Ухвала

від 27.12.2018 по справі 161/19939/18

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 161/19939/18

Провадження № 1-кс/161/10542/18

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

про відмову у накладенні арешту на майно

27 грудня 2018 року м. Луцьк

Слідчий суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області ОСОБА_1 при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши клопотаннястаршого слідчогоСУ ГУНПу Волинськійобласті ОСОБА_3 про накладення арешту на майно,

за участю прокурора ОСОБА_4 ,

підозрюваного ОСОБА_5 ,

захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

В С Т А Н О В И В:

12 грудня 2018 року старший слідчий СУ ГУНП у Волинській області ОСОБА_3 , за погодженням із прокурором у кримінальному провадженні прокурором відділу прокуратури Волинської області ОСОБА_4 , звернувся до слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області з клопотанням про накладення арешту на майно в межах корпоративних прав, якими володіє підозрюваний ОСОБА_5 , а саме на: частку в статутному капіталі ТзОВ "Роуд-Буд", код ЄДРПОУ 32328483, юридична адреса: Волинська область, м. Ківерці, вул. Ціолковського,93 - розмір внеску до статутного фонду 206167 грн.; частку в статутному капіталі ПП "Волинь Трансбуд", код ЄДРПОУ 42173392, юридична адреса: Волинська область, Луцький р-н, с.Струмівка, вул. Рівненська,10 - розмір внеску до статутного фонду 1020 грн., із забороною державним реєстраторам, нотаріусам, акредитованим суб`єктам здійснення будь-яких реєстраційних дій щодо ТзОВ "Роуд-Буд", код ЄДРПОУ 32328483 , ПП "Волинь Трансбуд", код ЄДРПОУ 42173392 в т.ч. державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, зазначених в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (та в установчих документах товариства одночасно), які пов`язані зі зміною розміру статутного капіталу та на нерухоме майно, яке належить підозрюваному ОСОБА_5 , а саме, гараж № НОМЕР_1 , що знаходиться у гаражному кооперативі "Стир-2" за адресою: м. Луцьк, вул. Електроапаратна, 7.

Своє клопотання мотивує тим, що СУ ГУНП у Волинській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42018030000000022 від 31 січня 2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, з метою відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення та подальшого забезпечення цивільного позову, а також запобігання відчуження майна, а тому старший слідчий звернувся до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на майно підозрюваного.

Заслухавши думку прокурора, який клопотання підтримав та просив його задовольнити, підозрюваного та його захисників, які заперечували щодо накладення арешту на майно, оскільки воно не належить підозрюваному, оглянувши матеріали клопотання та долучені до нього документи, матеріали кримінального провадження, суд вважає, що в задоволенні клопотання слід відмовити з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Водночас,ст.16КПК Українизакріплено,що позбавленняабо обмеженняправа власностіпід часкримінального провадженняздійснюється лишена підставівмотивованого судовогорішення,ухваленого впорядку,передбаченому цимКодексом. На підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом, допускається тимчасове вилучення майна без судового рішення.

Поряд з цим, статтею 8 КПК України визначено, що кримінальнепровадження здійснюєтьсяз додержаннямпринципу верховенстваправа,відповідно доякого людина,її правата свободивизнаються найвищимицінностями тавизначають змісті спрямованістьдіяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Згідно до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 9 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України,цього Кодексу,міжнародних договорів,згода наобов`язковість якихнадана ВерховноюРадою України,вимог іншихактів законодавства. Прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Стаття 132 КПК України передбачено, що заходизабезпечення кримінальногопровадження застосовуютьсяна підставіухвали слідчогосудді абосуду,за виняткомвипадків,передбачених цимКодексом. Клопотанняпро застосуваннязаходів забезпеченнякримінального провадженняна підставіухвали слідчогосудді подаєтьсядо місцевогосуду,в межахтериторіальної юрисдикціїякого знаходитьсяорган досудовогорозслідування. Застосуваннязаходів забезпеченнякримінального провадженняне допускається,якщо слідчий,прокурор недоведе,що: 1)існує обґрунтованапідозра щодовчинення кримінальногоправопорушення такогоступеня тяжкості,що можебути підставоюдля застосуваннязаходів забезпеченнякримінального провадження; 2)потреби досудовогорозслідування виправдовуютьтакий ступіньвтручання управа ісвободи особи,про якийідеться вклопотанні слідчого,прокурора; 3)може бутивиконане завдання,для виконанняякого слідчий,прокурор звертаєтьсяіз клопотанням. Дляоцінки потребдосудового розслідуванняслідчий суддяабо судзобов`язанийврахувати можливістьбез застосованогозаходу забезпеченнякримінального провадженняотримати речіі документи,які можутьбути використаніпід чассудового розглядудля встановленняобставин укримінальному провадженні. Під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються. До клопотання слідчого, прокурора про застосування, зміну або скасування заходу забезпечення кримінального провадження додається витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання.

