Рішення

від 19.12.2018 по справі 911/1815/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" грудня 2018 р. м. Київ Справа № 911/1815/18

Розглянувши матеріали справи за позовом Комунального підприємства «Боярка-Водоканал»

до Дочірнього підприємства «Арксі Побут» Публічного акціонерного товариства «Арксі Побут»

про стягнення 310 399,59 грн.

За участю секретаря судового засідання Беркут Я.О.

Суддя Т.П. Карпечкін

В засіданні приймали участь:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність № 07-8/11 від 02.03.2018 року);

від відповідача: ОСОБА_2 (наказ № 4 від 15.02.2015 року).

обставини справи:

До Господарського суду Київської області звернулося Комунальне підприємство «Боярка-Водоканал» із позовом до Дочірнього підприємства «Арксі Побут» Публічного акціонерного товариства «Арксі Побут» про стягнення 354 670,65 грн. з яких 301 995,39 грн. заборгованості, 35 834,01 грн. пені, 12 500,67 грн. інфляційних та 4 340,58 грн. 3% річних.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 10.09.2018 року відкрито провадження у справі № 911/1815/18, справу № 911/1815/18 призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 08.10.2018 року.

В судовому засіданні 08.10.2018 року судом оголошувалась ухвала про перерву в підготовчому засіданні у справі № 911/1815/18 на 22.10.2018 року, про що зазначено в протоколі відповідного судового засідання і повідомлено присутніх представників сторін під розписку.

В судовому засіданні 22.10.2018 року представник позивача подав клопотання про зменшення позовних вимог, яким просив зменшити позовні вимоги та стягнути з відповідача 310 399,59 грн. з яких 269 390,71 грн. заборгованості, 32 826,99 грн. пені, 4 432,09 грн. інфляційних та 3 749,80 грн. 3% річних та зазначив, що позовні вимоги, з підстав викладених у позовній заяві, підтримує з врахуванням поданого 22.10.2018 року клопотання про зменшення позовних вимог. Також зазначив і про те, що позивачем повідомлено про всі обставини справи, які йому відомі, та надані суду всі наявні в нього докази.

Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце підготовчого засідання, в судове засідання 22.10.2018 року не з'явився, відзиву на позовну заяву не надав.

Враховуючи, що судом під час підготовчого судового засідання 22.10.2018 року вирішено питання, зазначені в ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України та вчинено усі необхідні дії, передбачені ст. 177 Господарського процесуального кодексу України, з метою забезпечення правильного, своєчасного та безперешкодного розгляду справи по суті, суд за результатами підготовчого засідання постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті на 12.11.2018 року.

В судовому засіданні 12.11.2018 року судом оголошувалась ухвала про перерву в розгляді справи по суті на 26.11.2018 року, про що зазначено в протоколі відповідного судового засідання і повідомлено присутніх представників сторін під розписку.

15.11.2018 року представник позивача подав клопотання про зменшення позовних вимог, яким просив зменшити позовні вимоги у зв'язку з частковою сплатою відповідачем боргу під час розгляду справи та стягнути з відповідача 290 399,59 грн. з яких 249 390,71 грн. заборгованості, 32 826,99 грн. пені, 4 432,09 грн. інфляційних та 3 749,80 грн. 3% річних (до якої додав новий розрахунок позову).

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України крім прав та обов'язків, визначених у ст. 42 цього Кодексу, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ст. 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи подані після закінчення процесуальних строків залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

В судовому засіданні 26.11.2018 року суд розглянув подану 15.11.2018 року заяву позивача про зменшення позовних вимог, та встановив, що вона подана після закінчення встановленого п. 2 ч. 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України строку, оскільки розгляд справи № 911/1815/18 по суті розпочався з відкриття першого судового засідання, яке відбулось 12.11.2018 року, відтак вказана заява підлягає залишенню судом без розгляду на підставі ст. 118 Господарського процесуального кодексу України.

Таким чином, предметом розгляду даного спору є стягнення з відповідача 310 399,59 грн. з яких 269 390,71 грн. заборгованості, 32 826,99 грн. пені, 4 432,09 грн. інфляційних та 3 749,80 грн. 3% річних, згідно заяви про зменшення позовних вимог поданої 22.10.2018 року до закінчення підготовчого засідання.

