Рішення

від 27.12.2018 по справі 826/15394/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

27 грудня 2018 року № 826/15394/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Скочок Т.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю ЮМДЖИ АГРО доГоловного управління ДФС у м. Києві про про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 07.08.2017 №0040311404, - В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю ЮМДЖИ АГРО (далі також - позивач, ТОВ ЮМДЖИ АГРО ) з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві (далі також - відповідач, ГУ ДФС у м. Києві), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 07.08.2017 №0040311404.

Позовні вимоги обґрунтовані безпідставністю та противністю висновків акта ГУ ДФС у м. Києві від 13.07.2017 №481/26-15-14-04-01/39458102, складеного за результатами проведеної документальної позапланової перевірки з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника - ТОВ ЮМДЖИ АГРО за період квітень 2017 року, та що були покладені в основу оскаржуваного рішення. Позивач стверджує, що показники податкового кредиту та від'ємного значення податку на додану вартість були правомірно сформовані та задекларовані ТОВ ЮМДЖИ АГРО в поданій податковій звітності за наслідками вчинених реальних господарських операцій з поставки сільськогосподарської продукції (постачальники - ТОВ ВІГОЛ АГРО , ПАП ГОРИГЛЯДИ ), що підтверджуються всіма необхідними та належним чином складеними первинними документами.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.12.2017 відкрито провадження у справі №826/15394/17 за даним позовом ТОВ ЮМДЖИ АГРО , закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду в судовому засіданні.

У призначеному засіданні 16.01.2018 представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги повністю, з підстав та мотивів, що наведені в тексті позовної заяви, а представник відповідача - заперечував проти позову, з підстав та мотивів, що наведені в тексті відзиву на позов.

Свої заперечення проти позову відповідач мотивував тим, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 07.08.2017 №0040311404 було прийняте на підставі акта від 13.07.2017 №481/26-15-14-04-01/39458102. Даним актом перевірки зафіксовані порушення позивачем норм Податкового кодексу України в частині формування показника податкового кредиту за квітень 2017 року на суми податку на додану вартість, визначені в цінах на товари, придбані у контрагентів ТОВ ВІГОЛ АГРО та ПАП ГОРИГЛЯДИ . На переконання контролюючого органу, зазначеними постачальниками сільськогосподарська продукція за ланцюгом постачання не придбавалась та не вирощувалась самотужки. У зв'язку з цим відповідач вважає, що позивач здійснив документальне оформлення нереальних господарських операцій з придбання сільськогосподарської продукції, а тому не має право на відображення результатів таких операцій у податковій звітності, шляхом декларування таких.

16.01.2018 суд на підставі ч. 3 ст. 194 Кодексу адміністративного судочинства України ухвалив про подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані особами, які беруть участь у справі, документи, заслухавши усні пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Працівником ГУ ДФС у м. Києві була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ ЮМДЖИ АГРО (код ЄДРПОУ 39458102) з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за період квітень 2017 року, за результатами якої складено акт від 13.07.2017 №481/26-15-14-04-01/39458102 (далі - акт перевірки).

Згідно висновків цього акта перевірки, працівник контролюючого органу встановив порушення позивачем норм п. 185.1 ст. 185, п.п. 198.1, 198.3, 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого Товариством завищено суму податкового кредиту (ряд. 10.1 податкової декларації) у квітні 2017 року на суму 4 628 175 грн., що призвело до завищення платником від'ємного значення (ряд. 21 податкової декларації) за квітень 2017 року на аналогічну суму коштів.

