Ухвала

від 02.01.2019 по справі 11/50

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

УХВАЛА

"02" січня 2019 р. м. Рівне Справа № 11/50

Господарський суд Рівненської області у складі судді Бережнюк В.В., розглянувши матеріали скарги Приватного підприємства - фірми "Мека" на дії Рівненського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області у виконавчому провадженні №19354363 у справі

за позовом: Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк"

до відповідача: Приватного підприємства - фірми "Мека"

про стягнення 131 565,03 грн. заборгованості

Секретар судового засідання: Сідлецька Ю.Р.

Представники сторін:

Від заявника: не з'явився

Від стягувача: не з'явився

Від органу ДВС: ОСОБА_1

ВСТАНОВИВ:

17 грудня 2018 року від Приватного підприємства - фірма "Мека" надійшла скарга на дії Рівненського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області, відповідно до якої скаржник просить суд:

- визнати неправомірною відмову державного виконавця Рівненського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області у знятті арешту з майна боржника в рамках виконавчого провадження №19354363;

- зобов'язати Рівненський міський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області звільнити з-під арешту та заборони відчуження належне Приватному підприємству - фірмі Мека майно, яке обтяжено на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 10.06.2010 р.

Згідно розпорядження керівника апарату Господарського суду Рівненської області від 18 грудня 2018 року №01-04/150/2018 призначено повторний автоматизований розподіл справи №19/348, за результатами якого справа передана на розгляд судді Бережнюк В.В.

Ухвалою суду від 21 грудня 2018 року скаргу ППФ "Мека" у справі №11/50 прийнято та призначено до розгляду на 02 січня 2019 року.

В судове засідання представники скаржника та стягувача не з'явилися, причин неявки суду не повідомили, про місце дату та час розгляду повідомлені належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення.

У засіданні представник органу ДВС надав пояснення, згідно яких вказав, що у органу ДВС без наявності відповідного рішення суду немає підстав зняти арешти із майна скаржника.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується скарга, об'єктивно оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов наступних висновків.

Рішенням господарського суду Рівненської області від 14 квітня 2010 року позов ПАТ КБ "Приватбанк" до ППФ "Мека" задоволено частково, вирішено звернути стягнення на майно Приватного підприємства - фірми "Мека":

1. Кран стріловий самохідний повноповоротний на пневмоколісному ходу КС-4361АПС, рік випуску 1991. № кузова/шасі 21577, № двигуна 218455-91;

2. Бульдозер ДЗ-27/Т-130. рік випуску 1990, № кузова/шасі 75923, реєстраційний номер НОМЕР_1, № двигуна 198626;

3. Автомобіль КРАЗ-256Б1, рік випуску 1987, тип ТЗ вантажний-С, самоскид, № кузова/шасі 609315, реєстраційний номер: ВК6195АІ:

4. Автомобіль КРАЗ-256Б1, рік випуску 1990, тип ТЗ вантажний-С, самоскид, № кузова/шасі 0696713, реєстраційний номер: ВК6206АІ;

5. Автомобіль КРАЗ-256Б1, рік випуску 1993, тип ТЗ вантажний-С, самоскид, № кузова/шасі 0760203, реєстраційний номер: ВК3874АЕ

для забезпечення погашення заборгованості, яка виникла перед Публічним акціонерним товариством Комерційний банк "Приватбанк" в особі Рівненської філії в сумі 100 000грн. 12коп. заборгованості по розрахунках за отриманий кредит, 22 083грн. 33коп. відсотків за користування кредитом станом на 22.02.2010р., 1 294грн. 70коп. пені за період з 25.05.2009р. по 22.02.2010р., 1 315грн. 65коп. витрат по сплаті державного мита та 236грн. 00коп. плати за послуги з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу. В частині стягнення 8187 грн. пені -провадження у справі припинено.

На виконання рішення Господарським судом Рівненської області 27 квітня 2010 року видано відповідний наказ.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 13 липня 2010 року рішення Господарського суду Рівненської області від 14 квітня 2010 року залишено без змін.

Як вбачається з матеріалів справи 20 травня 2010 року Рівненським міським відділом ВДВС ГТУЮ у Рівненській області було відкрито виконавче провадження за №19354363.

В подальшому, 10 червня 2010 року старшим державним виконавцем Рівненського міського відділу ВДВС ГТУЮ у Рівненській області в межах виконавчого провадження №19354363 винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

07 липня 2010 року, на підставі ст. 40-1 Закону України "Про виконавче провадження" державним виконавцем Рівненського міського відділу ВДВС ГТУЮ у Рівненській області винесено постанову про повернення виконавчого документу.

Згідно з інформаційною довідкою від 12 грудня 2018 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта (далі - інформаційна довідка), державним виконавцем 10 червня 2010 року накладено арешт на все нерухоме майно боржника та оголошено заборону на його відчуження.

30 листопада 2018 року представник Приватного підприємства-фірми "МЕКА" звернувся до державного виконавця Рівненського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області з клопотанням про зняття арешту, накладеного у межах виконавчого провадження №19354363.

03 грудня 2018 року Рівненський міський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області надав письмову відповідь №106163, за якою було відмовлено у клопотанні про зняття арешту з майна Приватного підприємства-фірма "МЕКА" у рамках виконавчого провадження №19354363, у зв'язку з тим 03 грудня 2018 року Рівненський міський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області надав письмову відповідь №106163, за якою було відмовлено у клопотанні про зняття арешту з майна Приватного підприємства-фірма "МЕКА" у рамках виконавчого провадження №19354363, у зв'язку з тим , що у матеріалах вказаного виконавчого провадження відсутні докази сплати боргу на користь ПАТ КБ "Приватбанк", а також відсутні докази сплати виконавчого збору та витрат виконавчого провадження.

