Рішення

від 22.12.2018 по справі 584/1001/18

ПУТИВЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 584/1001/18

Провадження № 2/584/521/18

РІШЕННЯ

Іменем України

22.12.2018 Путивльський районний суд Сумської області в особі : головуючого - судді Токарєва С.М., при секретарі Ковальовій К.В., без участі учасників справи, розглянувши у порядку загального позовного провадження у підготовчому засіданні в залі суду в м. Путивль цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Новослобідської сільської ради Путивльського району Сумської області, третя особа - Путивльська районна державна нотаріальна контора, про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулася до суду з вказаним позовом і просила визнати за нею право власності на земельну ділянку загальною площею 3,76 га, розташовану на території Червоноозерської сільської ради Путивльського району Сумської області, в порядку спадкування за заповітом після смерті матері ОСОБА_2, яка померла 02.02.2005 в с. Жари Путивльського району Сумської області та якій зазначене майно належало на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії І-СМ № 012376.

Крім того, просила також визнати за нею право власності на земельну частку (пай) розміром 4,29 в умовних кадастрових гектарах із земель САПТ ЗТ Приозерне , розташовану на території Червоноозерської сільської ради Путивльського району Сумської області, у порядку спадкування за заповітом після смерті матері ОСОБА_2, яка померла 02.02.2005 в с. Жари Путивльського району Сумської області та яка вказане майно прийняла, але не оформила за життя, після смерті свого чоловіка ОСОБА_3, який помер 09.10.1996 в с. Жари Путивльського району Сумської області.

Свої вимоги обґрунтовувала тим, що є спадкоємцем всього майна померлої матері за заповітом останньої, отримала свідоцтво про право на спадщину на окреме спадкове майно. В той же час, у видачі свідоцтва про право на спадщину на зазначену земельну ділянку їй було відмовлено у зв'язку з виправленнями у державному акті на право власності на цю земельну ділянку. Крім того, їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину і на вказану земельну частку (пай) у зв'язку з тим, що правовстановлюючий документ на це майно відсутній.

Посилаючись на зазначене, просила позов задовольнити, а витрати по справі просила покласти на неї.

Заявою від 22.12.2018 свої вимоги уточнила та просила визнати за нею право власності на вище вказане спадкове майно в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_2

18.09.2018 з Сумського обласного державного нотаріального архіву було витребувано копію спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_2

У підготовче засідання позивач не з'явилася, надала суду письмову заяву про розгляд справи за її відсутності, свої позовні вимоги підтримала.

Відповідач також не з'явився, надав суду письмову заяву про визнання позову, просив справу розглянути за відсутності його представника. Про правові наслідки визнання позову обізнаний.

Третя особа просила розгляд справи проводити за її відсутності, при винесенні рішення покладалася на розсуд суду, письмових пояснень щодо позову не направила.

За правилами ч. 4 ст. 200 ЦПК України ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

В силу ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

З огляду на матеріали справи, на підставі ст. 1261 ЦК України позивач є спадкоємцем першої черги за законом після смерті матері - ОСОБА_2, яка померла 02.02.2005 в с. Жари Путивльського району Сумської області та була зареєстрована одна ІНФОРМАЦІЯ_1.

За життя померла ОСОБА_2 склала заповіт, який не змінювався та не скасовувався, посвідчений 21.04.1997 секретарем виконавчого комітету Червоноозерської сільської ради Путивльського району Сумської області, яким все належне їй майно заповідала позивачу у справі.

Позивач прийняла спадщину після смерті матері, отримала свідоцтво про право на спадщину за законом на окреме спадкове майно, яким є грошові внески з відсотками та компенсаціями, компенсаційні рахунки, що зберігаються в філії № 042 Буринського відділення № 3050 Ощадного банку України (спадкова справа № 341 від 02.12.2005).

До спадкового майна також входить земельна ділянка загальною площею 3,76 га, розташована на території Червоноозерської сільської ради Путивльського району Сумської області, надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка належала померлій на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії І-СМ № 012376 від 07.10.1999.

