Рішення

від 27.12.2018 по справі 826/17034/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА01051, м.  Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И м. Київ 27 грудня 2018 року                      № 826/17034/18           Окружний адміністративний суд міста Києва, у складі судді Мазур А.С.,  розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу:           за позовом Публічного акціонерного товариства «Агрохолдинг Авангард»           до Державної фіскальної служби України           про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити  дії, ВСТАНОВИВ:           До Окружного адміністративного    суду міста Києва звернулося Публічне акціонерне товариство "Агрохолдинг Авангард" із позовом до Державної фіскальної служби України, в якому просило суд: визнати протиправною бездіяльність Державної фіскальної служби України, що полягає у нездійсненні збільшення у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суми, на яку Публічне акціонерне товариство «Агрохолдинг Авангард» має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму 35 200 000,00 грн.; зобов'язати Державну фіскальну службу України збільшити у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму, на яку Публічне акціонерне товариство «Агрохолдинг Авангард» має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на величину позитивного значення за грудень 2015 року у сумі 35 200 000,00 грн.           Ухвалою Окружного адміністративного  суду міста Києва від 24.10.2018 залишено позовну заяву без руху та зобов'язано усунути недоліки, вказані в ухвалі суду.           Ухвалою Окружного адміністративного  суду міста Києва від 14.11.2018 суд відкрив спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи.           Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Публічне акціонерне товариство «Агрохолдинг Авангард» у період до 01.01.2017 перебувало на спеціальному режимі оподаткування у сфері  сільського господарства відповідно до вимог, визначених ст. 209 Податкового кодексу України. За наслідками здійснення господарської діяльності у грудні 2015 року, ПАТ «Агрохолдинг Авангард»  подало до ДПІ у Святошинському районі податкову декларацію, в якій відобразило позитивне значення до сплати на спеціальний рахунок в сумі 447 750 916,00 грн. Однак, частину суми податку на додану вартість, що було отримано від ТОВ «Імперово - Фудз» помилково не було включено до складу податкових зобов'язань за грудень 2015 року, у зв'язку з чим, бухгалтерією підприємства подано до ДПІ у Святошинському районі уточнюючий розрахунок до декларації з ПДВ за грудень 2015 року від 16.02.2016, в якому зазначено суму, що підлягає сплаті на спеціальний рахунок у сумі 240 590 962,00 грн., а також штраф у розмірі 3% в сумі 7 217 729,00 грн. У момент декларування суми ПДВ по уточнюючому розрахунку, у ПАТ «Агрохолдинг Авангард» на рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ була передоплата в розмірі 205 390 962,00 грн., у зв'язку з чим, частина задекларованої суми ПДВ по уточнюючому розрахунку не підлягала списанню (сплаті) з електронного рахунку на спеціальний рахунок, а була зменшена на суму передоплати,  інша частина задекларованої суми ПДВ по уточнюючому розрахунку в розмірі 35 200 000,00 грн. підлягала перерахуванню на спеціальний рахунок. На думку позивача,  вищевказана сума податкового зобов'язання повинна відноситися до суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних. Однак, контролюючим органом протиправно не забезпечено відображення у системі електронного адміністрування ПДВ заявлені позивачем в уточнюючому розрахунку відомості.           Відповідач в установлені судом строки відзиву на позовну заяву не подав, хоча ухвалу про відкриття провадження у справі отримав належним чином 19.11.2018, що підтверджується наявною у справі відміткою про вручення поштового відправлення. Враховуючи викладене, суд здійснює розгляд адміністративної справи за наявними в ній матеріалами. Розглянувши подані позивачем документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.           Публічне акціонерне товариство «Агрохолдинг Авангард» до 1 січня 2017 року було платником податку на додану вартість  - сільськогосподарським підприємством, яке обрало спеціальний режим оподаткування відповідно до   вимог статті 209 Податкового кодексу України.           Як вбачається із пояснень позивача, за результатами самостійної перевірки, останнім виявлено  помилки в податковій звітності з податку на додану вартість за грудень 2015 року, у зв'язку з чим, 16.02.2016 бухгалтерією підприємства було подано до ДПІ у Святошинському районі уточнюючий розрахунок до декларації з ПДВ за грудень 2015 року,   в якому відобразило суму, що підлягає сплаті на спеціальний рахунок у сумі 240 590 962,00 грн., а також штраф у розмірі 3% в сумі 7 217 729,00 грн. Прийняття вказаного рахунку підтверджується квитанцією №2.            