Рішення

від 03.01.2019 по справі 540/2304/18

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 січня 2019 р.м. ХерсонСправа № 540/2304/18 Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Ковбій О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ПрАТ Великоолександрівський автопарк до Головного управління Держпраці у Херсонській області про скасування постанови про накладення штрафу №ХС 2299/1148/АВ/П/ПТ/ЗБ-ФС від 18.09.2018 р.,

встановив:

09 листопада 2018 року до Херсонського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява приватного акціонерного товариства Великоолександрівський автопарк (далі - позивач, ПрАТ Великоолександрівський автопарк ) до Головного управління Держпраці у Херсонській області (далі - відповідач, ГУ Держпраці у Херсонській області) про визнання незаконною та скасування постанови про накладення штрафу № ХС 2299/1148/АВ/П/ПТ/ЗБ-ФС від 18.09.2018 р.

Ухвалою суду від 14.11.2018 року вказана заява була залишена без руху, позивачу надано строк на усунення недоліків. 30.11.2018 року недоліки позовної заяви були усунуті позивачем.

Ухвалою від 03 грудня 2018 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання на 21 грудня 2018 о 14:00 год.

Обґрунтовуючи свою правову позицію позивач зазначив, що з 05 вересня по 06 вересня 2018 року посадовими особами відповідача на підставі наказу №863 від 16 серпня 2018 року та направлення на проведення інспекційного відвідування №1182 від 16 серпня 2018 року було проведене інспекційне відвідування ПрАТ Великоолександрівський автопарк з питань додержання законодавства про працю в частині оформлення трудових відносин; оплати праці; гарантій для неповнолітніх та працівників під час виконання державних або громадських обов'язків за місцем здійснення господарської діяльності за адресою: смт. Велика Олександрівська, вул. Чкалова, 11. За результатами інспекційного відвідування складено акт №ХС 2299/1148/АВ від 06 вересня 2018 року, висновком якого є порушення ст.ст. 116, 117 КЗпП. Товариство вказує, що постановою Великоолександрівського районного суду Херсонської області в справі №650/1641/18 від 24 жовтня 2018 року за порушення трудового законодавства керівника було звільнено від адміністративної відповідальності за приписами КУпАП, а тому відповідальність за спірною постановою є необґрунтованою та безпідставною. З посиланням на норми КЗпП, Закону України Про оплату праці обґрунтовує правомірність своїх вимог. З наведеного позивач робить висновок про наявність правових підстав для постановлення судового рішення про скасування наказу та постанов про накладення штрафів.

Представник позивача 20 грудня 2018 року подав до суду заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідач 17 грудня 2018 року подав до суду відзив на позовну заяву, згідно з яким проти позову заперечує з таких підстав. Питання проведення перевірки суб'єктів господарювання щодо дотримання законодавства про працю врегульовано Конвенцією Міжнародної організації праці №81 від 11 липня 1947 року, Законом України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності та постановою КМУ Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні №295 від 26 квітня 2017 року. При проведенні перевірки позивача та оформленні результатів перевірки, зокрема, при винесенні спірної постанови, відповідач діяв у спосіб та в порядок передбачений спеціальним законодавством, а виявлені порушення ст.ст.116, 117 КЗпП не спростовано позивачем в адміністративному позові. Все це, на думку відповідача, є підставами для відмови в задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача 21 грудня 2018 року подав до суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта (ч.9 ст.205 КАС України).

Розглянувши надані документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства, які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, суд встановив наступне.

На підставі пп.3 п.5 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (затверджений постановою КМУ №295 від 26 квітня 2017 року), рішення керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питання виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у пп.1,2,4-7 цього пункту, Повідомлення про не задекларовану працю від 10 серпня 2018 року ГУ Держпраці у Херсонській області винесено наказ Про проведення інспекційного відвідування №863 від 16 серпня 2018 року.