В тексті акта перевірки зафіксовано, що ТОВ ЮМДЖИ АГРО задекларувало у поданій податковій звітності, а саме: податковій декларації з податку на додану вартість за квітень 2017 року (реєстр. №9094153552 від 22.05.2017), з урахуванням поданого уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок (реєстр. №9095144482 від 23.05.2017), в т.ч. суму податкового кредиту у розмірі 4 628 175 грн. та одночасно від'ємне значення цього податку в сумі 4 628 175 грн. Дані показники податкової звітності були сформовані платником (позивачем) за рахунок господарських операцій з постачальниками сільськогосподарської продукції: в частині суми податкового кредиту 2 718 376,65 грн. - з ТОВ ВІГОЛ АГРО (код ЄДРПОУ 38514768) згідно укладених договорів поставок №ПП-684/01/17 від 31.03.2017 та №ПП-689/01/17 від 04.04.2017 (предмет договорів - поставка пшениці); в частині суми податкового кредиту 1 909 796 грн. - з ПАП ГОРИГЛЯДИ (код ЄДРПОУ 30003752) згідно укладених договорів поставок №ПП-674/01/17 від 22.03.2017 та №ПП-683/01/17 від 31.03.2017 (предмет договорів - поставки пшениці та кукурудзи). В ході такої документальної перевірки працівником контролюючого органу були досліджені первинні документи (видаткові накладні, податкові накладні, товарно-транспортні накладні, банківські виписки та інші документи) по зазначених операціях, та зауважень до змісту таких документів не наведено.

Разом з тим, за результатами проведеного аналізу даних з Єдиного реєстру податкових накладних за період квітень 2017 року, перевіряючий дійшов висновку, що зазначені контрагенти позивача не мали реальної можливості придбати аналогічні товари (пшеницю, кукурудзи) за ланцюгом постачання. Крім того, перевіряючий вирішив, що ТОВ ВІГОЛ АГРО та ПАП ГОРИГЛЯДИ не здійснювали вирощування зернових, оскільки у таких суб'єктів господарювання відсутні земельні ділянки, виробничі потужності, персонал, необхідні для забезпечення процесу вирощування та зберігання сільськогосподарської продукції

За наведених мотивів відповідач за результатами проведеної перевірки дійшов умовиводу, що господарські операції ТОВ ЮМДЖИ АГРО з ТОВ ВІГОЛ АГРО та ПАП ГОРИГЛЯДИ є нереальними та такими, що оформлені позивачем лише документально з метою отримання податкової вигоди.

07.08.2017 ГУ ДФС у м. Києві на підставі цього акта перевірки прийняло спірне у справі податкове повідомлення-рішення за №0040311404 (форми В4 ), яким зменшило розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість, задекларованого ТОВ ЮМДЖИ АГРО у податковій декларації за звітний період квітень 2017 року (реєстр. №9094153552 від 22.05.2017), на суму 4 628 175 грн.

За результатами оскарження ТОВ ЮМДЖИ АГРО цього податкового повідомлення-рішення від 07.08.2017 №0040311404 в порядку ст. 56 Податкового кодексу України, таке рішення відповідача відповідно до рішення Державної фіскальної служби України від 20.10.2017 №23749/6/99-99-11-01-02-25 було залишене без змін.

Вважаючи вказане податкове повідомлення-рішення від 07.08.2017 протиправним, а, відтак, таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся із цим позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.

За змістом норм п.п. 200.1, 200.2 і 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України (далі - ПК України) передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету,

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

У свою чергу, відповідно до норм пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, пп. а п. 198.1, п. 198.2 ст. 198 ПК України, податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно розділу V цього Кодексу.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Також, згідно п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

За визначенням ст. 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 №996-XIV (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію, а господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 цього Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Тобто, з контексту наведених норм ст. 1, 9 Закону №996 слідує, що визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Також, виходячи з аналізу наведених норм ПК України в сукупності, суд дійшов висновку, що правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування відповідних сум податкового кредиту виникають за наявності сукупності таких обставин та підстав, зокрема: фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій; документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду; наявності у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності; наявності у покупця належним чином складеної податкової накладної; наявності ділової мети, розумних економічних причин для здійснення господарської операції.