04.09.2018 позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій зазначив, що після поданого уточнюючого розрахунку до декларації з ПДВ за грудень 2015 року у системі електронного адміністрування ПДВ була відображена інформація про суму податкового зобов'язання на суму 35 200 000,00 грн., яка підлягає перерахуванню на спец, рахунок і яка повинна відноситися до суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних. Оскільки, сума грошового зобов'язання, що була задекларована ПАТ «Агрохолдинг Авангард» в уточнюючому розрахунку до декларації з ПДВ за грудень 2015 року в розмірі 35 200 000,00 грн. та перерахована на спеціальний рахунок відповідно до п. 25 Порядку електронного адміністрування на додану вартість, то зазначена сума вважається показником ЕПопРах і така сума має відобразитися і на стані рахунку в загальній сумі, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних.           Листом від 02.10.2018 №32140/6 199-99-12-03-01-15 Державна фіскальна служба України повідомила позивача про те, що показник SОвердрафт по ПАТ «Агохолдинг» за період з 01.07.2015 по 01.07.2016 розраховувався відповідно до норм Податкового кодексу України.           Позивач вважаючи, що Державна фіскальна служба України має збільшити у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму на яку останній має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування  в Єдиному реєстрі податкових накладних, на величину позитивного значення за грудень 2015 року,  звернувся із даним позовом до суду.           Розглядаючи адміністративну справу по суті, суд виходить з наступного.           У відповідності до вимог ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює   Податковий кодекс України   (далі -   ПК України), яким визначено вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Відповідно до ст. 209 ПК України резидент, який провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства та відповідає критеріям, встановленим у пункті   209.6 цієї статті, може обрати спеціальний режим оподаткування. Згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не   підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей. Зазначені суми податку на додану вартість акумулюються сільськогосподарськими підприємствами на спеціальних рахунках, відкритих в установах банків та/або в органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України. Механізм акумулювання сум податку на додану вартість на спеціальних рахунках, відкритих у банках та/або органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, що не підлягають сплаті до бюджету і нараховуються сільськогосподарськими підприємствами - суб'єктами спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства і рибальства на вартість поставлених ними сільськогосподарських товарів (послуг) визначено постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 № 11 “Про затвердження Порядку акумулювання сільськогосподарськими підприємствами сум податку на додану вартість на спеціальних рахунках, відкритих у банках та/або органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів”. Вказаним Порядком передбачено, що сільськогосподарське підприємство у разі обрання спеціального режиму оподаткування відкриває протягом одного звітного (податкового) періоду спеціальний рахунок (поточний рахунок із спеціальним режимом використання) відповідно до законодавства за умови подання засвідченої органом державної податкової служби копії свідоцтва про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування. На підставі даних бухгалтерського та податкового обліку сільськогосподарське підприємство веде реєстри виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді, складає податкову декларацію і в строки, встановлені статтею 203 Податкового Кодексу, подає її разом з копіями записів у зазначених реєстрах за відповідний період в електронному вигляді до органу державної податкової служби. Сума податку на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) сільськогосподарським підприємством відповідно до податкової декларації за операціями з постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих основних фондах, а також на давальницьких умовах (крім підакцизних товарів, за винятком виноматеріалів за кодами згідно з УКТЗЕД 2204 29 і 2204 30, які поставляються підприємствами первинного виноробства), тобто різниця між сумою податкового зобов'язання за звітний (податковий) період та сумою податкового кредиту за такий період перераховується сільськогосподарським підприємством з поточного рахунка на спеціальний рахунок у строки, встановлені статтею 203 Податкового Кодексу перерахування суми податку на додану вартість до державного бюджету. Сума податку на додану вартість, що акумулюється на спеціальному рахунку, не підлягає вилученню до державного бюджету і використовується сільськогосподарським підприємством відповідно до пункту 209.2 статті 209 Кодексу, а починаючи з 1 січня 2017 року перераховується на поточний рахунок сільськогосподарського