Рішення

від 03.01.2019 по справі 914/2152/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.01.2019 справа №914/2152/18

Суддя Юркевич М.В., розглянув матеріали

позовної заяви: Львівського міського комунального підприємства «Львівводоканал», м. Львів

до відповідача: Державного підприємства «Укртрансфармація», м. Київ

про: стягнення 7 330,42 грн.

в порядку письмового провадження без виклику сторін

ВСТАНОВИВ:

          Львівське міське комунальне підприємство «Львівводоканал» звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до Державного підприємства «Укртрансфармація» про стягнення 7 330,42 грн. заборгованості за договором про водопостачання та водовідведення №300380 від 13.12.2010р.

Ухвалою суду від 21.11.2018 року прийнято позовну заяву та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного провадження без здійснення судового засідання та виклику сторін. Встановлено відповідачу та позивачу строки для надання відзиву, контррозрахунку та відповіді на відзив. Роз'яснено, наслідки вчинення процесуальних дій та подання доказів поза межами строку встановленого судом.

Станом на 03.01.2019р. на адресу господарського суду від сторін не поступило жодних додаткових доказів та пояснень. Крім того, відповідачем не подано відзиву на позов у строк встановлений судом, а саме до 10.12.2018р.

Разом з тим, суд звертає увагу на те, що від позивача та відповідача повернулося повідомлення про вручення поштового відправлення з ухвалою суду про відкриття провадження – 26.11.2018р.

Таким чином, зазначені вище обставини свідчать про належне повідомлення сторін про розгляд даної справи.

В силу приписів ч. 5 ст. 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

З огляду на наведене суд констатує, що сторони не скористалися наданим правом подати додаткові докази та пояснення в обгрунтування вимог та заперечень. Клопотань про необхідність розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) від сторін також не поступало.

Суд також враховує положення частини 1 статті 6 Конвенції "Про захист прав людини і основоположних свобод" 04.11.1950 року про право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

З огляду на викладене, суд вважає, що справа, у відповідності до вимог статей 165, 248 ГПК України, може бути розглянута за наявними в справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши наявні у справі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом з'ясовано наступне:                              

           13.12.2010р. між Львівським міським комунальним підприємством «Львівводоканал» (надалі ЛМКП «Львівводоканал) (позивачем) та Державним підприємством «Укртрансфармація» (відповідачем) було укладено договір №300380 на подачу води з комунального водопроводу та приймання стічних вод до каналізаційної мережі.

Відповідно до додатку №1 до договору, нарахування оплати за послуги водопостачання та водовідведення проводилося по місцю здійснення діяльності – м. Львів, вул. Ген. Курмановича, 15 у розмірах лімітів встановлених п. 2.1.1 договору.

Згідно п. 3.5 договору, відповідач до 8 числа наступного за звітним місяцем, проводить розрахунок з позивачем за надані послуги згідно виставленого рахунку, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок ЛМКП «Львівводоканал».

Як стверджує позивач, відповідачем за період з травня 2016р. по листопад 2016р. було отримано та спожито послуг на загальну суму 7 330,42 грн., що підтверджується виставленими рахунками на оплату та розрахунком долученим до матеріалів позовної заяви.

В порядку досудового врегулювання спору позивач звертався до відповідача з листом-претензією від 24.01.2018р. про необхідність погашення заборгованості. Однак, відповідач станом на 01.11.2018р. за отримані послуги так і не розрахувався.

З огляду на вищенаведене, позивач звернувся до господарського суду з вимогою про стягнення з відповідача 7 330,42 грн. заборгованості за договором водопостачання та водовідведення – в судовому порядку.

У передбачений ухвалою суду від 21.11.2018р. строк та станом на час винесення даного рішення, відповідачем не було подано жодних заперечень проти позовних вимог та будь-яких пояснень.

          При ухваленні рішення суд послуговується такими законоположеннями та наступними своїми висновками.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України, основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч. 1 ст. 236 ГПК України, судове рішення повинно грунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обгрунтованим.

          Одне із головних призначень обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. ( п. 58 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Серявін проти України»).

В силу приписів ч. 1 ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

          Відповідно до ч. 1, 3 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).

Відповідно до ст.631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права та виконати обов'язки відповідно до договору.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем долучено до позовної заяви копії рахунків на оплату за послуги водовідведення з травня по листопад 2016р.

Однак, відповідач неналежно виконував взяті на себе зобов'язання, не здійснював оплати за отримані послуги. Зокрема, за спірний період не було оплачено жодного із виставлених рахунків, внаслідок чого утворилася заборгованість в розмірі 7 330,42 грн.

          Доказів, які свідчили б про відсутність боргу чи його погашення відповідачем суду надано не було.

З огляду на наведене, позовні вимоги про стягнення з відповідача 7 330,42 грн. заборгованості за договором про водопостачання та водовідведення - підлягають до задоволення.

Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Враховуючи вищевикладене, повно і всебічно з'ясувавши обставини справи, суд дійшов висновку повністю задоволити позовні вимоги Львівського міського комунального підприємства «Львівводоканал»

В силу приписів п. 1 ч. 4 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст. 13, 74, 76, 77, 78, 86, 129, 236-241,252,327 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовні вимоги Львівського міського комунального підприємства «Львівводоканал» - задоволити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства «Укртрансфармація» (02121, м. Київ, вул. Ташкентська, 60, код ЄДРПОУ 01101329) на користь Львівського міського комунального підприємства «Львівводоканал» (79017, м. Львів, вул. Зелена, 64, код ЄДРПОУ 03348471) 7 330,42 грн. заборгованості та 1 762,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили відповідно до ст.327 ГПК України.

4. Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене в апеляційному порядку відповідно до ст. 256, 257 ГПК України.

          Повний текст рішення виготовлено та підписано 03.01.2019р.

Суддя Юркевич М. В.