Україна
Донецький окружний адміністративний суд
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28 грудня 2018 р. Справа№200/10804/18-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чучка В.М., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи адміністративну справуза позовом Донецького обласного центру технічної творчості дітей та юнацтва до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення №0036334710 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 16.08.2018 року на суму 159855,73 грн.,-
В С Т А Н О В И В:
У жовтні 2018 року Донецький обласний центр технічної творчості дітей та юнацтва (далі за текстом – позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління ДФС у Донецькій області (надалі – ГУ ДФС у Донецькій області) №0036334710 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 16.08.2018 року на суму 159855,73 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 16 серпня 2018 року відповідачем прийнято рішення №0036334710 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску у сумі 159855,73 грн., в тому числі: 10115,59 грн. - штраф за період з 22.10.2013 року по 16.12.2015 року; 81126,59 грн. - штраф за період з 21.05.2015 року по 22.06.2018 року; 68613,55 грн. - пеня (0,1 % суми недоїмки). Позивач зазначає, що відповідач без будь-яких законних підстав виніс оскаржуване рішення, оскільки на нього розповсюджується дія пункту 9-4розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»в частині звільнення від виконання обов'язків платника єдиного внеску до закінчення проведення антитерористичної операції, у тому числі звільнення від сплати єдиного внеску у період з 14.04.2014р. по теперішній час. Виходячи з наведеного, позивач вважає рішення від 16.08.2018 року №0036334710 протиправним та просить його скасувати.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 24.10.2018 року відкрито спрощене позовне провадження у даній справі без проведення судового засідання та повідомлення сторін. В ухвалі було запропоновано відповідачу у п'ятнадцятиденний строк з моменту отримання ухвали про відкриття провадження у справі надати суду відзив на позовну заяву зі всіма доказами на його підтвердження, які наявні у відповідача.
05 листопада 2018 року представник відповідача на адресу суду надіслав відзив на позов, в якому посилаючись на приписи Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» зазначив, що платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно сплачувати внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця. Вважає недоцільним посилання позивача на пункт 9-4 розділу VIII Прикінцевих та перехідних положень Закону 2464, оскільки згідно пункту 28 розділу І Закону України від 24.12.2015 року № 911-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», зміни внесені Законом України № 1669-VII від 02.09.2014 року «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» до розділу VIII Прикінцевих та перехідних положень Закону 2464 втратили чинність. Крім того, відповідач зазначив про закінчення антитерористичної операції, підтвердженням чому є Указ Президента України від 30.04.2018 року №116/2018 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 30 квітня 2018 року «Про широкомасштабну антитерористичну операцію в Донецькій та Луганській областях». У зв'язку з наведеним, представник відповідача вважає, що оскаржуване рішення повністю відповідає вимогам чинного законодавства, а відтак позовні вимоги позивача є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
У відповіді на відзив, яка надійшла до суду 10.11.2018 року, позивач зазначив, що платники ЄСВ, які перебувають на обліку у фіскальних органів, розташованих на території, де проводилась АТО, заходи про проведення якої досі тривають, звільняються від своїх обов'язків щодо своєчасного та в повному обсязі нарахування, обчислення і сплати ЄСВ, а також подання звітності. Отже, застосування до позивача штрафних санкцій та пені за несвоєчасну сплату єдиного внеску за період з 14 квітня 2014 року до 16 серпня 2018 року є протиправним.
За приписами частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
У відповідності до частини 2 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Згідно частини 8 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Розглянувши наявні заяви по суті справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується вимоги, дослідивши докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність певних обставин справи, суд встановив наступне.
Позивач, Донецький обласний центр технічної творчості дітей та юнацтва (ідентифікаційний код юридичною особи 35127913, місцезнаходження – 84121, Донецька область, м. Слов'янськ, вул. Генерала Батюка, 20), діє на підставі статуту, зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 20.02.2015 року за номером 1266107 0007 025619, перебуває на обліку в Слов'янській ОДПІ, що підтверджується Відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 10-27).
З метою звільнення від виконання обов'язків платника єдиного внеску, що визначені ч. 2 ст. 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», на період з 14.04.2014 року до закінчення антитерористичної операції 10.11.2018 року позивач подав до ГУ ДФС заяву за №01-29/177 про звільнення від виконання таких обов'язків (а.с. 95-97).
16 серпня 2018 року Головне управління ДФС у Донецькій області прийнято рішення №0036334710 про застосування до позивача штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску у сумі 159855,73 грн., в тому числі: 10115,59 грн. - штраф за період з 22.10.2013 року по 16.12.2015 року; 81126,59 грн. - штраф за період з 21.05.2015 року по 22.06.2018 року; 68613,55 грн. - пеня (0,1 % суми недоїмки) (а.с. 30).
Встановлені обставини не є спірними та визнаються сторонами.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08 липня 2010 року №2464-VI (далі – Закон № 2464).
Згідно з частиною 2 статті 2 Закону № 2464 виключно цим Законом визначаються: принципи збору та ведення обліку єдиного внеску; платники єдиного внеску; порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску; розмір єдиного внеску; орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність; склад, порядок ведення та використання даних Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування; порядок здійснення державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску.
Відповідно до положень пункту 1 частини 2 статті 6 Закону № 2464 платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Порядок обчислення та строки сплати єдиного внеску передбачені статтею 9 Закону № 2464. У відповідності до частини 8 цієї статті платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4, 5 та 5 1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.
Відповідно до абзаців 1, 3, 4 частини 4 статті 25 Закону № 2464 орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.
У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.
Законом України №1669-VII від 02.09.2014р. «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», який набрав чинності 15.10.2014 року, у Законі України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» розділ VIII «Прикінцеві та перехідні положення» доповнено пунктом 9-3 (у наступному 9-4) такого змісту:
Платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.
Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.
Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.
Недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним устатті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу».
Указом Президента України від 14.04.2014 № 405/2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України».
На виконання абзацу 3 пункту 5 статті 11 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 № 1053-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція (дію розпорядження зупинено згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 № 1079-р), яке втратило чинність згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 № 1275-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України».
Суд зазначає, що саме перебування платників єдиного внеску на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, де проводилася антитерористична операція, є підставою для зупинення застосування до таких платників заходів впливу та стягнення і відповідальності за порушення Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
Місто Слов'янськ, на території якого розташована Інспекція, в якій на обліку як платник єдиного внеску перебуває позивач, входить до Переліків населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, затверджених розпорядженнями Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 № 1053-р (втратило чинність) і Кабінету Міністрів України від 02.12.20154 № 1275-р (чинне).
З огляду на дію пункту 9-4 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14.04.2014 до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.
Отже, платник єдиного внеску звільняється від відповідальності за несвоєчасну сплату єдиного внеску з 14.04.2014 до закінчення антитерористичної операції за умови перебування його на обліку органу доходів і зборів, розташованому на території населеного пункту, де проводилася така операція.
Як вбачається з матеріалів справи, спірне рішення податкового органу у межах спірних відносин накладення штрафу та нарахування пені відбулося за періоди з 22.10.2013 року по 16.12.2015 року і з 21.05.2015 року до 22.06.2018 року, тобто за періоди до проведення і після початку проведення антитерористичної операції, за наявності умови перебування.
Враховуючи, що спірне рішення в частині нарахування штрафних санкцій та пені в сумі 198,33 грн., в т.ч. штрафна санкція – 192,95 грн. та пеня – 5,38 грн. прийнято за період до 14.04.2014 року, то рішення в цій частині є правомірним.
Судом встановлено, що спірне рішення було прийняте відповідно до частини десятої, яка передбачає нарахування пені за кожний день прострочення платежу, та пункту 2 частини одинадцятої статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» , яка передбачає накладення штрафу, зокрема, за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску за періоди з 14.04.2014 року по 22.06.2018 року із нарахуванням пені, тобто за період проведення антитерористичної операції, за наявності умови перебування позивача, як платника єдиного внеску на обліку в органі доходів і зборів, розташованому в місті проведення цієї операції, без врахування положень Закону, який прямо забороняє притягнення до відповідальності за невиконання обов'язків платника єдиного внеску, що прямо передбачено пунктом 9-4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
Посилання відповідача на закінчення антитерористичної операції, підтвердженням чого є Указ Президента України від 30.04.2018 року №116/2018 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 30 квітня 2018 року «Про широкомасштабну антитерористичну операцію в Донецькій та Луганській областях» (указ для службового користування) є неприйнятними з огляду на те, що на час прийняття спірної вимоги Президентом України Указ про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України не приймався, Указ Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14.04.2014 року №405/2014 є чинний, тобто період проведення АТО триває. Крім того, суд звертає увагу на той факт, що Указом Президента від 30.04.2018 року №116/2018 затверджено рішення РНБО «Про широкомасштабну антитерористичну операцію на території Донецької та Луганської областей». Тобто, виходячи з назви самого рішення РНБО слідує, що антитерористична операція на території Донецької та Луганської областей триває, що спростовує доводи відповідача щодо завершення АТО.
Також, суд звертає увагу на те, що статтею 30 Закону України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях» № 2268 від 18.01.2018 року були внесені зміни до деяких законодавчих актів України.
Так, статтею 3 Закону України «Про боротьбу з тероризмом» № 638 від 20.03.2003 року було доповнено абзацом 10: «антитерористична операція може здійснюватися одночасно із відсіччю збройної агресії в порядку статті 51 Статуту Організації Об'єднаних націй та/або в умовах запровадження воєнного чи надзвичайного стану відповідно до Конституції України та законодавства України».
Отже, суд зазначає, що діючі норми права не містять кінцевої дати закінчення антитерористичної операції, а дають підстави вважати, що антитерористична операція продовжується з операцією об'єднаних сил.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Приймаючи до уваги наведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що рішення Головного управління ДФС у Донецькій області від 16.08.2018 року №0036334710 про застосування до позивача штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску в частині сплати штрафних санкцій та пені на суму 159657,40 грн. прийнято в супереч вимогам чинного законодавства та підлягає скасуванню.
Таким чином, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення суб'єкта владних повноважень підлягає частковому скасуванню.
Відповідно до частини п'ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
При вирішенні даної справи суд врахував висновки щодо застосування норм матеріального права у подібних відносинах, викладені в постановах Верховного Суду від 30 березня 2018 року у справі № 812/292/18, від 21 вересня 2018 року у справі №805/3636/16-а, від 21 серпня 2018 року у справі №805/826/16-а, від 25 вересня 2018 року у справі №812/89/16, від 30 січня 2018 року у справі № 812/505/17, які відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України мають бути враховані судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи, що позивачем при поданні до суду адміністративного позову було сплачено судовий збір у розмірі 2397,84 грн., з відповідача підлягає стягненню 1198,92 грн.
На підстав наведеного, керуючись ст. ст. 32, 139, 243 – 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
В И Р І Ш И В:
1. Позов Донецького обласного центру технічної творчості дітей та юнацтва до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення №0036334710 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 16.08.2018 року на суму 159855,73 грн. – задовольнити частково.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДФС у Донецькій області №0036334710 від 16.08.2018 року про застосування до Донецького обласного центру технічної творчості дітей та юнацтва штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на суму 159657,40 грн.
3. В іншій частині позовних вимог - відмовити.
3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління ДФС у Донецькій області (місцезнаходження: вулиця 130-й Таганрозької дивізії, будинок 114, місто Маріуполь, Донецька область, 87526, код ЄДРПОУ 39406028) на користь Донецького обласного центру технічної творчості дітей та юнацтва (місцезнаходження: вулиця Генерала Батюка, будинок 20, місто Слов'янськ, Донецька область, 84121, код ЄДРПОУ 35127913) понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1198 (одна тисяча сто дев'яносто вісім) гривень 92 копійки.
Повне судове рішення складене 28 грудня 2018 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя Чучко В.М.
Суд | Донецький окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 28.12.2018 |
Оприлюднено | 08.01.2019 |
Номер документу | 79011474 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Перший апеляційний адміністративний суд
Ястребова Любов Вікторівна
Адміністративне
Перший апеляційний адміністративний суд
Ястребова Любов Вікторівна
Адміністративне
Донецький окружний адміністративний суд
Чучко В.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні