Рішення

від 20.12.2018 по справі 813/2184/18

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №813/2184/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2018 року

м.Львів

зал судових засідань № 8

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Гулика А.Г.,

за участю:

секретаря судового засідання Харіва М.Ю.,

представника позивачів ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Білокамінської сільської ради Золочівського району Львівської області про визнання протиправним та скасування рішення, -

в с т а н о в и в:

29.05.2018 до Львівського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_3 РНОКПП НОМЕР_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 РНОКПП НОМЕР_2, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2 до Білокамінської сільської ради Золочівського району Львівської області код ЄДРПОУ 04374453, місцезнаходження: 80710, Львівська область, Золочівський район, вул.Шашкевича, 14, в якому позивачі просять суд визнати протиправним та скасувати рішення Білокамінської сільської ради №67 від 02.10.2003 «Про інвентаризацію (уточнення) земель сільськогосподарських угідь» в частині віднесення 8,8 га в урочищі «Циплі» до земель загального користування.

Ухвалою від 04.06.2018 суддя залишив позовну заяву без руху.

Ухвалою від 23.06.2018 суддя прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі.

Ухвалою від 12.11.2018 суд закрив підготовче провадження у справі та призначив справу до судового розгляду.

Ухвалою від 28.11.2018 суд відмовив у задоволенні клопотання представника відповідача про зупинення провадження в адміністративній справі.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідно до змісту рішення Білокамінської сільської ради №67 від 02.10.2003 земельна ділянка, на яку претендують позивачі, в урочищі Циплі , пл.8,80 га відноситься до земель загального користування. Позивачі зазначають, що при ознайомленні з підставами прийняття такого рішення технічна документація стосується земельних часток (земельних паїв) і не містять жодного слова щодо земель загального користування, на карті, яка є складовою частиною такої документації - урочище Циплі відповідає проекту роздержавлення і приватизації земель АК колгоспу Надбужжя Білокамінської сільської ради і зазначаються як ОПГ (особисте підсобне господарство) РФ-3 (резервний фонд), тобто може бути надана для ведення особистого селянського господарства і до земель загального користування не відноситься. Окрім цього, позивачі вказують на те, що в урочищі Циплі за рішенням Білокамінської сільської ради №210 від 05.09.2012 вже надана земельна ділянка під ОСГ кадастровий номер №46180001006863.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити в задоволенні позову. Відзив обґрунтований тим, що рішення Білокамінської сільської ради №67 від 02.10.2003 не змінювало цільового призначення земельної ділянки в урочищі Циплі , а тільки затвердило склад сільськогосподарських угідь - земель запасу, резервного фонду та земель загального користування на території сільської ради. Відповідач зазначає, що земельна ділянка в урочищі Циплі відноситься до земель сільськогосподарського призначення (сіножаті).

Представник позивачів у судовому засіданні позовні вимоги підтримав. Просив суд позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив. Просив суд у задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити повністю, виходячи з наступних підстав.

30.10.2018 ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулися до Білокамінської сільської ради Золочівського району Львівської області з заявами про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтованою площею 2,0 га. для ведення особистого селянського господарства.

16.12.2015 рішенням Білокамінської сільської ради №30 та №31 позивачам відмовлено в наданні такого дозволу, оскільки такі не зареєстровані і не проживають на території сільської ради.

28.02.2017 рішенням Золочівського районного суду Львівської області у справі №445/620/16-ц вказані рішення визнано протиправними та скасовано. Зобов'язано Білокамінську сільську раду на черговій сесії розглянути заяви позивачів.

21.03.2017 позивачі на виконання рішення суду від 28.02.2017 у справі №445/620/16-ц повторно звернулися до Білокамінської сільської ради з заявами про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтованою площею 2,0 га. для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення (сінокос) в урочищі Циплі с.Черемошня.

06.04.2017 рішенням Білокамінської сільської ради №298 та №299 позивачам відмовлено в наданні такого дозволу, оскільки вказані земельні ділянки відносяться до земель загального користування.

Відповідно до довідки відділу Держгеокадастру у Золочівському районі від 26.04.2017 земельна ділянка площею 8.80 га в с.Черемошня в урочищі Циплі відноситься до земель сільськогосподарського призначення, угіддя-сіножаті, згідно з Проектом роздержавлення і приватизації земель АК колгоспу Надбужжя , Білокамінської сільської ради за 1997 рік.

Актом обстеження від 25.09.2009 підтверджується належність вказаної земельної ділянки до категорії для ведення особистого селянського господарства.

25.07.2017 позивачі звернулися до відповідача із заявами про погодження акту приймання-передачі межових знаків на зберігання.

07.08.2017 відповідач листами №197 та №198 повідомив позивачів про те, що дозволи на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність сільська рада не надавала.

Також повідомлено, що акт приймання-передачі межових знаків на зберігання складався без представника сільської ради і при обстеженні земельної ділянки в натурі, межових знаків, вказаних у проекті землеустрою не виявлено. Таким чином, повідомлено позивачів про те, що акт приймання-передачі межових знаків на зберігання, яких не існує в натурі, погодити не можливо.

Рішенням №67 від 02.10.2003 Білокамінська сільська рада затвердила склад сільськогосподарських угідь, згідно з яким, зокрема, урочище Циплі площею 8,8 га з віднесене до земель загального користування.

Не погоджуючись з вказаним рішенням відповідача, позивачі звернулися до суду з відповідним позовом.

При вирішенні спору по суті суд виходив з наступного.

Статтею 41 Конституції України передбачено, що право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Згідно з ст. 14 Конституції України та ст. 373 Цивільного кодексу України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізовується громадянами, юридичними особами та державою відповідно до закону.