Зазначеним наказом головному державному інспектору відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів управління з питань праці Карнаух Тетяні Юріївні (посвідчення інспектора праці №1148) доручено проведення інспекційного відвідування з питань додержання законодавства про працю в частині оформлення трудових відносин; оплати праці; гарантій для неповнолітніх та працівників на час виконання державних або громадських обов'язків у ПрАТ Великоолександрівський автопарк : Херсонська область, смт. Велика Олександрівка, вул. Чкалова, 11.

16 серпня 2018 року на посадову особу, визначену в наказі №863 від 16 серпня 2018 року виписано направлення на проведення інспекційного відвідування №1182 з терміном дії в період з 05 вересня по 06 вересня 2018 року.

В період з 10 год.20 хв. 05 вересня 2018 року по 15 год. 00 хв. 06 вересня 2018 року посадовою особою відповідача проведено інспекційне відвідування позивача за адресою: Херсонська область, смт. Велика Олександрівка, вул. Чкалова, 11.

Висновком інспекційного відвідування є порушення позивачем приписів:

- ч.1 ст.116 КЗпПУ - при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від установи не проводиться в день звільнення. Так, ОСОБА_3 було звільнено 30.12.2016 року на підставі наказу №11 від 30.12.2016 року, однак остаточний розрахунок із виплати заробітної плати було здійснено 12.02.2018 року згідно видаткового касового ордеру №5 від 12 лютого 2018 року;

- ч.1 cт.117 КЗпПУ - середній заробіток за весь час затримки проведення остаточного розрахунку із заробітної плати по день фактичного розрахунку не нараховується та не виплачується. Так, ОСОБА_3 було звільнено 30.12.2016 року на підставі наказу №11 від 30 грудня 2016 року, однак остаточний розрахунок із виплати заробітної плати було здійснено 12.02.2018 року згідно видаткового касового ордеру №5 від 12 лютого 2018 року.

На підставі акту інспекційного відвідування винесено рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу №ХС2299/1148/АВ від 07 вересня 2018 року, а також повідомлення про розгляд справи про накладення штрафу за порушення законодавства про працю №01.08/1/2227 від 07 вересня 2018 року.

18 вересня 2018 року перший заступник начальника ГУ Держпраці у Херсонській області виніс постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ХС2299/1148/АВ/П/ПТ/ЗБ-ФС, якою до ПрАТ Великоолександрівський автопарк за порушення ч.1 ст.116, ч.1 ст.117 КЗпПУ на підставі абз.3 ч.2 ст.265 КЗпПУ застосовано штраф у розмірі 11169,00 грн.

На підставі акту інспекційного відвідування складено протокол про адміністративне правопорушення №ХС2299/1148/АВ/П/ПТ стосовно керівника позивача - ОСОБА_3 про притягнення останнього до адміністративної відповідальності за порушення приписів ч.1 ст.116, ч.1 ст.117 КЗпПУ.

Постановою Великоолександрівського районного суду Херсонської області в справі №650/1641/18 від 24 жовтня 2018 року ОСОБА_3 звільнено від адміністративної відповідальності, передбаченої ст.41 КУпАП, обмежившись усним зауваженням.

В постанові суду від 24 жовтня 2018 року в справі №650/1641/18 зазначено, що у судовому засіданні ОСОБА_3 вину у скоєнні вказаного адміністративного правопорушення визнав , а також з представлених на розгляд матеріалів вбачається, що в діях ОСОБА_3 наявні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.41 КУпАП .

Тобто, судовою постановою встановлено, що фактично мало місце порушення вимог ч.1 ст.116, ч.1 ст.117 КЗпПУ в частині не виплати остаточного розрахунку із виплати заробітної плати при звільненні 30 грудня 2016 року, а сам розрахунок проведено лише 12 лютого 2018 року.

Втім, судом не надавалась оцінка правомірності проведення інспекційного відвідування, що не заперечується сторонами.

Позивач не погодився із застосуванням до нього штрафних санкцій на підставі постанови №ХС2299/1148/АВ/П/ПТ/ЗБ-ФС від 18 вересня 2018 року.

Вирішуючи даний спір суд виходить із наступного.

