Рішення

від 27.12.2018 по справі 826/11503/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

27 грудня 2018 року № 826/11503/17

Окружний адміністративного суду міста Києва у складі головуючого судді Григоровича П.О., розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю РОЯЛЬ КАНІН Україна доОфісу великих платників податків Державної фіскальної служби провизнання протиправними дій та скасування податкових повідомлень-рішень №0014294202 та №0014264202 від 28.08.2017р.,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Рояль Канін Україна (далі - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Офісу великих платників податків ДФС (далі - відповідач), в якій просить суд:

- визнати протиправними дій відповідача щодо проведення камеральної перевірки;

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0014294202 та №0014264202 від 28.08.2017р.,

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.09.2017 відкрито провадження, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду в судовому засіданні на 30.11.2017.

Під час розгляду справ в судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити, посилаючись на те, що контролюючим органом прийнято податкові повідомлення-рішення з порушенням строку, визначеного ст.102 Податкового кодексу України.

Представник відповідача проти позову заперечив, посилаючись при цьому на те, що під час проведення перевірки було встановлено порушення позивачем строків сплати самостійно визначеного платником податків податкового зобов'язання з податку на прибуток - авансового внеску, внаслідок чого застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій є цілком правомірним.

За таких обставин представник контролюючого органу просив суд в позову відмовити.

Справа розглянута в порядку письмового провадження у відповідності до положень ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції до 15.12.2017, а рішення постановлене з урахуванням п. 10 частини першої Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства в редакції Закону України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів № 2147-VIII від 03.10.2017.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

28 серпня 2017 року відповідачем на підставі акту камеральної перевірки №2588/28-10-42-02/33785471 від 28.07.2017, прийнято наступні оскаржувані податкові повідомлення-рішення, а саме:

- 0014294202, яким позивачу за порушення строку сплати грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств, визначеного п.57.1 Податкового кодексу України, за затримку на 59 календарних днів сплати грошового зобов'язання в сумі 506 944,44 грн, визначено штраф у розмірі 20% в сумі 101388,89 грн;

- 0014264202, яким позивачу за порушення строку сплати грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств, визначеного п.57.1 Податкового кодексу України, за затримку на 30 календарних днів сплати грошового зобов'язання в сумі 5 194 320,08 грн, визначено штраф у розмірі 10% в сумі 509 432,02 грн.

Не погоджуючись з правомірністю та обґрунтованістю вказаних актів індивідуальної дії, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Оцінивши за правилами ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позов підлягає задоволенню частково, з наступних підстав.

ТОВ Рояль Канін Україна 28.02.2014 до контролюючого органу засобами електронного зв'язку було подано податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за 2013 рік, відповідно до якої позивачем задекларовано суму авансового внеску з податку на прибуток підприємств, яка підлягає сплаті в бюджет щомісячно в розмірі 1 519 860 грн.

На думку контролюючого органу, позивачем несвоєчасно було сплачено авансові внески з податку на прибуток.

В той же час, відповідальність у формі штрафу застосована до позивача лише в серпні 2017 року.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема щодо компетенції контролюючих органів, повноважень і обов'язків їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальності за порушення податкового законодавства, урегульовані Податковим кодексом України.

За правилами підпункту 49.18.3 пункту 49.18 статті 49 ПК податкові декларації, зокрема, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року, протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

За правилами підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

Порядок проведення камеральної перевірки та його процедуру врегульовано статтею 76 Податкового кодексу України.

Зокрема, така перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення перевірки не обов'язкова.

Згідно з пунктом 76.2 цієї ж статті порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу, пунктом 86.2 якої передбачено, що за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами податкового органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

В силу вимог пункту 102.1 статті 102 Податкового кодексу України, яка регулює строки давності та їх застосування, контролюючий орган має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації, контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов'язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

За змістом п.114.1 Податкового кодексу України, граничні строки застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до платників податків відповідають строкам давності для нарахування податкових зобов'язань, визначеним статтею 102 цього Кодексу.

На підставі аналізу зазначених норм права суд дійшов висновку, що відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, щодо компетенції контролюючих органів з питань проведення камеральних перевірок, урегульовані Податковим кодексом України.

Так, розділ ІІІ Податок на прибуток підприємств цього Кодексу, який визначає право податкового органу на проведення камеральних перевірок з питань адміністрування податку на прибуток не містить граничних строків проведення таких перевірок.

За таких обставин, позовні вимоги в частині визнання протиправними дій відповідача по проведенню перевірки, є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають, адже нормами Податкового кодексу України не обмежується право контролюючого органу на проведення камеральних перевірок поза межами 1095 денного строку, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації.

У свою чергу, оскільки контролюючий орган позбавлений можливості застосовувати штрафні санкції поза межами строків, визначених ст.102 Податкового кодексу України, з урахуванням того, що податкова декларація була подана відповідачу 28.02.2014, а міра відповідальності у формі штрафу застосована до позивача більш ніж через 3 роки - наприкінці серпня 2017 року, Окружний адміністративний суд міста Києва дійшов висновку про невідповідність оскаржуваних ППР вимогам ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, наслідком чого є скасування таких актів індивідуальної дії.

При цьому, Окружний адміністративний суд міста Києва не вважає за доцільне надавати правову оцінку обставинам наявності/відсутності в діях позивача ознак податкового правопорушення, адже в будь-якому випадку, застосування штрафу поза межами 1095-денного строку є протиправним, навіть за умови допущення платником податків порушень вимог податкового законодавства.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва, з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню частково.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 2, 6, 72-77, 90, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 28.08.2017 №0014294202 та №0014264202, складені Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби.

3. В решті позову - відмовити.

4. Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю Рояль Канін Україна понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 9312,31 грн (дев'ять тисяч триста дванадцять грн 31 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби.

ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "РОЯЛЬ КАНІН УКРАЇНА" (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 33785471, адреса: 03150, м.Київ, ВУЛИЦЯ ЧЕРВОНОАРМІЙСЬКА, будинок 100, 3-Й ПОВЕРХ).

ОФІС ВЕЛИКИХ ПЛАТНИКІВ ПОДАТКІВ ДЕРЖАВНОЇ ФІСКАЛЬНОЇ СЛУЖБИ (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 39440996, адреса: 04119, м.Київ, ВУЛИЦЯ ДЕГТЯРІВСЬКА, будинок 11 Г).

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя П.О. Григорович