Судом встановлено, що постановою державного виконавця від 07 липня 2010 року у виконавчому провадженні №19354363 виконавчий документ повернуто стягувачеві на підставі ст. 40-1 Закону України «Про виконавче провадження» (у зв'язку з прийняттям апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції).

Частиною 1 ст. 58 Конституції України передбачено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

У Рішенні Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року N 1-рп/99 зазначено, що дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Положення частини першої статті 58 Конституції України про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів у випадках, коли вони пом 'якшують або скасовують відповідальність особи, стосується фізичних осіб і не поширюється на юридичних осіб. До події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ним чинності. Заборона зворотної дії є однією з важливих складових принципу правової визначеності.

Отже, до застосування підлягає Закон України "Про виконавче провадження" (далі - Закон № 606-XIV) чинний на момент вчинення виконавчої дії, зокрема винесення постанови про повернення виконавчого документу.

За приписами ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999року №606-XIV та Закону від 02.06.2016 року № 1404-VIII, виконавче провадження визначається як сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Тобто з урахуванням Прикінцевих та Перехідних положень Закону від 02.06.2016 № 1404-VIII слід вважати, що кожна окрема виконавча дія та відповідно прийнята постанова державного виконавця в межах виконавчого провадження повинна регулюватись тим нормативно-правовим актом, під час дії якого вона була розпочата.

Згідно статті 40-1 Закону України "Про виконавче провадження" (у редакції станом на час винесення постанови про повернення виконавчого документу) виконавчий документ, прийнятий державним виконавцем до виконання, повертається до суду, який його видав, у разі відновлення судом строку для подання апеляційної скарги на рішення, за яким видано виконавчий документ та прийняття цієї апеляційної скарги до розгляду.

Про повернення виконавчого документа державний виконавець виносить постанову, яка затверджується начальником відповідного органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, і може бути оскаржена до суду в 10-денний строк.

Згідно статті 38 Закону України "Про виконавче провадження" (у редакції станом на час винесення постанови про повернення виконавчого документу) у разі закінчення виконавчого провадження згідно із статтею 37 цього Закону, крім направлення виконавчого документа за належністю до іншого органу державної виконавчої служби; повернення виконавчого документа стягувачу згідно із статтею 40 цього Закону; повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, згідно із статтею 40 1 цього Закону, припиняється чинність арешту майна боржника, скасовуються інші здійснені державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку з завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

Якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем був накладений арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про скасування арешту, накладеного на майно боржника.

За заявою боржника державний виконавець видає йому додаткові копії постанови, вказаної у частині другій цієї статті, для її пред'явлення до органу нотаріату та інших органів, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження для зняття арешту з майна.

Як вбачається із інформаційної довідки від 12 грудня 2018 року арешт з майна Приватного підприємства "МЕКА" у рамках виконавчого провадження №19354363 не знято, виконавче провадження завершено.

За приписами ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 41 Конституції України, кожний має право володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю.

Згідно зі ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно під волі інших осіб.

Частиною 1 ст. 317 ЦК України передбачено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Положеннями ст. 319 ЦК України передбачено, що власнику майна належить право володіти, користуватися та розпоряджатися власним майном за власним розсудом, та вчиняти по відношенню до свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Згідно із ст. 321 ЦК України право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права або обмежений в його здійсненні,

Власник майна має право вимагати усунення перешкод в здійсненні ним права володіння та розпорядження своїм майном (ст. 391 ЦК України).

Суд зазначає, що на момент розгляду скарги, виконавче провадження №19354363 (на підставі якого накладено вищезазначений арешт майна боржника) завершено, проте арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження не знято, що обмежує права боржника. Враховуючи баланс інтересів сторін, судом взято до уваги ті обставини, що зняття арешту з майна боржника не обмежить прав стягувача, оскільки виконавче провадження було завершене (у зв`язку із поверненням), та виконавчий документ на даний час не перебуває на виконанні у відділі ДВС.

Згідно статті 339 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

За приписами ч. 1 ст. 342 ГПК України скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються.

З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення скарги Приватного підприємства-фірма "МЕКА" на дії державного виконавця Рівненського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області, що полягає у неправомірній відмові державного виконавця Рівненського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області зняти арешт з майна боржника в рамках виконавчого провадження №19354363.

Відповідно до статті 343 ГПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу.

Керуючись ст. ст. 234, 235, 342, 343 ГПК України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Скаргу Приватного підприємства-фірма "Мека" на дії державного виконавця Рівненського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області задоволити.

2. Визнати неправомірною відмову державного виконавця Рівненського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області у знятті арешту з майна боржника в рамках виконавчого провадження №19354363.

3. Зобов'язати державного виконавця Рівненського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області звільнити з під арешту та заборони відчуження належне Приватному підприємству-фірмі "Мека" майно, яке обтяжено на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 10 червня 2010 року.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення (прийняття) - 02.01.2019 р. та підлягає оскарженню відповідно до ст. 254-259 ГПК України до Північно-західного апеляційного господарського суду.

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.

Суддя Бережнюк В.В.