Стаття 68 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України, законів України.

Статтею 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зазначено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Відповідно до ч. 1 ст. 259 КЗпП України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з питань праці (далі - Положення N 96), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року N 96, Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов'язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Згідно пункту 2 Положення N 96 Держпраці у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.

За приписами підпункту 9 пункту 4 Положення N 96 Держпраці відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний контроль за дотриманням вимог законодавства про працю, зайнятість населення в частині дотримання прав громадян під час прийому на роботу та працівників під час звільнення з роботи; використання праці іноземців та осіб без громадянства; наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця; дотримання прав і гарантій стосовно працевлаштування громадян, які мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню; провадження діяльності з надання послуг з посередництва та працевлаштування.

Підпунктом 6 пункту 4 Положення N 96 встановлено, що Держпраці, здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.

Державна служба України з питань праці (Держпраця) відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний контроль за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю. (пп. 6 п. 6 Положення N 96).

Пунктом 7 Положення N 96 передбачено, що Держпраця здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи. На утворені територіальні органи Держпраці може покладати виконання завдань за міжрегіональним принципом.

У відповідності до зазначених норм Головного управління Держпраці в Херсонській області делеговано повноваження щодо здійснення на території області державного контролю за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.

Процедуру проведення Управліннями Держпраці перевірки стану додержання законодавства про працю, визначено Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 N 877-V (далі - Закон N 877-V) та Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України N 295 від 26.04.2017 (далі - Порядок N 295).

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" N 877-V від 05.04.2007 (далі за текстом Закон N 877-V) державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Згідно ч. 4 ст. 2 Закону N 877-V заходи контролю здійснюються, в т. ч., органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.

Зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов'язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону.

Дана норма встановлює імперативні вимоги до здійснення заходів Управліннями Держпраці, а саме, вони під час здійснення заходів контролю зобов'язані забезпечити дотримання абсолютно конкретних норм Закону №877-V, натомість інші статті цього закону на відповідача не розповсюджуються.

Верховний Суд встановив обов'язок Управління Держпраці дотриматись цих приписів Закону №877-V при проведенні інспекційного відвідування, виклавши дану позицію в постанові від 22 березня 2018 року в справі №697/2073/17 провадження К/9901/2769/18, яка в силу ч.5 ст.242 КАС України підлягає врахуванню при застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Державний нагляд (контроль) здійснюється за принципами:… об'єктивності та неупередженості здійснення державного нагляду (контролю), неприпустимості проведення перевірок суб'єктів господарювання за анонімними та іншими безпідставними заявами, а також невідворотності відповідальності осіб за подання таких заяв (абз.6 ст.3 Закону №877-V); здійснення державного нагляду (контролю) лише за наявності підстав та в порядку, визначених законом (абз.7 ст.3 Закону №877-V).

В той же час, відповідно до пп.3 п.5 Порядку №295 Інспекційні відвідування проводяться, зокрема за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4 - 7 цього пункту.

Суд дійшов висновку, що при наявності колізії між нормами Закону Украйни "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" , які забороняють використання анонімних звернень та дотримання яких зобов'язаний забезпечити відповідач при проведенні інспекційного відвідування, та приписами Порядку № 295 слід звернутись до ч.3 ст.7 КАС України та до Пленуму Верховного Суду України, яке міститься в Постанові від 01.11.1996 р. № 9 "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя".

У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України (ч.3 ст.7 КАС України).

У роз'ясненні Пленуму Верховного Суду України, яке міститься в Постанові від 01.11.1996 р. № 9 "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя" (пункт 5) зазначено, що судам необхідно виходити з того, що нормативно-правові акти будь-якого державного чи іншого органу, зокрема постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України, накази та інструкції міністерств і відомств, підлягають оцінці на відповідність як Конституції, так і закону. Якщо при розгляді справи буде встановлено, що нормативно-правовий акт, який підлягав застосуванню, не відповідає чи суперечить законові, суд зобов'язаний застосувати закон, який регулює ці правовідносини.

Співставлення цих двох норм (Закону та Порядку) дає суду підстави для висновку, що при аналізі інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, керівник Управління Держпраці зобов'язаний дотриматись приписів абз.6 ст.3 Закону№877-V. Такий обов'язок вимагає від керівника відфільтровувати анонімні та явно безпідставні заяви про порушення законодавства про працю, що, в свою чергу, є правовим засобом захисту суб'єктів господарювання на етапі прийняття керівником рішення від свавілля державних органів щодо проведення перевірок на підставі наклепів або анонімних заяв конкурентів, фактично це є нічим іншим, як конвенційним принципом згідно із законом .

Так, в рішенні Європейського суду з прав людини по справі Кривіцька та Кривіцький проти України (Заява N 30856/03§43) суд наголошує, що вислів "згідно із законом" не просто вимагає, щоб оскаржуваний захід мав підставу в національному законодавстві, але також звертається до якості такого закону. Зокрема, положення закону мають бути достатньо чіткими у своїх термінах, а також закон має передбачати засоби юридичного захисту проти свавільного застосування ... Функція роз'яснення та тлумачення положень національного закону належить насамперед національним судам .

Додатково до позиції такої суду, слід навести ч.7 ст. 4 Закону №877-V, яку зобов'язаний дотриматись відповідач при здійсненні контрольного заходу, та відповідно до якої у разі якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів допускають неоднозначне (множинне) трактування прав і обов'язків суб'єкта господарювання або повноважень органу державного нагляду (контролю), така норма трактується в інтересах суб'єкта господарювання.

Пунктами 19, 20 Порядку № 295 визначено, що за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення. Акт складається в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та керівником об'єкту відвідування або його уповноваженим представником.

Згідно з пунктом 27 Порядку № 295 у разі наявності порушень вимог законодавства про працю, зафіксованих актом інспекційного відвідування або актом невиїзного інспектування, після розгляду зауважень об'єкта відвідування (у разі їх надходження) інспектор праці проводить аналіз матеріалів інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, за результатами якого вносить припис та/або вживає заходів до притягнення винної у допущенні порушень посадової особи до встановленої законом відповідальності.

Пунктом 29 зазначеного Порядку визначено, що заходи до притягнення об'єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності за використання праці неоформлених працівників, несвоєчасну та не у повному обсязі виплату заробітної плати, недодержання мінімальних гарантій в оплаті праці вживаються одночасно із внесенням припису незалежно від факту усунення виявлених порушень у ході інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.

Підставою для призначення інспекційного відвідування наказом №863 від 16 серпня 2018 року стало Повідомлення про не задекларовану працю від 10 серпня 2018 року №5377/01-08 (пп.3 п.5 Порядку №295), подане невідомою особою. Дослідивши зазначене повідомлення суд встановив, що воно не містить прізвища, ім'я, по батькові заявника, не містить ні електронної пошти, ні засобів зв'язку. Особа, яка подала дане повідомлення звернулась не на захист своїх прав, не володіє інформацією як довго працюють не задекларовані працівники, натомість достеменно знає, що таких працівників троє. Звернення стосується іншої юридичної особи - Великоолександрівське АТП 16538, а не ПрАТ Великоолександрівський автопарк .

У зверненні має бути зазначено прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв'язку з ним. Застосування електронного цифрового підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається (ч.7 ст.5 Закону України Про звернення громадян ).

Письмове звернення без зазначення місця проживання, не підписане автором (авторами), а також таке, з якого неможливо встановити авторство, визнається анонімним і розгляду не підлягає (ч.1 ст.8 Закону України Про звернення громадян ).

Звернення громадян мають бути оформлені відповідно до вимог статті 5 Закону. У зверненні зазначаються прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання громадянина та викладається суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення має бути надруковано або написано від руки розбірливо і чітко, підписано особою (групою осіб) із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або інформацію про інші засоби зв'язку з ним. Застосування електронного цифрового підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається.