В судовому засіданні 26.11.2018 року судом оголошувалась ухвала про перерву в розгляді справи по суті на 03.12.2018 року, про що зазначено в протоколі відповідного судового засідання і повідомлено присутніх представників сторін під розписку.

26.11.2018 року відповідачем подано клопотання, яким останній просить суд відмовити в задоволенні заявлених до стягнення сумах пені, 3 % річних та інфляційних.

03.12.2018 року представником позивача подано клопотання, яким останній підтримав оновлені розрахунки заборгованості подані 15.11.2018 року разом із заявою про зменшення позовних вимог.

В судовому засіданні 03.12.2018 року судом оголошувалась ухвала про перерву в розгляді справи по суті на 19.12.2018 року, про що зазначено в протоколі відповідного судового засідання і повідомлено присутніх представників сторін під розписку.

В судовому засіданні 19.12.2018 року позивач позовні вимоги уточнені 15.11.2018 року підтримав в повному обсязі. Відповідач судовому засіданні 19.12.2018 року проти позову заперечував та просив відмовити в задоволенні заявлених до стягнення пені, 3 % річних та інфляційних.

Згідно з ч. ч. 1-2 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду. Рішення та постанови приймаються, складаються і підписуються в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.

Відповідно до ч. 1 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України рішення суду проголошується у судовому засіданні, яким завершується розгляд справи, публічно, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд може проголосити лише вступну та резолютивну частини рішення.

У зв'язку з чим, в судовому засіданні 19.12.2018 року судом закінчено розгляд справи та за результатами оцінки поданих сторонами доказів, у нарадчій кімнаті, прийнято рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши надані докази, господарський суд,

встановив:

03.01.2012 року між Комунальним підприємством «Боярка-Водоканал» (далі - позивач, Водоканал) та Дочірнім підприємством «Арксі Побут» Публічного акціонерного товариства «Арксі Побут» (далі - відповідач, Абонент) було укладено Договір № 88 про надання послуг з водопостачання та водовідведення, за умовами якого Водоканал зобов'язується надавати Абоненту послуги з водопостачання та водовідведення. Абонент зобов'язується приймати ці послуги та своєчасно здійснювати оплату за надані послуги на умовах цього договору.

Згідно з п. 2.1 Договору Водоканал надає Абоненту послуги з водопостачання і водовідведення у Гуртожиток (м. Боярка, вул. Білогородська, 134).

Пунктом 4.2 Договору передбачено, що до 5 числа звітного місяця, Водоканал виписує Абоненту рахунок на оплату, де оформляється фактична вартість наданих послуг за звітний місяць. Цим рахунком підтверджується надання Абоненту послуг. Кінцевий розрахунок проводиться до 10 числа наступного за звітним місяця.

Пунктом 9.1 Договору передбачено, що цей договір діє з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року, а в фінансових питаннях - до повного розрахунку.

Договір вважається щороку пролонгованим, якщо за місяць до закінчення його строку однією із сторін не буде письмово заявлено про розірвання Договору (п. 9.2 Договору).

Рішенням Господарського суду Київської області від 05.03.2015 року у справі № 911/327/15 встановлено наявність станом на 01.01.2015 року простроченої заборгованості Дочірнього підприємства «Арксі Побут» Публічного акціонерного товариства «Арксі Побут» перед Комунальним підприємством «Боярка-Водоканал» , яка виникла у зв'язку з неналежною і несвоєчасною сплатою останнім коштів за отримані послуги з водопостачання та водовідведення за період з січня 2012 року по січень 2015 року на загальну суму 186 736,76 грн. за спірним Договором № 88 про надання послуг з водопостачання та водовідведення від 03.01.2012 року, у зв'язку чим стягнуто з Дочірнього підприємства «Арксі Побут» Публічного акціонерного товариства «Арксі Побут» на користь Комунального підприємства «Боярка-Водоканал» 186 736,76 грн. основного боргу, 6 873,49 грн. 3% річних, 27 946,85 грн. інфляційної складової боргу, 19 946,18 грн. пені, 4 830,06 грн. судового збору.

