Рішення

від 26.12.2018 по справі 0240/2877/18-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

26 грудня 2018 р. Справа № 0240/2877/18-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Жданкіної Наталії Володимирівни, розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області до товариства з обмеженою відповідальністю "Гісінфо" про стягнення податкового боргу,

в с т а н о в и в :

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось Головне управління ДФС у Вінницькій області (далі - ГУ ДФС у Вінницькій області, позивач) з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Гісінфо" (далі - ТОВ "Гісінфо", відповідач) про стягнення податкового боргу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за відповідачем станом на дату звернення до суду рахується податковий борг в загальній сумі 5502,02 грн. Вказану заборгованість відповідач добровільно не погасив, а тому позивач звернувся до суду щодо її примусового стягнення.

Ухвалою від 27.08.2018 відкрито провадження у даній справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження (ст. 262 КАС України) без повідомлення сторін (у письмовому провадженні). Даною ухвалою також надано відповідачу строк на подання відзиву на позовну заяву.

24.09.2018 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. №41405), в якому відповідач просив в задоволенні адміністративного позову відмовити. Зокрема вказав, що Указом Президента №133/2017 від 15/05/2017 Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 28.04.2017 року Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) до ТОВ Гісінфо було застосовано обмежувальні заходи (санкції) строком на 3 роки. Серед таких заходів, є у тому числі є Блокування активів . Через блокування рахунків підприємства відповідач тимчасово не має можливості виконати податкові зобов'язання, про що повідомляв податковий орган.

Ухвалою від 26.10.2018, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, врахувавши доводи наведені у відзиві на позовну заяву, суд постановив подальший розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження із призначенням підготовчого судового засідання.

В підготовчому судовому засіданні 07.11.2018 судом оголошено перерву до 10.12.2018.

Ухвалою від 10.12.2018 було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 21.12.2018.

В судове засідання представник позивача не з'явився, разом з тим через канцелярію суду подав клопотання про розгляд справи за його відсутності у порядку письмового провадження. Також зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання також не з'явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений завчасно та належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

За приписами ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі за текстом КАС України), якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 4 КАС України зазначено, що письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи наведені вище положення КАС України, з огляду на відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, а також достатність письмових доказів, що містяться в матеріалах справи, суд ухвалив продовжити розгляд справи в порядку письмового провадження.

При цьому суд зазначає, що згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, та надані докази, суд встановив наступне.

Так, підпунктом 16.1.4 п. 16.1 статті 16 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VІ передбачено обов`язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом.

Грошове зобов'язання платника податків відповідно до п. п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до п. 14.1.175 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно вимог п. 57.3. ст. 57 ПК України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1- 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Як вбачається із матеріалів справи, станом на дату звернення до суду за відповідачем рахується заборгованість в загальній сумі 5502,02 грн., з яких:

- заборгованість з податку на додану вартість в сумі 622.50 грн., з яких 00,00 грн. - основний платіж, 622.50 грн. - штрафні санкції та 00.00 грн. - пеня, виникла внаслідок несплати визначеної позивачем в податковому повідомленні-рішенні суми податкового зобов'язання (а.с. 16-17);

- заборгованість з єдиного податку з юридичних осіб в сумі 4879,52 грн., з яких 4879,52 грн. - основний платіж, 00,00 грн. - штрафні санкції та 00.00 грн. - пеня, виникла внаслідок несплати самостійно визначеного в податковій декларації платника єдиного податку №9156748970 від 08.08.2017 суми податкового зобов'язання (а.с. 20).

Наявність у відповідача даного боргу також підтверджується довідкою про податковий борг (а.с. 11), витягами з облікових карток платника податку (а.с. 18-19, 21-22).

Згідно з п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

За правилами, визначеними п. 59.5 ст. 59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Судом встановлено, що позивачем з метою погашення податкового боргу на адресу відповідача було направлено податкову вимогу №5502-17 від 22.08.2017 року. Проте вказана податкова вимога залишилась без належного виконання. Станом на день розгляду справи суду не надано доказів погашення відповідачем в добровільному порядку вказаної суми заборгованості.

Відповідно до положень п. п. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Крім того, суд звертає увагу представника позивача на те, що згідно положень п. 200-1.7 ст. 200-1 ПК України кошти, зараховані на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, є коштами, які використовуються виключно у цілях, визначених пунктом 200-1.5 статті 200-1 цього Кодексу, та погашення податкового боргу з податку на додану вартість.

Враховуючи викладене, а також те, що на момент вирішення справи по суті відповідачем не надано доказів сплати податкового боргу в сумі 5502,02 грн., суд дійшов висновку про наявність підстав для його стягнення.

В контексті вищенаведених обставин суд критично оцінює посилання представника відповідача, як на підставу для звільнення від обов'язку сплачувати податкові зобов'язання, застосування до товариства обмежувальних заходів (санкції), у тому числі й Блокування активів

Так, за змістом положень Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 № 422 (що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 20.05.2016 за № 751/28881), нарахування узгоджених сум грошових зобов'язань за податками в інтегрованій картці платника здійснюється датою граничного строку сплати таких нарахувань.

Дослідивши та проаналізувавши додані до позову документи, суд дійшов висновку, що задекларована відповідачем у поданій податковій декларації сума податкового зобов'язання з єдиного податку з юридичних осіб у розмірі 4879,52 грн. та визначена контролюючим органом у податковому повідомленні-рішенні сума податкового зобов'язання зі сплати податку на додану вартість в розмірі 622,50 грн. є узгодженими. Дане податкове зобов'язання набуло статусу податкового боргу та на час розгляду справи в суді докази його погашення в суду відсутні.

Статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

При цьому суд враховує, ту обставину, що Указом Президента №133/2017 від 15/05/2017 Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 28.04.2017 року Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) до ТОВ Гісінфо було застосовано обмежувальні заходи (санкції) строком на 3 роки. Серед таких заходів, є у тому числі є Блокування активів .

Однак, на переконання суду, зазначені обставини не є підставою для звільнення позивача від сплати узгоджених сум податкового зобов'язання (податкового боргу). А лише може слугувати підставою для ініціювання ТОВ "Гісінфо" питання про відстрочення/розстрочення сплати сум податкового боргу

Разом з тим, в межах даної адміністративної справи за зверненням податкового органу, підлягає з'ясуванню лише наявність в відповідача обов'язку сплати визначеного контролюючим органом податкового зобов'язання, що останнім було підтверджено належними та допустимими доказами, що містяться в матеріалах справи.

Беручи до уваги те, що заявлену до стягнення суму заборгованості відповідач у встановлені законодавством строки до бюджету не сплатила, наявність у неї вказаної заборгованості підтверджується матеріалами справи, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних та задоволення адміністративного позову у повному обсязі.

Враховуючи вимоги ч. 2 ст. 139 КАС України судові витрати у цій справі стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

в и р і ш и в :

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Гісінфо" кошти в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість в сумі 622,50 грн. (шістсот двадцять дві гривні 50 коп.) з рахунків платника податків в установах банків та з рахунків платника податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Стягнути з рахунків у банках товариства з обмеженою відповідальністю "Гісінфо" кошти в рахунок погашення податкового боргу з єдиного податку з юридичних осіб в сумі 4879,52 (чотири тисячі вісімсот сімдесят дев'ять гривень 52 коп.).

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Гісінфо" (вул. Академіка Янгеля, 32, м. Вінниця, 21007, код ЄДРПОУ 35762938)

Головне управління ДФС у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 39402165).

Повний текст рішення виготовлено та підписано: 26.12.2018

Суддя Жданкіна Наталія Володимирівна