Рішення

від 26.11.2018 по справі 600/177/17

КОЗІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 600/177/17

Справа № 2/600/98/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2018 року смт. Козова

Козівський районний суд Тернопільської області

у складі: головуючого судді - Гриновець О.Б.,

з участю: секретаря судового засідання - Липної О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в смт. Козова цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4 сільської ради Козівського району Тернопільської області про визнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлями,

ВСТАНОВИВ:

позивачі звернулися до суду з вищевказаним позовом до відповідача, в якому просять визнати за кожним із них право власності на спадкове майно по 1/3 частці житлового будинку загальною площею 65,4 кв.м. та жилою площею 35,3 кв.м. побудованого 1/4 із цегли та 3/4 із каменя, опоки, сараю загальною площею 38,7 кв.м. побудованого із цегли, літньої кухні загальною площею 29,1 кв.м. побудованої із цегли, літньої кухні загальною площею 40,9 кв.м. побудованої із цегли, сараю загальною площею 16,5 кв.м. побудованого із дощок, що знаходиться на вул. Центральна №137 в с. Глинна Козівського району Тернопільської області.

Позовні вимоги обґрунтовують тим, що вони проживають у вказаному будинку, однак право власності останні не виробляли і тому у них його не має. Станом на 15.04.1991 року їхній двір належав до колгоспного двору і складався із трьох членів. Зазначають, що в грудні 2016 року Козівське районне бюро технічної інвентаризації видало їм довідку про вартість житлового будинку з господарськими будівлями для оформлення права власності, де кожному їз них належить по 1/3 частці даного будинковолодіння. У зв'язку із вказаним та з посиланням на те, що в них не має права власності, просять задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Ухвалою судді Козівського районного суду Тернопільської області від 28.04.2017 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду у попередньому судовому засіданні.

Ухвалою Козівського районного суду Тернопільської області від 30.11.2017 року закінчено проведення попереднього судового засідання та призначено справу до розгляду у судовому засіданні.

Відповідно до п.9 ч.1 Розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

На підставі вказаного, суд дійшов до висновку про необхідність продовження розгляду справи за правилами ЦПК України в редакції закону №2147-VIII від 03.10.2017 року.

У судове засідання позивачі та їх представник не з'явилися, однак останній подав заяву згідно з якої позовні вимоги підтримує повністю, а справу просить слухати у його відсутності.

Представник відповідача ОСОБА_4 сільської ради Козівського району Тернопільської області у судове засідання не з'явився, подавши при цьому відзив на позов, у якому зазначає, що не має заперечень щодо позовних вимог зазначених в позовній заяві та просить суд здійснювати розгляд справи у його відсутності.

Оскільки учасники справи в судове засідання не з'явилися, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося .

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши ті копії документів, на які представник позивача покликається як докази у справі та об'єктивно оцінивши їх, суд дійшов до наступних висновків.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ч.2 ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч.1 ст.13 ЦПК України).

При цьому, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч.3 ст.12 ЦПК України та ч.1 ст.81 ЦПК України).

Покликаючись на норму п.1 ч.2 ст.16 ЦК України, позивачі та їх представник, обґрунтовуючи заявлену позовну вимогу долучили до позовної заяви, як докази, світлокопії: паспорта ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 серії МС №018160, виданого Козівським РВ УМВС України в Тернопільській області 03.01.1996 року; картки фізичної особи-платника податків щодо присвоєння ідентифікаційного номера; паспорта ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 серії МС №612346, виданого Козівським РВ УМВС України в Тернопільській області 01.02.2000 року; картки фізичної особи-платника податків щодо присвоєння ідентифікаційного номера; оригінал довідки №31 від 31.01.2017 року Козівського районного бюро технічної інвентаризації, виданої ОСОБА_1 про те, що право власності на вказаний вище житловий будинок не зареєстроване; оригінал довідки №117 від 14.12.2016 року для подання в суд про те, що житловий будинок з господарськими будівлями в с. Глинна по вул. Центральна №137 належить на праві власності ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3; паспорта ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 серії НЮ №314654, виданого Тернопільським МВ УДМС України в Тернопільській області 05.09.2013 року та картки фізичної особи-платника податків щодо присвоєння їй ідентифікаційного номера.

Окрім вказаних документів та їх копій, представник позивачів , обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги подав через канцелярію суду 26.11.2018 року наступні докази: виписку з погосподарської книги за 1991-1995 роки, видану ОСОБА_4 сільською радою Козівського району Тернопільської області, згідно якої членами колгоспного двору були ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 (а.с.59); довідку Козівського районного бюро технічної інвентаризації №67 від 13.02.2018 року, видану ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на їхнє усне звернення, згідно якої право власності на житловий будинок з господарськими будівлями, що знаходиться на вул. Центральна №137 в с. Глинна Козівського району Тернопільської області не зареєстровано і серед іншого, вказано, що з 01.01.2013 року дана установа не здійснює прав власності на нерухоме майно.