Водночас, наведені вище норми податкового законодавства у взаємозв'язку з приписами законодавства з питань бухгалтерського обліку та звітності визначають окремі випадки, за яких неможливе формування витрат та податкового кредиту, зокрема, це: не пов'язаність здійсненої операції (понесених витрат) з господарською діяльністю покупця (придбання товарів/послуг без мети їх використання у господарській діяльності); фіктивність операцій/нездійснення оподатковуваних операцій; видача податкової накладної особою, яка не є платником податку на додану вартість; відсутність у платника податків юридично значимих первинних документів. Дана правова позиція суду відповідає висновкам Верховного Суду, як викладені у його постановах від 30.01.2018 №К/9901/2803/18 (у справі №820/11856/13-а), від 31.01.2018 №К/9901/5557/18 (у справі №826/245/14), від 06.02.2018 №К/9901/7258/18 (у справі №810/6695/14).

Дослідивши та проаналізувавши наявні у справі матеріали суд встановив, що протягом перевіряємого періоду ТОВ ЮМДЖИ АГРО здійснювало господарську діяльність у сфері оптової торгівлі зерном, необробленим тютюном, насінням та кормами для тварин.

У першому кварталі 2017 році ТОВ ЮМДЖИ АГРО , як покупець, уклало з суб'єктами господарської діяльності - ТОВ ВІГОЛ АГРО та Приватним агропромисловим підприємством ГОРИГЛЯДИ (постачальниками) ряд письмових договорів поставок.

Так, 31.03.2017 та 04.04.2017 між ТОВ ЮМДЖИ АГРО (покупцем) та ТОВ ВІГОЛ-АГРО (постачальником) були укладені однотипні за змістом договори поставок за №ПП-684/01/17 і №ПП-689/01/17, відповідно до умов яких постачальник зобов'язувався поставити та передати у власність, а покупець прийняти та оплатити наступні товари:

пшеницю 5-го та 6-го класів, українського походження врожаю 2016 року, у кількості 2 500 тон (похибка +/-5% за вибором постачальника), з показниками якості, що наведені у п. 2.2 договору №ПП-684/01/17 від 31.03.2017;

пшеницю 3-го класу, українського походження врожаю 2016 року, у кількості 1 000 тон (похибка +/-5% за вибором постачальника), з показниками якості, що наведені у п. 2.2 договору №ПП-689/01/17 від 04.04.2017.

Ціна та загальна вартість товарів визначені сторонами у п. 3.1 і 3.2 таких договорів. Відповідно до п. 2.3 - 2.5, 4.1, 4.2 зазначених договорів сторони узгодили, що товар повинен відповідати медико-біологічним вимогам і санітарним нормам якості продовольчої сировини й харчових продуктів, бути здоровим, мати торговельну цінність і не містити: шкідливого та отруйного насіння, карантинних об'єктів, шкідливих домішок, не мати стороннього запаху.

При цьому, кінцева кількість товару визначається за результатами зважування в пункті розвантаження, кінцева якість товару - згідно результатів аналізу, проведеного лабораторією під час розвантажування. У випадку, якщо при прийманні товару було виявлено розходження між фактичними показниками якості товару та показниками якості, зазначеними в п. 2.2 - 2.3 розд. 23 Кількість та якість договору поставки, то покупець має право відмовитись від приймання такого товару.

Постачальник здійснює поставку товару в повному обсязі у строк до 25.04.2017/26.04.2017 на умовах DAT (поставка на терміналі - ТОВ ЕКОЗЕРНО ), у редакції Інкотермс-2010, за фактичною адресою: 73000, Україна, місто Херсон, Одеська площа, 6. Поставка товару здійснюється партіями автомобільним транспортом. Кожна товарно-транспортна накладна повинна бути заповнена згідно наступних реквізитів: Вантажоодержувач: ТОВ ЕКОЗЕРНО для ТОВ ЮМДЖИ АГРО , пункт розвантаження: 73000, Україна, місто Херсон, Одеська площа, 6 . Постачальник зобов'язується забезпечити оформлення товарно-транспортної документації (ТТН) відповідно до вимог законодавства України. Датою поставки товару є дата його передачі у власність покупця згідно п. 4.1 даних договорів у визначеному покупцем пункті розвантаження.