Також, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Вимогами ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК України передбачено, що метою арешту майна є забезпечення кримінального провадження, забезпечення цивільного позову у кримінальному провадженні, забезпечення конфіскації або спеціальної конфіскації. Арештованим може бути майно, яким володіє, користується чи розпоряджається підозрюваний, обвинувачений, засуджений, треті особи, юридична особа, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру за рішенням, ухвалою суду, слідчого судді. Треті особи, майно яких може бути арештовано, - особи, які отримали чи придбали у підозрюваної, обвинуваченої чи засудженої особи майно безоплатно або в обмін на суму, значно нижчу ринкової вартості, або знали чи повинні були знати, що мета такої передачі - отримання доходу від майна, здобутого внаслідок вчинення злочину, приховування злочину та/або уникнення конфіскації. Вищезазначені відомості щодо третьої особи повинні бути встановлені в судовому порядку на підставі достатності доказів. Підставою арешту майна є наявність ухвали слідчого судді чи суду за наявності сукупності підстав чи розумних підозр вважати, що майно є предметом, доказом злочину, засобом чи знаряддям його вчинення, набуте злочинним шляхом, є доходом від вчиненого злочину або отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину. Арешт майна можливий також у випадках, коли санкцією статті Кримінального кодексу України, що інкримінується підозрюваному, обвинуваченому, передбачається застосування конфіскації, до підозрюваної, обвинуваченої особи заявлено цивільний позов у кримінальному провадженні. Арешт також може бути застосовано до майна третіх осіб з урахуванням частини другої цієї статті.

Відповідно до вимог ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватись відповідно до закону, а отже суб`єкт який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норму закону.

У відповідності до п. 1 ч. 2 ст.171КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено підстави і мету відповідно до положень статті 170цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна.

Застосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна є видом втручання у право на мирне володіння майном, що закріплено у ст.1 Протоколу № 1 до Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод 1950 року. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини втручання у це право має мати законні підстави та мету, а також бути пропорційним публічному інтересу. Зазначені вимоги у контексті застосування заходів забезпечення кримінального провадження вимагаються визначення статусу суб`єкта, майно якого підлягає арешту у кримінальному провадженні та законної мети здійснення такого обмеження відповідного права.

Згідно до вимог ст.ст. 7, 16КПК України загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Зважаючи, що старшим слідчим та прокурором в клопотанні не доведено наявність підстав для накладення арешту на майно, при цьому, в судовому засіданні встановлено, що корпоративні права та зазначене нерухоме майно не належить на даний час та на час звернення старшого слідчого з даним клопотанням до слідчого судді підозрюваному ОСОБА_5 , у зв`язку із чим старшому слідчому СУ ГУНП у Волинській області ОСОБА_3 , слід відмовити в задоволенні клопотання про накладення арешту на майно.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170-173 КПК України, ст. 8 "Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод", слідчий суддя,-

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні клопотання старшого слідчого СУ ГУНП у Волинській області ОСОБА_3 про накладення арешту на майно відмовити.

Копію ухвали вручити учасникам судового провадження.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Волинського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя:/підпис/

Згідно з оригіналом:

Слідчий суддя Луцького міськрайонного суду ОСОБА_1