підприємства. У випадку надмірного або помилкового перерахування коштів на спеціальний рахунок, зазначені кошти поверненню платнику податку не підлягають, а враховуються таким платником в рахунок майбутніх перерахувань на спеціальний рахунок та можуть бути використані ним для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей. Відповідно до п. 48 підрозділу 2 розділу ХХ “Перехідні положення” Кодексу встановлено, що рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, що додатково відкриті відповідно до пункту 200-1.2 статті 200-1 цього Кодексу платникам - сільськогосподарським підприємствам, які обрали спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу, закриваються з дня, наступного за граничним строком сплати податкових зобов'язань за грудень 2016 року, для платників, які обрали квартальний податковий період, - за четвертий квартал 2016 року. Для закриття таких рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, надсилає органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому закриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника. Так, ДФС України в листі від 03.01.2017 №8/7/99-99-15-03-02-17 "Про скасування спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського та лісного господарства, а також рибальства" зазначила, що згідно з підпунктом 4 пункту 2 розділу ХІХ "Прикінцеві положення" Податкового кодексу України (далі - Кодекс) з 1 січня 2017 року втрачає чинність стаття 209 Кодексу, яка регламентує умови застосування спецрежиму сільськогосподарськими товаровиробниками. Одночасно, з 1 січня 2017 року набуває чинності Закон України від 20 грудня 2016 року "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році" (реєстр. номер законопроекту   - 5132), яким внесено ряд змін до Кодексу в частині врегулювання окремих питань, пов'язаних із скасуванням спецрежиму. Таким чином, з урахуванням вказаних вище змін передбачається, зокрема: закриття рахунків в системі електронного адміністрування ПДВ (далі - СЕА ПДВ), які додатково відкриті відповідно до пункту 200-1.2 статті 200-1   Кодексу сільськогосподарським товаровиробникам (далі - додаткові електронні рахунки). Зазначене стосується всіх сільськогосподарських підприємств, що до 1 січня 2017 року застосовували спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 Кодексу, включаючи платників, які були зареєстровані як суб'єкти спецрежиму (подавали податкові декларації 0121 - 0123), так і тих, які відповідно до пункту 209.18 статті 209 Кодексу відповідали критеріям, визначеним статтею 209 Кодексу, але не обрали спец режиму, та залишали суми ПДВ від реалізації сільськогосподарської продукції у власному розпорядженні (подавали податкові декларації 0130) (далі - сільгоспвиробники). У ході розгляду справи, судом встановлено, що у позивача наявна переплата з податку на додану вартість у достатньому розмірі для зарахування надміру сплачених платежів в рахунок сплати податкових зобов'язань зі сплати платежу з податку на додану вартість, що залишається у розпорядженні сільськогосподарського підприємства. З вищенаведеного наведеного вбачається, що розрахунки з бюджетом за результатами поданої податкової звітності сільгоспвиробниками здійснюються із застосуванням виключно основного електронного рахунка в СЕА ПДВ. З 01.01.2015 набрав чинності Закон України від 28.12.2014 № 71-VIII “Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи”, яким запроваджено нові правила функціонування системи електронного адміністрування податку на додану вартість. Так, система електронного адміністрування податку на додану вартість запроваджена поетапно відповідно до п.35 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України:  з 1 січня до 1 липня 2015 року - у тестовому режимі;  з 1 липня 2015 року - на постійній основі. Основні принципи функціонування системи електронного адміністрування ПДВ визначено ст. 200-1 розділу V Податкового кодексу України, якою визначено, що порядок електронного адміністрування податку на додану вартість встановлюється Кабінетом Міністрів України. Так, Порядок електронного адміністрування ПДВ затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 №569 “Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість”, із змінами і доповненнями (далі - Порядок №569). Електронний рахунок у системі електронного адміністрування ПДВ (далі - електронний рахунок) - це рахунок, відкритий платнику податку в Казначействі, на який платником перераховуються кошти з власного поточного рахунка в сумах, необхідних для збільшення розміру суми, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН, а також у сумах, недостатніх для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов'язань з цього податку. Кошти з такого рахунка підлягають перерахуванню до бюджету та/або на спеціальний рахунок. Для кожного платника податку Казначейством відкривається один електронний рахунок. Відповідно до п. 10, 13 Порядку № 569, зареєстрованим платникам податку значення суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Реєстрі, визначена відповідно до пункту 9 цього Порядку, автоматично збільшується ДФС. Також, ДФС автоматично обчислює суму податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН). Статтею 200-1 Податкового кодексу України визначено, що система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку:суми податку, що містяться у складених та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних; суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України; суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість; суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних; інші показники, які згідно з вимогами п. 34 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" цього Кодексу враховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною п. 200-1.3 ст. 200-1 цього Кодексу. Пунктом 200-1.2 ст. 200-1 Податкового кодексу України визначено, що платникам податку автоматично відкриваються рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. Розрахунки з бюджетом у системі електронного адміністрування податку на додану вартість здійснюються з цих рахунків, крім випадку, передбаченого абзацом другим п. 87.1 ст.87 цього Кодексу. Для відкриття рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника. Пунктом 200-1.3 ст. 200-1 Податкового кодексу України визначено, що платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку (SНакл), обчислену за такою формулою: SНакл = SНаклОтр + SМитн + SПопРах + SОвердрафт - SНаклВид - SВідшкод - SПеревищ, де: SНаклОтр - загальна сума податку за отриманими платником податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, податковими накладними, складеними платником податку відповідно до п. 208.2 ст.208 цього Кодексу та зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, та розрахунками коригування до таких податкових накладних, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних; SМитн - загальна сума податку, сплаченого платником при ввезенні товарів на митну територію України; SПопРах - загальна сума поповнення з поточного рахунку платника податку рахунка в системі електронного адміністрування податку, в тому числі рахунків у системі електронного адміністрування податку платника - сільськогосподарського підприємства, що обрало спеціальний режим оподаткування відповідно до ст. 209 цього Кодексу, зазначених у підпунктах "а" - "в" п. 200-1.2 цієї статті. Під час розрахунку показника SПопРах також враховується сума коштів у разі проведення органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, розрахунків платника податку з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам з подальшим спрямуванням коштів відповідно до Закону України про Державний бюджет України в рахунок погашення заборгованості з податку. При цьому для поповнення рахунка в системі електронного адміністрування податку враховується в межах проведених розрахунків з податку сума зменшення залишку узгоджених податкових зобов'язань такого платника податку, не сплачених до бюджету, строк сплати яких настав, що обліковується органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, до виконання в повному обсязі за коригуючими реєстрами. Порядок та строки врахування таких сум у системі електронного адміністрування податку встановлюються Кабінетом Міністрів України. Не враховуються в обрахунку показника SПопРах суми, зараховані на рахунки платників у системі електронного адміністрування податку з: а) рахунків у системі електронного адміністрування податку, відкритих для перарахування коштів до Державного бюджету України та на спеціальні рахунки, відкриті в установах банків та/або в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, для здійснення операцій з постачання сільськогосподарських товарів/послуг (крім зернових та технічних культур та продукції тваринництва, визначених у п.209.19 ст.209 цього Кодексу); б) рахунків у системі електронного адміністрування податку, відкритих для перерахування коштів до Державного бюджету України та на спеціальні рахунки, відкриті в установах банків та/або в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, для здійснення операцій з постачання зернових та технічних культур, визначених у п.209.19 ст.209 цього Кодексу; в) рахунків у системі електронного адміністрування податку, відкритих для перерахування коштів до Державного бюджету України та на спеціальні рахунки, відкриті в установах банків та/або в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, для здійснення операцій з постачання продукції тваринництва, визначеної у пункті 209.19 статті 209 цього Кодексу. SОвердрафт - сума середньомісячного розміру сум податку, які за останніх 12 звітних (податкових) місяців були задекларовані платником до сплати до бюджету та погашені чи розстрочені або відстрочені, а також задекларовані платником - сільськогосподарським підприємством, що обрав спеціальний режим оподаткування відповідно до ст. 209 цього Кодексу. Показник SОвердрафт щокварталу (протягом перших шести робочих днів такого кварталу) підлягає автоматичному перерахунку з урахуванням показника середньомісячного розміру сум податку, які за останніх 12 звітних (податкових) місяців станом на дату такого перерахунку, були задекларовані платником до сплати до бюджету та погашені чи розстрочені або відстрочені, а також задекларовані платником - сільськогосподарським підприємством, що обрав спеціальний режим оподаткування відповідно до ст. 209 цього Кодексу. Такий перерахунок здійснюється шляхом віднімання суми попереднього збільшення та додавання суми збільшення згідно з поточним перерахунком. Платникам податку, які станом на 01.01.2016 зареєстровані платниками податку на додану вартість менш як 12 звітних (податкових) місяців, а також платникам, зареєстрованим платниками податку на додану вартість після 01.01.2016 - таке збільшення здійснюється протягом перших шести робочих днів кварталу, що настає за кварталом, в якому строк такої реєстрації досягає 12 звітних (податкових) місяців. SНаклВид - загальна сума податку за складеними платником податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунками коригування до таких податкових накладних, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних; SВідшкод - загальна сума податку, заявлена платником до бюджетного відшкодування з урахуванням сум коригувань та результатів перевірок, що проводяться відповідно до цього Кодексу; SПеревищ - загальна сума перевищення податкових зобов'язань, зазначених платником у поданих податкових деклараціях з урахуванням поданих уточнюючих розрахунків до них, над сумою податку, що міститься в складених таким платником податкових накладних та розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних. Показники формули, визначеної цим пунктом, обраховуються з 1 липня 2015 року. Під час обрахунку показників SНаклОтр та SНаклВид також використовуються розрахунки коригування, складені починаючи з 1 липня 2015 року та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, до податкових накладних, складених до 01.07.2015, що підлягали наданню покупцям - платникам податку. Для обрахунку показників SНаклОтр, SНаклВид та SМитн використовуються документи (податкові накладні, розрахунки коригування, митні декларації, аркуші коригування та додаткові декларації), складені починаючи з 01.07.2015. Під час обрахунку суми SНакл також використовуються показники, визначені п.п.34, 341 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" цього Кодексу. Сума SНакл платника, реорганізованого шляхом приєднання, злиття, перетворення, сформована на момент державної реєстрації припинення юридичної особи, використовується під час обрахунку суми SНакл правонаступника такого платника податку. Сума SНакл платника, реорганізованого шляхом поділу (з якого здійснюється виділ), сформована на момент державної реєстрації припинення юридичної особи такого платника (державної реєстрації створення юридичної особи правонаступника), використовується під час обрахунку суми SНакл правонаступника такого платника податку пропорційно до отриманої частки майна згідно з розподільчим балансом. Оскільки, сума грошового зобов'язання, що була задекларована позивачем в уточнюючому розрахунку до декларації з ПДВ за грудень 2015 року в розмірі 35 200 000,00 грн. та перерахована на спеціальний рахунок відповідно до п. 25 Порядку електронного адміністрування на додану вартість, зазначена сума вважається показником SПопРах і така сума має відобразитися і на стані рахунку в загальній сумі, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних. Аналогічна правова позиція Верховного Суду, висловлена в постанові від 03.04.2018 по справі № 813/4006/16. Суд керуючись ст. 200-1 розділу V Податкового кодексу України, а також п. 10, 13 Порядку № 569, відповідно до яких Державна фіскальна служба автоматично збільшує значення суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Реєстрі, а також автоматично обчислює суму податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в ЄРПН, виходив з того, що система електронного адміністрування ПДВ організована на централізованому рівні ДФС України, на цьому ж рівні відбуваються усі дії, пов'язані з перенесенням, відображенням (збільшенням) та автоматичним обчисленням реєстраційної суми щоразу при зміні значення будь-якого з показників формули. Однак, Державною фіскальною службою на момент розгляду справи, не подано суду доказів збільшення в системі електронного адміністрування ПДВ суми, на яку позивач може реєструвати податкові накладні. За таких обставин, на думку суду, ДФС України допустивши оскаржувану протиправну бездіяльність, порушила статтю 1 Протоколу 1   Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Законом України   Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції, а саме право на мирне володіння своїм майном, що також є невідємним правом на повагу до своєї власності.           Так, відповідно до статті 1 Протоколу 1 кожна юридична особа має право на мирне володіння своїм майном. Конвенція, залишаючи за державною владою велику свободу відносно рішень в сфері економічної та соціальної політики, підтверджує, що таке вручання в гарантовані права не буде доцільним.           Мирне володіння означає, що порушення принципу, встановленому у першому реченні, може мати місце і за відсутності прямого або фізичного втручання у право власності. Так, наприклад, порушення може мати форму позбавлення можливості використати власність, ненадання дозволів, або інших форм перешкоджання реалізації права власності, що є наслідком застосування законодавства або заходів органів державної влади (рішення Європейського суду у справі Wiggins v. Unated Kingdom Appl. 7456/76 (1976)). При цьому, судом не встановлена розумна співрозмірність між використаними засобами та тією метою, на яку була направлена міра, що обмежила позивача у реалізації права власності на своє майно, примусила змінити напрямок її використання задля забезпечення сталої господарської діяльності. На думку суду, субєктом владних повноважень також порушено принцип захисту обґрунтованих сподівань (reasonable expectations), який тісно повязаний із принципом юридичної визначеності (legal certainty) і є невід'ємним елементом принципу правової держави та верховенства права. Як зазначено у справі Black Clawson Ltd. v. Papierwerke AG, (1975) AC 591 at 638, сприйняття верховенства права як конституційного принципу вимагає того, аби будь-який громадянин, перед тим, як вдатися до певних дій, мав змогу знати заздалегідь, які правові наслідки настануть. Сутність принципу правової визначеності Європейський суд визначив як забезпечення передбачуваності ситуації та правовідносин у сферах, що регулюються, цей принцип не дозволяє державі посилатись на відсутність певного правового акта, який визначає механізм реалізації прав і свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах. Згідно з позицією Європейського суду у справі YvonnevanDuyn v. Home Office (Case 41/74 vanDuyn v. Home Office) принцип юридичної визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов'язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов'язання містяться у законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії. Така дія зазначеного принципу повязана з іншим принципом - відповідальності держави, який полягає у тому, що держава не може посилатися на власне порушення зобов'язань для запобігання відповідальності. При цьому, якщо держава чи будь-який її орган схвалили певну концепцію, така держава чи орган вважатимуться такими, що діють протиправно, якщо вони відступлять від такої політики чи поведінки, оскільки схвалення такої політики чи поведінки дало підстави для виникнення обґрунтованих сподівань у осіб (юридичних чи фізичних) стосовно додержання державою чи органом публічної влади такої політики чи поведінки. Частиною 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням      повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. Згідно із ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Згідно вимог ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню. Судові витрати підлягають розподілу згідно вимог ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 19,77, 90, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд    міста Києва,- ВИРІШИВ: Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Агрохолдинг Авангард» (03115, м. Київ, пр-т. Перемоги, 121-В, код ЄДРПОУ 00851519) задовольнити. Визнати протиправною бездіяльність Державної фіскальної служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, буд. 8, код ЄДРПОУ 39292197), що полягає у нездійсненні збільшення у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суми, на яку Публічне акціонерне товариство «Агрохолдинг Авангард» (03115, м. Київ, пр-т. Перемоги, 121-В, код ЄДРПОУ 00851519) має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму 35   200   000, 00 грн. Зобов'язати Державну фіскальну службу України (04053, м. Київ, Львівська площа, буд. 8, код ЄДРПОУ 39292197) збільшити у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суму, на яку Публічне акціонерне товариство «Агрохолдинг Авангард» (03115, м. Київ, пр-т. Перемоги, 121-В, код ЄДРПОУ 00851519) має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму 35   200   000, 00 грн. Стягнути на користь Публічного акціонерного товариства «Агрохолдинг Авангард» (03115, м. Київ, пр-т. Перемоги, 121-В, код ЄДРПОУ 00851519) за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, буд. 8, код ЄДРПОУ 39292197) сплачений судовий збір у сумі 3   524 (три тисячі п'ятсот двадцять чотири) грн. 00 коп. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано, відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.           Суддя                                                                                                А.С. Мазур