Відповідно до ст.3 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) земельні відносини регулюються Конституцією України, вказаним Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до пунктів а,б ст.12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: розпорядження землями територіальних громад та передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до вказаного Кодексу.

Згідно з ч.2 ст.22 ЗК України до земель сільськогосподарського призначення належать: сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги).

Пунктом «а» ч.3 ст.22 ЗК України визначено, що землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Відповідно до ст.33 ЗК України земельні ділянки, призначені для ведення особистого селянського господарства, можуть передаватися громадянами у користування юридичним особам України і використовуватися ними для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства без зміни цільового призначення цих земельних ділянок.

Пунктом «в» ч.3 ст.116 ЗК України визначено, що безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених вказаним Кодексом.

Частиною 6 ст.118 ЗК України встановлено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 вказаного Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до ОСОБА_5 міністрів Автономної Республіки Крим. ОСОБА_5 Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 вказаного Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Згідно з ч.9 ст. 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 вказаного Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Тобто законодавство України не передбачає підстав для відмови позивачу в наданні чи затвердженні проекту землеустрою, відведенні земельної ділянки та надання її у власність, в тому числі не передбачає такої підстави, яка об'єктивно не відповідає належному цільовому призначенню вказаної земельної ділянки.

Суд встановив, що згідно із змістом оскарженого рішення Білокамінська сільська рада віднесла, зокрема, урочище Циплі-8,8га. до земель загального користування.

Згідно з Проектом роздержавлення і приватизації земель АК колгоспу Надбужжя Білокамінської сільської ради вказана земельна ділянка пл.8.8 га відноситься до земель особистого підсобного господарства (ОПГ).

Суд також встановив, що оскаржене рішення №67 від 02.10.2003 прийняте на підставі Технічної документації по передачі земельних часток (паїв) у власність і видачі актів на право власності на землю громадянам (власника сертифікатів на земельну частку (пай) на території Білокамінської сільської ради, проте зміст вказаної технічної документації стосується земельної частки (паю), що згідно з п.а ч.1 ст.121 ЗК України (для ведення фермерського господарства), і жодного відношення не має до земель загального господарства.

Окрім цього, графічна частина вказаної технічної документації чітко визначає відношення земель в урочищі Циплі пл.8,8 до ОПГ (особистого підсобного господарства).

Відповідно до ч.1 ст. 19 ЗК України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії:

а) землі сільськогосподарського призначення;

б) землі житлової та громадської забудови;

в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення;

г) землі оздоровчого призначення;

ґ) землі рекреаційного призначення;

д) землі історико-культурного призначення;

е) землі лісогосподарського призначення;

є) землі водного фонду;

ж) землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Згідно з ч.2,3 ст.22 ЗК України до земель сількогосподарського призначення відносяться: а) сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги) та б) несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель лісогосподарського призначення, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо).

Землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування: громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення - товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.

З огляду на вказане, не заборонено надавати сіножаті для ведення особистого селянського господарства.

Згідно ст. 20 ЗК України віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади. Верховної ОСОБА_5 Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення.

Зміна цільового призначення земельних ділянок державної або комунальної власності провадиться Верховною ОСОБА_5 Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу цих ділянок у власність або надання у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 вказаного Кодексу.

З огляду на наведене, суд встановив, що технічна документація за своїм змістом не стосується земель загального користування, а проект землеустрою відсутній. Проект роздержавлення за своїм змістом суперечить рішенню №67 від 02.10.2003.

Суд встановив, що рішення №67 від 02.10.2003 не є складовою частиною технічної документації, а тому вказане рішення прийняте без відповідної документації.

У зв'язку з цим, суд вважає, що оскаржене рішення прийняте не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що визначений Конституцією та законами України, а тому в частині, що стосується віднесення 8,8 га в урочищі «Циплі» до земель загального користування є протиправним, а тому підлягає скасуванню.

Щодо строків звернення до суду з позовом, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Суд з метою перевірки можливого пропуску позивачами строків звернення до суду встановив наступні обставини.

Оскаржене рішення прийняте відповідачем 02.10.2003. З позовом позивачі звернулися до суду 25.05.2018.

В ході розгляду справи суд з'ясував, що про оскаржене рішення позивачі дізналися лише в грудні 2017 року в судовому засіданні в Золочівському районному суді Львівської області, що підтверджується ухвалою вказаного суду від 14.09.2017 у справі №445/1444/17. Представник відповідача в судовому засіданні не зміг довести, що про оскаржене рішення позивачі дізнались або повинні були дізнатись раніше, ніж в грудні 2017 року.

Таким чином, суд вважає, що позивачами строк звернення до суду з позовом не пропущений.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч.3 ст.2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами ст.78 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити повністю.

Відповідно до ст.139 КАС України з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивачів необхідно стягнути судовий збір в розмірі 1409 грн. 60 коп. кожному.

в и р і ш и в:

позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Білокамінської сільської ради Золочівського району Львівської області №67 від 02.10.2003 «Про інвентаризацію (уточнення) земель сільськогосподарських угідь» в частині віднесення 8,8 га в урочищі «Циплі» до земель загального користування.

Стягнути з Білокамінської сільської ради Золочівського району Львівської області код ЄДРПОУ 04374453, місцезнаходження: 80710, Львівська область, Золочівський район, вул.Шашкевича, 14, за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_3 РНОКПП НОМЕР_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 РНОКПП НОМЕР_2, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2 судовий збір в сумі 1409 (одна тисяча чотириста дев'ять) грн. 60 коп.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення суду складене та підписане 02.01.2019.

Суддя А.Г. Гулик