Товар повинен супроводжуватися наступними документами: податковою накладною, складеною в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному чинним законодавством України, електронного підпису уповноваженої постачальником особи та зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних; оригіналами видаткових накладних, виписаних на 100% вартості товару; оригіналом рахунку-фактури постачальника із зазначенням точної кількості та ціни продукції без ПДВ, суми ПДВ, та усього до сплати.

Крім того, у п. 1.3 даних договорів, постачальник заявляв про те, що увесь обсяг товару, що визначений такими договорами поставок, вирощено безпосередньо сільськогосподарськими підприємствами-виробниками.

22.03.2017 та 31.03.2017 між ТОВ ЮМДЖИ АГРО (покупцем) та ПАП ГОРИГЛЯДИ (постачальником) були укладені однотипні за змістом договори поставок за №ПП-674/01/17 і №ПП-683/01/17, відповідно до умов яких постачальник зобов'язувався поставити та передати у власність, а покупець прийняти та оплатити наступні товари:

кукурудзу 3-го класу для кормових потреб, українського походження врожаю 2016 року, у кількості 2 000 тон (похибка +/-5% за вибором постачальника), за показниками якості, що наведені у п. 2.2 договору №ПП-674/01/17 від 22.03.2017;

пшеницю 5-го та 6-го класів, українського походження врожаю 2016 року, у кількості 500 тон (похибка +/-5% за вибором постачальника), за показниками якості, що наведені у п. 2.2 договору №ПП-683/01/17 від 31.03.2017.

Ціна та загальна вартість товарів визначені сторонами у п. 3.1 і 3.2 таких договорів. Відповідно до п. 2.3, - 2.5, 4.1, 4.2 зазначених договорів сторони узгодили, що товар повинен відповідати медико-біологічним вимогам і санітарним нормам якості продовольчої сировини й харчових продуктів, бути здоровим, мати торговельну цінність і не містити: шкідливого та отруйного насіння, карантинних об'єктів, шкідливих домішок, не мати стороннього запаху.

При цьому, кінцева кількість товару визначається за результатами зважування в пункті розвантаження, кінцева якість товару - згідно результатів аналізу, проведеного лабораторією під час розвантажування. У випадку, якщо прийманні товару було виявлено розходження між фактичними показниками якості товару та показниками якості, зазначеними в п. 2.2 - 2.3 розд. 23 Кількість та якість договору поставки, то покупець має право відмовитись від приймання такого товару.

Постачальник здійснює поставку товару в повному обсязі у строк до 05.04.2017/15.04.2017 на умовах:

DAT (поставка на терміналі - ТОВ ЕКОЗЕРНО ), у редакції Інкотермс-2010, за фактичною адресою: 73000, Україна, місто Херсон, Одеська площа, 6 - згідно договору №ПП-683/01/17 від 31.03.2017;

DAT (поставка на терміналі - ТОВ ЕКСІМ ГРЕЙН ), у редакції Інкотермс-2010, за фактичною адресою: м. Миколаїв, вул. 3-я Слобідська, 179 - згідно договору №ПП-674/01/17 від 22.03.2017.

Поставка товару здійснюється партіями автомобільним транспортом. Кожна товарно-транспортна накладна повинна бути заповнена згідно наступних реквізитів: Вантажоодержувач: ТОВ ЕКОЗЕРНО для ТОВ ЮМДЖИ АГРО , пункт розвантаження: 73000, Україна, місто Херсон, Одеська площа, 6 - згідно договору №ПП-683/01/17 від 31.03.2017; Вантажоодержувач: ТОВ ЕКСІМ ГРЕЙН в квоту ТОВ ЮНІКОРН МЕРІТАЙМ за дог №15-02/нк17 от 15.02.2017р. для UGM TRADING , експортер ТОВ ЮМДЖИ АГРО , пункт розвантаження: ТОВ ЕКСІМ ГРЕЙН м. Миколаїв, вул. 3-я Слобідська, 179.

Постачальник зобов'язується забезпечити оформлення товарно-транспортної документації (ТТН) відповідно до вимог законодавства України. Датою поставки товару є дата його передачі у власність покупця згідно п. 4.1 даних договорів у визначеному покупцем пункті розвантаження.