У зв'язку з подальшим невиконанням своїх зобов'язань по спірному Договору, позивач звернувся до Господарського суду Київської області з даним позовом про стягнення з відповідача згідно прийнятої судом заяви про зменшення позовних вимог, поданої 22.10.2018 року, 310 399,59 грн. з яких 269 390,71 грн. заборгованості з оплати наданих відповідачу послуг з водопостачання та водовідведення за період з 27.01.2015 року по 30.09.2018 року (не охоплений рішенням Господарського суду Київської області від 05.03.2015 року у справі № 911/327/15), 32 826,99 грн. пені, 4 432,09 грн. інфляційних та 3 749,80 грн. 3% річних за загальний період 11.12.2017 року по 18.10.2018 року (не охоплений рішенням Господарського суду Київської області від 05.03.2015 року у справі № 911/327/15).

Позивач у поданому позові стверджує про те, що останнім за період з 27.01.2015 року по 30.09.2018 року було надано відповідачу послуги з водопостачання та водовідведення на загальну суму 1 336 307,17 грн., що підтверджується Актами зняття показників лічильника та виставленими рахунками-фактури на оплату (копії яких наявні в матеріалах справи).

Однак, відповідач своєчасно та в повному обсязі отримані послуги не оплатив, розрахувався частково, у зв'язку з чим за ним згідно уточнених 22.10.2018 року позовних вимог, рахується заборгованість в сумі 269 390,71 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 1 ч 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 ст. 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Укладений між сторонами Договір за правовою природою є договором про надання послуг, за яким, згідно ст. 901 Цивільного кодексу України, одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України, ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання, зокрема, припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Позивач в ході розгляду спору повідомив суд про сплату відповідачем під час розгляду справи 20 000,00 грн. заборгованості за спірним Договором та надав підписаний уповноваженими представниками Сторін та скріплений їх печатками Акт звіряння розрахунків за період з 01.01.2015 року по 29.10.2018 року за спірним Договором на суму 249 393,72 грн., з якого вбачається, що 16.10.2018 року відповідачем було сплачено 10 000,00 грн. боргу та 25.10.2018 року ще 10 000,00 грн. боргу.

Відтак, оскільки сторонами погоджено існування станом на момент прийняття рішення боргу за спірний період в сумі 249 393,72 грн., з врахуванням здійсненої після відкриття провадження у справі оплати на суму 20 000,00 грн., провадження у справі в частині вимог про стягнення 20 000,00 грн. основного боргу підлягає закриттю судом на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Таким чином, за наслідками розгляду спору судом встановлено заборгованість відповідача в сумі 249 393,72 грн., яка відповідачем фактично визнана, проте оскільки позивач просить суд стягнути з відповідача 269 390,71 грн., провадження в частині 20 000,00 грн. з яких припинено, суд дійшов висновку про задоволення позовної вимоги позивача про стягнення 249 390,71 грн. (269 390,71 грн. - 20 000,00 грн.) як заявлено останнім, хоча відповідачем і визнано борг в сумі 249 393,72 грн.

У зв'язку з простроченням відповідачем строків оплати наданих послуг позивач просить стягнути з відповідача 32 826,99 грн. пені на підставі п. 4.4 Договору, 4 432,09 грн. інфляційних та 3 749,80 грн. 3% річних року в порядку ст. 625 Цивільного кодексу України за загальний період з 11.12.2017 року по 18.10.2018 року.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами. Відповідно до ст. 1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, що передбачено ст. 3 зазначеного Закону.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не передбачено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

У разі несвоєчасної оплати або неповної оплати послуг, Абонент сплачує Водоканалу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ та 3% річних з урахуванням індексу інфляції від суми боргу, за кожен день прострочки (п. 4.4 Договору).

Дослідивши наданий позивачем розрахунок пені, судом встановлено, що пеня нарахована за фактичні періоди прострочення платежів, які не перевищують шестимісячного строку нарахування пені передбаченого ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, проте на суми, які за розрахунком суду станом на відповідні дати були більші ніж зазначає позивач, однак суд не може виходити за межі позовних вимог, тому заявлена вимога про стягнення пені є обґрунтованою та правомірною в заявленому розмірі.