Письмові звернення без зазначення місця проживання, не підписані автором (авторами), а також такі, зі змісту яких неможливо встановити авторство, визнаються анонімними (п.5 розділу ІІ Порядку розгляду звернень та організації особистого прийому громадян у Державній службі України з питань праці та її територіальних органах №1139 від 16.11.2016 року).

Анонімні звернення розгляду не підлягають (крім анонімних повідомлень про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції"). Анонімні звернення після реєстрації доводяться до відома керівників структурних підрозділів відповідно до їх функціональних повноважень. Оригінал або копія анонімного звернення разом із другим примірником роз'яснення підшиваються до справи (п.16 розділу ІІ Порядку розгляду звернень та організації особистого прийому громадян у Державній службі України з питань праці та її територіальних органах №1139 від 16.11.2016 року).

В даному випадку, підставою для винесення наказу Про проведення інспекційного відвідування №863 від 16 серпня 2018 року є Повідомлення про не задекларовану працю , яке є нічим іншим ніж анонімне звернення (не містить жодних даних про прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання громадянина, не містить адреси електронної пошти, не містить жодних засобів зв'язку зі скаржником, взагалі містить в цих місцях пусті графи), що є прямим порушенням приписів абз.6 ст.3 Закону№877-V керівником відповідача.

Окремо суд звертає увагу, що анонімне звернення містить інформацію про використання Великоолександрівське АТП 16538 (а не ПрАТ Великоолександрівський автопарк ) найманої праці 3 працівників без належного оформлення.

Анонімне звернення не може бути підставою для призначення інспекційного відвідування. Також суд звертає увагу, що законодавством заборонено розгляд анонімних звернень, так проведення перевірок суб'єктів господарювання за анонімними заявами.

Отже, суд робить висновок, що відповідачем не доведено наявність належних підстав для проведення інспекційного відвідування позивача, визначених пп.3 п.5 Порядку № 295.

Не зважаючи на ту обставину, що позивач допустив інспекторів праці до перевірки, такий допуск не є автоматичним підтвердженням правомірності дій відповідача та не скасовує правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні та/або проведенні інспекційного відвідування.

На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові і засвідчується печаткою (ч.2 ст.7 Закону №877-V).

У посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються: найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід; найменування суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; місцезнаходження суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід; номер і дата наказу (рішення, розпорядження), на виконання якого здійснюється захід; перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім'я та по батькові; дата початку та дата закінчення заходу; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо); підстави для здійснення заходу; предмет здійснення заходу; інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення) (ч.2 ст.7 Закону №877-V).

Відповідно до п. 2 Порядку N 295 державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці, зокрема: Держпраці та її територіальних органів.

Згідно п. п. 8, 9 Порядку N 295 про проведення інспекційного відвідування інспектор праці повідомляє об'єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі. Про проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин інспектор праці повідомляє об'єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі, якщо тільки він не вважатиме, що таке повідомлення може завдати шкоди інспекційному відвідуванню.

Під час проведення інспекційного відвідування інспектор праці повинен пред'явити об'єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі своє службове посвідчення.

Стаття 12 Конвенція Міжнародної організації праці N 81 1947 року "Про інспекцію праці у промисловості й торгівлі" (ратифікована Законом України N 1985-IV від 08 вересня 2004 року) передбачає, що інспектори праці, забезпечені відповідними документами, що засвідчують їхні повноваження, мають право: a) безперешкодно, без попереднього повідомлення і в будь-яку годину доби проходити на будь-яке підприємство, яке підлягає інспекції; b) проходити у денний час до будь-яких приміщень, які вони мають достатні підстави вважати такими, що підлягають інспекції; та c) здійснювати будь-який огляд, перевірку чи розслідування, які вони можуть вважати необхідними для того, щоб переконатися у тому, що правові норми суворо дотримуються, і зокрема: i) наодинці або в присутності свідків допитувати роботодавця або персонал підприємства з будь-яких питань, які стосуються застосування правових норм; ii) вимагати надання будь-яких книг, реєстрів або інших документів, ведення яких приписано національним законодавством з питань умов праці, з метою перевірки їхньої відповідності правовим нормам, і знімати копії з таких документів або робити з них витяги; iii) зобов'язувати вивішувати об'яви, які вимагаються згідно з правовими нормами; iv) вилучати або брати з собою для аналізу зразки матеріалів і речовин, які використовуються або оброблюються, за умови повідомлення роботодавцю або його представнику про те, що матеріали або речовини були вилучені або взяті з цією метою.