Товар повинен супроводжуватися наступними документами: податковою накладною, складеною в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному чинним законодавством України, електронного підпису уповноваженої постачальником особи та зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних; оригіналами видаткових накладних, виписаних на 100% вартості товару; оригіналом рахунку-фактури постачальника із зазначенням точної кількості та ціни продукції без ПДВ, суми ПДВ, та усього до сплати; карантинним сертифікатом; ветеринарним свідоцтвом; сертифікатом якості. У випадку ненадання постачальником всіх вищезазначених документів покупець має право, на власний вибір, або оплатити товар без таких документів, або відмовитись від приймання та оплати товару з покладанням всіх понесених витрат на постачальника.

Крім того, у п. 1.3 даних договорів, постачальник заявляв про те, що він є сільськогосподарським підприємством-виробником і весь обсяг товарів, що визначений у цих договорах поставок вирощено безпосередньо постачальником у такому сільськогосподарському підприємстві-виробнику.

На підтвердження обставин виконання сторонами своїх зобов'язань за даними договорами поставок позивач надав до суду копії наступних документів: рахунків на оплату; роздруківок електронних податкових накладних з квитанціями про прийняття таких документів на центральному рівні ДФС; видаткових накладних; довіреностей ТОВ ЮМДЖИ АГРО виданих своїм працівникам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на отримання товарно-матеріальних цінностей від постачальників - ТОВ ВІГОЛ АГРО та ПАП ГОРИГЛЯДИ ; товарно-транспортних накладних, складених автомобільними перевізниками на замовлення вантажовідправників ТОВ ВІГОЛ АГРО та ПАП ГОРИГЛЯДИ з відмітками терміналів ТОВ ЕКОЗЕРНО і ТОВ ЕКСІМ ГРЕЙН про прийняття зерна на склад; картки рахунку бухгалтерського обліку 631 Розрахунки з вітчизняними постачальниками за 2017 рік з проводками на інші рахунки (281 Товари на складі , 6442 ПДВ ) в розрізі по постачальниках.

Як пояснив представник позивача в тексті позову, товари від ТОВ ВІГОЛ АГРО та ПАП ГОРИГЛЯДИ у відповідних обсягах були доставлені автомобільним транспортом на термінали: ТОВ ЕКОЗЕРНО за фактичною адресою: 73000, Україна, місто Херсон, Одеська площа, 6; ТОВ ЕКСІМ ГРЕЙН , за фактичною адресою: місто Миколаїв, вулиця 3-я Слобідська, 179, та прийняті такими терміналами на відповідальне зберігання як майно ТОВ ЮМДЖИ АГРО .

Додатково на підтвердження наявності договірних правовідносин між ТОВ ЮМДЖИ АГРО та зазначеними терміналами, в т.ч. упродовж квітня 2017 року, позивач до матеріалів справи надав копії таких документів: договору №09/09 про надання послуг від 01.09.2016, укладеного між позивачем (як замовником) і ТОВ ЕКОЗЕРНО (як виконавцем) щодо надання платних послуг з приймання, складського зберігання, відвантаження, проведення оздоровчих заходів та лабораторних досліджень зернових і олійних культур, що належать замовнику на зерновому складі виконавця, що знаходиться за адресою: 73000, Україна, місто Херсон, Одеська площа, 6, з додатками до такого договору; договору №ПП-135/01/16 надання послуг від 11.04.2016, укладеного між позивачем (як замовником) і ТОВ ЕКСІМ ГРЕЙН (як зерновим складом) щодо надання платних послуг з приймання від замовника зернових (кукурудзи), що надійшли автомобільним та залізничним транспортом, а також надання інших супутніх послуг (зниження вологості, очищення від смітної домішки та пилу, доробки по зерновій домішці, видалення амброзії, тощо) та відвантаження товару на транспорт замовника; рахунків на оплату, виставлених терміналами за період квітень 2017 року: актів здачі-прийняття робіт (надання послуг), складених та підписаних сторонами (позивачем та терміналом) за результатами прийняття результатів послуг з приймання зерна з транспорту, переоформлення такого зерна згідно договору №09/09 від 01.09.2016; журналів ТОВ ЕКОЗЕРНО щодо реєстрації зважування вантажів на автомобільних вагах (надходження) за період квітень 2017 року (форми №3ХС-28); реєстрів ТОВ ЕКСІМ ГРЕЙН про прийняття вантажів (зерна) згідно конкретних товарно-транспортних накладних на склад за період квітень 2017 року.

