Постанова

від 21.12.2018 по справі 815/2752/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2018 року

Київ

справа №815/2752/17

адміністративне провадження №К/9901/1760/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду : судді-доповідача - Бившевої Л.І., суддів: Шипуліної Т.М., Хохуляка В.В., розглянув у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Головне управління ДФС в Одеській області (правонаступника Ізмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області) на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 09.11.2017 у справі за позовом Сільськогосподарського виробничого кооперативу ВЛАДИЧЕНЬ до Головне управління ДФС в Одеській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,

У С Т А Н О В И В:

СВК ВЛАДИЧЕНЬ у травні 2017 року подав до суду позов, в якому просив визнати протиправними дії щодо припинення (розірвання) договору про визнання електронних документів від 25.10.2016 № 251020161, укладеного між СВК ВЛАДИЧЕНЬ та Ізмаїльською ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області, та зобов'язати поновити дію договору про визнання електронних документів від 25.10.2016 № 251020161 (реєстраційний номер 9201138000).

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилався на те, що дії відповідача про розірвання договору, про що контролюючий орган повідомив позивача в квитанції № 1 про неприйняття електронного документа, є протиправними, оскільки підстави для його розірвання відсутні.

Одеський окружний адміністративний суд постановою від 16.06.2017 відмовив в задоволенні адміністративного позову.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що договір від 25.10.2016 № 251020161, укладений позивачем з Ізмаїльською ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області, не є розірваним. Зазначена у квитанції № 1 причина помилки при прийнятті податкової накладної СВК ВЛАДИЧЕНЬ від 16.04.2017 № 1 на реєстрацію контролюючим органом є припущенням про можливе припинення дії договору про визнання електронних документів.

Одеський апеляційний адміністративний суд постановою від 09.11.2017 скасував постанову Одеського окружного адміністративного суду від 16.06.2017 та задовольнив позов частково. Визнав протиправними дії Головного управління ДФС в Одеській області щодо відмови у реєстрації податкової накладної від 16.04.2017 № 1, зобов'язав Головне управління ДФС в Одеській області зареєструвати податкову накладну від 16.04.2017 № 1.

Скасовуючи постанову суду першої інстанції та визнаючи протиправними дії відповідача щодо відмови у реєстрації податкової накладної від 16.04.2017 № 1 і зобов'язуючи відповідача зареєструвати цю податкову накладну, суд апеляційної інстанції, з огляду на встановлені обставини про те, що укладений позивачем з Ізмаїльською ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області договір від 25.10.2016 № 251020161 не є розірваним, а у прийнятті зазначеної податкової накладної відмовлено безпідставно, зазначив про необхідність захисту порушених прав позивача шляхом обрання належного способу захисту - визнання протиправними дій Головного управління ДФС в Одеській області щодо відмови у реєстрації податкової накладної від 16.04.2017 № 1 та зобов'язання відповідача провести реєстрацію вказаної накладної.

Ізмаїльська ОДПІ Головного управління ДФС в Одеській області подала до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 09.11.2017 та залишити в силі постанову Одеського окружного адміністративного суду від 16.06.2017.

В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник посилається на те, що суди порушили норми матеріального і процесуального права. Вважає, що у відповідача не виникло обов'язку щодо реєстрації та внесення податкової накладної до Єдиного реєстру податкових накладних, оскільки така накладна не була прийнята на рівні центрального порталу прийому звітності ДПС України .

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями у справі визначено склад колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: Бившева Л.І. (суддя-доповідач, головуючий суддя), Хохуляк В.В., Шипуліна Т.М.

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Бившевої Л.І. ухвалою від 09.01.2018 відкрив касаційне провадження у цій справі, ухвалою від 09.01.2018 прийняв до провадження касаційну скаргу, а ухвалою від 10.12.2018 призначив справу до касаційного розгляду в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами з 11.12.2018.

