018 № 23-02-18, від 02.03.2018 № 40-03-18, від 05.03.2018 № 45-03.18 та інш.) до викладання залучався в якості викладача ОСОБА_5 Проведення навчання груп за планами навчання та в зазначені терміни підтверджується актами здачі - прийому виконаних робіт від 22.01.2018, від 23.02.2018 та від 12.03.2018, де зазначено, що роботи за договорами виконано якісно та вчасно.

За підрахунком інспектора загальна кількість начитаних годин по усім вищеперерахованим дисциплінам перевищує 240 годин на рік.

Відповідно до Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій, затвердженого спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства фінансів України від 28.06.1993 № 43 не є сумісництвом педагогічна робота з погодинною оплатою праці в обсязі не більше 240 годин на рік.

Дослідивши характер та зміст виконуваної вищевказаними працівниками роботи, згідно наданих цивільно - правових договорів, правовідносини між КП Кременчуцький міжрайонний навчально - курсовий комбінат та ОСОБА_4 і ОСОБА_5 перевіряючий інспектор праці дійшов висновку, що вони носять ознаки, притаманні саме трудовим відносинам між роботодавцем та найманим працівником.

Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, зокрема, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту) та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

На підставі вищевикладених норм та висновків акту інспекційного відвідування начальником Управління Держпраці у Полтавській області винесено постанову від 10.08.2018 № ПЛ 1558/150/АВ/П/ТД-ФС, якою на позивача накладено штраф у розмірі 223 380 грн.

Із даною постановою не погодився позивач, у зв'язку з чим звернувся до адміністративного суду із цією позовною заявою про її оскарження.

Надаючи оцінку оскаржуваному рішенню, суд виходить із такого.

Згідно підпункту 1.1 Статуту Комунального підприємства Кременчуцький міжрайонний навчально-курсовий комбінат виконавчого комітету Кременчуцької міської ради є навчальним професійним закладом освіти в Україні, створеним відповідно до Законів України Про освіту , Про зайнятість населення , Про професійно-технічну освіту (а.с. 164).

Одним із основних завдань та функцій навчального комбінату є надання освітніх послуг та підготовка кваліфікованих працівників різних спеціальностей для підприємств та установ України (п.п. 2.2. п. 2 Статуту - а.с. 165).

Освітня послуга - комплекс визначених законодавством, освітньою програмою та/або договором дій суб'єкта освітньої діяльності, що мають визначену вартість та спрямовані на досягнення здобувачем освіти очікуваних результатів навчання (п. 18 ч. 1 ст. 1 ЗУ Про освіту ).

Пунктом 4 частини 1 статті 1 Закону України Про освіту встановлено, що викладацька діяльність - діяльність, яка спрямована на формування знань, інших компетентностей, світогляду, розвиток інтелектуальних і творчих здібностей, емоційно-вольових та/або фізичних якостей здобувачів освіти (лекція, семінар, тренінг, курси, майстер-клас, вебінар тощо), та яка провадиться педагогічним (науково-педагогічним) працівником, самозайнятою особою (крім осіб, яким така форма викладацької діяльності заборонена законом) або іншою фізичною особою на основі відповідного трудового або цивільно-правового договору.

Позивач у позовній заяві звертав увагу суду, що чинне законодавство передбачає два види договорів, на підставі яких педагогічні (науково-педагогічні) працівники можуть здійснювати свою діяльність - трудовий або цивільно - правовий договори. При цьому, чинне законодавство не містить обов'язкових приписів, у яких випадках сторони договору зобов'язані укласти трудові, а в яких цивільно-правові договори (угоди) на виконання певних робіт, а тому сторони договору вільні у своєму виборі щодо форми оформлення правовідносин та вправі на власний розсуд визначати вид такого договору.

Як пояснювали представники позивача в ході судового розгляду комбінат проводить навчання, коли набираються групи слухачів на відповідну спеціальність, і лише коли формуються групи залучаються викладачі за цивільно - правовими угодами, бо навчання не проводиться постійно протягом року. А тому для комбінату не має сенсу наймати викладачів на роботу за трудовими угодами, оскільки не має можливості їх забезпечувати регулярною роботою протягом року, бо до викладацької діяльності останні залучаються лише час від часу, коли формуються групи за певною спеціальністю.

