Рішення

від 03.01.2019 по справі 910/13682/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ м. Київ 03.01.2019Справа №  910/13682/18 За позовом Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Подільського району м.Києва"   до        Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕТРА БУД"       про   стягнення 133544,66 грн. Суддя  Усатенко І.В.   Без виклику представників сторін ОБСТАВИНИ СПРАВИ: Комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Подільського району м. Києва" звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕТРА БУД"  про стягнення 133544,66 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не повернув позивачу майно, передане за договором відповідального зберігання від 14.08.2017, загальною вартістю 122410,38 грн., в зв"язку з чим позивач просить стягнути з відповідача вартість майна, як безпідставно набуту та суму пені у розмірі 11134,28 грн. Ухвалою суду від 18.10.2018 позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви. 29.10.2018 від позивача через канцелярію суду надійшов супровідний лист на виконання ухвали від 18.10.2018 про усунення недоліків позовної заяви. Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.11.2018 року відкрито провадження у справі, вирішено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Надано відповідачу строк у 15 днів з дати отримання ухвали на подання відзиву. Відповідно до ст. 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Ухвала суду від 05.11.2018 про відкриття провадження у справі, була отримана відповідачем 14.11.2018, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0103048190760. Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. За таких обставин, приймаючи до уваги, що відповідач так і не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України. Відповідно до положень ст. 165 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами. Відповідно до ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, - ВСТАНОВИВ: Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Відповідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Згідно з ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. 14.08.2018 року між Комунальним підприємством “Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Подільського району м. Києва” (сторона-1) та Товариством з обмеженою відповідальністю “ПЕТРА БУД” (сторона-2) було укладено договір відповідального зберігання № б/н, за умовами якого (п. 1.1. договору зберігання) сторона-1 передає, а сторона-2 приймає на відповідальне зберігання будівельні матеріали (сталь листова оцинкована, листи азбестоцементні хвилясті) на виконання капітального ремонту покрівлі житлового- будинку за адресою: вул. Нижній Вал, 37/20-А у Подільському районі м. Києва на загальну суму 122410,38 грн  (Акт № 1/1 від 16.08.2017). Сторона-1 передає стороні-2 на відповідальне зберігання будівельні матеріали (сталь листова оцинкована, листи азбестоцементні хвилясті), зазначені у п. 1.1 даного договору (п. 2.1 договору). Згідно п. 4.1.4 договору зберігання сторона-2 зобов'язувався повернути будівельні матеріали стороні-1 за першою вимогою в 3-й денний термін. Пунктом 4.1.3. договору зберігання сторони погодили, що сторона-2 зобов'язується нести відповідальність за утрату або ушкодження будівельних матеріалів, в саме: - у разі втрати будівельних матеріалів:- у розмірі ціни втрачених будівельних матеріалів; - у разі пошкодження будівельних матеріалів - у розмірі суми, на яку знизилась їх вартість. Відповідно до п. 5.1. договору зберігання, будівельні матеріали повинні бути повернені стороні-1 у 3-й денний термін за першою вимогою або у такий же термін з моменту припинення дії договору. Як вбачається з акту № 1/1 від 16.08.2017 року вартості устаткування, що придбавається виконавцем робіт, відповідач прийняв на відповідальне зберігання матеріали на загальну суму 122410,38 грн., в тому числі ПДВ 20401,73 грн. як підрядник (виконавець) за договором підряду № 4/17 від 16.05.2017,  на умовах укладеного між сторонами договору зберігання. Листом від 13.06.2018 № 10663-2588 позивач повідомив відповідача про те, що він зобов'язався виконувати ремонтні роботи покрівлі житлового будинку за адресою: вул. Нижній Вал, 37/20-А від 16.05.2017, проте роботи не виконує, в зв'язку з чим позивач просить виконати свої договірні зобов'язання. Відповідач відповіді на лист не надав, роботи не виконав. Листом № 10663-2906 від 05.07.2018 позивач  у відповідності до умов п. 5.1. договору звернувся до відповідача з вимогою повернути передані на зберігання будівельні матеріали, який отримано відповідачем 05.07.2018 року. Доказів повернення вказаних матеріалів у строк визначений умовами п. 5.1. договору відповідачем суду не надано. 