Рішення

від 20.11.2018 по справі 574/739/18

БУРИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 574/739/18

Провадження №2/574/350/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2018 року Буринський районний суд Сумської області

в складі: головуючого судді Куцан В.М.

з участю секретаря Кошелєвої Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Буринського районного суду справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Буринського району Сумської області, третя особа Сумська районна державна нотаріальна контора про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом мотивуючи тим, що 05.11.2017 року помер його батько ОСОБА_3, у зв'язку з чим відкрилася спадщина на належне йому майно. До складу спадкового майна ввійшла, в тому числі, земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,4054 га, право власності на яку було посвідчено за спадкодавцем державним актом на право власності на земельну ділянку серії СМ №118102. Спадщину він прийняв подавши відповідну заяву до органів нотаріату, будучи спадкоємцем першої черги за законом. Однак в даному державному акті маються розбіжності в кадастрових номерах земельної ділянки, у зв'язку з чим він не може отримати свідоцтво про право на спадщину в нотаріальній конторі. Просив визнати за ним право власності на цю земельну ділянку в порядку спадкування за законом.

Представник позивача ОСОБА_4 позовні вимоги підтримала, просила справу розглянути без її участі, про що повідомила суд письмовою заявою.

Представник відповідача ОСОБА_2 сільської ради в задоволенні позовної заяви не заперечував, просив справу розглянути без його участі, про що повідомив суд письмово листом.

Представник третьої особи Сумської районної державної нотаріальної контори позовні вимоги визнав, просив справу розглянути без його участі, про що повідомив суд письмово листом.

Оскільки сторони у судове засідання не з'явились, подавши заяви про розгляд справи у їх відсутність, тому відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши обставини справи, надані докази та давши їм оцінку, суд приходить до наступних висновків.

Зокрема, судом встановлено, що 05 листопада 2017 року помер батько позивача ОСОБА_3, який проживав в ІНФОРМАЦІЯ_1, у зв'язку з чим відкрилася спадщина на його майно, що підтверджується свідоцтвом про смерть останнього (а.с.9).

До складу спадкового майна ввійшла, в тому числі, земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,4054 га, що розташована на території ОСОБА_2 сільської ради, Буринського району Сумської області, яка належала ОСОБА_3 відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серії СМ №118102, виданого на підставі розпорядження голови Буринської районної державної адміністрації від 22.03.2002 року за №63, що підтверджується копією державного акту (а.с.8).

Спадщину після смерті ОСОБА_3 прийняв його син ОСОБА_1 - позивач у справі, відповідно до положень ч.1 ст.1269 ЦК України, подавши відповідну заяву до органів нотаріату, являючись спадкоємцем першої черги за законом, що підтверджується копією паспорта позивача, копією свідоцтва про народження позивача, витягом про реєстрацію у спадковому реєстрі та копією спадкової справи (5-7,10-14).

Однак нотаріус не може видати свідоцтво про право на спадщину на вище зазначене майно, оскільки державному акті, який посвідчує право власності спадкодавця на земельну ділянку, є розбіжності у написанні кадастрових номерів земельної ділянки, що вбачається з постанови державного нотаріуса ОСОБА_5 про відмову у вчиненні нотаріальних дій (а.с.16).

Разом з тим, як вбачається з довідки відділу у Буринському районі Головного управління держгеокадастру у Сумській області, земельній ділянці площею 2,4054 га, яка знаходиться на території ОСОБА_2 сільської ради Буринського району Сумської області, посвідченої Державним актом серії СМ №118102 був визначений кадастровий номер 5920984600:08:003:0260, але при перенесенні інформації про земельні ділянки з Державного реєстру земель до Державного земельного кадастру була відкрита поземельна книга і даній земельній ділянці присвоєно кадастровий номер 5920984600:08:003:0532 (а.с.15).