Відповідно до п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дослідивши наданий розрахунок 3% річних та інфляційних, судом встановлено, що заявлені в позові вимоги щодо стягнення 3% річних та інфляційних, нараховані за відповідні періоди, проте на суми, які за розрахунком суду станом на відповідні дати були більші ніж зазначає позивач, однак оскільки суд не може виходити за межі позовних вимог, вимоги про стягнення 3% річних та інфляційних обґрунтовані та підлягають задоволенню в заявлених сумах .

Разом з тим з врахуванням викладених відповідачем пояснень у поданому 26.11.2018 року клопотанні суд дійшов висновку про зменшення нарахованої позивачем суми неустойки на 50%.

Відповідно до ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до ст. 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов'язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором (рішення Конституційного Суду від 11.07.2013 року № 7-рп/2013).

Як зазначає відповідач, Дочірнє підприємство «Арксі Побут» ПАТ «Арксі» являється надавачем послуг з утримання гуртожитку до моменту передачі його до комунальної власності міста, тому розрахунки за послуги з водопостачання і водовідведення, теплопостачання, газопостачання, електроенергії сплачується мешканцями гуртожитку, відтак дана заборгованість фактично виникла через несвоєчасну сплату мешканцями гуртожитку комунальних послуг.

З огляду на встановлені в ході розгляду спору обставини господарської діяльності відповідача, враховуючи баланс інтересів сторін, адекватність обсягу і міри відповідальності відповідача за допущене прострочення грошового зобов'язання, суд вважає за можливе зменшити розмір неустойки у вигляді пені на 50%, тобто на 16 413,50 грн., відповідно задоволенню підлягає пеня за розрахунком суду в сумі 16 413,49 грн.

Як визначено ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Проаналізувавши вищезазначені норми чинного законодавства України, повно та всебічно розглянувши матеріали справи господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги (уточнені 22.10.2018 року) підлягають частковому задоволенню в сумі 273 989,09 грн. з яких 249 390,71 грн. основного боргу, 16 413,49 грн. пені (у зв'язку зі зменшенням судом заявленої в позові неустойки на 50%), 4 432,09 грн. інфляційних та 3 749,80 грн. 3% річних. В частині позовних вимог про стягнення 20 000,00 грн. основного боргу провадження закрити. В решті (16 413,50 грн. пені) позов задоволенню не підлягає.

Відшкодування витрат по сплаті судового збору відповідно до статей 123, 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються судом на відповідача в повному обсязі згідно уточнених 22.10.2018 року позовних вимог з врахуванням сплаченої після подачі позову суми основного боргу та без урахування зменшення розміру пені, що складає 4 655,99 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Комунального підприємства «Боярка-Водоканал» до Дочірнього підприємства «Арксі Побут» Публічного акціонерного товариства «Арксі Побут» про стягнення 310 399,59 грн. задовольнити частково.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства «Арксі Побут» Публічного акціонерного товариства «Арксі Побут» (08150, Київська обл., Києво-Святошинський район, м. Боярка, вул. 40-річчя Жовтня, буд. 36, ідентифікаційний код 30472773) на користь Комунального підприємства «Боярка-Водоканал» (08150, Київська обл., Києво-Святошинський район, м. Боярка, вул. Білогородська, буд. 19-Б, ідентифікаційний код 30687118) 249 390 (двісті сорок дев'ять тисяч триста дев'яносто) грн. 71 коп. основного боргу, 16 413 (шістнадцять тисяч чотириста тринадцять) грн. 49 коп. пені, 3 749 (три тисячі сімсот сорок дев'ять) грн. 80 коп. 3 % річних, 4 432 (чотири тисячі чотириста тридцять два) грн. 09 коп. інфляційних та 4 655 (чотири тисячі шістсот п'ятдесят п'ять) грн. 99 коп. судового збору.

3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

4. Провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення 20 000,00 грн. основного боргу закрити.

5. В решті позову Комунального підприємства «Боярка-Водоканал» до Дочірнього підприємства «Арксі Побут» Публічного акціонерного товариства «Арксі Побут» про стягнення 16 413,50 грн. пені відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання апеляційної скарги відповідно до ст. ст. 256-257 Господарського процесуального кодексу України з врахуванням п. 17.5 розділу ХІ Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 29.12.2018 р.

Суддя Т.П. Карпечкін