У разі інспекційного відвідування інспектори повідомляють про свою присутність роботодавцю або його представнику, якщо тільки вони не вважатимуть, що таке повідомлення може завдати шкоди виконанню їхніх обов'язків.

Проте, за відсутності законодавчих підстав для призначення інспекційного відвідування; за відсутності правових підстав для видання направлення на проведення інспекційного відвідування та за відсутності правових підстав для проведення інспекційного відвідування, у посадових осіб відповідача відсутні, встановлені Конвенцією Міжнародної організації праці N 81 1947 року "Про інспекцію праці у промисловості й торгівлі" права та гарантії.

Судом також встановлено, що відповідачем порушена процедура повідомлення позивача про розгляд справи про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами, яке було призначене на 11 год.00 хв. 18.09.2018 року, відповідно до копії повідомлення №01-08/1/2227 від 07.09.2018 року, а доказів того, що уповноважений представник ПрАТ Великоолександрівський автопарк отримав повідомлення про призначення розгляду справи про накладення штрафу на момент розгляду такої справи у відповідача не було.

Тобто, з наявних в справі матеріалів та документів, позивач не знав і не міг знати про розгляд справи та був позбавлений захисту своїх прав та інтересів, а відповідачем було порушено 5-денний строк повідомлення про дату розгляду справи, встановлений Порядком №509.

Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 року №509 (Порядок № 509).

Пункт 2 Порядку № 509 визначено, що штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками, керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об'єднаних територіальних громад та їх заступниками.

Штрафи можуть бути накладені, зокрема, на підставі акта про виявлення під час перевірки суб'єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу, виконавчого органу міської ради міста обласного значення та сільської, селищної, міської ради об'єднаної територіальної громади.

Пунктом 6,7 Порядку №509 про розгляд справи уповноважені посадові особи письмово повідомляють суб'єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п'ять днів до дати розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.

Справа розглядається за участю представника суб'єкта господарювання або роботодавця, щодо якого її порушено. Справу може бути розглянуто без участі такого представника у разі, коли його поінформовано відповідно до пункту 6 цього Порядку і від нього не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення її розгляду.

Як вбачається із повідомлення ГУ Держпраці в Херсонській області №01-08/1/2227 від 07.09.2018 року про розгляд справи, на ньому повинна бути відповідна позначка про вручення, однак записи про повідомлення позивача відсутні, відповідачем в Порушення вимог Порядку №509 не зроблені.

Також, враховуючи, що відповідач направив повідомлення рекомендованим листом (хоча й не відомо яким саме, оскільки за відсутності опису не можливо пов'язати дане повідомлення з фіскальним чеком №ПН215600426655 від 07.09.2018 року (а.с.49)) з врученням поштового відправлення, при відправлені у відповідача залишився номер відправлення - 7300303812090, відповідач мав можливість на офіційному сайті Укрпошти перевірити, чи проінформований ПрАТ Великоолесандрівський автопарк про розгляд справи, але відповідач не використав таку можливість, як і будь якими іншими засобами не перевірив поінформованість позивача, порушив п.7 Порядку 509.

Законодавець визначив, що повідомлення є належним тільки при наявності доказів отримання інформації про дату розгляду справи про накладення штрафів в справі відповідача, і, відповідно, тільки в цьому випадку коли суб'єкт господарювання проінформований і від нього не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, відповідач має право розглядати справу без участі суб'єкта господарювання. Відповідач не надав суду доказів того що він проінформував позивача, тобто довів до нього будь яким способом інформацію про час розгляду справи, також відповідач не надав докази суду що позивач був повідомлений про дату і час розгляду.