В той же час, отримати свідоцтво про право на спадщину на зазначену земельну ділянку позивач не може, в зв'язку з наявністю виправлень у державному акті, що вбачається з листа нотаріуса від 17.07.2018.

З наявного у справі оригіналу державного акту на право приватної власності на землю серії І-СМ № 012376 від 07.10.1999 вбачається, що на підставі рішення 6 сесії 23 скликання Червоноозерської сільської ради народних депутатів від 03.09.1999 ОСОБА_4 передано у приватну власність земельну ділянку площею 3,76 га (складається з трьох земельних ділянок площею 2,2041 га, 1,1278 га та 0,4270 га), надану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Червоноозерської сільської ради Путивльського району Сумської області, хоча в цьому правовстановлюючому документі і мається виправлення у імені власника земельної ділянки, а саме виправлено з Настасія на Анастасія .

Згідно витягів з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 02.10.2018, на підставі державного акту від 07.10.1999 серії І-СМ № 021376 за ОСОБА_5, мешканкою с. Жари Путивльського району Сумської області рахуються земельні ділянки: пасовища площею 0,4270 га з кадастровим № 5923888000:06:000:0583, рілля площею 2,2041 га з кадастровим № 5923888000:06:000:0319 та сіножаті площею 1,1278 га з кадастровим № 5923888000:06:000:0010, надані для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Червоноозерської сільської ради Путивльського району Сумської області.

Пунктами 9-10 розділу VII Закону України "Про Державний земельний кадастр" визначено, що державна реєстрація земельних ділянок, які передаються у власність із земель державної чи комунальної власності, здійснюється з видачею державних актів на право власності на земельні ділянки до 01.01.2013. Документи, якими було посвідчено право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, видані до набрання чинності цим Законом, є дійсними.

Видача позивачу нового державного акта замість зіпсованого в порядку п. 4.11 Інструкції про заповнення бланків державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 22.06.2009 р. № 325, є неможливою в зв'язку з втратою нею чинності.

Оскільки довідками Червоноозерського старостинського округу Новослобідської сільської ради Путивльського району Сумської області від 19.06.2018 № 251 та 12.07.2018 № 323 підтверджено проживання в ІНФОРМАЦІЯ_2 саме ОСОБА_2, суд дійшов висновку про те, що зазначена земельна ділянка згідно вказаного вище державного акту на право приватної власності на землю належала саме цій особі.

Таким чином, беручи до уваги наведені положення закону та встановлені обставини, суд вважає, що таке визнання відповідачем позову в зазначеній частині не суперечить закону, не порушує прав, свобод чи інтересів інших осіб, а тому може бути прийняте.

Крім того, до спадкового майна також входить право на земельну частку (пай) розміром 4,29 в умовних кадастрових гектарах із земель сільськогосподарського акціонерно-пайового товариства закритого типу Приозерне , розташовану на території Червоноозерської сільської ради Путивльського району Сумської області, яку померла ОСОБА_2 прийняла, але не оформила за життя, після смерті свого чоловіка ОСОБА_3, який помер 09.10.1996 в с. Жари Путивльського району Сумської області, шляхом вступу в управління та володіння спадковим майном, а саме розпорядилася особистими речами померлого та отримала свідоцтво про право на спадщину на окреме спадкове майно, яким є житловий будинок в с. Жари Путивльського району.

В той же час, отримати в нотаріальному порядку свідоцтво про право на спадщину на вказане спадкове майно позивач не може з причини відсутності правовстановлюючого документа на нього, що вбачається з листа нотаріуса від 17.07.2018.

З листа-відповіді Відділу Держгеокадастру у Путивльському районі Сумської області від 14.09.2016 № 31-28-99.1-876/2-16 та викопіювання з Книги реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай), що видаються Путивльською районною державною адміністрацією членам САПТ ЗТ Приозерне вбачається, що ОСОБА_6 внесений до списку членів сільськогосподарського акціонерно-пайового товариства закритого типу Приозерне і за ним за № 357 рахується не отриманий сертифікат серії СМ № 0065957 від 05.07.1996 на право на земельну частку (пай) із землі зазначеного товариства розміром 4,29 в умовних кадастрових гектарах.