В силу ч.1 ст.1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Однак наявність вищевказаних розбіжностей кадастрових номерів земельної ділянки у державному акті, унеможливили отримання позивачем свідоцтва про право на спадщину на це нерухоме майно, оскільки в силу п.4.15 Глави 10 Розділу ІІ Порядку про вчинення нотаріальних дій нотаріусами України , затвердженого наказом Мінюсту України 22.02.2012 року №296/5, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна. При цьому відповідно до ст. 47 Закону Про нотаріат нотаріус не приймає для вчинення нотаріальних дій документи, якщо вони не відповідають вимогам законодавства.

Разом з тим, дослідженими судом доказами беззаперечно встановлено, що зазначена земельна ділянка належала спадкодавцю ОСОБА_3, а запис кадастрового номеру земельної ділянки у правовстановлюючому документі, що підтверджує право власності останнього на неї, не може бути виправлений так, як і не може бути виданий дублікат державного акту, у зв'язку з внесенням змін до Законів України Про державний земельний кадастр та Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , відповідно до яких з 01 січня 2013 року державні акти на право власності на земельні ділянки не видаються, однак документи, якими було посвідчено право власності чи право постійного користування земельною ділянкою видані до набрання чинності цим Законом , є дійсними (п.10 ст.28-1 розділу VII Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про державний земельний кадастр ).

Відповідно до п. г ч.1 ст.81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини, а ч.1 ст.131 цього Кодексу передбачено, що громадяни та юридичні особи, а також територіальні громади та держава мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі міни, ренти, дарування, успадкування та інших цивільно-правових угод.

Згідно ч.1 ст.126 ЗК України право власності, користування земельною ділянкою оформляється відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Статтею 22 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (в редакції від 01.01.2016 року) передбачено, документи, що подаються для державної реєстрації прав, повинні відповідати вимогам, встановленим цим законом та іншим нормативно-правовим актам. Не розглядаються документи з підчищеннями, або дописками, закресленими словами та іншими не обумовленими виправленнями, заповнені олівцем, з пошкодженнями, що не дають змоги однозначно тлумачити зміст, а також оформлені з порушенням вимог законодавства.

Згідно ст.27 цього Закону, державна реєстрація права власності проводиться, в тому числі, на підставі свідоцтва про право на спадщину, державного акту на право приватної власності на землю, державного акта на право постійного користування землею, виданих до 1 січня 2013 року та рішення суду, що набрали законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до ст.1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

При цьому, в силу ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення. Право на землю гарантується Конституцією (ч.2 ст. ст.373 ЦК).

Частиною 3 статті 1296 ЦК України визначено, що відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Статтею 392 ЦК України встановлено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який посвідчує його право власності.

Частиною 4 статті 206 ЦПК України встановлено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

З огляду на зміст зазначених норм матеріального права та їх аналізу, враховуючи, що визнання позову відповідачем не суперечить закону й не порушує права чи інтереси інших осіб, а також те, що позивач прийняв спадщину, але не може скористатись в повному обсязі своїм правом власності на спадкове майно шляхом нотаріального оформлення спадщини, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 2-7, 10-13, 23, 206, 247, 258, 259, 265, 268, 354 ЦПК України, ст.ст.81,126, 131 ЗК України, ст.ст.16, 328, 392, 1216-1218, 1222, 1223, 1225, 1268, 1269, 1296, 1297 ЦК України, суд -

віришив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Буринського району Сумської області, третя особа Сумська районна державна нотаріальна контора про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_3 в порядку спадкування за законом після померлого 05 листопада 2017 року в селі Писарівка, Сумського району, Сумської області його батька ОСОБА_3, право власності на земельну ділянку площею 2,4054 га з кадастровим номером 5920984600:08:003:0532 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території ОСОБА_2 сільської ради Буринського району Сумської області відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серії СМ №118102, виданого на підставі розпорядження голови Буринської районної державної адміністрації від 22.03.2002 року за №63.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Сумської області через Буринський районний суд (а з початком функціонування Єдиної інформаційно-телекомунікаційної системи безпосередньо до Апеляційного суду Сумської області) шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий: