Ухвала

від 28.12.2018 по справі 161/16237/18

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 161/16237/18

Провадження № 1-кс/161/8518/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Луцьк 28 грудня 2018 року

Слідчий суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянув клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ТОВ «Дослідне підприємство еліта України» про скасування арешту майна накладеного згідно ухвали Луцького міськрайонного суду Волинської області від 19.09.2018 року, -

В С Т А Н О В И В:

До Луцькогоміськрайонного судунадійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ТОВ «Дослідне підприємство еліта України» про скасування арешту майна накладеного згідно ухвали Луцького міськрайонного суду Волинської області від 19.09.2018 року.

Заявник своє клопотання мотивує, тим що 19.09.2018 року слідчий суддя Луцького міськрайонного суду ухвалою наклав арешт на активи ТОВ «Дослідне підприємство еліта України» - суми ліміту з податку на додану вартість, шляхом блокування сум податку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість (ліміт ПДВ) по вказаним суб`єктам господарської діяльності, на які останні мають право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, однак в своїй ухвалі Луцький міськрайонний суд Волинської області не зазначив встановленими факти: наявність у клопотанні посилань на докази, наявність самих доказів в матеріалах кримінального провадження на підтвердження того, що ліміт ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, не зазначив про узгодженість заходів забезпечення кримінального провадження, про які зазначає у своєму клопотанні слідчий з завданнями та метою арешту, визначеними у ст.170 КПК України, а тому накладений ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 19.09.2018 року арешт необґрунтований.

В судове засідання не з`явилися прокурор, хоча належним чином був повідомлений про день, час і місце розгляду клопотання.

В судове засідання не з`явився заявник, однак попередньо подав до суду заяву про слухання клопотання у його відсутності.

Відповідно до ч.4 ст.107 КПК України у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Перевіривши надані матеріали клопотання та дослідивши додані докази, приходжу до висновку, що клопотання слід задовольнити.

В судовомузасіданні встановлено,що станомна часрозгляду,так які намомент поданняклопотання дослідчого судді,в рамкахкримінального провадження№ 32018030000000038від 17серпня 2018року,за ознакамикримінального правопорушення,передбаченого ч.3ст.212КК Українипідозра нікомуне повідомлена,в томучислі посадовимособам ТОВ«Дослідне підприємствоеліта України», тобто власник майна не входить до суб`єкту визначеного ст.170 КПК України.

Крім того, суми ліміту ПДВ не відповідають критеріям речових доказів, зазначених у ст. 98 КПК України, а є лише показником здійснення господарської операції в електронній системі, і їх не слід ототожнювати з грошовими коштами чи майном в розумінні ст. 170 КПК України.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 170 КПК України арешт накладається на майно, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна з метою забезпечення доказів накладається на майно за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК, зокрема критерію матеріального об`єкту. Згідно зі ст. 98 КПК, речовими доказами є саме матеріальні об`єкти.

Таким чином, арешт з метою збереження доказів накладається виключно на матеріальні об`єкти, а сума ліміту ПДВ є виключно записом в системі електронного адміністрування ПДВ, але у жодному разі не матеріальним об`єктом.

Суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміт ПДВ) не є речами, що визначені родовими ознаками і не є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, не містять і не можуть містити жодних слідів або інших відомостей кримінального правопорушення. Суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміт ПДВ) не є об`єктом кримінально-протиправних дій, чи набутими ТОВ «Дослідне підприємство еліта України» протиправним шляхом або отриманими ними внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Крім того, під час накладання арешту на вказане майно порушено права товариства, оскільки воно є платником ПДВ і у зв`язку з блокуванням ліміту ПДВ на даний час воно не може здійснювати свою законну господарську діяльність. Тобто, не досліджено розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження. Державним органом, який може встановити факт ухилення від сплати податків, є Державна фіскальна служба України. Зазначений факт встановлюється шляхом проведення документальної перевірки та винесення відповідних податкових повідомлень-рішень з визначення податкових зобов`язань та, за необхідності, штрафних санкцій. У зв`язку з чим, висновки аналітичних досліджень Управління по боротьбі з відмиванням доходів, отриманих ГУ ДФС у Волинській області не є належними доказами вчинення кримінального правопорушення, а до того ж причетності до такого вчинення будь-кого зі службових осіб ТОВ «Дослідне підприємство еліта України».

Відповідно до ст.170 ч.1 КК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно до ст.170 ч.2 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Ст.170 ч.3, ч.4, ч.5, ч.6 КПК України передбачають, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

При вирішенні питання про арешт майна, слідчий суддя, відповідно до положень ч.2 ст. 173 КПК України, повинен був враховувати наступне: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

У зв`язку з викладеним, суд приходить до висновку, тому клопотання про скасування арешту на майно накладене відповідно до увхали слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 19.09.2018 року підлягає задоволенню в частині накладення арешту на суми ліміту ПДВ в системі електронного адміністрування ТОВ «Дослідне підприємство еліта України».

Керуючись ст.ст.169, 170-174 КПК України, слідчий суддя,

У Х В А Л И В:

Клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ТОВ «Дослідне підприємство еліта України» про скасування арешту майна накладеного згідно ухвали Луцького міськрайонного суду Волинської області від 19.09.2018 року задовольнити.

Скасувати арештна майнонакладний згідноухвали Луцькогоміськрайонного судуВолинської областівід 19.09.2018року,шляхом блокуваннясум податкув системіелектронного адмініструванняподатку надодану вартість(лімітПДВ)по вказанимсуб`єктам господарськоїдіяльності,на якіостанні маютьправо зареєструватиподаткові накладніта/аборозрахунки коригуванняв Єдиномуреєстрі податковихнакладних,а самез активів- суми ліміту з податку на додану суб`єкта господарської діяльності ТОВ «Дослідне підприємство еліта України» (код ЄДРПОУ 41202872) № НОМЕР_1 , відкриті у відкритих у Миколаївському РУ ПАТ КБ «Приватбанк» (МФО 326610, м. Миколаїв вул.Мостобудівників, 17/11, 17/12, м.Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги,30).

Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення проти неї може бути подано під час підготовчого провадження у суді.

Слідчий суддя Луцького міськрайонного суду ОСОБА_1