В якості доказів проведення взаєморозрахунків за договорами поставок з ТОВ ВІГОЛ-АГРО та ПАП ГОРИГЛЯДИ позивач надав: довідки ПАТ Перший український міжнародний банк від 12.01.2018 №КНО-52.5.2/44 і №КНО-52.5.2/45 з доданими до них виписками по розрахунковому рахунку ТОВ ЮМДЖИ АГРО . За даними цих додатків до довідок - виписок, упродовж квітня-травня 2017 року позивач перерахував на користь ТОВ ВІГОЛ-АГРО та ПАП ГОРИГЛЯДИ кошти в якості оплати за товари за спірними договорами.

Як вбачається з тексту акта перевірки, працівником відповідача в ході проведення перевірки не було надано зауважень до змісту, переліку та порядку оформлення наданих позивачем до перевірки первинних документів по операціях із постачальниками. Також в акті перевірки не зафіксовано наявності кредиторської/дебіторської заборгованості по договорах поставок. Проте, в ході розгляду даної справи від представника відповідача до канцелярії суду надійшли додаткові пояснення (вх. №45356/18 від 24.04.2018), в тексті яких відповідач посилався на недостовірність наведених відомостей щодо реєстраційних номерів трьох транспортних засобів (автомобілів або причепів), що вказані у наданих позивачем до суду товарно-транспортних накладних від 12.04.23017 №30128, від 13.04.2017 №11111 та від 26.04.2017 №004. А саме за даними отриманої від Регіонального сервісного центру МВС у м. Києві (лист від 13.04.2018 №31/21/8-18 у відповідь на запит контролюючого органу від 16.02.2018 №8546/9/26-15-10-02-03) інформації, відомості щодо реєстраційних операцій з транспортними засобами з номерами ВТ0755ХА, ВТ 04122, 220Х88КН - відсутні.

Між тим, позивач додатково на підтвердження обставин використання придбаних у постачальників товарів у своїй господарській діяльності та наявності ділової мети при укладенні спірних договорів поставок з ТОВ ВІГОЛ-АГРО та ПАП ГОРИГЛЯДИ подав до суду копії наступних документів: договорів поставок, укладених ТОВ ЮМДЖИ АГРО (як постачальником) з третіми особами - покупцями (ПрАТ ОГНЕУПОРНЕРУД , ТОВ КОРУМ Україна ) щодо здійснення поставок зернових (ячміню, пшениці, кукурудзи), видаткових накладних за такими договорами поставок; складських квитанцій на зерно; трьохсторонніх актів приймання-передачі зерна, складених та підписаних ТОВ ЮМДЖИ АГРО (як власником зерна), покупцями (як новими власниками зерна) та зерновими складами - ТОВ ЕКОЗЕРНО , ТОВ УТА Логістик ; карток аналізу зерна.

Дослідивши та проаналізувавши зміст перелічених вище документів, суд встановив, що надані позивачем первинні документи оформлені у відповідності до вимог Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, та в повній мірі відображають зміст і характер вчинених господарських операцій, засвідчують обставини руху активів (товарно-матеріальних цінностей та коштів) в межах ТОВ ЮМДЖИ АГРО .

При цьому, суд відхиляє посилання контролюючого органу на дефектність окремих товарно-транспортних накладних, що були складені автомобільним перевізником ТОВ Пегас Логістик Компані , як такі що можуть в даному випадку спростувати реальність вчинених господарських операцій позивача з постачальниками товарів, оскільки сам по собі факт складання третіми особами-перевізниками окремих товарно-транспортних накладних з помилками/описками та/або внесення до таких ТТН даних щодо незареєстрованих транспортних засобах не має вирішального значення для встановлення фактичного руху активів у процесі виконання поставок товарів. В даному випадку факти передання товару позивачеві та, відповідно, набуття ним права власності на нього, підтверджується належно оформленими видатковими накладними, а також відображені в журнал обліку реєстрації зважування та реєстрах про прийняття вантажів відповідних терміналів, які наявні в матеріалах справи. Наведені висновки суду кореспондують правовій позиції Верховного Суду з питання обставини відсутності покупця товарів товарно-транспортних накладних у випадку формування бази оподаткування податком на додану вартість за договорами поставок чи купівлі-продажу (постанова від 27.11.2018 у справі №805/3360/17-а).

Крім того, на думку суду, з наявних матеріалів справи чітко прослідковується наявність взаємозв'язку між витратами ТОВ ЮМДЖИ АГРО на придбання зернових та здійснюваними ним видами господарської діяльності.

Згідно даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та з Реєстру платників податку на додану вартість, доступ до якого наданий на офіційному сайті Державної фіскальної служби України (www.sfs.gov.ua) суд встановив, що станом момент укладення спірних договорів поставок та виписки податкових накладних за звітний період квітень 2017 року на підставі цих договорів, контрагенти позивача (ТОВ ВІГОЛ-АГРО та ПАП ГОРИГЛЯДИ ) були зареєстровані як юридичні особи та платники податку на додану вартість. Відповідно до наданих позивачем витягів з Єдиного державного реєстру стосовно ТОВ ВІГОЛ-АГРО та ПАП ГОРИГЛЯДИ , суд встановив, що одними із видів економічної діяльності першого є оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин, а у випадку ПАП ГОРИГЛЯДИ , в т.ч. вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур, - що відповідають характеру та суті вчинених спірних господарських операцій. Згідно свідоцтва серії НБ №051905 (реєстр. №200098772) ПАП ГОРИГЛЯДИ є сільськогосподарським підприємством та зареєстроване як суб'єкт спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість.

Таким чином, суд вважає, що наявними у матеріалах справи копіями первинних та інших документів, документами податкового обліку підтверджується реальність здійснення позивачем господарських операції з вищевказаними контрагентами, які спричинили реальну зміну майнового стану позивача, та ті обставини, що спірні господарські операції здійснено позивачем з метою подальшого їх використання в оподаткованих операціях у межах своєї господарської діяльності.

Суд вважає, що відповідач під час судового розгляду справи не навів будь-яких переконливих доводів та не надав належних доказів, які б ставили під сумнів реальність здійснених позивачем господарських операцій, та/або свідчили б про невідповідність цих операцій дійсному економічному змісту, та/або про наявність інших обставин що підтверджують недобросовісність позивача як платника податків та виключають право на формування податкового кредиту за наслідками спірних господарських операцій, з наступних мотивів.

Так, стосовно доводів контролюючого органу щодо непідтвердження руху товару по ланцюгу постачання ТОВ ВІГОЛ-АГРО , то такі базуються лише на інформації, отриманій з Єдиного реєстру податкових накладних виключно за період квітень 2017 року, а тому, на думку суду, не можуть бути об'єктивними та достатніми для висновку про нереальність господарських взаємовідносин позивача із названим контрагентом.

Суд також відхиляє як необгрунтовані посилання відповідача в тексті акта перевірки на відсутність у ТОВ ВІГОЛ-АГРО та ПАП ГОРИГЛЯДИ реальної можливості на вчинення спірних господарських операції, внаслідок відсутності у власності таких суб'єктів господарювання земельних ділянок, значного обсягу виробничої бази та достатньої кількості трудових ресурсів за даними контролюючого органу. Оскільки джерела отримання відомостей щодо задекларованих у постачальників позивача трудових і матеріальних ресурсів відповідачем в тексті акта перевірки не ідентифіковані, та в ході розгляді даної справи відповідач такі відомості жодними документальними доказами не підтвердив.

