Ухвала

від 22.12.2018 по справі 759/20761/18

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

пр. № 1-кс/759/6054/18

ун. № 759/20761/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2018 року м. Київ Слідчий суддя Святошинського районного суду міста Києва ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора Київської місцевої прокуратури № 8 ОСОБА_3 , розглянувши клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури № 8, ОСОБА_3 про арешт майна, поданого в кримінальному провадженні №12017100080007178 від 15.08.2017, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 1 ст. 357 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

До Святошинського районного суду міста Києва надійшло клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури № 8 ОСОБА_3 про арешт майна, поданого в кримінальному провадженні №12017100080007178 від 15.08.2017, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 1 ст. 357 КК України, в якому прокурор просить накласти арешт на корпоративні права ТОВ «НВП «СЕДЕМ» код ЄДРПОУ 35454225 та ТОВ «СЛАФ РЕАГЕНТ» код ЄДРПОУ 33303061, шляхом заборони державним реєстраторам юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань особам, які перебувають у трудових відносинах з суб`єктом державної реєстрації, нотаріусам, технічним адміністраторам Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань проводити будь-які дії (внесення відомостей, скасування, реєстрація, корегування, підтвердження та будь-які інші дії) по юридичним особам ТОВ «НВП «СЕДЕМ» код ЄДРПОУ 35454225 та ТОВ «СЛАФ РЕАГЕНТ» код ЄДРПОУ 33303061.

Обґрунтовуючи дане клопотання, прокурором зазначено, що Київською місцевою прокуратурою №8 здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 12017100080007178 від 15.08.2017, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 1 ст. 357 КК України.

Досудовим розслідуванням у вказаному кримінальному провадженні встановлено, що протягом 2017 року, директор ТОВ «НВП «СЕДЕМ» код ЄДРПОУ 35454225 ОСОБА_4 , перебуваючи за адресою: м. Київ, вул. Ф. Пушиної, 13, шляхом зловживання своїм службовим становищем, вчинив розтрату майна товариства, яке перебувало в його віданні, на суму 1 101 703,93 грн., що спричинило товариству збитки у великих розмірах.

Так, відповідно до статуту ТОВ «НВП «СЕДЕМ» код ЄДРПОУ 35454225 затвердженого протоколом №1/2017 від 15.03.17 з`ясовано, що товариство здійснює свою діяльність за адресою: м. Київ, вул. Ф. Пушиної, 13, учасниками товариства є ОСОБА_4 з часткою у статутному капіталі в розмірі 50% та ОСОБА_5 з часткою у статутному капіталі в розмірі 50%.

Згідно п.п. «Х» п. 7.4. розділу 7 Статут ТОВ «НВП «СЕДЕМ» до виключної компетенції загальних зборів учасників належить надання попередньої згоди директору товариства на списання основних фондів (засобів) товариства на суму, що сукупно перевищує 30 000 грн. Пунктом 7.7. розділу 7 статуту товариства встановлено, що загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники і представники учасників, які володіють у сукупності більш як 60% голосів.

Також, відповідно до оборотно-сальдової відомості по рахунку 10 за І квартал 2017 року встановлено, що на балансі ТОВ «НВП «СЕДЕМ» перебувало наступне майно: гомогенізатор-змішувач у кількості 2 од. вартістю 498333,33 грн. кожний; система обеззалізування вартістю 20385,50 грн.; система пом`якшення вартістю 22613,52 грн.; система зворотного осмоса вартістю 62038,25 грн., всього на загальну суму 1 101 703,93 грн.

Разом із тим, будучи допитана в якості потерпілої ОСОБА_5 показала, що вона є учасником ТОВ «НВП «СЕДЕМ» з часткою у статутному капіталі товариства у розмірі 50% (50% голосів), у 2017 році їй стало відомо про списання директором товариства ОСОБА_4 вказаних вище основних засобів в порушення вимог статуту товариства без отримання на те згоди загальних зборів учасників, участі у загальних зборах учасників з таким порядком денним, вона не приймала.

Крім того, досудовим розслідуванням даного кримінального провадження встановлено, що протягом 2017 року, директор ТОВ «КУА «Комплексний фінансовий сервіс» ОСОБА_6 , перебуваючи за адресою: м. Київ, вул. Ф. Пушиної, 13, шляхом зловживання своїм службовим становищем, без отримання згоди учасників, привласнив печатку, фінансові та бухгалтерські документи ТОВ «СЛАФ РЕАГЕНТ» код ЄДРПОУ 33303061.

