Рішення

від 04.12.2018 по справі 524/1806/18

КРЕМЕНЧУЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 524/1806/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2018 року Кременчуцький районний суд Полтавської області в складі: головуючого судді Клименко С.М.

за участю секретаря судового засідання Дяденко С.В.

позивача ОСОБА_1 та її представника за угодою адвоката ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в залі судових засідань в місті Кременчуці справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 об'єднаної сільської територіальної громади, третя особа: приватний нотаріус Кременчуцького міського нотаріального округу Полтавської області ОСОБА_4 про встановлення факту постійного проживання з спадкодавцем на час відкриття спадщини та визнання права власності на спадкове майно

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 21 березня 2018 року звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 об'єднаної сільської територіальної громади про встановлення факту проживання з спадкодавцем на час відкриття спадщини та визнання права власності на спадкове майно посилаючись, що 01 липня 2016 року померла її мати ОСОБА_5, якій належала земельна ділянка площею 5,54 га розташована на території Майбородівської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Вона є єдиним спадкоємцем її майна за законом, оскільки ОСОБА_6 від прийняття спадщини за заповітом відмовився, про що надав нотаріусу відповідну заяву. 11 грудня 2017 року приватний нотаріус Кременчуцького міського нотаріального округу ОСОБА_4 відмовив їй у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом в зв'язку з тим, що факт прийняття спадщини нею документально не підтверджується. Вважає, що спадщину вона прийняла, оскільки мати ОСОБА_5 з 03 січня 2003 року і до дня смерті була зареєстрована і проживала з нею в АДРЕСА_1, що підтверджується актом ТОВ Житлорембудсервіс від 04 грудня 2017 року.

Просила суд встановити факт її постійного проживання з матір'ю ОСОБА_5 за адресою АДРЕСА_2 та визнати за нею право власності на земельну ділянку площею 5,54 га, кадастровий номер 5322482200:04:000:0242, розташовану на території Майбородівської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Ухвалою від 07 серпня 2018 року первісний відповідач ОСОБА_3 об'єднана сільська територіальна громада замінений на належного відповідача ОСОБА_3 сільську раду Кременчуцького району Полтавської області.

Позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат ОСОБА_2 в судовому засіданні позов підтримали та просили задовольнити, про підстави та обставини якого пояснили так, як це викладено в заяві.

Відповідач ОСОБА_3 сільська рада Кременчуцького району Полтавської області в судове засідання свого представника не направили, надали до суду заяву, де просили розглянути справу у відсутність їх представника та винести рішення на розсуду суду.

Третя особа приватний нотаріус Кременчуцького міського нотаріального округу Полтавської області ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився, надав заяву, де просив розглянути справу у його відсутність, проти задоволення позову не заперечує.

Суд, заслухавши пояснення позивача та його уповноваженого представника, свідка, дослідивши надані матеріали справи і оцінюючи все в сукупності вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Частиною 6 статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Стаття 263 ЦПК України передбачає, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця, до інших осіб (спадкоємців) (ст. 1216 ЦК України).

Установлено, що 01 липня 2016 року в місті Кременчуці Полтавської області померла ОСОБА_5, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії І-КЕ №329451, виданим 02 липня 2016 року Кременчуцьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, актовий запис № 534.

Відкрилася спадщина.

11 грудня 2017 року приватний нотаріус Кременчуцького міського нотаріального округу Полтавської області ОСОБА_7 відмовив позивачу ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно в зв'язку з тим, що факт постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини, а отже і факт прийняття спадщини ОСОБА_1 документально не підтверджено.

Статтею 315 ЦПК України визначено факти, які можуть встановлюватись у судовому порядку. Частиною другою даної норми передбачено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦПК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

В пункті 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику у справах про спадкування від 30.05.2008 року № 7 зазначено, що якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв'язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Відповідно до довідки Товариства з обмеженою відповідальністю Житлорембудсервіс ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка померла 01 липня 2016 року, з 03 січня 2003 року була зареєстрована за адресою ІНФОРМАЦІЯ_2, власником квартири є ОСОБА_1.

В акті складеному заступником начальника РРЦ ОСОБА_8, паспортистом РРЦ ОСОБА_9 зі слів свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_11 та затвердженому 04.12.2017 року заступником генерального директора з правових питань ТОВ Житлорембудсервіс ОСОБА_12 вказано, що ОСОБА_1 дійсно проживала з матір'ю ОСОБА_5 з 2000 року і до дня її смерті, 01 липня 2016 року, за адресою АДРЕСА_2.

Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_1 є її сусідкою, з 2002 року з нею проживала її мати ОСОБА_5, інвалід дитинства, за якою вона здійснювала догляд.

Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку, що позивач ОСОБА_1 проживала з ОСОБА_5 на час відкриття спадщини 01 липня 2016 року і це ніким не оспорюється і не спростовується, тому встановлює зазначений факт, що необхідно позивачу для отримання спадщини.

Крім того, в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_5 належить земельна ділянка площею 5,54 га розташована на території Майбородівської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області, цільове призначення якої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку виданого 23 червня 2005 року Кременчуцькою райдержадміністрацією.

Статтею 1216 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Частинами 1,2 ст. 1225 ЦК України передбачено, що право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

При таких обставинах суд приходить до висновку, що оскільки земельна ділянка належала спадкодавцю ОСОБА_5, то і позивач ОСОБА_1 набуває на неї право власності.

Статтею 1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Керуючись ст.ст. 258,259,293,294,315-319 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 сільської ради Кременчуцького району Полтавської області про встановлення факту постійного проживання з спадкодавцем на час відкриття спадщини та визнання права власності на спадкове майно задовольнити.

Встановити факт, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3 проживала з ОСОБА_5 в АДРЕСА_3 на час відкриття спадщини 01 липня 2016 року.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 5,54 га, розташовану на території Майбородівської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області, цільове призначення якої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5322482200:04:000:0242.

На рішення суду учасниками справи може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Полтавського апеляційного суду.

У разі оголошення вступної та резолютивної частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 17 грудня 2018 року.

СуддяОСОБА_13