Відповідно до ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Пунктом 1 ч.2 цієї статті визначено, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Як вбачається із змісту позовної вимоги позивачі просять визнати за кожним із них право власності на 1/3 вказаного ними житлового будинку.

Таким чином, суд вважає, що правозастосуванню у цьому випадку підлягає норма ч.1 ст.392 ЦК України, згідно якої власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відтак, передумовами звернення до суду із позовом про визнання права власності є: оспорення чи невизнання права власності позивача іншою/іншими особами та/або втрата ним документа, що посвідчує його право власності. При цьому, пред'явити такий позов може лише власник такого майна.

Отже, зважаючи на вищевказане, предметом доказування у цій справі є, серед іншого, факт належності ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 спірного будинку на підставі усіх можливих непрямих доказів, а також факт втрати ними правовстановлюючих документів на такий чи невизнання їхнього права власності іншими (третіми особами), державними органами тощо.

Про обґрунтованість таких висновків суду свідчить також і позиція Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, висловлена у п.37 постанови Пленуму цього суду №5 від 07.02.2014 року Про судову практику в справах про захист права власності , згідно якого з урахуванням положень частини першої статті 15 та статті 392 ЦК України власник майна має право пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Виходячи зі змісту наведених норм права, потреба в такому способі захисту права власності виникає тоді, коли наявність суб'єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами, підлягає сумніву, не визнається іншими особами або ними оспорюється, а не в тому разі, коли цими особами не виконується відповідне рішення суду, ухвалене раніше. Стаття 392 ЦК України не регулює правовідносин щодо самочинно збудованого нерухомого майна. Оскільки позови про визнання права власності, що пред'явлені на підставі статті 392 ЦК, пов'язані з невизначеністю відносин права власності позивача щодо свого майна, то на ці позови не поширюються правила про позовну давність.

Пред'явивши цей позов, позивачами та їх представником не надано суду жодних належних, допустимих та достовірних доказів щодо предмета доказування у цій справі, відсутні будь-які відомості та докази, які б їх могли підтверджувати, щодо факту оспорення чи невизнання права власності позивачів на житловий будинок №137 на вул. Центральна в с. Глинна Козівського району Тернопільської області та/або щодо факту втрати ними правовстановлюючих документів на такий будинок.

Відповідно до ст.182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом . Відмова у державній реєстрації права на нерухомість, ухилення від реєстрації, відмова від надання інформації про реєстрацію можуть бути оскаржені до суду. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.

Відтак, суд вважає за необхідне наголосити також на тому, що позивачами та їх представником не надано жодних доказів відсутності умов для реєстрації за ними права власності на згаданий будинок згідно з вимогами чинного на час звернення до суду законодавства України чи то в нотаріальній конторі чи то в місцевих органах влади, оскільки визнання права власності в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, в тому числі якщо існують перешкоди для оформлення тих чи інших прав в інший спосіб.

Відповідно до ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Враховуючи вищенаведене, зважаючи на те, що позивачами та їх представником, всупереч ч.1 ст.82 ЦПК України не доведено належними, допустимими та достовірними доказами наявність підстав звернення із цим позовом та не наведено жодних обставин і не надано підтверджуючих такі обставини доказів можливості застосування судом норми п.1 ч.2 ст.16 ЦК України, що унеможливлює, згідно ст.263 ЦПК України, ухвалення судом законного та обґрунтованого рішення про задоволення позовної вимоги, суд дійшов до висновку, що у задоволенні позову ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 слід відмовити.

Сплачений позивачами судовий збір у розмірі 4061, 00 грн. слід залишити за останніми.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.10, 12, 13, 76-81, 141, 247, 258-259, 263-265, 273 ЦПК України,

УХВАЛИВ :

в задоволенні позову ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4 сільської ради Козівського району Тернопільської області про визнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлями - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції, з врахуванням вимог п.15.5 Розділу XIII Перехідні положення ЦПК України.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1; зареєстроване у встановленому порядку місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_4; РНОКПП: НОМЕР_1; паспорт серія МС №018160.

Позивач - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2; зареєстроване у встановленому порядку місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_4; РНОКПП: НОМЕР_2; паспорт серія МС №612346.

Позивач - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3; зареєстроване у встановленому порядку місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_5; РНОКПП: НОМЕР_3; паспорт серія НЮ №314654

Відповідач - ОСОБА_4 сільська рада Козівського району Тернопільської області; місце знаходження: с. Глинна, Козівський район, Тернопільська область; код ЄРПОУ: 04392698.

Суддя О.Б.Гриновець