Рішення

від 04.01.2019 по справі 916/2110/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"04" січня 2019 р.м. Одеса Справа № 916/2110/18

Господарський суд Одеської області у складі:

судді Гута С.Ф.

при секретарі судового засідання Воровіній Т.О.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи №916/2110/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ДІАЛІЗ МЕДИК до відповідача ОСОБА_1 підприємства ОДЕСФАРМ про стягнення 2119,28 грн.

За участю представників сторін:

Від позивача : не з'явився;

Від відповідача: не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю ДІАЛІЗ МЕДИК звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 підприємства ОДЕСФАРМ про стягнення 230 528,14 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором поставки від 27.02.2017р. в частині повної та своєчасної оплати за виконані роботи.

Ухвалою господарського суду від 08.10.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/2110/18; ухвалено розглядати справу за правилами загального позовного провадження з викликом учасників справи.

22.11.2018р. до господарського суду Одеської області від Товариства з обмеженою відповідальністю ДІАЛІЗ МЕДИК надійшла заява про розгляд справи без участі представника позивача.

22.11.2018р. до господарського суду Одеської області від Товариства з обмеженою відповідальністю ДІАЛІЗ МЕДИК надійшла заява про зменшення позовних вимог.

Приймаючи до уваги, що зменшення позовних вимог є правом позивача, яке реалізовано в установленому законом порядку, суд приймає заяву про зменшення позовних вимог.

07.12.2018р. до господарського суду Одеської області від Товариства з обмеженою відповідальністю ДІАЛІЗ МЕДИК надійшла заява про долучення до матеріалів справи додаткових доказів.

Ухвалою господарського суду від 13.12.2018р. закрито підготовче провадження у справі № 916/2110/18; призначено справу до судового розгляду по суті в засіданні суду на 03 січня 2019р. о 11 год. 00 хв.

Позивач та відповідач не забезпечили явку своїх повноважних представників до судових засідань, однак, позивач подав заяву про розгляд справи за відсутності представника позивача.

Відповідач про причини неявки суд не повідомив. Про місце, дату та час розгляду справи учасники повідомлені належним чином, шляхом направлення судової кореспонденції, за юридичною адресою (є загальнодоступною та міститься у вільному доступі в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Поштову кореспонденцію відповідач не отримав, ухвали повернені до суду з відміткою за закінченням терміну зберігання .

Відповідно до частини сьомої статті 120 Господарського процесуального кодексу України у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за можливості сповістити їх з допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Відтак, приймаючи до увагу належне повідомлення учасників справи, даний спір вирішено судом по суті заявлених вимог за наявними матеріалами відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступні обставини:

27 лютого 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю ДІАЛІЗ МЕДИК (надалі - Постачальник, позивач) та ОСОБА_1 підприємством ОДЕСФАРМ (надалі - Покупець, відповідач) було укладено Договір поставки № 5-27/02/2018 (надалі - Договір).

Згідно з пунктом 1.1. Розділу 1 Договору, Постачальник зобов'язується поставляти та передати у власність покупця лікарські засоби (надалі - Товар ) відповідно до видаткових накладних, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити замовлений Товар на умовах, зазначених в Договорі.

Відповідно до п. 1.5. Розділу 1 Договору, Найменування, кількість, асортимент, одиниця виміру, ціна, умови оплати та умови поставки конкретної партії Товару узгоджуються сторонами у видаткових накладних, які є невід'ємною частиною цього Договору.

Відповідно до п. 4.1. Договору, Видаткова накладна, підписана уповноваженими представниками Покупця та Постачальника, є підтвердженням домовленості Сторін про найменування, ціну, кількість товару та термін оплати окремої поставки

Відповідно до п. 4.3. Договору, Покупець оплачує кожну конкретну партію Товару в строки та порядку, що визначені у видатковій накладній. Якщо строки оплати у видаткових накладних не зазначені, то розрахунок здійснюється Покупцем не пізніше 30 (тридцяти) календарних днів з моменту здійснення поставки.

Відповідно до п. 2.4. Розділу 2 Договору, Датою постачання Товару є дата приймання Покупцем партії Товару. Доказом прийняття партії Товару є видаткова накладна, оформлена належним чином та підписана уповноваженими особами і завірена печатками Покупця і Постачальника.

23 лютого 2018 року між Позивачем та Відповідачем було укладено договір №23/02 В. Відповідно до умов вказаного договору, 26 лютого 2018 року Позивач здійснив на користь Відповідача поставку товару відповідно до видаткової накладної № БА-Рн-0000063 від 26 лютого 2018 року на загальну суму 132 310,85 грн. Дата фактичного приймання-передачі товару - 28 лютого 2018 року. Розрахунки за даним договором були проведені в повному обсязі і 1 березня 2018 року було укладено Додаткову угоду до Договору 23/02 В про припинення дії Договору 23/02 В від 23 лютого 2018 року з 1 березня 2018 року.