Відповідно до частини першої статті 21 КЗпП України, трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Згідно зі статтею 24 КЗпП України трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Укладення трудового договору оформляється наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу про зарахування працівника на роботу. Трудовий договір вважається укладеним і тоді, коли наказ чи розпорядження не були видані, але працівника фактично було допущено до роботи.

Стаття 626 ЦК України визначає загальне поняття цивільно-правового договору. Відповідно, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. Виконавець робіт, на відміну від найманого працівника, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку. Наказ (розпорядження) про прийом на роботу не видається.

Сторони цивільно-правової угоди укладають договір в письмовій формі згідно з вимогами статті 208 ЦК України. Такі угоди застосовуються для виконання конкретної роботи, що спрямована на одержання результатів праці, і у разі досягнення зазначеної мети вважаються виконаними і дія їх припиняється

Відповідно до статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

У договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення (частина 1 статті 843 ЦК України).

Основною ознакою, що відрізняє підрядні відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес організації трудової діяльності. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату.

Підрядник, який працює згідно з цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик.

Трудовий договір це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов'язаний виконувати не якусь індивідуально-визначену роботу, а роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання, трудова діяльність не припиняється.

Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва, тоді як предметом договору цивільно-правового характеру є виконання його стороною певного визначеного обсягу робіт.

Аналіз вищезазначених норм закону , а також частини першої статті 837 ЦК України дозволяє дійти висновку, що головна відмінність договорів полягає у предметі.

У цивільно-правовому договорі роботодавця цікавить результат, отриманий внаслідок проведених робіт. Предметом трудових договорів є сам процес трудової діяльності працівника (посадові обов'язки, початок та закінчення робочого дня, тривалість перерви, надання щорічної відпустки, тощо).

Заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадових обов'язків). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.

Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій (стаття 94 КЗпП України, стаття 2 Закону України Про оплату праці ).

Винагорода за цивільно-правовим договором не є заробітною платою

Суд погоджується із доводами позивача, що за змістом акту інспекційного відвідування відповідача від 25.07.2018 № ПЛ 1558/150/АВ не наведено а ні аналізу характеру та змісту виконаної ОСОБА_4 і ОСОБА_5 роботи, а ні належної оцінки цивільно - правовим угодам, укладеним між позивачем та названими викладачами, як і правовідносинам, що між ними склалися.

З аналізу акту відповідача в частині опису встановленого порушення позивачем ч. 3 ст. 24 КЗпП України слідує, що єдиною підставою для висновку про наявність означеного порушення є посилання інспектора праці на Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 28.06.1993 № 43 (надалі - Положення № 43) в частині, що не є сумісництвом педагогічна робота з погодинною оплатою праці в обсязі не більше 240 годин.

З даного приводу суд зауважує, що сумісництвом є вважається виконання працівником, крім своєї основної, іншої регулярної оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому ж або іншому підприємстві, в установі, організації або у громадянина (підприємця, приватної особи) за наймом (п. 1 Положення № 43).

Однак, викладацька діяльність ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не мала характеру регулярної роботи, оскільки вони залучалися у перевіряємому періоді для проведення навчань після формування відповідної групи слухачів на час визначений навчальною програмою. Матеріалами справи підтверджується, що на цей час вони не включалися в організаційну структуру комбінату, оскільки посади викладачів не передбачені штатним розписом позивача. Винагорода за виконану роботу виплачувалася означеним особам на підставі актів приймання - здачі виконаної роботи.

Без належного аналізу суті правовідносин та укладених договорів між позивачем та вищевказаними викладачами висновки акту відповідача не ґрунтуються на нормах закону, тобто є безпідставними.

Інших підстав для формування спірного висновку в акті не наведено.

А відтак і оскаржувана постанова постанова Управління Держпраці у Полтавській області від 10 серпня 2018 року № ПЛ 1558/150/АВ/П/ТД-ФС, що винесена на підставі висновків акту інспекційного відвідування є необґрунтованою, тобто такою, що винесена без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, чим порушено критерії правомірності рішень суб'єктів владних повноважень, передбачених, зокрема, п. 3 ч. 2 с. 2 КАС України.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Тож приймаючи до уваги вищевикладене, а також той факт, що залучення викладачів до викладацької діяльності на основі цивільно-правових угод прямо передбачено нормами п. 4 ч.1 ст. 1 ЗУ Про освіту , то суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова є протиправною та підлягає скасуванню, а позовна заява задоволенню в повному обсязі.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи, що при зверненні із даним позовом позивачем сплачено судовий збір в розмірі 1 762,00 грн (за одну вимогу немайнового характеру) та в розмірі 528,60 грн., сплачений за подачу заяви про забезпечення позову, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Полтавській області витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 762,00 грн та 582,60 грн.

Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи (ч. 1 ст. 132 КАС України).

Згідно ч. 3 ст. 132 цього ж Кодексу до витрат, пов'язаних із розглядом справи належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

В матеріалах справи наявне клопотання про розподіл судових витрат, де позивач просить суд під час розподілу судових витрат покласти на відповідача в тому числі витрати позивача професійну правничу допомогу, розмір якої згідно з наданим розрахунком складає 6000 грн.

До клопотання додано розрахунок суми оплати за професійну правничу допомогу (а.с. 55), договір про надання професійної правничої допомоги від 21.08.2018 (а.с. 51), квитанція № 6 від 28.08.2018 про сплату 6 000,00 грн на користь адвоката Компанець Б.Ю. (а.с. 57).

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу у даній справі, суд виходить із такого.

Із буквального прочитання статті 134 КАС України, слідує, що витрати на професійну правничу допомогу пов'язуються із правничою допомогою адвоката. Це пов'язано із запровадженою судовою реформою та змінами до Конституції України.

Так, 30 вересня 2016 року набули чинності зміни до Конституції в частині правосуддя і нова редакція закону "Про судоустрій і статус суддів". Поміж іншого, цим законом встановлюється так звана адвокатська монополія, що означає можливість виключно адвокатів захищати права громадян у суді.

Згідно із ст. 131-2 Конституції України виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення. Також передбачається, що законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, малозначних справах та деяких інших випадках. Водночас варто зауважити, що перехідними положеннями врегульовано, що ці положення вступають в силу не одразу, а для їх запровадження вводиться перехідний період тривалістю в 3 роки: з 01.01.2017 року виключно адвокати можуть представляти інтереси клієнтів у суді касаційної інстанції (зараз Верховному Суді), з 01.01.2018 року - у судах апеляційної інстанції, з 1 січня 2019 року - у судах першої інстанції.

Отже, до 01.01.2019 в судах першої інстанції особи можуть користуватися правничою допомогою фахівців у галузі права, які не є адвокатами.

Представник позивача є адвокат Компанець Борис Юрійович, що підтверджується свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю № 253 від 30.01.1996.

Тож, допустивши представника позивача до участі в справі, суд не бачить правових підстав для обмеження позивача у праві на відшкодування понесених нею витрат на правничу допомогу.

На підставі наведеного, суд вважає за можливе задовольнити клопотання позивача та стягнути на користь Комунального підприємства "Кременчуцький міжрайонний навчально-курсовий комбінат" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6 000,00 грн.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Комунального підприємства "Кременчуцький міжрайонний навчально-курсовий комбінат" (вул. Соборна, б. 38, м. Кременчук, Полтавська область, 39600, код ЄДРПОУ 21063140) до Управління Держпраці у Полтавській області (вул. Пушкіна, б. 119, м. Полтава, Полтавська область, 36014, код ЄДРПОУ 39777136) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Держпраці у Полтавській області від 10 серпня 2018 року № ПЛ 1558/150/АВ/П/ТД-ФС, якою на Комунальне підприємство "Кременчуцький міжрайонний навчально-курсовий комбінат" накладено штраф у розмірі 223 380 грн.

Стягнути на користь Комунального підприємства "Кременчуцький міжрайонний навчально-курсовий комбінат" (код ЄДРПОУ 21063140) за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Полтавській області (код ЄДРПОУ 39777136) витрати зі сплати судового збору у розмірі 1762 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні), сплачений за подачу до суду адміністративного позову, витрати зі сплати судового збору у розмірі 528,60 грн. (п'ятсот двадцять вісім гривень шістдесят копійок), сплачений за подачу заяви про забезпечення позову, а також витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6 000,00 грн (шість тисяч гривень).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд у відповідності до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Перехідних Положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 28 грудня 2018 року.

Суддя Л.О. Єресько