Окремо суд звертає увагу на таке.

При звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум (ч.1 ст.116 КЗпП України).

В разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку (ч.1 ст.117 КЗпП України).

Відповідно до ст. 221 КЗпП України трудові спори розглядаються: 1) комісіями по трудових спорах; 2) районними, районними у місті, міськими чи міськрайонними судами. Такий порядок розгляду трудових спорів, що виникають між працівником і власником або уповноваженим ним органом, застосовується незалежно від форми трудового договору. Установлений порядок розгляду трудових спорів не поширюється на спори про дострокове звільнення від виборної платної посади членів громадських та інших об'єднань громадян за рішенням органів, що їх обрали.

У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком (ч.3 ст.233 КпП України).

Згідно ст. 260 КЗпП України державний нагляд за додержанням законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці здійснюють, зокрема, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці.

Діючим законодавством передбачено право особи, яка вважає що її права та гарантії в галузі трудового законодавства порушені, на звернення з відповідною скаргою до уповноваженого органу з питань праці з метою проведення відповідної перевірки зазначених нею обставин. Крім того, положення КЗпП України надають такій особі право на звернення до комісії з розгляду трудових спорів або до суду в разі наявності спору між нею та власником про суми, що підлягають до виплати. При цьому зазначені права особи, яка потребує захисту своїх порушених прав, є альтернативними та не обмежують особу у виборі способу їх захисту.

Отже, ГУ Держпраці у Херсонській області не здійснювала у спірних правовідносинах розгляд трудового спору між ОСОБА_3 (вона не зверталась до відповідача) та ПрАТ Великоолександрівський автопарк , а діяло виключно як орган, уповноважений на здійснення контролю у сфері законодавства про працю, при цьому відповідач фактично перебрав на себе функції комісії по трудовим спорам, шляхом внесення відповідних записів в приписі про усунення виявлених порушень №ХС2299/1148/АВ/П від 06 вересня 2018 року.

Посилання відповідача на постанову Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 24 жовтня 2018 року в справі 650/1641/18 та на пояснення ОСОБА_3 від 06 вересня 2018 року суд до уваги не приймає, оскільки наслідком неправомірної перевірки (в даному випадку інспекційного відвідування) є протиправність всіх складених на її (його) підставі актів індивідуальної дії.

Зважаючи на висновки про незаконність інспекційного відвідування позивача, суд не надає оцінки наявності підстав для притягнення ПрАТ Великоолександрівський автопарк до відповідальності за порушення законодавства про працю, оскільки протиправність заходу контролю нівелює настання правових наслідків для суб'єкта контролю за результатами такої перевірки.

Відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Оцінюючи наявні докази, суд дотримується позиції, вказаної у рішенні Європейського суду з прав людини, яку він висловив у пункті 53 рішення у справі "Федорченко та Лозенко проти України", відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом".

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.2 ст.74 КАС України)

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (ч.2 ст.77 КАС України).

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст.90 КАС України).

Позивач належними доказами підтвердив правомірність своїх вимог.

Судові витрати розподілити відповідно до приписів ст. 139 КАС України.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Адміністративний позов - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Державної служби України з питань праці у Херсонській області (код ЄДРПОУ 39792699) від 18 вересня 2018 року №ХС2299/1148/АВ/П/ПТ/ЗБ-ФС про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами у розмірі 11169 грн на приватне акціонерне товариство Великоолександрівський автопарк (код ЄДРПОУ 03119138, 74100, Херсонська область, смт. Велика Олександрівка, вул. Чкалова, 11).

Стягнути на користь приватного акціонерного товариства Великоолександрівський автопарк (код ЄДРПОУ 03119138, 74100, Херсонська область, смт. Велика Олександрівка, вул. Чкалова, 11) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної служби України з питань праці у Херсонській області (код ЄДРПОУ 39792699) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 1762,00 грн., шляхом безспірного списання коштів органами казначейської служби України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Ковбій О.В.

кат. 112040100