02.08.2018 позивач звернувся до відповідача з листом № 10663-3382, в якому повідомив про припинення дії договору відповідального зберігання та просив повернути будівельні матеріали на суму 122410,38 грн в 10-денний термін з моменту отримання листа. Доказів направлення листа відповідачу суду не надано. Між позивачем та відповідачем було укладено договір підряду № 4/17 від 16.05.2017 згідно умов якого підрядник (відповідач) зобов'язувався здійснити капітальний ремонт покрівлі у житловому будинку за адресою: м. Київ, вул. Нижній Вал, 37/20-А в період з 16.05.2017 по 16.08.2018. Додатковою угодою № 1 від 22.12.2017  до договору № 4/17 від 16.05.2017 сторони погодили, що ціна цього договору є твердою та відповідно до договірної ціни та протоколу узгодження цін на матеріальні ресурси складає 166611,94 грн. Згідно акту  № 1 від 16.08.2017 приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2017 року підрядником було виконано роботи на загальну суму 44201,56 грн. В свою чергу позивачем було сплачено позивачу попередню оплату за договором підряду у сумі 166611,94 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 22.05.2017 № 33. Таким чином сума не освоєних за договором підряду коштів складає 122410,38 грн, які становлять вартість матеріалу на ремонт покрівлі, що підтверджується актом № 1/1 від 16.08.2017 та договором  відповідального зберігання від 14.08.2018. Ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України  визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України. Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно ч.1 ст. 936 ЦК України, за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності. За приписами ст. ст. 949, 950, 951 ЦК України зберігач зобов'язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості. За втрату (нестачу) або пошкодження речі, прийнятої на зберігання, зберігач відповідає на загальних підставах. Збитки, завдані поклажодавцеві втратою (нестачею) або пошкодженням речі, відшкодовуються зберігачем: у разі втрати (нестачі) речі - у розмірі її вартості. За таких обставин, суд приходить до висновку, що права позивача, за захистом яких він звернувся до суду, порушено відповідачем, а тому позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 122410,38  грн. вартості переданого на зберігання майна є обґрунтованими та позов у зазначеній частині вимог підлягає задоволенню. Крім вартості товару позивач просить стягнути на його користь пеню у розмірі 11134,28 грн. Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня). У відповідності до норм частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання зобов'язання. Згідно з статтею 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Стаття 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Відповідно до п. 2.1. роз'яснень Вищого арбітражного суду України № 02-5/293 від 29.04.1994 р., якщо сторони у відповідному договорі не встановили конкретного розміру відповідальності, пеня стягненню не підлягає, за винятком випадків, коли розмір пені встановлений чинними актами законодавства. Таким чином, в силу наведених положень законодавства, пеня може бути стягнута у передбачених в письмовому договорі випадках (встановлено за згодою сторін). Враховуючи, що сторони у договорі зберігання не передбачили відповідальності у вигляді пені за прострочення виконання зобов'язання з повернення переданого на зберігання майна, в позові про стягнення пені у розмірі 11134,28 грн. слід відмовити. Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідно до ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.  Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Відповідно до положень ст. 2 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом – ГПК України) завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 ГПК України. Згідно зі ст. 79 ГПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Відповідач в спростування, заявлених позивачем обставин не надав жодних доказів та заперечень та не скористався правом на подання відзиву. Про наслідки не надання відзиву у встановлений законом строк відповідач був повідомлений судом. Суд наголошує, що відповідачем не надано доказів того, що передане йому на зберігання майно є у його розпорядженні та може бути повернуто, а тому вимоги позивача про стягнення вартості переданого на зберігання майна є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Судовий збір відповідно до вимог ст. 129 ГПК України покладається на відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Керуючись ст. ст. 86, 129, 232, 233, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд ВИРІШИВ: Позов задовольнити частково. Стягнути  з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕТРА БУД"   (04212, м. Київ, вул. М.Тимошенко, 9, ідентифікаційний код 35623918) на користь Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Подільського району м. Києва" (04071, м. Київ, вул. Хорива, 36, ідентифікаційний код 39609111) 122410 (сто двадцять дві тисячі чотириста десять) грн. 38 коп. вартості переданого на зберігання майна та 1836 (одна тисяча вісімсот тридцять шість) грн. 16 коп. судового збору. В частині позовних вимог про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕТРА БУД"   (04212, м. Київ, вул. М.Тимошенко, 9, ідентифікаційний код 35623918) на користь Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Подільського району м. Києва" (04071, м. Київ, вул. Хорива, 36, ідентифікаційний код 39609111) пені у розмірі 11134,28 грн відмовити. Після набрання рішенням законної сили, видати наказ. Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України). Суддя                                                                                І.В.Усатенко