Водночас суд вважає за необхідне зазначити, що у випадку відсутності у контрагентів позивача за даними поданої податкової та фінансової звітності тих чи інших ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарських операцій та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, бо залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, а використання земельної ділянки - на правах оренди відповідно до укладених договорів оренди земельної ділянки. Крім того, вказуючи на недостатню кількість задекларованих трудових ресурсів, зокрема, у ТОВ ВІГОЛ-АГРО (за даними відповідача штатна чисельність працівників складає 4 особи, стор. 7 акта перевірки) контролюючий орган не обґрунтував як нормативно, так і жодними документальними доказами належну кількість працівників, необхідних для здійснення поставок товарів за договорами поставок чи купівлі-продажу.

В контексті з вищенаведеним суд також враховує правову позицію Верховного Суду, що наведена у постановах від 27.11.2018 у справі №823/1153/16 та від 20.11.2018 у справі № 805/4865/15-а , а саме про те, що: податкове законодавство не ставить не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку від інших осіб, зокрема, від фактичної сплати контрагентом у ланцюгу постачання податку до бюджету, від його господарських та виробничих можливостей. А відтак якщо останній не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку або мінімізував свої податкові зобов'язання, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, проте вказана обставина не є підставою для позбавлення платника податку-покупця права на отримання податкової вигоди у разі, якщо такий платник має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту. Тобто, у разі підтвердження реального характеру здійснених поставок, як у даній ситуації, платник не може відповідати за порушення, допущені постачальником, якщо не буде доведено його безпосередню участь у зловживанні цієї особи.

В даному випадку суд виходячи з наявних матеріалів справи констатує, що відповідач під час здійснення перевірки таких обставин не встановив.

З огляду на вищевикладене, враховуючи встановлені обставини справи, суд приходить до висновку, що позивач надав суду відповідні належним чином оформлені первинні та розрахункові документи, які в сукупності з іншими доказами свідчать про факт реального вчинення господарських операцій за договорами поставок №ПП-674/01/17 від 22.03.2017, №ПП-683/01/17 від 31.03.2017, №ПП-684/01/17 від 31.03.2017 та №ПП-689/01/17 від 04.04.2017, в той час як доводи контролюючого органу про завищення позивачем задекларованих показників податкового кредиту та розміру від'ємного значення ПДВ за період квітень 2017 року у зв'язку з такими господарськими операціями свого документального підтвердження під час розгляду справи не знайшли.

У силу норм ч.ч. 1 та 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 07.08.2017 №0040311404 протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Беручи до уваги викладене, суд дійшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для задоволення останніх.

За змістом ст. 244 Кодексу адміністративного судочинства України, одним із питань, які вирішує суд при ухваленні рішення, є те, як розподілити між сторонами судові витрати (п. 5 ч. 1 ст. 244 зазначеного Кодексу).

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з наявного у матеріалах справи платіжного доручення від 22.11.2017 №63, позивачем під час звернення з даним позовом до суду сплачено судовий збір у розмірі 69 422,63 грн. Відтак, враховуючи розмір задоволених позовних вимог, суд вказує про присудження на користь позивача судових витрат у зазначеній сумі повністю.

Керуючись вимогами ст.ст. 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 139, 143, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю ЮМДЖИ АГРО (код ЄДРПОУ 39458102, адреса: 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 50) до Головного управління ДФС у м. Києві (код ЄДРПОУ 39439980, місцезнаходження: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 07.08.2017 №0040311404 задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 07.08.2017 №0040311404.

3. Присудити здійснені Товариством з обмеженою відповідальністю ЮМДЖИ АГРО (код ЄДРПОУ 39458102, адреса: 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 50) документально підтверджені судові витрати на оплату судового збору у розмірі 69 422,63 грн. (шістдесят дев'ять тисяч чотириста двадцять дві гривні 63 копійки) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у м. Києві (код ЄДРПОУ 39439980, місцезнаходження: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19).

Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.О. Скочок