Відповідно до частини першої статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2017 № 237 Про реформування деяких територіальних органів Державної фіскальної служби Ізмаїльська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС в Одеській області реорганізована шляхом приєднання до Головного управління ДФС в Одеській області.

Враховуючи наведене, Верховний Суд допускає заміну відповідача - Ізмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області правонаступником - Головним управлінням ДФС в Одеській області.

Верховний Суд, переглядаючи судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та перевіряючи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права на підставі фактичних обставин справи, зважає на таке.

Суди попередніх інстанцій встановили такі обставини.

Між СВК ВЛАДИЧЕНЬ та Ізмаїльською ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області укладено договір про визнання електронних документів від 25.10.2016 № 251020161. Позивач 27.04.2017 засобами електронного зв'язку направив контролюючому органу податкову накладну від №1 16.04.2017 на реєстрацію. Згідно з квитанцією №1, яка надійшла позивачу, документ доставлено до ДФС України та не прийнято. У графі виявлені помилки квитанції №1 зазначено про порушення вимог Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої наказом ДПА України від 10.04.2008 №233, а саме ЄДРПОУ 03768948. Можливо, припинено дію Договору про визнання електронних документів. .

Договір від 25.10.2016 № 251020161 на час розгляду справи в судах попередніх інстанцій не розірвано.

Інша причина відмови у прийнятті зазначеної податкової накладної відсутня.

Таким чином, права позивача були порушені в результаті неприйняття податкової накладної за причини, яка була припущенням і не знайшла свого підтвердження при вирішенні справи в судах попередніх інстанцій.

Відповідно до підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Згідно із підпунктом 20.1.7 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право отримувати від платників податків, платників єдиного внеску та надавати у межах, передбачених законом, документи в електронному вигляді.

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу); д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; є) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) виключено; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Відповідно до пункту 201.8 статті 201 зазначеного Кодексу передбачено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 201.10 статті цього Кодексу при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов'язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Кабінет Міністрів України постановою від 29 грудня 2010 № 1246 затвердив Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних.

Відповідно до пункту 9 зазначеного Порядку визначено, що причиною відмови у прийнятті податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації є: 1) наявність помилок під час заповнення податкової накладної; 2) відсутність в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; 3) факт реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; 4) порушення вимог щодо наявності суми податку, обчисленої відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 Податкового кодексу України (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); 5) порушення вимог, установлених пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 Податкового кодексу України.

Враховуючи наведене, у прийнятті податкових накладних платнику податку на додану вартість може бути відмовлено виключно у разі наявності визначених у законодавстві причин. Відмова у прийнятті податкових накладних за відсутності таких причин є протиправною, оскільки наведений в Порядку перелік підстав для відмови у прийнятті податкових накладних є виключним.

Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої згідно із Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Зважаючи на те, що договір про визнання електронних документів від 25.10.2016 № 251020161, укладений між СВК ВЛАДИЧЕНЬ та Ізмаїльською ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області, не був розірваний, а права позивача були порушені в результаті неприйняття податкової накладної за причини, яка була припущенням і не знайшла свого підтвердження при вирішенні справи в судах попередніх інстанцій, з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів позивача від порушень з боку суб'єкта владних повноважень, суд касаційної інстанції, з огляду на положення частини першої статті 2, частини другої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на час вирішення справи в суді апеляційної інстанції), знаходить правильним обраний судом апеляційної інстанції спосіб захисту порушеного права позивача.

Верховний Суд вважає, що суд апеляційної інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, суд повно встановив обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Доводи, наведені в касаційній скарзі, не спростовують висновків суду апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 345, 349, 350, 355, 356, 359, підпунктом 4 пункту 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ :

Замінити відповідача у справі - Ізмаїльську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС в Одеській області правонаступником - Головним управлінням ДФС в Одеській області.

Касаційну скаргу Головного управління ДФС в Одеській області залишити без задоволення, а постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 09.11.2017 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

Л.І. Бившева

Т.М. Шипуліна

В.В. Хохуляк ,

Судді Верховного Суду