Як зазначає позивач, у відповідності до умов укладеного Договору № 5-27/02/2018 від 27 лютого 2018 року, позивач здійснив на користь Відповідача наступні поставки Товару, які було прийнято Відповідачем, що підтверджено підписами уповноважених осіб Відповідача та Позивача на видаткових накладних, а саме:

- видаткова накладна № БА-Рн-0000129 від 14 березня 2018 року на загальну суму 78966,00 грн. Дата фактичного приймання-передачі товару - 14 березня 2018 року. Оскільки у видатковій накладній не вказаний строк оплати, то відповідно до п. 4.3. Договору, вказаний Товар мав бути оплачений до 13 квітня 2018 року; ,

- видаткова накладна № БА-Рн-0000267 від 02 квітня 2018 року на загальну суму 85284,35 грн. Дата фактичного приймання-передачі товару - 02 квітня 2018 року. Оскільки у видатковій накладній не вказаний строк оплати, то відповідно до п. 4.3. Договору, вказаний Товар мав бути оплачений до 02 травня 2018 року;

- видаткова накладна № БА-Рн-0000356 від 16 квітня 2018 року на загальну суму 292982,05 грн. Дата фактичного приймання-передачі товару - 18 квітня 2018 року. Оскільки у видатковій накладній не вказаний строк оплати, то відповідно до п. 4.3. Договору, вказаний Товар мав бути оплачений до 18 травня 2018 року;

- видаткова накладна № БА-Рн-0000525 від 21 травня 2018 року на загальну суму 38306,00 коп. Дата фактичного приймання-передачі товару - 21 травня 2018 року. Оскільки у видатковій накладній не вказаний строк оплати, то відповідно до п. 4.3. Договору, вказаний Товар мав бути оплачений до 20 червня 2018 року;

- видаткова накладна № БА-Рн-0000791 від 02 липня 2018 року на загальну суму 38306,00 коп. Дата фактичного приймання-передачі товару - 02 липня 2018 року. Оскільки у видатковій накладній не вказаний строк оплати, то відповідно до п. 4.3. Договору, вказаний Товар мав бути оплачений до 01 серпня 2018 року:

Загальна сума поставленого Товару за Договором №23/02 В від 23 лютого 2018 року та за Договором № 5-27/02/2018 від 27 лютого 2018 року, строк платежу за яким настав становить 666155,25 копійок.

Як зазначає позивач, відповідач не виконав належним чином умови Договору № 5-27/02/2018 в частині оплати вартості поставленого Товару, в порядку та на умовах передбачених пунктами 1.1., 4.3. Договору. Станом на 26 вересня 2018 року, відповідачем було сплачено лише 437746,39 коп.

В процесі розгляду справи, відповідачем здійснено оплату основної суми заборгованості, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з заявою про зменшення позовних вимог. Судом прийнято заяву про зменшення позовних вимог, у зв'язку з чим предметом розгляду справи є стягнення 2119,28 грн. (3% річних, які нараховані внаслідок несвоєчасного виконання грошового зобов'язання).

Приймаючи до уваги дані обставини, позивач вважає, що був вимушений звернутися до суду з метою захисту порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача у судових засіданнях, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків.

При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини ). У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі Пантелеєнко проти України зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі Дорани проти Ірландії Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття ефективний засіб передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

При вирішенні справи Каіч та інші проти Хорватії (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування.

Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. За положеннями ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Відповідно до статті 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти.

Згідно зі ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

В силу положень ст.ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Суд зазначає, що спосіб захисту порушеного права, який обраний позивачем цілком відповідає положенням чинного законодавства.

Відповідно до ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Частиною 6 статті 265 Господарського кодексу України передбачено, що до відносин поставки, врегульованих Господарським кодексом України, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Згідно з частиною 1 статті 691 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

Також, частиною 1 та частиною 2 статті 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Отже, суд констатує, що взявши на себе зобов'язання оплатити вартість медикаментів, які отримані відповідачем, Комунальне підприємство ОДЕСФАРМ повинно виконати їх у строк визначений Договором, проте в порушення умов Договору та норм чинного законодавства відповідач взятих на себе зобов'язань по своєчасній оплаті вартості поставленого товару не виконав.

Факт виконання обов'язків, щодо поставки товару на користь ОСОБА_1 підприємства ОДЕСФАРМ підтверджується належними та допустимими доказами, а саме, видатковими накладними, товарно-транспортними накладними та довіреностями на отримання матеріальних цінностей (а.с. 18-33, 96-107).

Однак, у зв'язку з порушенням відповідачем взятих на себе зобов'язань по Договору поставки в частині своєчасного виконання обов'язку з оплати отриманого товару є підставою для нарахування 3% річних.

Відповідно до ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Суд, перевіривши розрахунок Товариства з обмеженою відповідальністю ДІАЛІЗ МЕДИК встановив, що позивачем вірно розраховано суму 3 % річних, у зв'язку з чим позовні вимоги в сумі 2119,28 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

У відповідності до частини першої статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи викладене, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю ДІАЛІЗ МЕДИК підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам..

Керуючись ст.ст. 20, 73, 74, 76, 86, 130, 165, 231, 232, 233, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю ДІАЛІЗ МЕДИК до відповідача ОСОБА_1 підприємства ОДЕСФАРМ , про стягнення 2119,28. - задовольнити.

2. Стягнути з ОСОБА_1 підприємства ОДЕСФАРМ (ЄДРПОУ 23872470, вул.Базарна,77, Одеса, Одеська область, 65020) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ДІАЛІЗ МЕДИК (ЄДРПОУ 40477029, вул. Лаврська,16, Київ, 01015) 3% річних у розмірі 2119,28грн., та витрати по сплаті судового збору в сумі 31,80 грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Наказ видати в порядку ст.327 ГПК України

Повний текст рішення складено 04 січня 2018 р.

Суддя С.Ф. Гут