Ухвала

від 29.12.2018 по справі 600/1112/18

КОЗІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 600/1112/18

Справа № 2/600/652/2018

УХВАЛА

29 грудня 2018 року смт. Козова

суддя Козівського районного суду Тернопільської області Гриновець О.Б., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю КАГРО про забезпечення позову,

встановила:

Представник за довіреністю ТзОВ КАГРО - ОСОБА_1 одночасно із позовною заявою до фермерського господарства Вікторія-92 , ОСОБА_2 про визнання недійсним договорів оренди земельної ділянки, розташованої на території Вибудівської сільської ради Козівського району Тернопільської області, площею 2,31 га, кадастровий номер 6123081700:01:001:0016, який 05.12.2017 року уклали між собою Фермерське господарство Вікторія-92 та ОСОБА_2, визнання поновленим на той самий строк та на тих самих умовах договорів оренди земельної ділянки, розташованої на території Вибудівської сільської ради Козівського району Тернопільської області, площею 2,31 га, кадастровий номер 6123081700:01:001:0016, який 04.12.2007 року уклали між собою ТОВ КАГРО та ОСОБА_3, звернулася до суду із заявою про забезпечення позову до набрання рішенням суду законної сили по даній справі шляхом заборони Міністерству юстиції України, Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України, іншим суб'єктам державної реєстрації прав, будь-яким державним реєстраторам прав на нерухоме майно вчиняти реєстраційні дії та/або вносити записи до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо спірної земельної ділянки за кадастровим номером 6123081700:01:001:0016, що будуть пов'язані з реєстрацією права оренди чи іншим похідним речовим правом, яке буде мати наслідком передачу земельної ділянки в користування іншим особам.

27.12.2018 року матеріали зазначеної справи після автоматизованого розподілу передано судді Гриновець О.Б..

Свою заяву обґрунтовує тим, що невжиття заходів до забезпечення позову надасть можливість здійснити передачу речового права (оренди) земельної ділянки на користь третіх осіб в будь-який час, навіть після прийняття судом першої інстанції рішення на користь позивача, яке в період часу до набрання ним законної сили не позбавить правомочності передати вказане речове право (оренди) і як наслідок призведе до неможливості поновлення порушеного переважного права оренди. В той же час, обраний вид забезпечення позову до набрання рішення законної сили в даній справі жодним чином не вплине на господарську та виробничу діяльність відповідача 1, не перешкоджає відповідачам в реалізації власних договірних зобов'язань за укладеним між сторонами спірним договором оренди, не впливає на чинність права оренди, а відтак не призводить для сторін у справі чи для інших третіх осіб до жодних негативних наслідків.

Вважає, що реалізація права позивача на захист своїх прав та інтересів неможлива без вжиття заходів щодо забезпечення позову у вигляді заборони, до набрання рішенням по справі законної сили, Міністерству юстиції України, Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України, іншим суб'єктам державної реєстрації прав, будь-яким державним реєстраторам прав на нерухоме майно: вчиняти реєстраційні дії, які пов'язані з реєстрацією права оренди чи іншого похідного речового права на спірні земельні ділянки, які будуть мати наслідком передачу їх в користування іншим особам.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України , заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Розглянувши подану заяву про забезпечення позову та додані до неї матеріали, суд дійшов до наступного висновку .

Частинами 1,2 статті 149 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи, має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може суттєво ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з п. 2 ч.1 ст.150 ЦПК України позов забезпечується забороною вчиняти певні дії.

Відповідно до п.п. 4, 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки, безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 №ETS N 005 та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини ). У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Судом встановлено, що пред'являючи заяву про забезпечення позову, представник за довіреністю ТзОВ КАГРО - ОСОБА_1, подала позовну заяву до ФГ Вікторія-92 , ОСОБА_2 про визнання недійсним договорів оренди земельної ділянки, розташованої на території Вибудівської сільської ради Козівського району Тернопільської області, площею 2,31 га, кадастровий номер 6123081700:01:001:0016, який 05.12.2017 року уклали між собою Фермерське господарство Вікторія-92 та ОСОБА_2, визнання поновленим на той самий строк та на тих самих умовах договорів оренди земельної ділянки, розташованої на території Вибудівської сільської ради Козівського району Тернопільської області, площею 2,31 га, кадастровий номер 6123081700:01:001:0016, який 04.12.2007 року уклали між собою ТОВ КАГРО та ОСОБА_3, оскільки порушено переважне право ТОВ КАГРО на поновлення укладеного договору оренди.

Згідно копії договору оренди землі від 04.12.2007 року ОСОБА_3 (орендодавець) на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку (серія ЯГ № 011342) надав, а ТзОВ КАГРО (орендар) прийняв в строкове платне користування на 10 років земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 2,31 га., яка знаходиться за межами населеного пункту на території Вибудівської сільської ради Козівського району Тернопільської області.

Згідно із інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотеки, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна (інформаційна довідка № 143961713 від 05.11.2018 року), 05.12.2017 року ОСОБА_2 та ФГ Вікторія-92 уклали договір оренди землі (кадастровий номер 6123081700:01:001:0016) та 05.12.2017 року за ФГ Вікторія-92 було зареєстровано право оренди зазначеної земельної ділянки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Відтак, розглянувши заяву та додані до неї документи, проаналізувавши зміст позовних вимог, суд вважає, що у забезпеченні позову необхідно відмовити, оскільки заявником не наведено доказів того, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони Міністерству юстиції України, Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України, іншим суб'єктам державної реєстрації прав, будь-яким державним реєстраторам прав на нерухоме майно вчиняти реєстраційні дії та/або вносити записи до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо спірної земельної ділянки за кадастровим номером 6123081700:01:001:0016, що будуть пов'язані з реєстрацією права оренди чи іншим похідним речовим правом, яке буде мати наслідком передачу земельної ділянки в користування іншим особам, може ускладнити чи унеможливити виконання прийнятого рішення суду в майбутньому або поновлення чи оспорювання прав та інтересів ТОВ КАГРО , за захистом яких воно звернулося до суду.

Керуючись ст.ст.149, 150, 153, 157 ЦПК України, -

постановила:

у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю КАГРО про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Тернопільського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя О.Б.Гриновець