Відповідно до п.п. 2, 5 Указу Президента України Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям від 08.08.1995 №720/95 право на земельну частку (пай) мають члени коллективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, щододається до державного акта на право колективної власності на землю. Видача громадянам сертифікатів на право на земельну частку (пай) єдиного в Україні зразка та їхреєстрація провадяться відповідною районною державною адміністрацією.

Згідно з ч. 2 ст. 2 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власниками земельних ділянок (паїв) основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією. Документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є :свідоцтво про право на спадщину; посвідчені у встановленому законом порядку договори купівлі-продажу, дарування, міни, до яких додається сертифікат на право на земельну частку (пай); рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

Як роз'яснено в п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України 16.04.2004 N 7 Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ , член коллективного сільськогосподарського підприємства (далі КСП), включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай). Невнесення до зазначеного вище списку особи, яка була членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку.

Відповідно до ч. 1 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

За правилами ч.1 ст. 1225 цього ж Кодексу право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням цільового призначення.

Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Частиною 1 ст. 1261 ЦК України визначено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки .

Статтею 55 Конституції України передбачено право кожного на захист своїх прав і свобод від порушень і протиправних посягань будь-якими не забороненими законом засобами.

Згідно зі ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є, зокрема, визнання права.

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (стаття 328 ЦК України).

В силу ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Права власника майна підлягають захисту шляхом пред'явлення позову про визнання права на належне йому майно за умови, якщо власник не може належним чином реалізувати свої правомочності у зв'язку з наявністю щодо цього права сумнівів або претензій з боку третіх осіб.

Таким чином, оскільки спадкодавець ОСОБА_3 був внесений до списку громадян-членів сільськогосподарського акціонерно-пайового товариства закритого типу Приозерне , хоча за життя і не отримав відповідний сертифікат, тому з урахуванням вказаних роз'яснень Пленуму Верховного Суду України щодо часу набуття членом КСП права на земельну частку (пай), суд дійшов висновку, що він набув право на земельну частку (пай) розміром 4,29 в умовних кадастрових гектарах із земель вказаного товариства, яке успадковане ОСОБА_2, що є підставою для задоволення позову і в цій частині.

Судові витрати не розподіляються судом, ураховуючи відповідне клопотання позивача.

Виходячи з наведеного, керуючись ст.ст. 15, 16, 328, 392, 1220, 1225, 1261, 1268 ЦК України , ч. 2 ст. 2 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власниками земельних ділянок (паїв) , п. 9-10 розділу VII, ч. 1 ст. 21 Закону України "Про Державний земельний кадастр", п.п. 2, 5 Указу Президента України Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям від 08.08.1995 №720/95, ч. 4 ст. 200, ч. 4 ст. 206 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, РНОКПП- НОМЕР_1, зареєстрована ІНФОРМАЦІЯ_4, задовольнити повністю.

2. Визнати за ОСОБА_1 право приватної власності на земельну ділянку загальною площею 3,76 га, надану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Червоноозерської сільської ради Путивльського району Сумської області, в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_2, яка померла 02.02.2005 в с. Жари Путивльського району Сумської області, у відповідності до державного акту на право приватної власності на землю серії І-СМ № 021376 від 07.10.1999.

3. Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну частку (пай) розміром 4,29 в умовних кадастрових гектарах із земель сільськогосподарського акціонерно-пайового товариства закритого типу Приозерне , розташовану на території Червоноозерської сільської ради Путивльського району Сумської області, яка належала ОСОБА_3 відповідно до сертифікату на право на земельну частку (пай) серії СМ № 0065957 від 05.07.1996, в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_2, яка померла 02.02.2005 в с. Жари Путивльського району Сумської області .

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сумського апеляційного суду через Путивльський районний суд Сумської області шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.М.Токарєв