Відповідно до статуту ТОВ «СЛАФ РЕАГЕНТ» код ЄДРПОУ 33303061 затвердженого протоколом №25 від 16.12.11 з`ясовано, що товариство здійснює свою діяльність за адресою: м. Київ, вул. Ф. Пушиної, 13, учасниками товариства є ОСОБА_5 з часткою у статутному капіталі в розмірі 40,10%, ОСОБА_7 з часткою у статутному капіталі в розмірі 40,10% та ТОВ «Компанія з управління активами «Комплексний фінансовий сервіс» з часткою у статутному капіталі в розмірі 19,80%. Пунктом 5.9. розділу 5 статуту товариства передбачено, що збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники, що володіють в сукупності більш як 60% голосів.

Будучи допитана в якості потерпілої ОСОБА_5 показала, що вона є учасником ТОВ «СЛАФ РЕАГЕНТ» з часткою у статутному капіталі товариства у розмірі 40,10% (40,10% голосів), у 2017 році їй стало відомо про протиправну передачу директором товариства ОСОБА_8 в розпорядження директора ТОВ «КУА «Комплексний фінансовий сервіс» ОСОБА_6 печатки, фінансових та бухгалтерських документів ТОВ «СЛАФ РЕАГЕНТ», а останній вчиняє дії спрямовані на незаконну зміну учасників та перешкоджає функціонуванню товариства.

Враховуючи вищевказані обставини кримінального провадження, підставами у зв`язку з якими потрібно здійснити накладення арешту на корпоративні права ТОВ «НВП «СЕДЕМ» код ЄДРПОУ 35454225 та ТОВ «СЛАФ РЕАГЕНТ» код ЄДРПОУ 33303061, досудове розслідування вважає, що незастосування цього заходу зумовить труднощі та неможливість виконання вироку в частині забезпечення можливої конфіскації майна або цивільного позову, чи перешкоджатиме встановленню істини по провадженню внаслідок того, що такі права можуть бути незаконно відчужені іншими особам, які не мають відношення до діяльності ТОВ «НВП «СЕДЕМ» код ЄДРПОУ 35454225 та ТОВ «СЛАФ РЕАГЕНТ» код ЄДРПОУ 33303061, чи настання інших тяжких наслідків.

Окрім цього, в органу досудового розслідування наявні достатні підстави вважати, що у разі судового виклику представників ТОВ «НВП «СЕДЕМ» код ЄДРПОУ 35454225 та ТОВ «СЛАФ РЕАГЕНТ» код ЄДРПОУ 33303061 існує реальна загроза зміни корпоративних прав, на які необхідно накласти арешт. А тому, досудове слідство клопоче перед слідчим суддею розглянути дане клопотання про арешт, без повідомлення зазначених сторін з метою забезпечення арешту майна.

Беручи до уваги вищевикладене та враховуючи, що в матеріалах кримінального провадження вбачається наявність достатніх підстав щодо накладення арешту на корпоративні права ТОВ «НВП «СЕДЕМ» код ЄДРПОУ 35454225 та ТОВ «СЛАФ РЕАГЕНТ» код ЄДРПОУ 33303061, іншим особам, у володінні яких вони перебувають вказане майно,зметою швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура, з метою забезпечення можливого заявленого цивільного позову в рамках кримінального провадження та до набрання судовим рішенням законної сили, виконання вироку в частині можливої конфіскації майна, та накладення майнових стягнень, просив клопотання задовольнити.

В судове засідання прокурор Київської місцевої прокуратури № 8, ОСОБА_3 , або/та інші прокурори, які входять в групу прокурорів по даному кримінальному провадженню до суду не з`явились, будучи належним чином повідомленні про даті, час та місце розгляду клопотання, причини неявки не повідомили.

Дане клопотання розглянуто без повідомлення власника майна, щодо якої здійснюється провадження у відповідності до ч. 2 ст. 172 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.

Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, суд визнав можливим прийняти рішення по суті клопотання за відсутності осіб, які не з`явилися, оскільки їх не прибуття не перешкоджає розгляду клопотання на підставі наданих доказів.

Згідно ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.

Розглянувши дане клопотання, долучені до нього матеріали, слідчий суддя дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення зазначеного клопотання, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 171 КПК України, з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.

Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України передбачені такі види заходів забезпечення кримінального провадження, як арешт майна.

Відповідно доч.1ст.170КПК Україниарештом майнає тимчасове,до скасуванняу встановленомуцим Кодексомпорядку,позбавлення заухвалою слідчогосудді абосуду правана відчуження,розпорядження та/абокористування майном,щодо якогоіснує сукупністьпідстав чирозумних підозрвважати,що воноє доказомзлочину,підлягає спеціальнійконфіскації упідозрюваного,обвинуваченого,засудженого,третіх осіб,конфіскації уюридичної особи,для забезпеченняцивільного позову,стягнення зюридичної особиотриманої неправомірноївигоди,можливої конфіскаціїмайна.Арешт майнаскасовується увстановленому цимКодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Відповідно до ч.2ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України.

Відповідно ч. 5 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбаченихКримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Відповідно ч.6ст.170КПК Україниу випадку,передбаченому пунктом4частини другоїцієї статті,арешт накладаєтьсяна майнопідозрюваного,обвинуваченого,засудженого,фізичної чиюридичної особи,яка всилу законунесе цивільнувідповідальність зашкоду,завдану діями(бездіяльністю)підозрюваного,обвинуваченого,засудженого абонеосудної особи,яка вчиниласуспільно небезпечнедіяння,а такожюридичної особи,щодо якоїздійснюється провадження,за наявностіобґрунтованого розміруцивільного позовуу кримінальномупровадженні,а таксамо обґрунтованогорозміру неправомірноївигоди,яка отриманаюридичною особою,щодо якоїздійснюється провадження. У разі задоволення цивільного позову або стягнення з юридичної особи розміру отриманої неправомірної вигоди суд за клопотанням прокурора, цивільного позивача може вирішити питання про арешт майна для забезпечення цивільного позову або стягнення з юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, доведеного розміру отриманої неправомірної вигоди до набрання судовим рішенням законної сили, якщо таких заходів не було вжито раніше.

Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Відповідно доч.2ст.171КПК Україниу клопотанніслідчого,прокурора проарешт майнаповинно бутизазначено: 1)підстави імету відповіднодо положеньстатті 170цього Кодексута відповіднеобґрунтування необхідностіарешту майна; 2)перелік івиди майна,що належитьарештувати; 3)документи,які підтверджуютьправо власностіна майно,що належитьарештувати,або конкретніфакти ідокази,що свідчатьпро володіння,користування чирозпорядження підозрюваним,обвинуваченим,засудженим,третіми особамитаким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1)правову підставудля арештумайна; 2)можливість використаннямайна якдоказу укримінальному провадженні(якщоарешт майнанакладається увипадку,передбаченому пунктом1частини другоїстатті 170цього Кодексу);3)наявність обґрунтованоїпідозри увчиненні особоюкримінального правопорушенняабо суспільнонебезпечного діяння,що підпадаєпід ознакидіяння,передбаченого закономУкраїни прокримінальну відповідальність(якщоарешт майнанакладається увипадках,передбачених пунктами3,4частини другоїстатті 170цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4)розмір шкоди,завданої кримінальнимправопорушенням,неправомірної вигоди,яка отриманаюридичною особою(якщоарешт майнанакладається увипадку,передбаченому пунктом4частини другоїстатті 170цього Кодексу); 5)розумність таспіврозмірність обмеженняправа власностізавданням кримінальногопровадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Відповідно до розділу другого п. 2.6 п. 2 Узагальнення судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження проведеного Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ за 2014 рік, Арешт може бути накладено на майно підозрюваного, обвинуваченого, осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

При цьому таке майно може перебувати як у згаданих осіб, так і в інших фізичних або юридичних осіб.

Щодо осіб, які не є підозрюваними (яким у порядку, передбаченому

ст. ст. 276 279 КПК, повідомлено про підозру, або яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення), обвинуваченими (особа, обвинувальний акт щодо якої передано до суду в порядку, передбаченому ст. 291 КПК) або особами, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, не може бути прийнято ухвалу про арешт майна.

Враховуючи наведене, навіть якщо у слідчого судді є достатні підстави вважати, що певною особою було вчинено кримінальне правопорушення, він не має повноважень накладати арешт на майно особи, яка не є підозрюваним.

Як вбачається з матеріалів наданих прокурором, в даному кримінальному провадженні на даний час нікому не пред`явлено підозри. Та звертаючись до слідчого судді з клопотання про арешт майна, прокурор мотивує необхідність накладення арешту саме з метою забезпечення можливого заявленого цивільного позову в рамках кримінального провадження, виконання вироку в частині можливої конфіскації майна, та накладення майнових стягнень, а не з метою збереження речових доказів.

Зважаючи на викладене та наведені вимоги КПК України, слідчий суддя позбавлений можливості накласти арешт на вищезгадане майно, оскільки приходить до висновку, що клопотання про накладення арешту на майно є передчасним тому, що на момент його розгляду, особам, про майно яких йдеться в клопотанні, не повідомлено про підозру.

На підставі наведеного слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст.. 173,309,371,372,395,532КПК України, слідчий суддя,

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання прокурора Київської місцевої прокуратури № 8 ОСОБА_3 про арешт майна, поданого в кримінальному провадженні №12017100080007178 від 15.08.2017, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 1 ст. 357 КК України, відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5-ти днів з дня її проголошення, а особами без виклику яких постановлено ухвалу протягом 5-ти днів з дня отримання її копії.

Слідчий суддя ОСОБА_1